©️ SimplyHardChannel. дугіна, москалі, політичне вбивство, скіки можна?
Konnichiwa усім 🤨
Ми перші, хто виступає проти постійних обговорень вбивства дугіної на москальщіні. Нажаль, цей інформаційний привід досі залишається актуальним. Тому, Пуаро Еркюль Іванович спробує розставити пару акцентів у цій історії.
🤔 Політичне вбивство як інструмент політики існує вже давно. Із найдавнішого й відомого про що згадали ми – вбивство Цезаря. Із тих, що у всіх на слуху – Авраам Лінкольн, Джон Кеннеді, Індіра Ганді. З українських історичних постатей згадуємо Євгена Коновальця, Степана Бандеру. Серед сучасників справа Гонгадзе, зникнення Михайла Бойчишина та ще багато чого. Сучасна Україна, до речі, із статистики політичних вбивств вибивається, бо дуже часто політиками є власники крупних бізнесів. Через що важко класифікувати ті чи інші вбивства як політичні, бо присутня комерційна складова.
Почнемо із визначення. Політичне вбивство – це фізична ліквідація політичного опонента, або суб’єктів, які можуть вплинути на досягнення замовником поставлених цілей та задач.
Якщо адаптувати класифікацію The Combating Terrorism Centre at West Point із дослідження «Обґрунтування політичного вбивства» до кацапських реалій, то такого характеру дії можуть переслідувати наступні задачі:
▪️ безпосередня ліквідація опонента за принципом «немає людини – немає проблеми»;
▪️ вбивство одного як послання для інших;
▪️ вбивство з метою пропаганди.
‼️Але так чи інакше головну роль тут відіграє особистість яку замовили.
Для москалів такий варіант вирішення політичних задач є цілком прийнятним. Вбивство Нємцова та Політковської, отруєння Навального та колишніх співробітників спецслужб у Британії та ще багато кого – це все значимі за масштабом та впливом фігури, які безпосередньо загрожували стабільності режиму.
А от масштаб особистості дугіною викликає запитання.
Аналізуючи відкриті джерела можна зробити висновок, що вона працювала «сама на себе», транслюючи чітко прокримлівські наративи. Тому перший та другий мотиви – мінус. Бо масштаб не той. Та й послання відправляли тоді або батьку або іншим «журналістам». Хоча все може бути.
Тому враховуючи швидкість із якою в цю історію вплели український слід та реакцію москальського президента, який присвоїв їй посмертно орден, ця історія має чітко окреслену ідеологічну мотивацію.
Опосередкованим доказом цього є й той факт, що москальський президент і орден дав і слова скорботи висловив, а на похорони до Горбачова не поїхав, хоча на похоронах жириновського він був. Така собі емоційна прив’язка в діях путіна. Нагадаємо, на його думку, Горбачов винен у розпаді Радянського Союзу що є катастрофою. Тому й публічну церемонію не відвідав. А чого б він емоційно прив’язувався до цього вбивства, якби не був в ньому зацікавлений?
Відкритим залишається питання чи було це спланованою акцією, чи вона є ситуативною. Бо навіть для гри на внутрішнього користувача масштаб особистості дугіної, як на нас, недостатній. Хоча всі факти, домисли та версії вказують на користь цієї версії. путінський режим розбудований довкола образів ворогів різного масштабу та походження. Це вбивство стало гарним приводом для того щоб заповнити інформаційний простір та відтягнути дискусії від подій на фронті та внутрішньо-економічних питань на пошук чергових ворогів типу Азову.
Розслідувач Bellingcat Хрісто Грозєв нещодавно зазначав, що вони готують разом із CNN розслідування з цього приводу. Як то кажуть, почекаємо, подивимося, що вони там нарозслідують. Ми ставимо на аварію, із якої потім дуже куцо зробили ідеологічно вмотивоване політичне вбивство.
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Konnichiwa усім 🤨
Ми перші, хто виступає проти постійних обговорень вбивства дугіної на москальщіні. Нажаль, цей інформаційний привід досі залишається актуальним. Тому, Пуаро Еркюль Іванович спробує розставити пару акцентів у цій історії.
🤔 Політичне вбивство як інструмент політики існує вже давно. Із найдавнішого й відомого про що згадали ми – вбивство Цезаря. Із тих, що у всіх на слуху – Авраам Лінкольн, Джон Кеннеді, Індіра Ганді. З українських історичних постатей згадуємо Євгена Коновальця, Степана Бандеру. Серед сучасників справа Гонгадзе, зникнення Михайла Бойчишина та ще багато чого. Сучасна Україна, до речі, із статистики політичних вбивств вибивається, бо дуже часто політиками є власники крупних бізнесів. Через що важко класифікувати ті чи інші вбивства як політичні, бо присутня комерційна складова.
Почнемо із визначення. Політичне вбивство – це фізична ліквідація політичного опонента, або суб’єктів, які можуть вплинути на досягнення замовником поставлених цілей та задач.
Якщо адаптувати класифікацію The Combating Terrorism Centre at West Point із дослідження «Обґрунтування політичного вбивства» до кацапських реалій, то такого характеру дії можуть переслідувати наступні задачі:
▪️ безпосередня ліквідація опонента за принципом «немає людини – немає проблеми»;
▪️ вбивство одного як послання для інших;
▪️ вбивство з метою пропаганди.
‼️Але так чи інакше головну роль тут відіграє особистість яку замовили.
Для москалів такий варіант вирішення політичних задач є цілком прийнятним. Вбивство Нємцова та Політковської, отруєння Навального та колишніх співробітників спецслужб у Британії та ще багато кого – це все значимі за масштабом та впливом фігури, які безпосередньо загрожували стабільності режиму.
А от масштаб особистості дугіною викликає запитання.
Аналізуючи відкриті джерела можна зробити висновок, що вона працювала «сама на себе», транслюючи чітко прокримлівські наративи. Тому перший та другий мотиви – мінус. Бо масштаб не той. Та й послання відправляли тоді або батьку або іншим «журналістам». Хоча все може бути.
Тому враховуючи швидкість із якою в цю історію вплели український слід та реакцію москальського президента, який присвоїв їй посмертно орден, ця історія має чітко окреслену ідеологічну мотивацію.
Опосередкованим доказом цього є й той факт, що москальський президент і орден дав і слова скорботи висловив, а на похорони до Горбачова не поїхав, хоча на похоронах жириновського він був. Така собі емоційна прив’язка в діях путіна. Нагадаємо, на його думку, Горбачов винен у розпаді Радянського Союзу що є катастрофою. Тому й публічну церемонію не відвідав. А чого б він емоційно прив’язувався до цього вбивства, якби не був в ньому зацікавлений?
Відкритим залишається питання чи було це спланованою акцією, чи вона є ситуативною. Бо навіть для гри на внутрішнього користувача масштаб особистості дугіної, як на нас, недостатній. Хоча всі факти, домисли та версії вказують на користь цієї версії. путінський режим розбудований довкола образів ворогів різного масштабу та походження. Це вбивство стало гарним приводом для того щоб заповнити інформаційний простір та відтягнути дискусії від подій на фронті та внутрішньо-економічних питань на пошук чергових ворогів типу Азову.
Розслідувач Bellingcat Хрісто Грозєв нещодавно зазначав, що вони готують разом із CNN розслідування з цього приводу. Як то кажуть, почекаємо, подивимося, що вони там нарозслідують. Ми ставимо на аварію, із якої потім дуже куцо зробили ідеологічно вмотивоване політичне вбивство.
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
👍22🤔6🔥2🤯2❤1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Контрнаступ - особливості сприйняття 🤓🤓🤓
©️ SimplyHardChannel
©️ SimplyHardChannel
👍14❤1👎1🤔1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🔥8🤔4❤1👍1
©️ SimplyHardChannel. Війна війною, але корупція це стан душі: сюжет №2 або як знову не отримати гроші від МВФ
Tervist шановні 🏦
МВФ – як багато надії, розчарування, сподівань та ненависті в цій абревіатурі. Як багато дискусій стосовно доцільності співпраці з цією організацією. Наша позиція є однозначною з цього питання. Співпраця з МВФ в поточних умовах потрібна, бо вона буде сигналізувати потенційним інвесторам або кредиторам, що макроекономічні показники є під контролем не дивлячись на активні військові дії. Тобто отримання траншу МВФ може сприяти залученню інвестицій з інших джерел.
