Buenas tardes a todas los пановеS!👋
Ви на каналі SimplyHardChannel – єдиному каналі, який навчає, а не матюкає.
Політичні процеси, суспільні явища та багатоБІЧНІ інтерпретації існуючих подій в інколи іронічній манері від МУЧЕНЕКІВ ОСВІТИ.
Це все, що треба для того щоб навчитися жити в цій клятій реальності☝️
Why us? Cause we make things simpler😉
Ви на каналі SimplyHardChannel – єдиному каналі, який навчає, а не матюкає.
Політичні процеси, суспільні явища та багатоБІЧНІ інтерпретації існуючих подій в інколи іронічній манері від МУЧЕНЕКІВ ОСВІТИ.
Це все, що треба для того щоб навчитися жити в цій клятій реальності☝️
Why us? Cause we make things simpler😉
❤1👍1🤔1
Лабіринт Політавра pinned «Buenas tardes a todas los пановеS!👋 Ви на каналі SimplyHardChannel – єдиному каналі, який навчає, а не матюкає. Політичні процеси, суспільні явища та багатоБІЧНІ інтерпретації існуючих подій в інколи іронічній манері від МУЧЕНЕКІВ ОСВІТИ. Це все, що треба…»
Hi everyone!👋
SimplyHardChannel – це канал, який змінить твою реальність! ⠀
▪️Без цензури та мішури!
▪️Лише важливі теоретичні аспекти соціальної взаємодії!
▪️Лише ключові практичні проблеми громадського життя та самовизначення!
▪️Лише прості відповіді на складні питання!
▪️Нові інтерпретації існуючих процесів!
⠀
Ми поговоримо про те, чому наше суспільство таке, яке воно є зараз і за якими принципами воно
функціонує.
Що таке держава і нАшо вона треба🤔
Яке місце кожної окремої особи у суспільному та громадському житті.
Чому ідея «остановите землю – я сайду» не працює в сучасних умовах.
Навіщо❓
Бо знання це ключ до таємниць нашого світу. І пам’ятайте, що нове – це добре забуте старе.
Залишайтеся з нами! ⠀
Ми говоримо про складні речі простими словами🙌🏻
SimplyHardChannel – це канал, який змінить твою реальність! ⠀
▪️Без цензури та мішури!
▪️Лише важливі теоретичні аспекти соціальної взаємодії!
▪️Лише ключові практичні проблеми громадського життя та самовизначення!
▪️Лише прості відповіді на складні питання!
▪️Нові інтерпретації існуючих процесів!
⠀
Ми поговоримо про те, чому наше суспільство таке, яке воно є зараз і за якими принципами воно
функціонує.
Що таке держава і нАшо вона треба🤔
Яке місце кожної окремої особи у суспільному та громадському житті.
Чому ідея «остановите землю – я сайду» не працює в сучасних умовах.
Навіщо❓
Бо знання це ключ до таємниць нашого світу. І пам’ятайте, що нове – це добре забуте старе.
Залишайтеся з нами! ⠀
Ми говоримо про складні речі простими словами🙌🏻
🔥1
Як вам перший допис?🤭
Anonymous Poll
75%
Ооо, нормас, лайк
13%
Тепер багато питань🤯
13%
Зрозуміло, що нічого не зрозуміло
«Майже файлетон» №8. Демократія або влада народу.
«Демократія - це форма правління, яка дає кожній людині право бути своїм власним гнобителем» - Джеймс Расселл Лоуелл (американський дипломат).
Сьогодні дуже коротЄнько.
В шкільних підручниках, зазвичай, пишуть що демократія це влада народу. В діалозі «Держава» давньогрецький філософ Платон писав, що демократія — це влада плебеїв, яка виникає як реакція на надмірне багатство вузького кола правлячих еліт. І це доволі цікава ідея, оскільки демократія сьогодні як форма організації влади в суспільстві певною мірою і спрямована на залучення всіх людей до процесу керівництва суспільством і державою.
В таких умовах кожен з нас може взяти участь у процесах перерозподілу ресурсів, визначення основних потреб тощо. Але важливим елементом успіху тут є та сама відповідальність, оскільки демократія — це суспільство відповідальних.
Приходячи на вибори і віддаючи голос за ту чи іншу політичну силу, якій, по факту, ми делегуємо право собою керувати, кожен індивід і продемонструє ступінь своєї відповідальності.
