Лекція. Фізика часу
Ті хто вже переходив за посиланням для оплати, могли побачити, що лекція «філософія часу» йде в парі з «фізикою часу». Якщо вам цікава ця тема і ви хочете потім ще й взяти участь в обговоренні, саме час подумати: ви хочете на одну з лекцій чи відразу на дві з обговоренням? :)
Зустріч відбуватиметься у четвер 10 липня 2025 року о 19:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис зустрічей: для учасників.
Максимальна тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.
Мова зустрічі: українська.
Час у сучасній науці вже не зводиться до «відліку» годинника — він гнучкий, піддатливий і навіть породжується водночас із простором (на думку деяких науковців). Здається, ми точно знаємо скільки триває секунда, але варто зазирнути в рівняння Айнштайна чи подивитись на візерунки гравітаційних хвиль — і звичне відчуття «зараз» починає розпливатись. Спробуємо разом розібратися, як саме фізика перевизначає наше «зараз» 🙂
На зустрічі обговоримо такі моменти:
Спеціальна та загальна теорії відносності: чому одночасність — не абсолютна, а час «тягнеться» і «стискається» залежно від швидкості та гравітації (ефект GPS, дослідження Гафеле — Кітінґа).
Стріла ентропії: чи справді ентропія пояснює напрям часу, чи, навпаки, ентропія зростає, бо час плине тільки вперед.
Квантова фізика: колапс хвильової функції, заплутаність і «миттєва» кореляція.
Парадокси близнюків, тахіони й швидкість світла (300 000 км/с) та роль мисленнєвих експериментів у фізиці.
Лектор:
Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона»
Під час реєстрації ви можете обрати участь в усіх подіях чи в окремій лекції
Ті хто вже переходив за посиланням для оплати, могли побачити, що лекція «філософія часу» йде в парі з «фізикою часу». Якщо вам цікава ця тема і ви хочете потім ще й взяти участь в обговоренні, саме час подумати: ви хочете на одну з лекцій чи відразу на дві з обговоренням? :)
Зустріч відбуватиметься у четвер 10 липня 2025 року о 19:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис зустрічей: для учасників.
Максимальна тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.
Мова зустрічі: українська.
Час у сучасній науці вже не зводиться до «відліку» годинника — він гнучкий, піддатливий і навіть породжується водночас із простором (на думку деяких науковців). Здається, ми точно знаємо скільки триває секунда, але варто зазирнути в рівняння Айнштайна чи подивитись на візерунки гравітаційних хвиль — і звичне відчуття «зараз» починає розпливатись. Спробуємо разом розібратися, як саме фізика перевизначає наше «зараз» 🙂
На зустрічі обговоримо такі моменти:
Спеціальна та загальна теорії відносності: чому одночасність — не абсолютна, а час «тягнеться» і «стискається» залежно від швидкості та гравітації (ефект GPS, дослідження Гафеле — Кітінґа).
Стріла ентропії: чи справді ентропія пояснює напрям часу, чи, навпаки, ентропія зростає, бо час плине тільки вперед.
Квантова фізика: колапс хвильової функції, заплутаність і «миттєва» кореляція.
Парадокси близнюків, тахіони й швидкість світла (300 000 км/с) та роль мисленнєвих експериментів у фізиці.
Лектор:
Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона»
Під час реєстрації ви можете обрати участь в усіх подіях чи в окремій лекції
❤🔥5🤓3👍2❤1🤡1
Forwarded from Руслан Мироненко | Філософія
Чи буде повстання ШІ проти нас, чи ми самі охоче делегуємо управління нами?
Завтра шість експертів (включно зі мною) із різних галузей шукатимуть відповідей - у форматі живої дискусії з модератором і відкритим мікрофоном для залу. Я особисто чекаю філософських запитань про свідомість ШІ і межі людської автономії.
Це перший захід нового циклу «Політ думок» від КАІ.
Вхід за донат: усі гроші підуть на запуск факультету дронів в КАІ - тобто ваш донат перетворюється на реальні крила для студентських проєктів.
Буду радий бачити друзів і колег, обговорити гострі питання й поглянути на ШІ без кіношних стереотипів.
📅 Пʼятниця, 11 липня, 16:00
📍 ВДНГ, площа біля Ту-134
🎫 Донат від 150 ₴
Завтра шість експертів (включно зі мною) із різних галузей шукатимуть відповідей - у форматі живої дискусії з модератором і відкритим мікрофоном для залу. Я особисто чекаю філософських запитань про свідомість ШІ і межі людської автономії.
