Навіщо потрібна профспілка і як вона допомагає захищати трудовіправа?

До вашої уваги новий випуск «Гончарова Подкасту» про те, як знання своїх прав допомагає впевненіше почуватися на роботі та знаходити рішення у складних ситуаціях. А також про те:

👉 що таке профспілка і як вона працює;
👉 чому легше захищати свої права разом та чи всі профспілки однаково корисні;
👉 як профспілки вплинули на сучасні трудові стандарти та навіть на становлення незалежної України.

Цього дня 1917-го року була створена Центральна Рада — український революційний центр, що в майбутньому стане основою української державності — Української Народної Республіки.

Центральну участь в боротьбі за незалежність України приймали партії соціалістів-революціонерів і соціал-демократів. Сама Українська Народна Республіка прийняла справді народоправну форму як в політичний системі, що мала під собою демократичність на всіх рівнях, так і в соціально-економічній, підпорядковуючи економіку інтересам українців, та розвиваючи кооперативний рух.

До річниці Української революції ми публікуємо діалог між українським істориком Владиславом Стародубцевим і ірландським істориком Конором Костіком про паралелі між українською і ірландською революціями — як два пригнічених народа боролися за свободу, і які уроки ми можемо винести з цього.

Ознайомитися з матеріалом (англійською) можна за посиланням:

https://respublica.social/interview-with-conor-kostick-ireland-and-ukraines-struggle-for-independence-1916-23/

Сьогодні — 109 років з формування Центральної Ради. Вперше, українці до формування своєї модернової держави.

І невипадково для цього вибрали державу демократичну, соціально-економічну рівну, народоправську. Як заявляли представники Другого Інтернаціоналу «ніде уряд не був так тісно звʼязаним зі своїм народом, як в Українській Народній Республіці».

УЦР, створена українськими соціалістами змогла показати можливість іншого світу, іншого життя, іншої демократії, спільного добробуту, замість індивідуального нещастя. Плюралізму, і патріотизму.

Це важлива дата, і її варто памʼятати.

ПС: картинка за авторством Низовина

"Пане,

Прошу вибачення за затримку з відповіддю на Вашого листа від 01.01.1971 щодо Нестора Махна. Так, я часто зустрічалася з Махно в 1926-1929 роках і можу Вас запевнити, що він був противником українського націоналізму та, більше того, будь-якого іншого націоналізму. Просто ця проблема не існувало в його полі зору.

З ідеологічної точки зору він залишався інтернаціоналістом, як і за часів своєї молодості в Україні. Я пам’ятаю, одного разу він сказав мені, що якби він колись повернувся до України, йому, мабуть, довелося б вивчити українську мову просто з необхідності.

Під час замаху на Петлюру в 1926 році він (здається) проявив себе як противник цього вчинку (мимо того, що вбивця був товаришем Махна) сказавши, що якщо цей вчинок був би дійсно необхідним, то це треба було зробити в Україні, а не в Парижі, де розстріляли Петлюру, коли в нього не було ні пістолета, ні [іншої] зброї.

Нестора Махна не слід плутати з його дружиною Галиною Кузьменко, яка справді була українською націоналісткою. Але між ними не було жодних ідеологічних зв’язків чи дружби.

Це все, що я можу Вам про це розповісти.

Прийміть, пане, мої шанобливі вітання.

Іда Метт

————————————————————————

Іда Метт (Іда Марковна Ґільман 1901-1973) – анархо-синдикалістка. Народилася у Білорусі, вчилася у Москві, де брала активну участь у російському анархістському русі. У 1924 р. була арештована і виселена з СРСР за свою антикомуністичну діяльність. Жила у Парижі, де була співредактором російського анархістського журналу «Дело Труда». Працюючи у журналі, познайомилася з Нестором Махно та допомогла йому з підготовкою до друку його мемуарів. Наприкінці роботи над цією книжкою вони розійшлися. У 1928 р. її виключили з редакції журналу за те, що дотримувалася іудаїстських релігійних практик. Її усні спогади послужили джерелом для декількох біографій Махна"

https://uamoderna.com/history/u-poshukah-naczionalnoyi-identychnosti-nestora-mahna

"🏳️‍🌈 Тейлор Браун стала першою трансгендерною людиною, що керує міським офісом у Нью-Йорку, та найвищою посадовою трансгендерною особою в історії міського уряду.

