Нарешті, українська влада дозволила знести пам‘ятник Щорсу у центрі Києва — окупанту, одному з організаторів червоного терору у місті
З іншого боку, в Одесі хочуть знести пам’ятник революційним матросам панцерника Потьомкіна. Українські матроси тоді становили більшість, і приймали активну участь у першій революції проти царизму. Провідна роль у повстанні була за матросами, що були членами Революційної Української партії. За легендою, повстання почалося із фрази українця «Та доки ж ми будемо рабами?»
З іншого боку, в Одесі хочуть знести пам’ятник революційним матросам панцерника Потьомкіна. Українські матроси тоді становили більшість, і приймали активну участь у першій революції проти царизму. Провідна роль у повстанні була за матросами, що були членами Революційної Української партії. За легендою, повстання почалося із фрази українця «Та доки ж ми будемо рабами?»
❤7🤷♂3👍2❤🔥1💔1
Витяги з програми Української Революційно-демократичної партії (її "правої" фракції). Ця фракція, спочатку за лідерством Івана Багряного, завжди підкреслювала свою приналежність до лівої традиції.
У своїй програмі партія виступала за форму трудової демократії і традицію УНР.
УРДП вважала за недоречним існування будь-якої "нетрудової" власності — тобто тієї, що користується найманою працею, як непоєднуване з принципами самоврядування.
Натомість, виходячи з традицій українського життя, християнства і революційної демократії, УРДП пропонувала самоврядування економіки і політики шляхом поєднання державної, громадівської і індивідуальної форм економічної діяльності, оборони прав людей, незалежного суду і максимальної децентралізації демократичної держави.
В центрі програми є прихильність до ідеї повсюдної демократії, яку партійці вважали радикально-революційною та також людиноцентричний підхід.
#історія
У своїй програмі партія виступала за форму трудової демократії і традицію УНР.
УРДП вважала за недоречним існування будь-якої "нетрудової" власності — тобто тієї, що користується найманою працею, як непоєднуване з принципами самоврядування.
Натомість, виходячи з традицій українського життя, християнства і революційної демократії, УРДП пропонувала самоврядування економіки і політики шляхом поєднання державної, громадівської і індивідуальної форм економічної діяльності, оборони прав людей, незалежного суду і максимальної децентралізації демократичної держави.
В центрі програми є прихильність до ідеї повсюдної демократії, яку партійці вважали радикально-революційною та також людиноцентричний підхід.
#історія
🔥9❤🔥1
З брошюри «Політичні погляди І. Багряного».
Багряний разом з націоналістами групи Бульби-Мітринґи та націонал-комуністами (що до того мали в різний час симпатії до Мао та Тіто) навколо Івана Майстренка заснував Українську Революційно-демократичну партію у кінці 40-х в післявоєнній Німеччині.
Згодом, ліва група і частина націоналістів відкололася у УРДП-Соціалісти. Та розпалася згодом.
Хто залишилися по боці Багряного організовували формально «праву» фракцію. «Права» УРДП Багряного підкреслювала своє неприйняття і «опортунізму соціал-демократії» та «комунізму» запропонувавши визволення України на основі трудової демократії.
Програмово, УРДП виступала за відродження Української Народної Республіки на засадах вільного парламенту і економічного самоврядування державних фірм і кооперації
Багряний разом з націоналістами групи Бульби-Мітринґи та націонал-комуністами (що до того мали в різний час симпатії до Мао та Тіто) навколо Івана Майстренка заснував Українську Революційно-демократичну партію у кінці 40-х в післявоєнній Німеччині.
Згодом, ліва група і частина націоналістів відкололася у УРДП-Соціалісти. Та розпалася згодом.
Хто залишилися по боці Багряного організовували формально «праву» фракцію. «Права» УРДП Багряного підкреслювала своє неприйняття і «опортунізму соціал-демократії» та «комунізму» запропонувавши визволення України на основі трудової демократії.