8 серпня цього року Уряд подав офіційну пропозицію по співробітництву до МВФ, а прем’єр Шмигаль заявив, що розраховує на отримання цих коштів вже в листопаді-грудні.
🤨 Чому ж ми можемо залишитися без цієї програми?
Справа в тому, що МВФ не є «класичним» кредитором. Разом із грошима Фонд надає державі системні рекомендації щодо проведення реформ. Дефіцит платіжного балансу (тобто нестача грошей для покриття власних потреб) або необхідність підтримувати курс національної валюти не залежать виключно від економіки держави.
Окрім економічних питань, які прораховуються математично, існують банальний скамуніздінг, корупція і оці всі речі. Через них, бюджетні гроші та інвестиції, що отримує держава розкрадаються (говорячи правовою мовою: використовуються нецільовим чином). В результаті цих транзакцій і створюється дефіцит платіжного балансу, який вже не можна виправити виходячи з економічних законів.
❗️Саме тому МВФ або Європейська Комісія дуже активно сигналізують нам про вдосконалення антимонопольного законодавства, судову реформу, запуску НАБУ та САП та ще багато чого. Бо ці інституції розуміють, що якщо не залатати діру через яку гроші утікають, проблема не вирішиться.
І от, сподіваємося, розуміючи цю схему певні посадовці роблять кроки, які, де-факто, підривають довіру МВФ до нашої держави. Про створення монополіста із продажу електроенергії ми вже писали тут.
А от про наступну проблему нам сигналізувала G7. У понеділок в Twitter посли держав G7 висловили стурбованість законопроектом 7654, який, на їх думку, створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій.
Переклавши з дипломатичної мови українською, загроза полягає в наступному.
1️⃣ - якщо цей законопроект ставити на голосування зараз, то він відтягне місяці на три конкурс на призначення голови НАБУ, бо конкурс не буде сенсу починати. Якщо поставити цей законопроект на голосування під кінець завершення конкурсу, то це відтягне процедуру ще на довший термін.
2️⃣ – законопроект прибирає вимогу про не входження до керівництва політичних партій протягом останніх двох років до моменту подання документів на конкурс. Тобто можна ставити «свою» людину шоб рєшать вопросікі. Бо державотворчого пояснення цьому кроку не має.
3️⃣ - спрощення процедури звільнення голови НАБУ. Насправді спірне питання, бо з одного боку це лазєйка для тиску. Але з іншого, голова антикорупційного бюро не повинен мати скелетів у шафі.
Виходить, що нардеп Андрій Клочко, який вніс цей законопроект діє або в своїх інтересах (на нього є заведена корупційна справа) або чиїхось іще, але точно не в інтересах держави та громадян. А занепокоєння G7 лише підсилюють такий наш висновок. А це створює додаткові непорозуміння та ризики у відносинах із фінансовими інституціями, які нам сьогодні життєво потрібні.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️SimplyHardChannel
Tervist шановні 🏦
МВФ – як багато надії, розчарування, сподівань та ненависті в цій абревіатурі. Як багато дискусій стосовно доцільності співпраці з цією організацією. Наша позиція є однозначною з цього питання. Співпраця з МВФ в поточних умовах потрібна, бо вона буде сигналізувати потенційним інвесторам або кредиторам, що макроекономічні показники є під контролем не дивлячись на активні військові дії. Тобто отримання траншу МВФ може сприяти залученню інвестицій з інших джерел.
8 серпня цього року Уряд подав офіційну пропозицію по співробітництву до МВФ, а прем’єр Шмигаль заявив, що розраховує на отримання цих коштів вже в листопаді-грудні.
🤨 Чому ж ми можемо залишитися без цієї програми?
Справа в тому, що МВФ не є «класичним» кредитором. Разом із грошима Фонд надає державі системні рекомендації щодо проведення реформ. Дефіцит платіжного балансу (тобто нестача грошей для покриття власних потреб) або необхідність підтримувати курс національної валюти не залежать виключно від економіки держави.
Окрім економічних питань, які прораховуються математично, існують банальний скамуніздінг, корупція і оці всі речі. Через них, бюджетні гроші та інвестиції, що отримує держава розкрадаються (говорячи правовою мовою: використовуються нецільовим чином). В результаті цих транзакцій і створюється дефіцит платіжного балансу, який вже не можна виправити виходячи з економічних законів.
❗️Саме тому МВФ або Європейська Комісія дуже активно сигналізують нам про вдосконалення антимонопольного законодавства, судову реформу, запуску НАБУ та САП та ще багато чого. Бо ці інституції розуміють, що якщо не залатати діру через яку гроші утікають, проблема не вирішиться.
І от, сподіваємося, розуміючи цю схему певні посадовці роблять кроки, які, де-факто, підривають довіру МВФ до нашої держави. Про створення монополіста із продажу електроенергії ми вже писали тут.
А от про наступну проблему нам сигналізувала G7. У понеділок в Twitter посли держав G7 висловили стурбованість законопроектом 7654, який, на їх думку, створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій.
Переклавши з дипломатичної мови українською, загроза полягає в наступному.
1️⃣ - якщо цей законопроект ставити на голосування зараз, то він відтягне місяці на три конкурс на призначення голови НАБУ, бо конкурс не буде сенсу починати. Якщо поставити цей законопроект на голосування під кінець завершення конкурсу, то це відтягне процедуру ще на довший термін.
2️⃣ – законопроект прибирає вимогу про не входження до керівництва політичних партій протягом останніх двох років до моменту подання документів на конкурс. Тобто можна ставити «свою» людину шоб рєшать вопросікі. Бо державотворчого пояснення цьому кроку не має.
3️⃣ - спрощення процедури звільнення голови НАБУ. Насправді спірне питання, бо з одного боку це лазєйка для тиску. Але з іншого, голова антикорупційного бюро не повинен мати скелетів у шафі.
Виходить, що нардеп Андрій Клочко, який вніс цей законопроект діє або в своїх інтересах (на нього є заведена корупційна справа) або чиїхось іще, але точно не в інтересах держави та громадян. А занепокоєння G7 лише підсилюють такий наш висновок. А це створює додаткові непорозуміння та ризики у відносинах із фінансовими інституціями, які нам сьогодні життєво потрібні.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️SimplyHardChannel
❤24👍6🤔3🔥2👏1
©️ SimplyHardChannel. Африканське сафарі або чому не треба недооцінювати спекотний континент
Habari, підписникам і гостям каналу 🌅
Африка – спекотний континент, який з вірогідністю 99,9% не викликав жодних емоцій у наших громадян, бо він не потрапляв у наше інформаційне поле і політичний порядок денний. Якщо ж щось і вабило нашу увагу пов’язане із Африкою, так це знижки на ол інклюзів у Єгипті (і то не всіх).
І от під час голосування в ООН в березні цього року щодо російської агресії частина африканських держав утрималася від голосування, а Еритрея взагалі проголосувала проти. Потім виявилось, що швидше треба відкривати зернові коридори щоб в Африці не було голоду. І під час дискусії з цього питання з’ясувалося, що африканські держави мають вплив в ООН. А CNN нам взагалі розповіли, що росія вивозить золото із Судану.
👹 Що ж нам в такому випадку треба знати та розуміти про Африку в сенсі розбудови політики?
Якщо дуже спрощено та тезово, то важливими є такі моменти:
▪️ це континент більше ніж у 50 держав, які складають чверть голосів ООН
▪️ на континенті вагомі запаси корисних копалин, рідкісних земельних металів, алмазів, золота та інших коштовних речовин
▪️ більшість політичних систем є або авторитарними, або тими, що переходять до демократії
▪️ на континенті 5 невизнаних державних утворень та періодичні військові конфлікти
▪️ держави Африки тривалий час перебували у складі європейських імперій, а тому сьогодні періодично апелюють до того, що проти них була дискримінація і вони не є, наприклад, технологічно розвиненими через експлуатацію з боку колоній. Через це майданчик ООН вони використовують як прямий інструмент отримання постійної фінансової підтримки від колишніх метрополій + після розпаду колоніальних імперій в другій половині 20 століття Африка стала ареною боротьби за вплив над цими державами між колишніми метрополіями та Радянським Союзом із Китаєм.