Це перший захід нового циклу «Політ думок» від КАІ.
Вхід за донат: усі гроші підуть на запуск факультету дронів в КАІ - тобто ваш донат перетворюється на реальні крила для студентських проєктів.
Буду радий бачити друзів і колег, обговорити гострі питання й поглянути на ШІ без кіношних стереотипів.
📅 Пʼятниця, 11 липня, 16:00
📍 ВДНГ, площа біля Ту-134
🎫 Донат від 150 ₴
👍4❤🔥3🤓3
Курс. Політичні виміри естетики неоплатонізму
Курс відбуватиметься щосереди з 16 липня 2025 року о 19:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 5 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Чи може краса керувати світом? Питання не риторичне, адже тісна конотація концептів «краса» і «влада» сильно вплинула на розгортання політичних дискурсів в історії Західної Європи. На цьому курсі ми спробуємо поглянути на дві історичні епохи — пізню Античність та Відродження — з огляду на те, як вони встановлювали канони краси та суспільного життя.
На курсі передбачено 5 зустрічей:
1. Космологічна картина світу неоплатонізму
2. Неоплатонічна естетика
3. «Бенкет» Платона як засадничий текст для естетики доби Відродження
4. Соціально-філософський контекст XV ст.
5. Дискусія Фічіно vs. Савонарола: філософські засади
Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
повний опис курсу та програма
посилання на реєстрацію
Курс відбуватиметься щосереди з 16 липня 2025 року о 19:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 5 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Чи може краса керувати світом? Питання не риторичне, адже тісна конотація концептів «краса» і «влада» сильно вплинула на розгортання політичних дискурсів в історії Західної Європи. На цьому курсі ми спробуємо поглянути на дві історичні епохи — пізню Античність та Відродження — з огляду на те, як вони встановлювали канони краси та суспільного життя.
На курсі передбачено 5 зустрічей:
1. Космологічна картина світу неоплатонізму
2. Неоплатонічна естетика
3. «Бенкет» Платона як засадничий текст для естетики доби Відродження
4. Соціально-філософський контекст XV ст.
5. Дискусія Фічіно vs. Савонарола: філософські засади
Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
повний опис курсу та програма
посилання на реєстрацію
❤🔥5👍4❤3🤓1
А ви знали, що в неоплатонічному прочитанні міту про Ероса і Психею закладена космологічна оптика?
Психея - це душа, яка спочатку перебуває в незнанні (оскільки Ерос невидимий), але пробуджується до пізнання через втрату.
Ерос - це божественна пристрасть, яка веде душу до себе.
Страждання Психеї — це шлях очищення (κάθαρσις), що дає їй можливість з'єднатися з вищим світом.
Шлюб Психеї та Ероса наприкінці — це ἕνωσις (єднання), тобто власне містичний акт сходження до Єдиного.
Якщо хочете дізнатись ще більше подібних тлумачень - вже завтра стартує курс «Політичні виміри естетики неоплатонізму», долучайтесь 🌿
повний опис курсу та програма
посилання на реєстрацію
Психея - це душа, яка спочатку перебуває в незнанні (оскільки Ерос невидимий), але пробуджується до пізнання через втрату.
Ерос - це божественна пристрасть, яка веде душу до себе.
Страждання Психеї — це шлях очищення (κάθαρσις), що дає їй можливість з'єднатися з вищим світом.
Шлюб Психеї та Ероса наприкінці — це ἕνωσις (єднання), тобто власне містичний акт сходження до Єдиного.
Якщо хочете дізнатись ще більше подібних тлумачень - вже завтра стартує курс «Політичні виміри естетики неоплатонізму», долучайтесь 🌿
повний опис курсу та програма
посилання на реєстрацію
❤🔥11👍3❤1🤔1🤓1
Курс. Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації
Курс відбуватиметься щосуботи з 2 серпня 2025 року о 18:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 12 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Щодня ми ухвалюємо десятки рішень і вступаємо в суперечки, часто навіть цього не помічаючи. Але як бути певним, що вас не вводять в оману, що ви не стали жертвою маніпуляцій чи власних упереджень? Курс «Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації» допоможе вам ознайомитись з логічним аналізом аргументації та розпізнаванням пасток, що ховаються за словами.