Програмово, УРДП виступала за відродження Української Народної Республіки на засадах вільного парламенту і економічного самоврядування державних фірм і кооперації
👍5😍1
УРДП була однією з найбільших українських політичних еміграційних організацій. Приблизно такою ж по розмірам була радикально-соціалістична Українська Соціалістична партія, сформована зі "старих" українських лівих партій; ОУН(б), що під впливом Бандери повернулася назад до тоталітарних засад; та незмінна ОУН(м). Меншими були ОУН(двійкарі) — залишки реформаторської фракції ОУН. Та різні монархічні кола, які майже нікого не представляли. Крім цього, існували "центри" — УНРада — об'єднання націоналістичних, соціалістичних і ліберальних сил (монархісти не приєдналися до об'єднання через те, що воно для них мало занадто багато реверансів до УНР) та УГВР — загалом ліво-революційне об'єднання, що представляло УПА, яке воювало в Україні до 50-х. Згодом УГВР стало представляти само себе, втративши постійний зв'язок і репрезентативність вояк.
Зараз, з цих організацій залишилися лише дві ОУН — з незрозумілих причин, навіщось зберігаючи свої структури. Більшість саморозпустилося у 1991 чи до 1991.
Зараз, з цих організацій залишилися лише дві ОУН — з незрозумілих причин, навіщось зберігаючи свої структури. Більшість саморозпустилося у 1991 чи до 1991.
👍7🔥1💩1
У 1950-у для створення альтернативи повернувшому до тоталітаризму бандерівському руху в еміграції, та для боротьби за демократію і соціалізм у Соборній і Незалежній Україні — як проти залишків світового і українського фашизму — так і проти Радянської імперії, залишки українських соціалістичних партій об'єдналися у єдину Українську Соціалістичну Партію.
На Diasporiana можна знайти журнал і газету — "Вільне Слово" і "Вільна Україна", що зорганізовувала УСП та дружні до них товариства.
На жаль, діяльність УСП фактично не досліджена, і можливо якось треба буде мені або знайомим взятися за копання цього величезного нащадку української еміграційної політичної роботи.
На Diasporiana можна знайти журнал і газету — "Вільне Слово" і "Вільна Україна", що зорганізовувала УСП та дружні до них товариства.
На жаль, діяльність УСП фактично не досліджена, і можливо якось треба буде мені або знайомим взятися за копання цього величезного нащадку української еміграційної політичної роботи.
👍6🔥3
У 1870-х у Галичині серед націонал-демократичних сил щораз ставала більш популярною ідея "органічної праці" — необхідність поєднання національної роботи з економічною і громадською самоорганізацією
"Де панує національна боротьба, кооперативний рух, виникаючи з причин економічних мусить мати характер боротьби національної, боротьби за самостійне національне існування" ... "Коли розпилена тепер народна маса буде зорганізована в економічні і культурно-просвітні інституції ... тоді ми виведемо купол, на якому поставимо прапор самостійної нації"
"Кооперація має створити вільного чоловіка і це є її найвище завдання" (К. Паньківський). Кооперація мала підкреслено національне значення для України. Теоретиків української кооперації також зазначали негативний вплив на "мораль" і "душевне здоров'я" недемократично зорганізованого господарства, ефекти "нездорової конкуренції" і "суспільного еґоїзму".
Розвиток кооперативних спілок вважався запорукою демократичного суспільства, так само як і національно-визвольної боротьби. Кооперативна праця, вважалося, гармонізувала б відносини людини з самою собою і подолала б негативних ефект відчуження, що породжував "душевну біль", стала б самообороною проти бідності, і створила умови для співпраці громадами і активного колективного економічного життя.
Кооператизм став ідеологією як соціалістичного руху, що надихався ідеями Прудона та Фабіанців, так само і націонал-демократичного руху, що розділяв ті ж самі ідеї щодо важливості кооперації з засад національних і демократичних.