Про один із сюжетів, що ілюструють цю тезу нещодавно написали CNN. Мова йде про публікацію в якій висвітлюються процеси контрабанди кацапами золота із Судану. ЗМІ наголошує, що за останні півтора року через Сирію під виглядом коробок із печивом до росії вилетіло що найменше шістнадцять бортів із суданським золотом.
Ці рейси називають платою Хартуму (столиця Судану) москалям за підтримку військового перевороту у 2021 році.
А торгівля золотом на ринку споріднена із торгівлею алмазами, про які ми писали тут.
Відповідно, доступ до африканських ресурсів надає можливість кацапам обходити санкції. Ми вже не говоримо про інвестиційні проекти москальського росатому в уранові розробки в Нігерії або інвестиції газпрому в видобуток нафти й газу в Алжирі. І це не скільки бізнес проекти, скільки політичні, бо контроль над альтернативними місцями видобутку корисних копалин зменшує можливість диверсифікації для залежних від енергоносіїв західних і не тільки економік.
👍 Ось чому африканський вектор повинен стати важливим напрямком політики для нас. 20 червня на засіданні Бюро асамблеї Африканського союзу Президент Зеленський заявив, що розпочав нову політику України щодо Африки. Це дуже гарний крок для розвитку нашої зовнішньої політики.
Подивимося що з цього вийде. А нам всім треба усвідомити важливу річ – у зовнішній політиці не буває непотрібних або неважливих елементів, бо у сучасному глобалізованому світі кожний з них має хоч і різну за потугою, але силу тяжіння.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Habari, підписникам і гостям каналу 🌅
Африка – спекотний континент, який з вірогідністю 99,9% не викликав жодних емоцій у наших громадян, бо він не потрапляв у наше інформаційне поле і політичний порядок денний. Якщо ж щось і вабило нашу увагу пов’язане із Африкою, так це знижки на ол інклюзів у Єгипті (і то не всіх).
І от під час голосування в ООН в березні цього року щодо російської агресії частина африканських держав утрималася від голосування, а Еритрея взагалі проголосувала проти. Потім виявилось, що швидше треба відкривати зернові коридори щоб в Африці не було голоду. І під час дискусії з цього питання з’ясувалося, що африканські держави мають вплив в ООН. А CNN нам взагалі розповіли, що росія вивозить золото із Судану.
👹 Що ж нам в такому випадку треба знати та розуміти про Африку в сенсі розбудови політики?
Якщо дуже спрощено та тезово, то важливими є такі моменти:
▪️ це континент більше ніж у 50 держав, які складають чверть голосів ООН
▪️ на континенті вагомі запаси корисних копалин, рідкісних земельних металів, алмазів, золота та інших коштовних речовин
▪️ більшість політичних систем є або авторитарними, або тими, що переходять до демократії
▪️ на континенті 5 невизнаних державних утворень та періодичні військові конфлікти
▪️ держави Африки тривалий час перебували у складі європейських імперій, а тому сьогодні періодично апелюють до того, що проти них була дискримінація і вони не є, наприклад, технологічно розвиненими через експлуатацію з боку колоній. Через це майданчик ООН вони використовують як прямий інструмент отримання постійної фінансової підтримки від колишніх метрополій + після розпаду колоніальних імперій в другій половині 20 століття Африка стала ареною боротьби за вплив над цими державами між колишніми метрополіями та Радянським Союзом із Китаєм.
Про один із сюжетів, що ілюструють цю тезу нещодавно написали CNN. Мова йде про публікацію в якій висвітлюються процеси контрабанди кацапами золота із Судану. ЗМІ наголошує, що за останні півтора року через Сирію під виглядом коробок із печивом до росії вилетіло що найменше шістнадцять бортів із суданським золотом.
Ці рейси називають платою Хартуму (столиця Судану) москалям за підтримку військового перевороту у 2021 році.
А торгівля золотом на ринку споріднена із торгівлею алмазами, про які ми писали тут.
Відповідно, доступ до африканських ресурсів надає можливість кацапам обходити санкції. Ми вже не говоримо про інвестиційні проекти москальського росатому в уранові розробки в Нігерії або інвестиції газпрому в видобуток нафти й газу в Алжирі. І це не скільки бізнес проекти, скільки політичні, бо контроль над альтернативними місцями видобутку корисних копалин зменшує можливість диверсифікації для залежних від енергоносіїв західних і не тільки економік.
👍 Ось чому африканський вектор повинен стати важливим напрямком політики для нас. 20 червня на засіданні Бюро асамблеї Африканського союзу Президент Зеленський заявив, що розпочав нову політику України щодо Африки. Це дуже гарний крок для розвитку нашої зовнішньої політики.
Подивимося що з цього вийде. А нам всім треба усвідомити важливу річ – у зовнішній політиці не буває непотрібних або неважливих елементів, бо у сучасному глобалізованому світі кожний з них має хоч і різну за потугою, але силу тяжіння.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
👍31👏2🤯2❤1🔥1😁1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
👍12❤1🔥1🥰1🤔1
©️ SimplyHardChannel. Загальний контекст подій в моменті: Колективний Захід та Англо-Сакси
Ia ora na усім 😲
Останнім часом гучних заяв та подій на міжнародній арені які б мали відношення до нашої держави не відбувалося, окрім американської заяви про новий пакет підтримки та про не визнання москалів терористами. З іншого боку ми спостерігаємо просування наших військ вперед у боротьбі з москалями. І вчора/сьогодні, несподівано, представниця США в ООН заявила про підтримку американцями ідеї реформування Ради Безпеки.
Тому сьогодні ми спробуємо проаналізувати загальну ситуацію довкола нашої держави в моменті, зрозуміти що відбувається і спрогнозувати перспективу на короткострокове майбутнє.
Перше що треба зазначити, це спайку між військовим та дипломатичними фронтам. Колективний Захід на чолі із Штатами та Британією зайняли принципову позицію щодо необхідності нанесення військової поразки кацапським терористичним мордякам. Підтвердженням цієї тези є закриті зустрічі рівня Рамштайн та анонсування нових пакетів військової допомоги. З цією історією вже є складності. Наприклад, позиція Німеччини та Франції з цього приводу. Але фінансовий тягар саме військової складової цього рішення більшою мірою на себе беруть американці та британці.
Разом із тим досі не очевидним є подальше бачення місця росії в світі.
Чітко зрозумілим є те, що москалів не будуть ізолювати за принципом КНДР або Ірану. Свідченням цього є однозначні заяви американців про невизнання їх терористами + позиція щодо заборони видачі віз, яку вводити не збираються. На рівні окремих держав, типу Литви, це можливо. На рівні всього ЄС – навряд чи.
Також чітко прослідковується спроба максимально послабити але не знищити російську економіку, а собі шляхи до її енергоносіїв. Із цим пов’язані дискусії щодо встановлення граничних цін на москальські енергоносії. Разом із цим продовжиться гра із Саудівською Аравією та Іраном в результаті якої можна балансувати ціну на нафту на низькій межі у випадку якщо план із граничною ціною не зіграє.
Вчорашню заяву щодо Ради Безпеки треба розцінювати як дипломатичну розвідку. Скоріше за все, американці ставлять за мету вивчити реакції партнерів або опонентів і вже виходячи з цього приймати рішення. При цьому до виборів в Америці в листопаді окрім військової та економічної підтримки та окреслених вище сюжетів навряд чи відбудуться нові ініціативи, оскільки фокус уваги Президента Байдена буде спрямовано на перемогу його партії.
Хоча, багато тут буде залежати від поля бою, бо так чи інакше, кінцева мета Колективного Заходу посадити нас із москалями за стіл переговорів. Для тих хто зараз скаже, що цього не буде, ми нагадуємо, що пару днів тому вийшла стаття Головнокомандувача ЗСУ Залужного та Генерала Забродського, в якій серед іншого зазначалося, що ми залежимо від постачань озброєнь. Як ви розумієте, неконтрольованим воно не буде.