Впродовж 12 занять ви навчитесь розкладати складні міркування на зрозумілі елементи, давати точні визначення, уникати логічних помилок та помічати їх у словах інших людей. Ви дізнаєтеся, як побудувати чітку і послідовну аргументацію, а також як розпізнати маніпулятивні прийоми опонента. Цей курс — для тих, хто хоче мислити ясно, говорити впевнено і приймати зважені рішення у світі, переповненому інформацією.
Що саме ви отримаєте на курсі:
• Розуміння того, що робить аргументацію сильною чи слабкою.
• Перелік поширених логічних помилок у міркуваннях.
• Вміння оцінювати аргументацію інших людей (співрозмовників, авторів текстів, ЗМІ).
• Практичний досвід ведення й аналізу дискусій та суперечок.
Для кого цей курс:
• Для всіх, хто хоче навчитися розпізнавати маніпуляції та некоректні аргументи.
• Для тих, хто часто бере участь у публічних обговореннях, дискусіях та переговорах.
• Для студентів, викладачів, журналістів, менеджерів, юристів і всіх, кому важливо ухвалювати рішення на основі логічного знання та правильно це доносити у вигляді аргументації.
Формат навчання:
• 12 зустрічей (один раз на тиждень).
• Поєднання теорії та практичних вправ.
• Підсумкова зустріч із практичним аналізом дискусії.
Що потрібно для навчання:
• Бажання мислити критично та вдосконалювати свої навички аргументації.
• Готовність виконувати практичні вправи та брати участь у групових заняттях.
• Жодних спеціальних знань з логіки чи аргументації не потрібно — цей курс створено саме для початківців.
Лектор:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії, викладач логіки та теорії аргументації
Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація
Посилання для реєстрації
Якщо ви з якихось причин не встигли на курс (були зайняті усі місця, вам не зручний день/час тощо), то заповніть дану форму. Ви дізнаєтесь у першу чергу, коли ми запустимо наступний курс.
Курс відбуватиметься щосуботи з 2 серпня 2025 року о 18:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 12 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Щодня ми ухвалюємо десятки рішень і вступаємо в суперечки, часто навіть цього не помічаючи. Але як бути певним, що вас не вводять в оману, що ви не стали жертвою маніпуляцій чи власних упереджень? Курс «Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації» допоможе вам ознайомитись з логічним аналізом аргументації та розпізнаванням пасток, що ховаються за словами.
Впродовж 12 занять ви навчитесь розкладати складні міркування на зрозумілі елементи, давати точні визначення, уникати логічних помилок та помічати їх у словах інших людей. Ви дізнаєтеся, як побудувати чітку і послідовну аргументацію, а також як розпізнати маніпулятивні прийоми опонента. Цей курс — для тих, хто хоче мислити ясно, говорити впевнено і приймати зважені рішення у світі, переповненому інформацією.
Що саме ви отримаєте на курсі:
• Розуміння того, що робить аргументацію сильною чи слабкою.
• Перелік поширених логічних помилок у міркуваннях.
• Вміння оцінювати аргументацію інших людей (співрозмовників, авторів текстів, ЗМІ).
• Практичний досвід ведення й аналізу дискусій та суперечок.
Для кого цей курс:
• Для всіх, хто хоче навчитися розпізнавати маніпуляції та некоректні аргументи.
• Для тих, хто часто бере участь у публічних обговореннях, дискусіях та переговорах.
• Для студентів, викладачів, журналістів, менеджерів, юристів і всіх, кому важливо ухвалювати рішення на основі логічного знання та правильно це доносити у вигляді аргументації.
Формат навчання:
• 12 зустрічей (один раз на тиждень).
• Поєднання теорії та практичних вправ.
• Підсумкова зустріч із практичним аналізом дискусії.
Що потрібно для навчання:
• Бажання мислити критично та вдосконалювати свої навички аргументації.
• Готовність виконувати практичні вправи та брати участь у групових заняттях.
• Жодних спеціальних знань з логіки чи аргументації не потрібно — цей курс створено саме для початківців.
Лектор:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії, викладач логіки та теорії аргументації
Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація
Посилання для реєстрації
Якщо ви з якихось причин не встигли на курс (були зайняті усі місця, вам не зручний день/час тощо), то заповніть дану форму. Ви дізнаєтесь у першу чергу, коли ми запустимо наступний курс.