Мер міста Зохран Мамдані наголосив, що місто захищатиме права та гідність кожного мешканця" — пише радіо "Громадського"

​​Для міцної національної ідентичності потрібна міцна регіональна ідентичність.

В нас в Україні, як і всюди, є величезна кількість регіональних ідентичностей — «східняки», «західняки», всі приблизно розуміють, що слова «одесит», «харківʼянин», «киянин», «криворізький», «гуцул», «з закарпаття» несуть в собі купу культурно-політичного забарвлення, звичок, образів, поведінки і привʼязки до місця.

Проте одночасно з тим, ці ідентичності в нас не набули визнання і нормального розуміння, і скоріше майже всі політично стидні, або пейоративні: ідея регіональності подається як щось протилежне національному патріотизму чи загальному розумінню: ці з заходу нас не розуміють, ці зі сходу нас зраджують, тощо, ці на закарпатті — небезпечні сепаратисти, а ті — русофіли.

Але це значне упущення, бо будь-яка національна ідентичність не слабшає, а кріпшає від сильної регіональної ідентичності. Так само як наявність вашої рідної квартири чи сільської хатини, рідної альма матер, сімʼї, «місць сили», тощо — дуже локальні досвіди і привʼязаності, загалом включають людей в контекст місця, і загальний контекст, формують почуття привʼязаності, почуття спільності, як ці почуття і розуміння стають основою для національного сприйняття, і посилюють його, так само це робить і регіональна ідентичність.

Парадоксальним чином, локальна включенність стає основою загальної включенності. Так само як справжній національний патріотизм стає основою для розуміння інших народів і спільнот.

В нас є певний страх щодо таких процесів — через російські проєкти Одеської і Харківської «народної республіки», загрози сепаратизму, проте така лояльність до певного регіонального проєкту, на мою думку, лише посилює протисепаратистську впевненість, і прибирає певну ізоляцію.

В цьому, Україні є чому повчитися у британського Манчестра, і загалом британської політичної дискусії, в центрі якої зараз посилення самоуправління міст, інституцій міського самоврядування, створення локальної культури на основі міських музеїв, футбольних і музичних клубів, галерей і місць зібрань, унікальної історії і місцевого бізнесу, яке не планує розширюватися за межі міста, цим вибудовуючи інтимний звʼязок зі своєю спільнотою.

В нас важливу роль в цьому починає грати Харків. Багато в чому через Хартію, яка вирішила визначити себе як регіонально-вкорінений підрозділ; а також завдяки місцевим культурним діячам (чого можна сказати лише про любовоненависть до Гамлета!). (Так само, наприклад, Одеса в культурних колах чимось памʼятається своєю спільнотою на СРЗ)

Економічно теж зосередження на регіональному розвитку і самоуправлінні показує значну перевагу, ніж орієнтація лише на загальнонаціональні проєкти. Політично — це побудова міцних самоврядних клітин держави, військово — створення бази підтримки армії, волонтерства, тощо. Культурно — місцем нового ренесансу (бо що насправді може культура без вкорінення до місця?)

Декомунізаційні і дерусифікаційні процеси також дають величезні можливості для творчого переосмислення простіру, для бібліотек ім. Багряного, вулиць видатних локалістських діячів, поетів, лівих романтиків і патріотів. Або ж для локальних історій (як от у Вінниці, вулиця на честь підпільного напівдисидентського бітлз-бару за часів СРСР!)

Іншими словами — є що робити, є на що зверати увагу. Важливий напрямок, бажаний для будь-якого національного розвитку, та і для будь-якої політичної стратегії.

Питання трудового права — людину принизили в правах і виключили з робочого процесу через факт служби.

Отака неприємна ситуація сталась з адміном каналу. Нагадаю - я був вчителем і міг взагалі не йти воювати. А воюю я в РВБЗ і маю посвідчення УБД. Гадаю, це достатньо контексту. Буду вдячний за розголос) Пишіть, що думаєте з цього приводу або якщо треба ще якийсь контекст
Апд: так, це в столиці, ліцей ЛПЕПІМ

"Найбільшою перешкодою для визнання суверенності України є гіпноз самого імені Росія. Цей гіпноз треба розвіяти, особливо в Америці (Північні Штати) та Франції. Справу поділу Росії треба поставити як справу покою цілого світу, як справу європейської рівноваги та реально-матеріальної вигоди держав"

(З листа до прем'єра А. Лівицького від 14 травня 1922 р. // Симон Петлюра та його родина / Упор. Михальчук В.-К., 1996. – С. 68.) Цитую з фейсбука Віталія Скальського

Політика може бути смішною, дивною і неідеальною, а нові думки і громадська залученість народжуються в хаосі.