Якщо людина звикла керувати власним життям самостійно то популістськими лозунгами і нашою улюбленою гречкою її взяти не вдасться. Якщо ж ситуація є зворотною, то цю ж гречку ми й будемо споживати протягом наступних декількох років.
Чому?
Бо в «ідеально демократичному суспільстві» політична сила вибирається за принципом тих ідей, які будуть визначати шлях розвитку цього суспільства на роки вперед, а не за мимолетно-ежесекундную выгоду, яка в наших широтах розраховується в декількох пачках гречки і, можливо, цукрі.
Цікаво, а чому ж так? 🤔
«Демократія - це форма правління, яка дає кожній людині право бути своїм власним гнобителем» - Джеймс Расселл Лоуелл (американський дипломат).
Сьогодні дуже коротЄнько.
В шкільних підручниках, зазвичай, пишуть що демократія це влада народу. В діалозі «Держава» давньогрецький філософ Платон писав, що демократія — це влада плебеїв, яка виникає як реакція на надмірне багатство вузького кола правлячих еліт. І це доволі цікава ідея, оскільки демократія сьогодні як форма організації влади в суспільстві певною мірою і спрямована на залучення всіх людей до процесу керівництва суспільством і державою.
В таких умовах кожен з нас може взяти участь у процесах перерозподілу ресурсів, визначення основних потреб тощо. Але важливим елементом успіху тут є та сама відповідальність, оскільки демократія — це суспільство відповідальних.
Приходячи на вибори і віддаючи голос за ту чи іншу політичну силу, якій, по факту, ми делегуємо право собою керувати, кожен індивід і продемонструє ступінь своєї відповідальності.
Якщо людина звикла керувати власним життям самостійно то популістськими лозунгами і нашою улюбленою гречкою її взяти не вдасться. Якщо ж ситуація є зворотною, то цю ж гречку ми й будемо споживати протягом наступних декількох років.
Чому?
Бо в «ідеально демократичному суспільстві» політична сила вибирається за принципом тих ідей, які будуть визначати шлях розвитку цього суспільства на роки вперед, а не за мимолетно-ежесекундную выгоду, яка в наших широтах розраховується в декількох пачках гречки і, можливо, цукрі.
Цікаво, а чому ж так? 🤔
👍1
«Майже файлетон» №9. Україна і геополітичний «абзац», який її оточує
«Якщо ви не будете займатися політикою, вона займеться вами» — Шарль Монталамбер (французький публіцист).
Україна — як багато сенсу в цьому слові!
Всім привіт! Знаєте, яка держава, напевно є найбільш фартовою в світі?
Моя відповідь – Австралія 💪
Знаєте чому?
Бо хлопці займають окремий материк, дуже далеко від усіх інших і роблять на ньому, шо хочуть. Але їм там 100% сумно. Бо й посваритися з сусідів ні з ким і не поїдеш нікуди. Хоча там найбільша концентрація отруйних представників фауни… корочше.
Толи дело нам: все життя між імперій… Як ото почалося з «Шляху із варягів у греки» так і не припиняється: ординські навали, литовсько-руська доба, Кримське ханство, Річ Посполита, Російська імперія, Австрійська імперія і оце все.
Чому ж так відбувається?
Відповідь на це питання міститься у трьох ключових аспектах: ресурси, місце розташування та амбіції, так сказать, навколишнього середовища. Зараз «просветленные умы» почнуть розповідати, що природні чинники сьогодні нічого не визначають, от розвиток айті технологій — оце важливо. На що можна задати риторичне питання: звісно тисячу вибачень, але ви проживаєте в природніх умовах чи кібер просторі?
Так от.
▪️Ресурси. Наша держава багата на: родючі землі як за якістю так і кількістю — це раз, деревину — це два, корисні копалини — це три, воду — це чотири. Тобто все те, що треба для «комфортного життя» при умові, що це все будуть використовувати з розумом.
▪️Місце розташування. Центр материка. Поміркований клімат. Виходи до двох морів. Наявність великих водних артерій. Все те, що створює комфортні умови як для життя, так і для розбудови виробництва. (Знаю – трохи поверхнево, але суть передає).
І, авжеж, ці фактори обумовили те, що ми є ласим шматочком для амбітних сусідів і просто страждущих. Наша газотранспортна система до недавнього часу — це енергетична безпека Європи з одного боку і взаємовідносини Європи з Росією з іншого (авжеж і та, і та сторона зацікавлена якщо не в прямому, то в опосередкованому контролі). Вихід до морів — це контроль за економічною і, в перш чергу, безпековою ситуацією в Чорноморському регіоні (думаю шо понятно почему снача Россия пыталась оставить там военные базы, а теперь есть устойчивая заинтересованность шоб Крым был не наш, особенно в контексте того что Турция уже в плотную сотрудничает с НАТО).