❤🔥6👍3❤1🔥1🤓1
Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Сюзан Кларк. «Піранезі»
Зустріч відбудеться 17 серпня у неділю об 11:00 2025 року!
Місце проведення: Online у Zoom.
Максимальна тривалість – 3 години.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова зустрічі: українська.
Самотня людина тиняється порожнім будинком. Все. Такий твір, здавалося, не має шансів стати популярним. Але є кілька нюансів. Роман написала нереально талановита авторка, текст доконано вишуканий, дуже розумний, дуже гіпнотичний, дім той – не просто дім, а лабіринт. Його верхні зали заповнення густими хмарами. Його нижні зали затоплені океаном. Треба знати примхи припливів, щоби вони не заскочили тебе в якомусь із залів, куди прийшов вполювати риби на обід, назбирати мідій чи водоростей, зібрати прісну дощову воду, що стікає з верхніх залів. Не заблукати в Будинку дозволяють скульптури — кожне з приміщень прикрашають гігантські монументи: двох однакових нема. А людина – його і звуть Піранезі, він нічого про себе не пам’ятає – блукає тим будинком на самоті, не спроможний відійти далі, ніж чотири дні ходу від головної зали, та бачить навколо сліди активностей інших людей.
Деякі з тих людей навіть живі. В книжці всього сімнадцять героїв, живих чотири. В книжці стільки красивезного безуму, що його конче треба прочитати і то якомога буквальніше… І так, цей роман став шалено популярним. Ну бо кого не зацікавить історія, як самотня людина тиняється гігантським будинком.
Ведуча клубу:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
Посилання на реєстрацію
Зустріч відбудеться 17 серпня у неділю об 11:00 2025 року!
Місце проведення: Online у Zoom.
Максимальна тривалість – 3 години.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова зустрічі: українська.
Самотня людина тиняється порожнім будинком. Все. Такий твір, здавалося, не має шансів стати популярним. Але є кілька нюансів. Роман написала нереально талановита авторка, текст доконано вишуканий, дуже розумний, дуже гіпнотичний, дім той – не просто дім, а лабіринт. Його верхні зали заповнення густими хмарами. Його нижні зали затоплені океаном. Треба знати примхи припливів, щоби вони не заскочили тебе в якомусь із залів, куди прийшов вполювати риби на обід, назбирати мідій чи водоростей, зібрати прісну дощову воду, що стікає з верхніх залів. Не заблукати в Будинку дозволяють скульптури — кожне з приміщень прикрашають гігантські монументи: двох однакових нема. А людина – його і звуть Піранезі, він нічого про себе не пам’ятає – блукає тим будинком на самоті, не спроможний відійти далі, ніж чотири дні ходу від головної зали, та бачить навколо сліди активностей інших людей.
Деякі з тих людей навіть живі. В книжці всього сімнадцять героїв, живих чотири. В книжці стільки красивезного безуму, що його конче треба прочитати і то якомога буквальніше… І так, цей роман став шалено популярним. Ну бо кого не зацікавить історія, як самотня людина тиняється гігантським будинком.
Ведуча клубу:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
Посилання на реєстрацію
❤🔥8👍6🔥2❤1
Дискусійний клуб. Читаємо «Десять парадоксів техніки»
Зустріч відбуватиметься у суботу 26 липня 2025 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис зустрічей: для учасників.
Тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.
Мова зустрічі: українська.
У статті «Ten Paradoxes of Technology» канадський філософ техніки Ендрю Фінберґ пропонує десять «парадоксів», що підважують наші буденні уявлення про те, чим є технологія та як вона діє у суспільстві. Від ідеї про те, що частини технічної системи формуються самим цілим, до твердження, що «завойовник природи стає здобиччю власної перемоги», Фінберґ показує: техніка — це водночас соціальна й матеріальна мережа, яка формує наші цінності, ідентичності та політичні можливості. Технології не «стоя́ть осторонь» світу, а творять середовище, у якому ми мислимо й діємо, отже ефективність і навіть «раціональність» пристроїв пояснюються не лише фізичними властивостями, а й історичними виборами та конфліктами, що їх породили.
Фінберґ підсумовує критичний поворот у філософії техніки кінця XX — початку XXI століття і формулює такі ключові парадокси: частин і цілого, очевидного, походження, «рамки» ефективності, дії та зворотної дії, засобів як мети, ускладнення через спрощення, «цінність ↔️ факт», демократичний і, нарешті, «парадокс завоювання» . Автор закликає подолати «ілюзію техніки» — уявлення, ніби ми можемо втручатися у світ, залишаючись поза межами наслідків, — та розглядати технічний розвиток як взаємодію знання, влади й етики.