І. Голуб поговорив з авторкою зіну "Політика для початківців". Ми звикли, що хороший текст — це той, до якого складно причепитися. А що, якщо навпаки? Що, якщо зробити зін, де люди діляться своїми думками — з ціллю посміятися, викликати дискусію, висловити думки, сумніви?

У розмові з авторкою багато про те, як складно це підтримувати: коли люди не пишуть, коли все тримається буквально на ентузіазмі, коли очікування відрізняються від реальності. Але водночас — про те, чому це все одно має сенс.

https://respublica.social/zhurnal-iakii-khochie-shchob-vi-spieriechalisia-i-smiialis-intierviu-z-avtorkoiu-politiki-dlia-pochatkivtsiv/

Хто був одним із найважливіших лідерів Української революції — Володимир Винниченко? Стаття про літературні й життєві пошуки керманича Української Народної Республіки.

Від революціонера до веганського фермера — неймовірне життя українського автора Володимира Винниченка

"Як зазначає Тамара Гундорова, якщо дивитися крізь призму конкордизму Винниченка, «Сонячну машину» можна читати як еко-соціальну утопію. Однак, поєднуючи це бачення з реаліями суспільства, роман набуває темнішого відтінку: утопія ризикує бути зіпсованою масами, які перетворюють ідеалізм на фетиш, а дисципліну — на диктатуру.

«Цей роман — спроба переосмислити уроки недавньої історії, принаймні у формі спекулятивної прози», — пояснює Гундорова.

«Винниченко осмислював травму революції 1917–1921 років, у якій сам був одним із ключових учасників. У цьому сенсі “Сонячна машина” функціонує як своєрідний постскриптум до Української революції».

Винниченко не лише заклав підвалини української наукової фантастики. Протягом своєї кар’єри він експериментував із жанрами — у новелах, романах, п’єсах і філософських есеях. Його ранні твори є показовими прикладами натуралізму й реалізму. Згодом же його письмо змістилося до глибших досліджень людської психіки, порушуючи питання морального релятивізму. Він прокладав нові шляхи для своєї епохи, особливо у зображенні людських вад.

Роман Винниченка 1917 року «Записки кирпатого Мефістофеля» занурює нас у темний світ Якова Михайлюка — адвоката, який присвячує себе повільному руйнуванню людських життів. Він зізнається читачеві, що отримує задоволення від того, щоб «звести людину на саму вершину», а потім зруйнувати її, і що жах, який приходить на зміну надії та захопленню, — це «найкраще відчуття».

«Мораль — це стіна, збудована між основними законами життя та його вищим проявом — розумом, припудреним косметикою», — пояснює Михайлюк. «Увесь моральний прогрес людства полягає в тому, що люди, камінь за каменем, намагаються розібрати цю стіну, створену ними ж самими. Але еліти, зі свого боку, ретельно її зберігають, за допомогою дурнів, яких вони доять».

Михайлюк відкидає ідею існування абсолютного добра чи зла у світі, переконаний, що, відмовляючись її приймати, він є вільнішим за більшість. Але чи справді він вільний? Упродовж роману він дедалі більше зіштовхується з відчуттям порожнечі, яке визначає його життя. І він — як і читач — змушений замислитися, чи не є його дії проявом не справжньої свободи, а радше залежності від власних найпримітивніших інстинктів"

https://kyivindependent.com/volodymyr-vynnychenko/

🙌Вітаємо!

Наступної середи, 25 березня, відбудеться онлайн-лекція активіста Ігоря про його участь у профспілковій діяльності.

✊Він поділиться своїм 10-річним досвідом захисту трудових прав, профспілкового органайзингу та проведення протестних кампаній.

Лекція насамперед буде корисна тим, хто планує займатися профспілковою діяльністю, зокрема розбудовувати профспілки в Україні з нуля, і бажає вчитися цьому на чужих, а не своїх помилках.

👉Щоб зареєструватися, пишіть на бот: @chrnzm1event_bot