Тобто, ми можемо зробити висновок, що у відносинах Україна – Колективний Захід, Колективний Захід – росія, Україна – США – Британія та США – Британія – росія ключовим чинником буде поле бою, та масштаб поразок, що нанесуть наші Збройні сили москалям.
Нам треба морально налаштовуватися, що у будь-якому випадку ми опинимося за столом переговорів із москалями, оскільки на даний момент не прослідковується варіант російської ізоляції, але присутнім є рішення щодо необхідності нанесення військової поразки. А тому позиція переможців у цій ситуації в багатьох аспектах залежить безпосередньо від нас самих + ситуація із міжнародним судом поки також зависла в повітрі.
На питання, що буде на цих перемовинах та після, відповіді, скоріше за все, не знають навіть ті, хто безпосередньо приймають рішення.
Тому будемо спостерігати далі.
Про ризики пов’язані із поведінкою москалів, Китаю або окремих держав ЄС у наступних дописах.
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️SimplyHardChannel
Ia ora na усім 😲
Останнім часом гучних заяв та подій на міжнародній арені які б мали відношення до нашої держави не відбувалося, окрім американської заяви про новий пакет підтримки та про не визнання москалів терористами. З іншого боку ми спостерігаємо просування наших військ вперед у боротьбі з москалями. І вчора/сьогодні, несподівано, представниця США в ООН заявила про підтримку американцями ідеї реформування Ради Безпеки.
Тому сьогодні ми спробуємо проаналізувати загальну ситуацію довкола нашої держави в моменті, зрозуміти що відбувається і спрогнозувати перспективу на короткострокове майбутнє.
Перше що треба зазначити, це спайку між військовим та дипломатичними фронтам. Колективний Захід на чолі із Штатами та Британією зайняли принципову позицію щодо необхідності нанесення військової поразки кацапським терористичним мордякам. Підтвердженням цієї тези є закриті зустрічі рівня Рамштайн та анонсування нових пакетів військової допомоги. З цією історією вже є складності. Наприклад, позиція Німеччини та Франції з цього приводу. Але фінансовий тягар саме військової складової цього рішення більшою мірою на себе беруть американці та британці.
Разом із тим досі не очевидним є подальше бачення місця росії в світі.
Чітко зрозумілим є те, що москалів не будуть ізолювати за принципом КНДР або Ірану. Свідченням цього є однозначні заяви американців про невизнання їх терористами + позиція щодо заборони видачі віз, яку вводити не збираються. На рівні окремих держав, типу Литви, це можливо. На рівні всього ЄС – навряд чи.
Також чітко прослідковується спроба максимально послабити але не знищити російську економіку, а собі шляхи до її енергоносіїв. Із цим пов’язані дискусії щодо встановлення граничних цін на москальські енергоносії. Разом із цим продовжиться гра із Саудівською Аравією та Іраном в результаті якої можна балансувати ціну на нафту на низькій межі у випадку якщо план із граничною ціною не зіграє.
Вчорашню заяву щодо Ради Безпеки треба розцінювати як дипломатичну розвідку. Скоріше за все, американці ставлять за мету вивчити реакції партнерів або опонентів і вже виходячи з цього приймати рішення. При цьому до виборів в Америці в листопаді окрім військової та економічної підтримки та окреслених вище сюжетів навряд чи відбудуться нові ініціативи, оскільки фокус уваги Президента Байдена буде спрямовано на перемогу його партії.
Хоча, багато тут буде залежати від поля бою, бо так чи інакше, кінцева мета Колективного Заходу посадити нас із москалями за стіл переговорів. Для тих хто зараз скаже, що цього не буде, ми нагадуємо, що пару днів тому вийшла стаття Головнокомандувача ЗСУ Залужного та Генерала Забродського, в якій серед іншого зазначалося, що ми залежимо від постачань озброєнь. Як ви розумієте, неконтрольованим воно не буде.
Тобто, ми можемо зробити висновок, що у відносинах Україна – Колективний Захід, Колективний Захід – росія, Україна – США – Британія та США – Британія – росія ключовим чинником буде поле бою, та масштаб поразок, що нанесуть наші Збройні сили москалям.
Нам треба морально налаштовуватися, що у будь-якому випадку ми опинимося за столом переговорів із москалями, оскільки на даний момент не прослідковується варіант російської ізоляції, але присутнім є рішення щодо необхідності нанесення військової поразки. А тому позиція переможців у цій ситуації в багатьох аспектах залежить безпосередньо від нас самих + ситуація із міжнародним судом поки також зависла в повітрі.
На питання, що буде на цих перемовинах та після, відповіді, скоріше за все, не знають навіть ті, хто безпосередньо приймають рішення.
Тому будемо спостерігати далі.
Про ризики пов’язані із поведінкою москалів, Китаю або окремих держав ЄС у наступних дописах.
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️SimplyHardChannel
❤13👍9🔥2🤔2👏1🤯1
©️ SimplyHardChannel. Шо за рухи по москальських кордонах в Азії та на Кавказі?
Mālō e lelei шановні😆
Заклики до референдуму в Грузії, перестрілка між Киргизією та Таджикистаном, знову Нагірний-Карабах. Давайте розбиратися.
Новина 1: В Грузії голова правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе заявив, що вони можуть провести опитування, плебісцит, чи хочуть люди відкривати другий фронт у Грузії, чи ні. Люди мають ухвалити рішення: згодні вони з високопоставленими особами українського уряду, чи вони згодні з нашою позицією щодо невідкриття другого фронту.
Ці слова є реакцією на заклики Секретаря РНБО Данилова і нардепа Вениславського щодо звільнення територій Абхазії та Південної Осетії. Наші думки наступні
▪️наші керманичі намагаються розпорошити увагу москалів та створити їм проблеми в інших місцях кордону не пов’язані із Україною
▪️такі наші дії вигідні як нам так і Заходу. В Грузії при владі зараз промоскальський уряд. Їх небажання або неспроможність скористатися слабкістю москалів та повернути власні території вже розіграються опозицією як інструмент тиску. А отримавши владу опозиція не буде мати варіанту розвитку окрім євро-атлантичного
▪️своєю заявою Кобахідзе хоче перекласти відповідальність на громадян Грузії при цьому граючи на боці москалів. Свідченням цьому є те, як він ставить питання в публічній площині: "якщо більшість населення бажають битися до останнього грузина, то ми можемо це обговорити"
В цілому, з точки зору нашої держави, спробувати апелювати до можливості повернення територій було і залишається влучним дипломатичним кроком. Подивимось що на цей крок скаже грузинська опозиція.
Новина 2: Єреван та Баку знову обмінюються звинуваченнями в обстрілах.
▪️високою є вірогідність того, що Азербайджан намагається побачити «ступінь дозволеності» в своїй поведінці в Карабаху намагаючись реалізувати план 2020 року отримавши контроль над цими територіями
▪️в цих діях проглядаються домовленості між Баку та Анкарою щодо довгострокового розіграшу карти Карабаху для дестабілізації ситуації в середині ОДКБ і введенню цих держав до зони впливу Азербайджану
▪️Вірменія в цій грі вже є виключно об’єктом, оскільки росія втрачає можливості по контролю над ситуацією
▪️якщо новина про обстріл москальських військових Азербайджаном правда - це вже прямий натяк на те, що Карабах це територія Азербайджану і всім треба звідти піти.
Будемо дивитися.
Новина 3: Прикордонники Киргизстану повідомили про перестрілку на кордоні з Таджикистаном.
Інцидент відбувся біля Булак-Баші Баткенського району Баткенської області Киргизстану. Це спірна територія що межує із Согдійською областю Таджикистану. Інцидент пов’язаний із невизначеністю кордонів в цьому відрізку місцевості між двома державами, бо заселеність є настільки щільною, що дуже важко провести демаркування. Тому сутички, використання зброї та жертви є нормою для ції території. До речі, цю ситуація держави отримали в спадок від Радянського Союзу, який, традиційно, заморожував такого роду конфлікти.