Розширення НАТО на Схід і наявність на нашій території системи безпеки, яка включає НАТО буде ворожо розглядатися Росією, оскільки держава сприймає НАТО як агресора (поэтому понятно шо мы будем восприняты Россией как угроза и шо ж она интересно в этой ситуации будет делать?).
І от як ви думаєте, як себе треба поводити в таких умовах і яку політику проводити, а?
«Якщо ви не будете займатися політикою, вона займеться вами» — Шарль Монталамбер (французький публіцист).
Україна — як багато сенсу в цьому слові!
Всім привіт! Знаєте, яка держава, напевно є найбільш фартовою в світі?
Моя відповідь – Австралія 💪
Знаєте чому?
Бо хлопці займають окремий материк, дуже далеко від усіх інших і роблять на ньому, шо хочуть. Але їм там 100% сумно. Бо й посваритися з сусідів ні з ким і не поїдеш нікуди. Хоча там найбільша концентрація отруйних представників фауни… корочше.
Толи дело нам: все життя між імперій… Як ото почалося з «Шляху із варягів у греки» так і не припиняється: ординські навали, литовсько-руська доба, Кримське ханство, Річ Посполита, Російська імперія, Австрійська імперія і оце все.
Чому ж так відбувається?
Відповідь на це питання міститься у трьох ключових аспектах: ресурси, місце розташування та амбіції, так сказать, навколишнього середовища. Зараз «просветленные умы» почнуть розповідати, що природні чинники сьогодні нічого не визначають, от розвиток айті технологій — оце важливо. На що можна задати риторичне питання: звісно тисячу вибачень, але ви проживаєте в природніх умовах чи кібер просторі?
Так от.
▪️Ресурси. Наша держава багата на: родючі землі як за якістю так і кількістю — це раз, деревину — це два, корисні копалини — це три, воду — це чотири. Тобто все те, що треба для «комфортного життя» при умові, що це все будуть використовувати з розумом.
▪️Місце розташування. Центр материка. Поміркований клімат. Виходи до двох морів. Наявність великих водних артерій. Все те, що створює комфортні умови як для життя, так і для розбудови виробництва. (Знаю – трохи поверхнево, але суть передає).
І, авжеж, ці фактори обумовили те, що ми є ласим шматочком для амбітних сусідів і просто страждущих. Наша газотранспортна система до недавнього часу — це енергетична безпека Європи з одного боку і взаємовідносини Європи з Росією з іншого (авжеж і та, і та сторона зацікавлена якщо не в прямому, то в опосередкованому контролі). Вихід до морів — це контроль за економічною і, в перш чергу, безпековою ситуацією в Чорноморському регіоні (думаю шо понятно почему снача Россия пыталась оставить там военные базы, а теперь есть устойчивая заинтересованность шоб Крым был не наш, особенно в контексте того что Турция уже в плотную сотрудничает с НАТО).
Розширення НАТО на Схід і наявність на нашій території системи безпеки, яка включає НАТО буде ворожо розглядатися Росією, оскільки держава сприймає НАТО як агресора (поэтому понятно шо мы будем восприняты Россией как угроза и шо ж она интересно в этой ситуации будет делать?).
І от як ви думаєте, як себе треба поводити в таких умовах і яку політику проводити, а?
На злобу дня: чи буде чи не буде війни?
Вітаємо всіх👋
Цим матеріалом починаємо нову рубрику «на злобу дня» і поговоримо про актуальну буденність, трошки порефлексуємо, дамо поради шо з цією буденністю робити. І нагадуємо: ми навчаємо, а не матюкаємо.
Останні тижні всім палає питання чи буде війна із Росією чи не буде. Що ж, одразу занотуємо – ніхто із ЗМІ, окремих експертів або аналітиків не зможе дати Вам однозначну відповідь на це питання.
Чому?
Бо ніхто із тих, хто балакає в інформаційному просторі не має доступу до необхідної інформації. А все шо вони вєщают – це їх особиста думка that can be deviate from the reality very much.