Стаття: Feenberg, Andrew (2010). Ten Paradoxes of Technology. Techné: Research in Philosophy and Technology 14 (1):3-15.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де буде розміщений переклад цієї статті українською мовою.
Модератор:
Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона»
Реєстрація за цим посиланням
Зустріч відбуватиметься у суботу 26 липня 2025 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис зустрічей: для учасників.
Тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.
Мова зустрічі: українська.
У статті «Ten Paradoxes of Technology» канадський філософ техніки Ендрю Фінберґ пропонує десять «парадоксів», що підважують наші буденні уявлення про те, чим є технологія та як вона діє у суспільстві. Від ідеї про те, що частини технічної системи формуються самим цілим, до твердження, що «завойовник природи стає здобиччю власної перемоги», Фінберґ показує: техніка — це водночас соціальна й матеріальна мережа, яка формує наші цінності, ідентичності та політичні можливості. Технології не «стоя́ть осторонь» світу, а творять середовище, у якому ми мислимо й діємо, отже ефективність і навіть «раціональність» пристроїв пояснюються не лише фізичними властивостями, а й історичними виборами та конфліктами, що їх породили.
Фінберґ підсумовує критичний поворот у філософії техніки кінця XX — початку XXI століття і формулює такі ключові парадокси: частин і цілого, очевидного, походження, «рамки» ефективності, дії та зворотної дії, засобів як мети, ускладнення через спрощення, «цінність ↔️ факт», демократичний і, нарешті, «парадокс завоювання» . Автор закликає подолати «ілюзію техніки» — уявлення, ніби ми можемо втручатися у світ, залишаючись поза межами наслідків, — та розглядати технічний розвиток як взаємодію знання, влади й етики.
Стаття: Feenberg, Andrew (2010). Ten Paradoxes of Technology. Techné: Research in Philosophy and Technology 14 (1):3-15.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де буде розміщений переклад цієї статті українською мовою.
Модератор:
Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона»
Реєстрація за цим посиланням
❤🔥4🔥2⚡1
Квитки на участь у книжковому клубі як завжди розкупили)
Але ви можете ще отримати запис обговорення після проведення зустрічі:
https://secure.wayforpay.com/payment/s37a1e3c3da86
Але ви можете ще отримати запис обговорення після проведення зустрічі:
https://secure.wayforpay.com/payment/s37a1e3c3da86
❤🔥6👍2❤1🤔1
Дискусійний клуб. Читаємо «Десять парадоксів техніки»
Зустріч відбуватиметься у суботу 26 липня 2025 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис зустрічей: для учасників.
Тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.
Мова зустрічі: українська.
У статті «Ten Paradoxes of Technology» канадський філософ техніки Ендрю Фінберґ пропонує десять «парадоксів», що підважують наші буденні уявлення про те, чим є технологія та як вона діє у суспільстві. Від ідеї про те, що частини технічної системи формуються самим цілим, до твердження, що «завойовник природи стає здобиччю власної перемоги», Фінберґ показує: техніка — це водночас соціальна й матеріальна мережа, яка формує наші цінності, ідентичності та політичні можливості. Технології не «стоя́ть осторонь» світу, а творять середовище, у якому ми мислимо й діємо, отже ефективність і навіть «раціональність» пристроїв пояснюються не лише фізичними властивостями, а й історичними виборами та конфліктами, що їх породили.
Фінберґ підсумовує критичний поворот у філософії техніки кінця XX — початку XXI століття і формулює такі ключові парадокси: частин і цілого, очевидного, походження, «рамки» ефективності, дії та зворотної дії, засобів як мети, ускладнення через спрощення, «цінність ↔️ факт», демократичний і, нарешті, «парадокс завоювання» . Автор закликає подолати «ілюзію техніки» — уявлення, ніби ми можемо втручатися у світ, залишаючись поза межами наслідків, — та розглядати технічний розвиток як взаємодію знання, влади й етики.
Стаття: Feenberg, Andrew (2010). Ten Paradoxes of Technology. Techné: Research in Philosophy and Technology 14 (1):3-15.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де буде розміщений переклад цієї статті українською мовою.