На сьогодні якось так🤓 🤓 🤓
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️SimplyHardChannel
Mālō e lelei шановні
Заклики до референдуму в Грузії, перестрілка між Киргизією та Таджикистаном, знову Нагірний-Карабах. Давайте розбиратися.
Новина 1: В Грузії голова правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе заявив, що вони можуть провести опитування, плебісцит, чи хочуть люди відкривати другий фронт у Грузії, чи ні. Люди мають ухвалити рішення: згодні вони з високопоставленими особами українського уряду, чи вони згодні з нашою позицією щодо невідкриття другого фронту.
Ці слова є реакцією на заклики Секретаря РНБО Данилова і нардепа Вениславського щодо звільнення територій Абхазії та Південної Осетії. Наші думки наступні
▪️наші керманичі намагаються розпорошити увагу москалів та створити їм проблеми в інших місцях кордону не пов’язані із Україною
▪️такі наші дії вигідні як нам так і Заходу. В Грузії при владі зараз промоскальський уряд. Їх небажання або неспроможність скористатися слабкістю москалів та повернути власні території вже розіграються опозицією як інструмент тиску. А отримавши владу опозиція не буде мати варіанту розвитку окрім євро-атлантичного
▪️своєю заявою Кобахідзе хоче перекласти відповідальність на громадян Грузії при цьому граючи на боці москалів. Свідченням цьому є те, як він ставить питання в публічній площині: "якщо більшість населення бажають битися до останнього грузина, то ми можемо це обговорити"
В цілому, з точки зору нашої держави, спробувати апелювати до можливості повернення територій було і залишається влучним дипломатичним кроком. Подивимось що на цей крок скаже грузинська опозиція.
Новина 2: Єреван та Баку знову обмінюються звинуваченнями в обстрілах.
▪️високою є вірогідність того, що Азербайджан намагається побачити «ступінь дозволеності» в своїй поведінці в Карабаху намагаючись реалізувати план 2020 року отримавши контроль над цими територіями
▪️в цих діях проглядаються домовленості між Баку та Анкарою щодо довгострокового розіграшу карти Карабаху для дестабілізації ситуації в середині ОДКБ і введенню цих держав до зони впливу Азербайджану
▪️Вірменія в цій грі вже є виключно об’єктом, оскільки росія втрачає можливості по контролю над ситуацією
▪️якщо новина про обстріл москальських військових Азербайджаном правда - це вже прямий натяк на те, що Карабах це територія Азербайджану і всім треба звідти піти.
Будемо дивитися.
Новина 3: Прикордонники Киргизстану повідомили про перестрілку на кордоні з Таджикистаном.
Інцидент відбувся біля Булак-Баші Баткенського району Баткенської області Киргизстану. Це спірна територія що межує із Согдійською областю Таджикистану. Інцидент пов’язаний із невизначеністю кордонів в цьому відрізку місцевості між двома державами, бо заселеність є настільки щільною, що дуже важко провести демаркування. Тому сутички, використання зброї та жертви є нормою для ції території. До речі, цю ситуація держави отримали в спадок від Радянського Союзу, який, традиційно, заморожував такого роду конфлікти.
На сьогодні якось так
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️SimplyHardChannel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30❤3🤔3🔥2👏1😁1🤮1
©️ SimplyHardChannel. Мертвий зашморг або чому москалі не хочуть здаватися?
Pialli всім🤨
Минулий та цей тиждень ми всі із зацікавленістю спостерігаємо за тим, як москалі отримують квитки на концерт кобзона із жириновським на розігріві та постійно просять ще. Тому сьогодні про причини цієї поведінки.
Сюжет 1. комуніст зюганов закликає до мобілізації в москальській держ дурі. Якщо спостерігати за інфо полем в росії, питання загальної мобілізації постійно десь спливає. Але тут важливе місце. До цього моменту це питання піднімали на рівні окремих індивідів переважно під час федеральних ток шоу. Тепер про це заявили в парламенті. Значить москалі вже не просто формують підґрунтя для запасного варіанту. Тепер їх задача безпосередньо подивитися на реакції в середині суспільства. Ця зміна, скоріше, пов’язана не лише з успіхами ЗСУ, а й тим, що на «виборах» минулого тижня всі ключові пости зайняли єдінороси.
Причина 1: все ще не списали варіант загальної мобілізації.
Причина 2: встановлений режим досі має змогу повністю контролювати ситуацію всередині держави, бо їм вдалося фальсифікувати вибори по всіх регіонах.
Сюжет 2: російський олігарх потанін передасть 50% акцій росбанку благодійному фонду свого імені. Вже ні для кого ні секрет, як в росії використовують благодійні фонди. Це такі собі гаманці діючої влади і зараз цією транзакцією половина статку росбанку буде направлена на політичні потреби. А це, на хвилиночку, 100 мільярдів російських рублів.
Цікави момент, цей банк до квітня 2022 року входив до французької фінансової групи Société Générale. Можливо, потанін повертає ті гроші, які було виділено на викуп банку із складу цієї фінансової групи.
Причина 3: так чи інакше, якщо лише потанін керує фондом в 100 мільярдів, а загалом активи тільки цього банку оцінюються в трильйон, то кляті москалі ще мають кошти на війну.
Причина 4: санкції таки є недостатніми, бо як так вийшло, що в квітні 2022 року їм вдалося викупити назад активи. І, скоріше за все, за валюту, бо навряд чи Société Générale прийняла б рублі. А російські олігархи досить можуть фінансувати це все.
Сюжет 3: CNN випустили матеріал, в якому розповідає про 300 млн доларів витрачених на створення свого лобі у світі з 2014 року.
Про те як це відбувається технічно ми писали в текстах:
▪️ Чому є держави, що співпрацюють із клятими москалями?
▪️ російське лобі у світі – бізнес мережа: Німеччина,
▪️ російське лобі в світі – ігри спецслужб.
▪️ Про теорію лобізму ми також писали в цьому тексті.
Причина 5: ми ще не бачили процесів пошуку та викриття москальських лобістів у світі після повномасштабного вторгнення. Відповідно, в росії залишаються люди та групи, які дозволяють лобіювати їх інтереси за кордоном.
🤨 🤨 🤨 Такі справи. Судячи з написаного вище, москалі здаватися поки не будуть. Тому не забуваємо ставати кращими із кожним днем їм на зло і обов’язково донатити на ЗСУ.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Pialli всім
Минулий та цей тиждень ми всі із зацікавленістю спостерігаємо за тим, як москалі отримують квитки на концерт кобзона із жириновським на розігріві та постійно просять ще. Тому сьогодні про причини цієї поведінки.
Сюжет 1. комуніст зюганов закликає до мобілізації в москальській держ дурі. Якщо спостерігати за інфо полем в росії, питання загальної мобілізації постійно десь спливає. Але тут важливе місце. До цього моменту це питання піднімали на рівні окремих індивідів переважно під час федеральних ток шоу. Тепер про це заявили в парламенті. Значить москалі вже не просто формують підґрунтя для запасного варіанту. Тепер їх задача безпосередньо подивитися на реакції в середині суспільства. Ця зміна, скоріше, пов’язана не лише з успіхами ЗСУ, а й тим, що на «виборах» минулого тижня всі ключові пости зайняли єдінороси.
Причина 1: все ще не списали варіант загальної мобілізації.
Причина 2: встановлений режим досі має змогу повністю контролювати ситуацію всередині держави, бо їм вдалося фальсифікувати вибори по всіх регіонах.
Сюжет 2: російський олігарх потанін передасть 50% акцій росбанку благодійному фонду свого імені. Вже ні для кого ні секрет, як в росії використовують благодійні фонди. Це такі собі гаманці діючої влади і зараз цією транзакцією половина статку росбанку буде направлена на політичні потреби. А це, на хвилиночку, 100 мільярдів російських рублів.
Цікави момент, цей банк до квітня 2022 року входив до французької фінансової групи Société Générale. Можливо, потанін повертає ті гроші, які було виділено на викуп банку із складу цієї фінансової групи.