"Де панує національна боротьба, кооперативний рух, виникаючи з причин економічних мусить мати характер боротьби національної, боротьби за самостійне національне існування" ... "Коли розпилена тепер народна маса буде зорганізована в економічні і культурно-просвітні інституції ... тоді ми виведемо купол, на якому поставимо прапор самостійної нації"
"Кооперація має створити вільного чоловіка і це є її найвище завдання" (К. Паньківський). Кооперація мала підкреслено національне значення для України. Теоретиків української кооперації також зазначали негативний вплив на "мораль" і "душевне здоров'я" недемократично зорганізованого господарства, ефекти "нездорової конкуренції" і "суспільного еґоїзму".
Розвиток кооперативних спілок вважався запорукою демократичного суспільства, так само як і національно-визвольної боротьби. Кооперативна праця, вважалося, гармонізувала б відносини людини з самою собою і подолала б негативних ефект відчуження, що породжував "душевну біль", стала б самообороною проти бідності, і створила умови для співпраці громадами і активного колективного економічного життя.
Кооператизм став ідеологією як соціалістичного руху, що надихався ідеями Прудона та Фабіанців, так само і націонал-демократичного руху, що розділяв ті ж самі ідеї щодо важливості кооперації з засад національних і демократичних.
🔥3❤🔥1
Року 1921 на Галичині налічули 579 кооперативів, 1930-го – вже 3146. Їхніми членами були понад 400 тисяч українців.
На терор і несприятливе законодавство українці відповідали згуртованістю. Програмою дій стали традиційні гасла кооперативного руху: "Свій до свого по своє!" та "Українські гроші – в українські руки – на українські справи!".
До кінця 1930-х господарські установи демонстрували стабільне зростання. Напередодні Другої світової війни вони об’єднали 709 тисяч членів та понад 15 тисяч працівників.
Успіх всупереч обставинам
Кооперативний рух ширився всією Україною. Ще більшим і сильнішим він був за Збручем. Під час визвольних змагань УНР, мільйони українців були зорганізовані на кооперативних, некапіталістичних засадах, а уряд держави наполовину складався з кооперативних активістів. На жаль, ленінська влада знищила на наддніпрянській Україні робітничу і селянську самоорганізацію, замінивши їх державними і партійними структурами.
Більшовицький рух, який сповідував тоталітарну ідеологію і знаходився під значним впливом російського націоналізму, ставився до самоорганізації українських селян і робітників як до загрози своїй диктатурі. Тому не дивно, що у 1920 р. посланець більшовицького уряду І. Саммер писав до Москви: "На Україні нам доведеться рахуватися з кооперативною державою"
На терор і несприятливе законодавство українці відповідали згуртованістю. Програмою дій стали традиційні гасла кооперативного руху: "Свій до свого по своє!" та "Українські гроші – в українські руки – на українські справи!".
До кінця 1930-х господарські установи демонстрували стабільне зростання. Напередодні Другої світової війни вони об’єднали 709 тисяч членів та понад 15 тисяч працівників.
Успіх всупереч обставинам
Кооперативний рух ширився всією Україною. Ще більшим і сильнішим він був за Збручем. Під час визвольних змагань УНР, мільйони українців були зорганізовані на кооперативних, некапіталістичних засадах, а уряд держави наполовину складався з кооперативних активістів. На жаль, ленінська влада знищила на наддніпрянській Україні робітничу і селянську самоорганізацію, замінивши їх державними і партійними структурами.
Більшовицький рух, який сповідував тоталітарну ідеологію і знаходився під значним впливом російського націоналізму, ставився до самоорганізації українських селян і робітників як до загрози своїй диктатурі. Тому не дивно, що у 1920 р. посланець більшовицького уряду І. Саммер писав до Москви: "На Україні нам доведеться рахуватися з кооперативною державою"
Локальна історія
Успіх всупереч обставинам
Про історію успіху кооперативного руху в Галичині
❤4👍1
Forwarded from UkrDiaspora (Vakhtang)
Хто хоче мати оригінальне прижиттєве видання брошури-маніфесту Івана Багряного "Чому я у не хочу вертатись до СССР?", видане в Канаді у 1946 році - напишіть. Є чотири примірники. Ціна - 600 грн. за одну книжку. Надішлю Новою поштою. Гроші підуть на купівлю потрібних видань для Музею-архіву преси.