Модератор:
Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона»
Реєстрація за цим посиланням
Зустріч відбуватиметься у суботу 26 липня 2025 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис зустрічей: для учасників.
Тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.
Мова зустрічі: українська.
У статті «Ten Paradoxes of Technology» канадський філософ техніки Ендрю Фінберґ пропонує десять «парадоксів», що підважують наші буденні уявлення про те, чим є технологія та як вона діє у суспільстві. Від ідеї про те, що частини технічної системи формуються самим цілим, до твердження, що «завойовник природи стає здобиччю власної перемоги», Фінберґ показує: техніка — це водночас соціальна й матеріальна мережа, яка формує наші цінності, ідентичності та політичні можливості. Технології не «стоя́ть осторонь» світу, а творять середовище, у якому ми мислимо й діємо, отже ефективність і навіть «раціональність» пристроїв пояснюються не лише фізичними властивостями, а й історичними виборами та конфліктами, що їх породили.
Фінберґ підсумовує критичний поворот у філософії техніки кінця XX — початку XXI століття і формулює такі ключові парадокси: частин і цілого, очевидного, походження, «рамки» ефективності, дії та зворотної дії, засобів як мети, ускладнення через спрощення, «цінність ↔️ факт», демократичний і, нарешті, «парадокс завоювання» . Автор закликає подолати «ілюзію техніки» — уявлення, ніби ми можемо втручатися у світ, залишаючись поза межами наслідків, — та розглядати технічний розвиток як взаємодію знання, влади й етики.
Стаття: Feenberg, Andrew (2010). Ten Paradoxes of Technology. Techné: Research in Philosophy and Technology 14 (1):3-15.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де буде розміщений переклад цієї статті українською мовою.
Модератор:
Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона»
Реєстрація за цим посиланням
👍5🤔1🤓1
Forwarded from Руслан Мироненко | Філософія
Що таке критичне мислення та чому варто розпочати саме з логіки й теорії аргументації?
Звісно, багатьом уже набридло чути про критичне мислення. Сьогодні, за моїми спостереженнями, більшість людей, говорячи про критичне мислення, мають на увазі простий факт-чекінг, заклик не піддаватися теоріям змов чи когнітивним викривленням. Та чи справді критичне мислення зводиться лише до цього?
Насправді, критичне мислення — це складний набір компетенцій, які формуються через різноманітні дисципліни й потребують системного підходу. Хоча саме поняття стало популярним у американській педагогіці у 1970–1980-х роках, перші згадки про критичне мислення з’явилися ще на початку XX століття в працях Джона Дьюї. Треба звісно для достовірності додати, що Дьюї використовував інше поняття: «рефлексивне мислення».
І ось тут починається найцікавіше: якщо критичне мислення є набором компетенцій, то, наприклад, для кожного віку воно повинно бути різним. Погодьтеся, дивно вимагати від школяра середньої школи аргументувати та аналізувати тексти на рівні випускника магістратури університету. Прикладом такої градації навичок є добре відома педагогічна модель «Таксономія Блума» (якщо не відома, то загугліть). Вона демонструє поступове ускладнення навичок критичного мислення за віком та рівнем освіти: від простого запам’ятовування та розуміння на початкових етапах до складного аналізу, оцінювання та створення нових ідей на вищих освітніх рівнях.
Отже, сподіваюсь, ви вже починаєте бачити, що «критичних мислень» існує щонайменше два типи. Насправді їх значно більше, адже компетенції можуть змінюватись та залежать не лише від віку, а й від спеціалізації та професійного середовища. Наприклад, критичне мислення науковця в окремих аспектах не збігатиметься з компетенціями детектива поліції (хоча базові навички — аналіз, оцінювання та аргументація — залишатимуться спільними).
Це пояснює, чому багатьом викладачам, не лише університетським, складно дати єдине визначення поняттю критичного мислення. Різні навички, компетенції, бази знань, які повинні діяти на різних рівнях та вимірах, часто називають одним і тим самим терміном. Попри це, у більшості випадків (особливо в контексті університетської освіти) є спільний базис:
знання — логіка і теорія аргументації;
навички — уміння застосовувати ці знання на практиці, аналізувати й обґрунтовувати власну позицію;
схильності — чесність, відкритість до інших точок зору, готовність визнавати власні помилки.
Схильності часто залишаються за межами традиційних курсів, і це питання відкрите: чи можливо взагалі їм навчити? І чи взагалі це є складовою критичного мислення?