Причина 3: так чи інакше, якщо лише потанін керує фондом в 100 мільярдів, а загалом активи тільки цього банку оцінюються в трильйон, то кляті москалі ще мають кошти на війну.
Причина 4: санкції таки є недостатніми, бо як так вийшло, що в квітні 2022 року їм вдалося викупити назад активи. І, скоріше за все, за валюту, бо навряд чи Société Générale прийняла б рублі. А російські олігархи досить можуть фінансувати це все.
Сюжет 3: CNN випустили матеріал, в якому розповідає про 300 млн доларів витрачених на створення свого лобі у світі з 2014 року.
Про те як це відбувається технічно ми писали в текстах:
▪️ Чому є держави, що співпрацюють із клятими москалями?
▪️ російське лобі у світі – бізнес мережа: Німеччина,
▪️ російське лобі в світі – ігри спецслужб.
▪️ Про теорію лобізму ми також писали в цьому тексті.
Причина 5: ми ще не бачили процесів пошуку та викриття москальських лобістів у світі після повномасштабного вторгнення. Відповідно, в росії залишаються люди та групи, які дозволяють лобіювати їх інтереси за кордоном.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27🔥3❤2👏1🤔1🤯1
©️ SimplyHardChannel. Саміт у Самарканді – повернення до Великого шовкового шляху?
Salom усім🤓 🤓 🤓
Минулого тижня відбувся саміт голів Шанхайської організації
співробітництва.
Сподіваємося, що вже всі поглузували із зневажливого ставлення на цьому заході до путіна. На цьому зупинятися не будемо, просто ще раз підкреслимо, що дипломатичний протокол є доволі консервативним. А тому, такі речі як церемонії зустрічі, розсадка за столом або вчасне відвідування відкритих для журналістів зустрічей безпосередньо демонструє поважливе, нейтральне або зневажливе ставлення не лише до політичного
діяча, а й до держави, що він представляє.
Із символічного цього року було й те, що Саміт відбувся в Самарканді. Справа в тому, що саме це місто було ключовим «перевалочним пунктом» у
ланцюжку Великого шовкового шляху, який з’єднував Китай із Європою та іншими державами Середземного моря. Нажаль це не було задумано спеціально, просто Узбекистан зараз головує в ШОС, тому й приймав цей захід.
Але це є дуже символічним моментом і ось чому😔 😔 😔
Центральна Азія є регіоном в якому останні десятки років
зіштовхуються інтереси Китаю та росії. В практиці міжнародних відносин, існує три з половиною варіанти закріплення власного впливу над територіями:
▪️ включення до складу своєї держави
▪️створення міжнародної
організації
▪️створення ситуації, при якій формується правова невизначеність статусу територій
▪️ підписання двосторонньої угоди з позиції «сильний-
слабший».
Після розпаду Радянського Союзу росія створила ОДКБ як військову
організацію та ЄврАзЕС (Євразійське економічне співтовариство) які
сумарно включили Білорусь, Киргизію, Казахстан, Таджикистан, Вірменію та формально закріпили ці держави як російську зону впливу.
Але по мірі підсилення КНР держави Центральної Азії почали
дивитися в її бік і все більше долучатися до китайських проектів. Це дозволило КНР у 2001 році продавити проект організації на базі Угоди про зміцнення довіри у військовій області в районі кордону (1996) й Угоди про взаємне скорочення збройних сил у районі кордону (1997) між росією, Казахстаном, Киргизстаном, Китаєм і Таджикистаном додавши ще й
Узбекистан.
З того моменту почалося суперництво між росією та Китаєм за Центральну Азію як зону впливу в межах цих організацій. Саміт минулого тижня намалював чітку картинку зацікавленості ЦА в Китаї та підсилення місця КНР в ШОС, а значить в Центральній Азії + таким чином підсіюється лінія КНР – Індія + Іран, який став членом ШОС минулого тижня, формально входить до орбіти інтересів Китаю.
Ці речі ілюструються наступними рішеннями Саміту.
ШОС базово є безпековою організацією, але цього року акцент було зроблено на транспортно-економічних зв’язках та інфраструктурних проектах.
Було підписано угоду про будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан та обговорено можливість будівництва залізничного коридору Термез-Мазарі-Шариф-Кабул-Пешавар.
Ці два проекти в купі дозволять
близько половини товарів логістично проводити повз росію + відкриють нові ринки збуту для учасників проекту. Проблема реалізації – Афганістан. І це
наступний виклик для Китаю.
Сі Цзіньпін наголосив на підтримці суверенітету Казахстану,
показавши погодження із останніми демаршами з боку Токаєва проти росії.
У своїй авторській статті напередодні саміту узбецький президент наголошував на принциповому місці Узбекистану та ЦА в розбудові географічного
ядра ШОС. А Узбекистан, це та держава, яка не долучалася до жодного інтеграційного проекту, що були ініційовані росією.
Так що чітко можна прослідкувати спроби держав Центральної Азії дистанційуватися від росії та початок новогг етапу підсилення Китаю в регіоні.
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Salom усім
Минулого тижня відбувся саміт голів Шанхайської організації
співробітництва.
Сподіваємося, що вже всі поглузували із зневажливого ставлення на цьому заході до путіна. На цьому зупинятися не будемо, просто ще раз підкреслимо, що дипломатичний протокол є доволі консервативним. А тому, такі речі як церемонії зустрічі, розсадка за столом або вчасне відвідування відкритих для журналістів зустрічей безпосередньо демонструє поважливе, нейтральне або зневажливе ставлення не лише до політичного
діяча, а й до держави, що він представляє.
Із символічного цього року було й те, що Саміт відбувся в Самарканді. Справа в тому, що саме це місто було ключовим «перевалочним пунктом» у
ланцюжку Великого шовкового шляху, який з’єднував Китай із Європою та іншими державами Середземного моря. Нажаль це не було задумано спеціально, просто Узбекистан зараз головує в ШОС, тому й приймав цей захід.
Але це є дуже символічним моментом і ось чому
Центральна Азія є регіоном в якому останні десятки років
зіштовхуються інтереси Китаю та росії. В практиці міжнародних відносин, існує три з половиною варіанти закріплення власного впливу над територіями:
▪️ включення до складу своєї держави
▪️створення міжнародної
організації
▪️створення ситуації, при якій формується правова невизначеність статусу територій
▪️ підписання двосторонньої угоди з позиції «сильний-
слабший».
Після розпаду Радянського Союзу росія створила ОДКБ як військову
організацію та ЄврАзЕС (Євразійське економічне співтовариство) які
сумарно включили Білорусь, Киргизію, Казахстан, Таджикистан, Вірменію та формально закріпили ці держави як російську зону впливу.
Але по мірі підсилення КНР держави Центральної Азії почали
дивитися в її бік і все більше долучатися до китайських проектів. Це дозволило КНР у 2001 році продавити проект організації на базі Угоди про зміцнення довіри у військовій області в районі кордону (1996) й Угоди про взаємне скорочення збройних сил у районі кордону (1997) між росією, Казахстаном, Киргизстаном, Китаєм і Таджикистаном додавши ще й
Узбекистан.
З того моменту почалося суперництво між росією та Китаєм за Центральну Азію як зону впливу в межах цих організацій. Саміт минулого тижня намалював чітку картинку зацікавленості ЦА в Китаї та підсилення місця КНР в ШОС, а значить в Центральній Азії + таким чином підсіюється лінія КНР – Індія + Іран, який став членом ШОС минулого тижня, формально входить до орбіти інтересів Китаю.
Ці речі ілюструються наступними рішеннями Саміту.
ШОС базово є безпековою організацією, але цього року акцент було зроблено на транспортно-економічних зв’язках та інфраструктурних проектах.
Було підписано угоду про будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан та обговорено можливість будівництва залізничного коридору Термез-Мазарі-Шариф-Кабул-Пешавар.
Ці два проекти в купі дозволять
близько половини товарів логістично проводити повз росію + відкриють нові ринки збуту для учасників проекту. Проблема реалізації – Афганістан. І це
наступний виклик для Китаю.
Сі Цзіньпін наголосив на підтримці суверенітету Казахстану,
показавши погодження із останніми демаршами з боку Токаєва проти росії.
