❤80👍13
Ще одне свідчення того, як важливо в історії мистецтва опинитися в правильному місці в правильний час.
Навіть Пікассо, можливо, не досяг би такого приголомшливого успіху, якби народився у 1781, а не у 1881 році. Так само й з Руссо: якби він писав свої картини не в Парижі, а в Будапешті, чи здобув би він таку ж славу та вплив? Його роботи мали дивну гіпнотичну силу, але такими були і твори деяких інших художників-примітивістів того часу, що не отримали визнання. Візьмімо, наприклад, угорця Мігая Тивадара Коштку Чонтварі. Він був містиком, одним із великих «самітників» у історії мистецтва. Чонтварі мав шизофренію. Його картини - наївні, мрійливі композиції, іноді дуже монументального масштабу - за інтенсивністю схожі на творчість Руссо. Він навіть виставлявся в Парижі у 1907 році, але ніхто цього не помітив. Він отримав визнання у себе на батьківщині, в Угорщині, однак на міжнародному рівні його імʼя не настільки широко відоме, як могло би бути, скажімо, якби його помітив і підтримав Аполлінер.
У грудні 1907 року Руссо потрапив у халепу через фальшивий чек, отриманий від одного з учнів (щоб заробити собі на життя, Руссо також давав уроки музики). Коли Руссо, не знаючи, що чек підроблений, намагався отримати за ним гроші, його заарештували й увʼязнили. Справа дійшла до суду, і результат довго залишався невизначеним.
Аргументом, який зрештою переконав суддю ухвалити рішення на користь Руссо, стало те, що адвокат надав одне з полотен художника як доказ. «Ви й досі сумніваєтеся, що мій клієнт невинний» - запитав захисник. У складній історії взаємин мистецтва та закону це рідкісний випадок, коли витвір мистецтва приймають у суді як доказ бодай чогось узагалі, не кажучи вже про позитивне підтвердження характеру митця.
Фрагмент з книги "Мистецтво крайнощів: Із 1905 по 1914 рік", Філіп Гук
Вражаюча книга про мистецький вибух на початку ХХ століття, який назавжди змінив європейську культуру. Автор повертає нас у час, коли мистецтво буквально шаленіло від нових ідей: експресіонізм, футуризм, авангард, політика, протест — усе це сплітається в яскраву, сміливу й безкомпромісну історію про те, як художники ламали правила й створювали нові.
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
Навіть Пікассо, можливо, не досяг би такого приголомшливого успіху, якби народився у 1781, а не у 1881 році. Так само й з Руссо: якби він писав свої картини не в Парижі, а в Будапешті, чи здобув би він таку ж славу та вплив? Його роботи мали дивну гіпнотичну силу, але такими були і твори деяких інших художників-примітивістів того часу, що не отримали визнання. Візьмімо, наприклад, угорця Мігая Тивадара Коштку Чонтварі. Він був містиком, одним із великих «самітників» у історії мистецтва. Чонтварі мав шизофренію. Його картини - наївні, мрійливі композиції, іноді дуже монументального масштабу - за інтенсивністю схожі на творчість Руссо. Він навіть виставлявся в Парижі у 1907 році, але ніхто цього не помітив. Він отримав визнання у себе на батьківщині, в Угорщині, однак на міжнародному рівні його імʼя не настільки широко відоме, як могло би бути, скажімо, якби його помітив і підтримав Аполлінер.
У грудні 1907 року Руссо потрапив у халепу через фальшивий чек, отриманий від одного з учнів (щоб заробити собі на життя, Руссо також давав уроки музики). Коли Руссо, не знаючи, що чек підроблений, намагався отримати за ним гроші, його заарештували й увʼязнили. Справа дійшла до суду, і результат довго залишався невизначеним.
Аргументом, який зрештою переконав суддю ухвалити рішення на користь Руссо, стало те, що адвокат надав одне з полотен художника як доказ. «Ви й досі сумніваєтеся, що мій клієнт невинний» - запитав захисник. У складній історії взаємин мистецтва та закону це рідкісний випадок, коли витвір мистецтва приймають у суді як доказ бодай чогось узагалі, не кажучи вже про позитивне підтвердження характеру митця.
Фрагмент з книги "Мистецтво крайнощів: Із 1905 по 1914 рік", Філіп Гук
Вражаюча книга про мистецький вибух на початку ХХ століття, який назавжди змінив європейську культуру. Автор повертає нас у час, коли мистецтво буквально шаленіло від нових ідей: експресіонізм, футуризм, авангард, політика, протест — усе це сплітається в яскраву, сміливу й безкомпромісну історію про те, як художники ламали правила й створювали нові.
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
❤42👍8🔥6