🔥3🤩1
Вулики (і бджоли — як працівники) символізують промисловість, а також співпрацю, спільність і кооперацію, необхідну для продуктивної роботи. Вулик здавна був одним із головних символів кооперативного руху, підкреслюючи спільну працю на благо всього суспільства.
🔥4👍1
🛠 Фінансовій участі, тобто залученню працівників до керівництва та отримання прибутків корпорацій, (Financial Participation - FP) приділяється все більше уваги в останні роки.
Найбільш популярними способами є або розподіл прибутків (Profit Share - PS) або запровадження схем володіння акціями працівниками (Employee share ownership schemes - ESO), залежно від контексту та країни, популярний той чи інший спосіб. Кількість фірм, що впроваджують співволодіння звеличується, так само як все більше сучасних економістів звертають увагу на нові методи організації праці.
📊 FP повсюдно з’являється як альтернатива. Останні закони «PACTE» (2019-2022) у Франції заохочують як PS, так і ESO, з метою розподілення 10% капіталу у власність працівників, в основному за схемами розподілу прибутків. Уряди Сполученого Королівства та США розділяють ту ж тенденцію, особливо з ESO. Останній приклад у США – (Employee Benefit Security Administration, 10 липня 2023 р.). EBSA прагне «розширити можливості працівників через розділення власності та ставить собі за мету інформування і навчання працівників щодо можливих шляхів отримання більшої винагороди в обмін на їхню працю».
✅ За новими дослідженнями залучення працівників до управління і отримання спільних доходів у фірмах покращує психологічний стан, звеличує економічну ефективність і зменшує нерівність.
🇺🇦Взаємне володіння може сприяти більшій демократичності і самоорганізації, зменшує кількість соціальних конфліктів і сприяє добробуту. Забезпечення певних схем взаємного володіння і розподілу прибутків може стати потужним інструментом для відбудови України
Фінансова участь, продуктивність і конфлікти у французьких фірмах (Вересень 2023)
Найбільш популярними способами є або розподіл прибутків (Profit Share - PS) або запровадження схем володіння акціями працівниками (Employee share ownership schemes - ESO), залежно від контексту та країни, популярний той чи інший спосіб. Кількість фірм, що впроваджують співволодіння звеличується, так само як все більше сучасних економістів звертають увагу на нові методи організації праці.
📊 FP повсюдно з’являється як альтернатива. Останні закони «PACTE» (2019-2022) у Франції заохочують як PS, так і ESO, з метою розподілення 10% капіталу у власність працівників, в основному за схемами розподілу прибутків. Уряди Сполученого Королівства та США розділяють ту ж тенденцію, особливо з ESO. Останній приклад у США – (Employee Benefit Security Administration, 10 липня 2023 р.). EBSA прагне «розширити можливості працівників через розділення власності та ставить собі за мету інформування і навчання працівників щодо можливих шляхів отримання більшої винагороди в обмін на їхню працю».
✅ За новими дослідженнями залучення працівників до управління і отримання спільних доходів у фірмах покращує психологічний стан, звеличує економічну ефективність і зменшує нерівність.
🇺🇦Взаємне володіння може сприяти більшій демократичності і самоорганізації, зменшує кількість соціальних конфліктів і сприяє добробуту. Забезпечення певних схем взаємного володіння і розподілу прибутків може стати потужним інструментом для відбудови України
Фінансова участь, продуктивність і конфлікти у французьких фірмах (Вересень 2023)
👍6👎1🤔1🥴1💅1