У своїй авторській статті напередодні саміту узбецький президент наголошував на принциповому місці Узбекистану та ЦА в розбудові географічного
ядра ШОС. А Узбекистан, це та держава, яка не долучалася до жодного інтеграційного проекту, що були ініційовані росією.
Так що чітко можна прослідкувати спроби держав Центральної Азії дистанційуватися від росії та початок новогг етапу підсилення Китаю в регіоні.
🔵🟡Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍29❤4👏2🤔2🔥1😁1😱1🤮1
©️ SimplyHardChannel. Що не так із Київським безпековим договором?
Tjike шановне панство😨 😨 😨
Гарантії безпеки для нашої держави з боку міжнародного співтовариства навіть після остаточної перемоги над москалями є критично важливими, оскільки реваншизм з їх боку протягом декількох поколінь є цілком вірогідним, а на розбудову нових збройних сил із закупівлею сучасної техніки піде не один десяток років. І це з урахуванням того, що ми ще не перемогли і оголошеної сьогодні москальської мобілізації.
І от 13 вересня робоча група з питань міжнародних гарантій безпеки для України представила документ під назвою «Київський безпековий договір», який по своїй суті є набором підходів та рекомендацій на основі яких в подальшому будуть розроблятися безпосередньо угоди із можливими державами-гарантами нашої безпеки.
Давайте розбиратися із текстом за формою та по суті😨 😨 😨
🔘 Одразу найважливіше. Цей текст є набором підходів та рекомендацій щодо подальшого процесу розбудови нашої безпеки, який немає жодної юридичної сили.
Виходячи із тексту, подальший алгоритм такий: спочатку треба отримати принципову згоду від окремих держав, щоб вони виступили гарантами; після цього розробити угоду із конкретними положеннями; потім узгодити її із гарантами; після цього вона підпишиться; а після підписання її ще й треба буде ратифікувати у парламенті як нашому так і партнерському (за потреби). І не факт, що держави, типу Німеччини або Канади візьмуть на себе взагалі ці зобов’язання і погодяться на зазначені в тексті умови, наприклад, використання санкцій + можливі окремі двосторонні угоди, але з ними можуть виникнути проблеми, зазначені в попередньому реченні.
🔘 Перший розділ «Гарантії безпеки…» починається словами «З огляду на унікальне геополітичне положення України, найефективнішою гарантією безпеки є її здатність захистити себе». І це право повинно бути підкріплене міжнародними гарантіями. Тобто в перспективі наступних років десь 5 формат колективної безпеки типу НАТО, який сьогодні вважається найбільш ефективним з точки зору підтримки безпекового середовища нам не світить. Натомість нам рекомендують використати найбільш ризиковану модель системи двосторонніх угод в рамках якої в будь-який момент можна відмовитися від виконання зобов’язань. І це вже питання до міжнародних партнерів, хоча їх також можна зрозуміти, бо ніхто не виключає згадану вже історію про реваншизм.
🔘 Самі ж гарантії безпеки можна окреслити декількома словами: постійна співпраця, інвестиція, зброя та навчання. Тут не вистачає дуже важливого аспекту. В преамбулі до цього тексту зазначається важливість цих гарантій для України, але не зазначено чому вони важливі для Європи і потенційних гарантів. Тут можна сказати шось типу «чи так не зрозуміло?». Ні, не зрозуміло. В преамбулі до документів такого характеру повинно бути зазначено значимість змісту тексту для всіх сторін, бо це окреслює їх мотивацію.
🔘 Декілька цитат із документу: «гарантії безпеки повинні бути юридично і політично зобовʼязуючими»; «гаранти братимуть на себе обов’язкові до виконання зобов’язання через спільний документ про стратегічне партнерство», «на додаток до спільного документа, гаранти повинні брати на себе довгострокові та двосторонні правові та політичні зобов'язання перед країною». Виникає питання, чому гаранти повинні на себе брати правові забов’язання, коли не зафіксовано їх безпосередній інтерес.
🔘 Іще цікавим залишається питання наявності правових підстав посилатися на цей документ під час перемовин. Бо інакше, навіщо він взагалі треба.
⁉️ Коротше кажучи, якби зараз можна було критикувати владу, ми б сказали, що цей документ є найбільш слабкою ініціативою Офісу Президента останнім часом і даремно витраченим часом і не має в своїй основі а ні політичних, а ні правових наслідків.
✅ Але ми владу не критикуємо, тому скажемо, що це перший крок в процесі узгодження майбутніх безпекових гарантій для нашої держави і додатковий інструмент для комунікації з НАТО та міжнародною спільнотою над якими треба працювати надалі.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Tjike шановне панство
Гарантії безпеки для нашої держави з боку міжнародного співтовариства навіть після остаточної перемоги над москалями є критично важливими, оскільки реваншизм з їх боку протягом декількох поколінь є цілком вірогідним, а на розбудову нових збройних сил із закупівлею сучасної техніки піде не один десяток років. І це з урахуванням того, що ми ще не перемогли і оголошеної сьогодні москальської мобілізації.
І от 13 вересня робоча група з питань міжнародних гарантій безпеки для України представила документ під назвою «Київський безпековий договір», який по своїй суті є набором підходів та рекомендацій на основі яких в подальшому будуть розроблятися безпосередньо угоди із можливими державами-гарантами нашої безпеки.
Давайте розбиратися із текстом за формою та по суті
🔘 Одразу найважливіше. Цей текст є набором підходів та рекомендацій щодо подальшого процесу розбудови нашої безпеки, який немає жодної юридичної сили.
Виходячи із тексту, подальший алгоритм такий: спочатку треба отримати принципову згоду від окремих держав, щоб вони виступили гарантами; після цього розробити угоду із конкретними положеннями; потім узгодити її із гарантами; після цього вона підпишиться; а після підписання її ще й треба буде ратифікувати у парламенті як нашому так і партнерському (за потреби). І не факт, що держави, типу Німеччини або Канади візьмуть на себе взагалі ці зобов’язання і погодяться на зазначені в тексті умови, наприклад, використання санкцій + можливі окремі двосторонні угоди, але з ними можуть виникнути проблеми, зазначені в попередньому реченні.
🔘 Перший розділ «Гарантії безпеки…» починається словами «З огляду на унікальне геополітичне положення України, найефективнішою гарантією безпеки є її здатність захистити себе». І це право повинно бути підкріплене міжнародними гарантіями. Тобто в перспективі наступних років десь 5 формат колективної безпеки типу НАТО, який сьогодні вважається найбільш ефективним з точки зору підтримки безпекового середовища нам не світить. Натомість нам рекомендують використати найбільш ризиковану модель системи двосторонніх угод в рамках якої в будь-який момент можна відмовитися від виконання зобов’язань. І це вже питання до міжнародних партнерів, хоча їх також можна зрозуміти, бо ніхто не виключає згадану вже історію про реваншизм.
🔘 Самі ж гарантії безпеки можна окреслити декількома словами: постійна співпраця, інвестиція, зброя та навчання. Тут не вистачає дуже важливого аспекту. В преамбулі до цього тексту зазначається важливість цих гарантій для України, але не зазначено чому вони важливі для Європи і потенційних гарантів. Тут можна сказати шось типу «чи так не зрозуміло?». Ні, не зрозуміло. В преамбулі до документів такого характеру повинно бути зазначено значимість змісту тексту для всіх сторін, бо це окреслює їх мотивацію.
🔘 Декілька цитат із документу: «гарантії безпеки повинні бути юридично і політично зобовʼязуючими»; «гаранти братимуть на себе обов’язкові до виконання зобов’язання через спільний документ про стратегічне партнерство», «на додаток до спільного документа, гаранти повинні брати на себе довгострокові та двосторонні правові та політичні зобов'язання перед країною». Виникає питання, чому гаранти повинні на себе брати правові забов’язання, коли не зафіксовано їх безпосередній інтерес.
🔘 Іще цікавим залишається питання наявності правових підстав посилатися на цей документ під час перемовин. Бо інакше, навіщо він взагалі треба.