А політичні діячі з усіх сторін будуть максимально стримано відповідати на питання і говорити кліше тіпа «необхідно підсилювати діалог в нормандському форматі» або «ми будемо підсилювати обороноздатність нашої держави». І оце все.
Знову ж таки «чому?», бо так працює державний апарат будь-якої держави. Бо політичні рейтинги, кар’єра всє дєла.
Що ж робити з кубометрами інформації, що ллється на простори вільна сильна наче море?
З нею треба працювати. Необхідно навчитися наступним речам ☝️
😏 розвиваємо навички роботи з першоджерелами. Для того, щоб володіти ситуацією вам не потрібні експертні заяви журналістів, політологів, кухонних аналітиків і цих всіх хлопців та дівчат. Вам необхідна інформація від першоджерел: тобто людей та структур, які безпосередньо залучені до процесів та афільованих (тобто тих, які мають відношення) до них. Наприклад: державні службовці, позиції міністерств та відомств, радники політичних діячів тощо.
😏 вчимося інтерпретувати почуте або прочитане. Для прикладу візьмемо брифінг радника президента США Джейка Саллівана після нещодавних переговорів. Пряма мова: «Ми надамо додаткові оборонні засоби українцям, які значно перевищують те, що ми вже постачаємо. У відповідь на таку ескалацію ми також посилимо наших союзників по НАТО на східному фланзі, надавши додаткові засоби». Деякі наші експерти, чомусь, вирішили, що ці слова пряма гарантія безпеки для нас. Ми ж робимо висновок, що наша держава отримує додаткові постачання зброї, і ВСЕ. У другому реченні йдеться про підсилення держав членів НАТО на східному фланзі. І чому наші ЗМІ та експерти подумали, що це означає їх безпосереднє втручання у військові дії – не зрозуміло.
😏 збирайте та аналізуйте факти. Наприклад, станом на 10 грудня Росія перекрила 70% акваторії Азовського моря – це є факт. А от чи провокація це чи оточення – це вже оціночне судження.
😏 спирайтеся на попередню поведінку опонента. Існують думки, що президенту Росії розпочати повномасштабну війну не дадуть «інші башти кремля» і оце все. Але ми всі пам’ятаємо 2014 рік і як ніхто не ВІРИВ (сподівався і кохав), що на нас нападуть.
Таким чином, назбиравши факти можна спробувати відповісти на палаючі питання. Ну наприклад: на головне питання «чи буде війна?» відповідь «буде» – існує така вірогідність.
Чи є гарантії нашої державної безпеки з боку партнерів? – прямих гарантій у відкритому інформаційному просторі нам не надавали.
Ну і так далі 🤔
Вітаємо всіх👋
Цим матеріалом починаємо нову рубрику «на злобу дня» і поговоримо про актуальну буденність, трошки порефлексуємо, дамо поради шо з цією буденністю робити. І нагадуємо: ми навчаємо, а не матюкаємо.
Останні тижні всім палає питання чи буде війна із Росією чи не буде. Що ж, одразу занотуємо – ніхто із ЗМІ, окремих експертів або аналітиків не зможе дати Вам однозначну відповідь на це питання.
Чому?
Бо ніхто із тих, хто балакає в інформаційному просторі не має доступу до необхідної інформації. А все шо вони вєщают – це їх особиста думка that can be deviate from the reality very much.
А політичні діячі з усіх сторін будуть максимально стримано відповідати на питання і говорити кліше тіпа «необхідно підсилювати діалог в нормандському форматі» або «ми будемо підсилювати обороноздатність нашої держави». І оце все.
Знову ж таки «чому?», бо так працює державний апарат будь-якої держави. Бо політичні рейтинги, кар’єра всє дєла.
Що ж робити з кубометрами інформації, що ллється на простори вільна сильна наче море?
З нею треба працювати. Необхідно навчитися наступним речам ☝️
😏 розвиваємо навички роботи з першоджерелами. Для того, щоб володіти ситуацією вам не потрібні експертні заяви журналістів, політологів, кухонних аналітиків і цих всіх хлопців та дівчат. Вам необхідна інформація від першоджерел: тобто людей та структур, які безпосередньо залучені до процесів та афільованих (тобто тих, які мають відношення) до них. Наприклад: державні службовці, позиції міністерств та відомств, радники політичних діячів тощо.