Окреме ускладнення становить ідея інтегрування критичного мислення (Art, як гуманітарної складової) до STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics). Останнім часом усе частіше звучить термін STEAM. Але чи достатньо просто додати гуманітарну складову? Радше йдеться про глибокий перетин двох освітніх парадигм, що передбачає інтеграцію гуманітарних навичок аргументації та інтерпретації з математично-природничими компетенціями, притаманним STEM.
Я пропоную пройти вступний курс до критичного мислення, що ґрунтується на логіці й теорії аргументації. Основний акцент тут саме на формуванні навичок аналізу текстів та аргументації, які є універсальними й актуальними для будь-якої спеціальності чи життєвої практики. Крім того, ми розглянемо ймовірнісні (індуктивні) міркування, що є основою наукового пізнання та ґрунтуються на класичних Канонах Мілля.
Чого ви не знайдете на цьому курсі? Тут немає окремого модуля про когнітивні викривлення — цієї інформації зараз і так удосталь.
Отже, якщо ви зацікавлені отримати саме системні знання та практичні навички з логіки й аргументації, курс стартує вже через тиждень. Реєструйтеся за цим посиланням, і до зустрічі на першому занятті!
Звісно, багатьом уже набридло чути про критичне мислення. Сьогодні, за моїми спостереженнями, більшість людей, говорячи про критичне мислення, мають на увазі простий факт-чекінг, заклик не піддаватися теоріям змов чи когнітивним викривленням. Та чи справді критичне мислення зводиться лише до цього?
Насправді, критичне мислення — це складний набір компетенцій, які формуються через різноманітні дисципліни й потребують системного підходу. Хоча саме поняття стало популярним у американській педагогіці у 1970–1980-х роках, перші згадки про критичне мислення з’явилися ще на початку XX століття в працях Джона Дьюї. Треба звісно для достовірності додати, що Дьюї використовував інше поняття: «рефлексивне мислення».
І ось тут починається найцікавіше: якщо критичне мислення є набором компетенцій, то, наприклад, для кожного віку воно повинно бути різним. Погодьтеся, дивно вимагати від школяра середньої школи аргументувати та аналізувати тексти на рівні випускника магістратури університету. Прикладом такої градації навичок є добре відома педагогічна модель «Таксономія Блума» (якщо не відома, то загугліть). Вона демонструє поступове ускладнення навичок критичного мислення за віком та рівнем освіти: від простого запам’ятовування та розуміння на початкових етапах до складного аналізу, оцінювання та створення нових ідей на вищих освітніх рівнях.
Отже, сподіваюсь, ви вже починаєте бачити, що «критичних мислень» існує щонайменше два типи. Насправді їх значно більше, адже компетенції можуть змінюватись та залежать не лише від віку, а й від спеціалізації та професійного середовища. Наприклад, критичне мислення науковця в окремих аспектах не збігатиметься з компетенціями детектива поліції (хоча базові навички — аналіз, оцінювання та аргументація — залишатимуться спільними).
Це пояснює, чому багатьом викладачам, не лише університетським, складно дати єдине визначення поняттю критичного мислення. Різні навички, компетенції, бази знань, які повинні діяти на різних рівнях та вимірах, часто називають одним і тим самим терміном. Попри це, у більшості випадків (особливо в контексті університетської освіти) є спільний базис:
знання — логіка і теорія аргументації;
навички — уміння застосовувати ці знання на практиці, аналізувати й обґрунтовувати власну позицію;
схильності — чесність, відкритість до інших точок зору, готовність визнавати власні помилки.
Схильності часто залишаються за межами традиційних курсів, і це питання відкрите: чи можливо взагалі їм навчити? І чи взагалі це є складовою критичного мислення?
Окреме ускладнення становить ідея інтегрування критичного мислення (Art, як гуманітарної складової) до STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics). Останнім часом усе частіше звучить термін STEAM. Але чи достатньо просто додати гуманітарну складову? Радше йдеться про глибокий перетин двох освітніх парадигм, що передбачає інтеграцію гуманітарних навичок аргументації та інтерпретації з математично-природничими компетенціями, притаманним STEM.
Я пропоную пройти вступний курс до критичного мислення, що ґрунтується на логіці й теорії аргументації. Основний акцент тут саме на формуванні навичок аналізу текстів та аргументації, які є універсальними й актуальними для будь-якої спеціальності чи життєвої практики. Крім того, ми розглянемо ймовірнісні (індуктивні) міркування, що є основою наукового пізнання та ґрунтуються на класичних Канонах Мілля.