⁉️ Коротше кажучи, якби зараз можна було критикувати владу, ми б сказали, що цей документ є найбільш слабкою ініціативою Офісу Президента останнім часом і даремно витраченим часом і не має в своїй основі а ні політичних, а ні правових наслідків.
✅ Але ми владу не критикуємо, тому скажемо, що це перший крок в процесі узгодження майбутніх безпекових гарантій для нашої держави і додатковий інструмент для комунікації з НАТО та міжнародною спільнотою над якими треба працювати надалі.
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13❤7😁3🤔2🤯1😱1🤮1
©️ SimplyHardChannel. Що коїться в голові у путіна: аналізуємо промову про мобілізацію
Dia dhaoibh шановне панство🫰 🫰 🫰
Позавчора москальський президент виступив із зверненням про оголошення мобілізації.
Ми вже розбирали, що коїться в нього в голові в текстах «Промова путіна з економічного форуму: розбираємо основні меседжі» та «голова агресора – что в ней?». Цей текст, до речі, було опубліковано 23 лютого.
Давайте подивимося, чи змінилася картина світу, яку малюють кацапи, наскільки далеко відлетіла кукуха терористичної мордяки, і чи є шанс на її повернення.
Радимо ознайомитися із текстами вище.
❓Наша думка, що ця промова та оголошені дії є спробою створити для себе переговорну позиції та змусити колективний Захід до переговорів.
🔘 Чому колективний Захід? Основний меседж – антиросійська політика Заходу перейшла всі межі. Захід прагне знищити москальську державність, а Україна це плацдарм для атаки на росію, яку тепер накачують зброєю з якої обстрілюють москальські території. А через те, що Україну накачують зброєю, Київ відмовляється від переговорів. Українську влада не сприймається легітимною взагалі, бо вона виникла в результаті державного перевороту.
Тобто, Україну він не розглядає як суб’єкт переговорного процесу, а думка наших громадян не береться до уваги бо треба рятувати.
🔘 Як можна створити переговорну позицію? В переговорах є три ключові ситуації: коли їх проводять із позиції сильного; із позиції слабкого; між рівними за силою сторонами. Ці позиції визначають те, на скільки суб’єкт може відстояти свій інтерес і яку кількість поступок треба зробити. Коли ми проводимо контр наступ та готує наступні, це якраз створення переговорної позиції, оскільки предметом цієї війни є територія. Відповідно, повернення військовим шляхом територій буде означати відсутність необхідності йти на поступки в питання, наприклад, репарацій або міжнародного трибуналу. Тому наша держава закликає до передачі нам більшої кількості зброї.
Отримуючи військові поразки, переговорна позиція москалів стає все більш слабкою. Тому їм треба давити на слабкі місця як нас так і Заходу. Цими слабким місцем сьогодні є затягування війни і «втома» західних суспільств, які нам допомагають, що може призвести до соціальних невдоволень і нових політичних криз + окуповані українські території, бо чим довше вони будуть знаходиться під окупацією, тим складнішим буде процес їх реінтеграція, а це буде приводом для нового військового втручання.
Відповідно, путлєру треба мобілізація для того щоб спробувати закріпити, на його думку, більш сильну переговорну позицію.
🔘 Як це змусити до переговорів? Він розуміє, що колективний Захід не зацікавлений у затягуванні, відповідно все вище зазначене в купі із ядерним шантажем повинно змусити західний світ припинити надання нам підтримки та надавити на Київ змусивши прийняти існуючий статус кво.
✅ Підсумовуючи, можемо констатувати, що кукуха у путлєра полетіла далеко та повертатися не збирається.
Найважливіше питання для нас – ядерний шантаж. Бо вчора була заява голови ГУР, що крємль може використати ядерку аби зупинити наступ ЗСУ. Ці заяви, з нашого боку, з високою вірогідністю є засобом дипломатичної комунікації у ЗМІ для того щоб спровокувати дискусії і отримати гарантії в публічному просторі від міжнародних партнерів стосовно використання ними відповідних протоколів захисту України від ядерного удару.
путлєром відносно ядерної зброї було наголошено, що це нібито Захід погрожує ядерною зброєю, а росія має власну і про це Захід має пам'ятати. Тобто конструкції ми проводимо референдум, анексовані території проголошуємо в складі росії і захищаємо їх ядерною зброєю не прослідковувалося. Хоча виключати нічого не можна, бо терористичні мордяки вони і є.
Такі наші думки🤓 🤓 🤓
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Dia dhaoibh шановне панство
Позавчора москальський президент виступив із зверненням про оголошення мобілізації.
Ми вже розбирали, що коїться в нього в голові в текстах «Промова путіна з економічного форуму: розбираємо основні меседжі» та «голова агресора – что в ней?». Цей текст, до речі, було опубліковано 23 лютого.
Давайте подивимося, чи змінилася картина світу, яку малюють кацапи, наскільки далеко відлетіла кукуха терористичної мордяки, і чи є шанс на її повернення.
Радимо ознайомитися із текстами вище.
❓Наша думка, що ця промова та оголошені дії є спробою створити для себе переговорну позиції та змусити колективний Захід до переговорів.
🔘 Чому колективний Захід? Основний меседж – антиросійська політика Заходу перейшла всі межі. Захід прагне знищити москальську державність, а Україна це плацдарм для атаки на росію, яку тепер накачують зброєю з якої обстрілюють москальські території. А через те, що Україну накачують зброєю, Київ відмовляється від переговорів. Українську влада не сприймається легітимною взагалі, бо вона виникла в результаті державного перевороту.
Тобто, Україну він не розглядає як суб’єкт переговорного процесу, а думка наших громадян не береться до уваги бо треба рятувати.
🔘 Як можна створити переговорну позицію? В переговорах є три ключові ситуації: коли їх проводять із позиції сильного; із позиції слабкого; між рівними за силою сторонами. Ці позиції визначають те, на скільки суб’єкт може відстояти свій інтерес і яку кількість поступок треба зробити. Коли ми проводимо контр наступ та готує наступні, це якраз створення переговорної позиції, оскільки предметом цієї війни є територія. Відповідно, повернення військовим шляхом територій буде означати відсутність необхідності йти на поступки в питання, наприклад, репарацій або міжнародного трибуналу. Тому наша держава закликає до передачі нам більшої кількості зброї.
Отримуючи військові поразки, переговорна позиція москалів стає все більш слабкою. Тому їм треба давити на слабкі місця як нас так і Заходу. Цими слабким місцем сьогодні є затягування війни і «втома» західних суспільств, які нам допомагають, що може призвести до соціальних невдоволень і нових політичних криз + окуповані українські території, бо чим довше вони будуть знаходиться під окупацією, тим складнішим буде процес їх реінтеграція, а це буде приводом для нового військового втручання.
Відповідно, путлєру треба мобілізація для того щоб спробувати закріпити, на його думку, більш сильну переговорну позицію.
🔘 Як це змусити до переговорів? Він розуміє, що колективний Захід не зацікавлений у затягуванні, відповідно все вище зазначене в купі із ядерним шантажем повинно змусити західний світ припинити надання нам підтримки та надавити на Київ змусивши прийняти існуючий статус кво.
✅ Підсумовуючи, можемо констатувати, що кукуха у путлєра полетіла далеко та повертатися не збирається.
Найважливіше питання для нас – ядерний шантаж. Бо вчора була заява голови ГУР, що крємль може використати ядерку аби зупинити наступ ЗСУ. Ці заяви, з нашого боку, з високою вірогідністю є засобом дипломатичної комунікації у ЗМІ для того щоб спровокувати дискусії і отримати гарантії в публічному просторі від міжнародних партнерів стосовно використання ними відповідних протоколів захисту України від ядерного удару.
путлєром відносно ядерної зброї було наголошено, що це нібито Захід погрожує ядерною зброєю, а росія має власну і про це Захід має пам'ятати. Тобто конструкції ми проводимо референдум, анексовані території проголошуємо в складі росії і захищаємо їх ядерною зброєю не прослідковувалося. Хоча виключати нічого не можна, бо терористичні мордяки вони і є.
Такі наші думки
🔵🟡 Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ SimplyHardChannel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17👍16🤔2🔥1🤯1💯1🤨1