😏 вчимося інтерпретувати почуте або прочитане. Для прикладу візьмемо брифінг радника президента США Джейка Саллівана після нещодавних переговорів. Пряма мова: «Ми надамо додаткові оборонні засоби українцям, які значно перевищують те, що ми вже постачаємо. У відповідь на таку ескалацію ми також посилимо наших союзників по НАТО на східному фланзі, надавши додаткові засоби». Деякі наші експерти, чомусь, вирішили, що ці слова пряма гарантія безпеки для нас. Ми ж робимо висновок, що наша держава отримує додаткові постачання зброї, і ВСЕ. У другому реченні йдеться про підсилення держав членів НАТО на східному фланзі. І чому наші ЗМІ та експерти подумали, що це означає їх безпосереднє втручання у військові дії – не зрозуміло.
😏 збирайте та аналізуйте факти. Наприклад, станом на 10 грудня Росія перекрила 70% акваторії Азовського моря – це є факт. А от чи провокація це чи оточення – це вже оціночне судження.
😏 спирайтеся на попередню поведінку опонента. Існують думки, що президенту Росії розпочати повномасштабну війну не дадуть «інші башти кремля» і оце все. Але ми всі пам’ятаємо 2014 рік і як ніхто не ВІРИВ (сподівався і кохав), що на нас нападуть.
Таким чином, назбиравши факти можна спробувати відповісти на палаючі питання. Ну наприклад: на головне питання «чи буде війна?» відповідь «буде» – існує така вірогідність.
Чи є гарантії нашої державної безпеки з боку партнерів? – прямих гарантій у відкритому інформаційному просторі нам не надавали.
Ну і так далі 🤔
На злобу дня: як бути в умовах неочевидності війни?
Без надії сподіваємося, що минулий пост був корисний. Особисто в нас він породив нове питання.
А що ж робити в цій ситуації і як мені конкретно взятій особистості користуватися отриманою інформацією та діяти?
Універсальної відповіді на це питання також не існує, бо кожний із нас індивідуальність.
Але декілька загальних порад можна дати:
▪️не треба панікувати. Необхідно усвідомити, що така ситуація потенційно може бути для того, щоб бути морально готовим/готовою/готовими до її наслідків;
▪️варто мати «подушку безпеки» (тобто ресурси) для екстреної ситуації у випадку, якщо вона настане. Взагалі, наявний стан речей привід переглянути фінансове планування для тих, хто живе від зарплати до зарплати та не робить запаси на чорний день, оскільки для більшості з нас саме не впевненість у завтрашньому дні формує невротичний стан, а нестабільні умови лише підсилюють цей ефект;
▪️прямих військових дій ще не трапилося, тому сконцентруйтеся на ваших задачах розуміючи, що така ситуація можлива виходячи із досвіду 2014 року. Ваші постійні обговорення та «вангування» призведуть ще до більшої паніки вас самих;
▪️плануйте дії, які наближають вас до мети прораховуючи можливі сценарії того, як їх змінити. Це дозволить мати більш впевнену модель поведінки.
А далі все залежить від вас та прийнятих вами рішень.
#Будьтесвідомими, плануйте, дійте, працюйте із помилками і все вдасться💪
Без надії сподіваємося, що минулий пост був корисний. Особисто в нас він породив нове питання.
А що ж робити в цій ситуації і як мені конкретно взятій особистості користуватися отриманою інформацією та діяти?
Універсальної відповіді на це питання також не існує, бо кожний із нас індивідуальність.
Але декілька загальних порад можна дати:
▪️не треба панікувати. Необхідно усвідомити, що така ситуація потенційно може бути для того, щоб бути морально готовим/готовою/готовими до її наслідків;
▪️варто мати «подушку безпеки» (тобто ресурси) для екстреної ситуації у випадку, якщо вона настане. Взагалі, наявний стан речей привід переглянути фінансове планування для тих, хто живе від зарплати до зарплати та не робить запаси на чорний день, оскільки для більшості з нас саме не впевненість у завтрашньому дні формує невротичний стан, а нестабільні умови лише підсилюють цей ефект;
▪️прямих військових дій ще не трапилося, тому сконцентруйтеся на ваших задачах розуміючи, що така ситуація можлива виходячи із досвіду 2014 року. Ваші постійні обговорення та «вангування» призведуть ще до більшої паніки вас самих;
▪️плануйте дії, які наближають вас до мети прораховуючи можливі сценарії того, як їх змінити. Це дозволить мати більш впевнену модель поведінки.
А далі все залежить від вас та прийнятих вами рішень.
#Будьтесвідомими, плануйте, дійте, працюйте із помилками і все вдасться💪