Чого ви не знайдете на цьому курсі? Тут немає окремого модуля про когнітивні викривлення — цієї інформації зараз і так удосталь.
Отже, якщо ви зацікавлені отримати саме системні знання та практичні навички з логіки й аргументації, курс стартує вже через тиждень. Реєструйтеся за цим посиланням, і до зустрічі на першому занятті!
❤🔥13👍4🤓1
Нове відео на каналі: філософське підґрунтя серіалу Розрив/SEVERANCE
Severance (Розрив) — не просто трилер про корпорацію Lumon. Це філософський експеримент над самістю, пам’яттю та свободою волі. У відео розбираємо, як серіал працює з ідентичністю, тілесністю та сприйняттям, екзистенційним вибором в умовах абсурду, просторовою дисципліною й наглядом, сенсом ритуалів і корпоративної «псевдорелігії», а також відчуженням праці та контролем у пізньому капіталізмі.
Будемо дуже вдячні за коментарі та вподобайки на цьому відео (на Youtube), адже це допоможе його просуванню.
Посилання на відео
Severance (Розрив) — не просто трилер про корпорацію Lumon. Це філософський експеримент над самістю, пам’яттю та свободою волі. У відео розбираємо, як серіал працює з ідентичністю, тілесністю та сприйняттям, екзистенційним вибором в умовах абсурду, просторовою дисципліною й наглядом, сенсом ритуалів і корпоративної «псевдорелігії», а також відчуженням праці та контролем у пізньому капіталізмі.
Будемо дуже вдячні за коментарі та вподобайки на цьому відео (на Youtube), адже це допоможе його просуванню.
Посилання на відео
❤🔥8👍3👌1🦄1
Курс. Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації
Залишилось одне місце!
Курс відбуватиметься щосуботи з 2 серпня 2025 року о 18:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 12 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Щодня ми ухвалюємо десятки рішень і вступаємо в суперечки, часто навіть цього не помічаючи. Але як бути певним, що вас не вводять в оману, що ви не стали жертвою маніпуляцій чи власних упереджень? Курс «Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації» допоможе вам ознайомитись з логічним аналізом аргументації та розпізнаванням пасток, що ховаються за словами.
Впродовж 12 занять ви навчитесь розкладати складні міркування на зрозумілі елементи, давати точні визначення, уникати логічних помилок та помічати їх у словах інших людей. Ви дізнаєтеся, як побудувати чітку і послідовну аргументацію, а також як розпізнати маніпулятивні прийоми опонента. Цей курс — для тих, хто хоче мислити ясно, говорити впевнено і приймати зважені рішення у світі, переповненому інформацією.
Лектор:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії, викладач логіки та теорії аргументації
Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація
Посилання для реєстрації
Якщо ви з якихось причин не встигли на курс (були зайняті усі місця, вам не зручний день/час тощо), то заповніть дану форму. Ви дізнаєтесь у першу чергу, коли ми запустимо наступний курс.
Залишилось одне місце!
Курс відбуватиметься щосуботи з 2 серпня 2025 року о 18:00 за київським часом!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 12 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Щодня ми ухвалюємо десятки рішень і вступаємо в суперечки, часто навіть цього не помічаючи. Але як бути певним, що вас не вводять в оману, що ви не стали жертвою маніпуляцій чи власних упереджень? Курс «Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації» допоможе вам ознайомитись з логічним аналізом аргументації та розпізнаванням пасток, що ховаються за словами.
Впродовж 12 занять ви навчитесь розкладати складні міркування на зрозумілі елементи, давати точні визначення, уникати логічних помилок та помічати їх у словах інших людей. Ви дізнаєтеся, як побудувати чітку і послідовну аргументацію, а також як розпізнати маніпулятивні прийоми опонента. Цей курс — для тих, хто хоче мислити ясно, говорити впевнено і приймати зважені рішення у світі, переповненому інформацією.
Лектор:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії, викладач логіки та теорії аргументації
Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація
Посилання для реєстрації
Якщо ви з якихось причин не встигли на курс (були зайняті усі місця, вам не зручний день/час тощо), то заповніть дану форму. Ви дізнаєтесь у першу чергу, коли ми запустимо наступний курс.
❤🔥3👍2❤1🍾1🤓1