Недавня О. Київські релігійно-обрядові традиції, повір’я та обереги міста на його захисті: релігієзнавчі нариси. Київ: УАР, 2025. 92 с.
ISBN 978-966-7742-32-4
 
Київські релігійно-обрядові традиції, повір’я і перекази, сакральні місця сили та обереги нашого міста здавна були засобами для його захисту від нападників та руйнівних впливів. Ця київська автентика, продукт творчості будівничих стольного граду Руси-України та їх нащадків, побутувала серед перипетій релігійно-церковної історії українського народу, трансформуючись згідно викликів часу й відповідаючи на них, зберігаючи дух міста. Старокиївські Різдвяні та Великодні традиції, повір’я про святі місця і покровителів міста та легендарних персонажів місцевого фольклору, його герої у ворожіннях, виставах і переказах киян складали колоритну мозаїку українського міського міту. Будучи автохтонною і опозиційною до проросійського імперського й радянського тиску, вона природньо стала протестною до нього, і закономірно активізувалась під час війни з ворогом.
Див.

Гаттон Р. Відьомство. Історія страху з давніх часів / Пер. з англ. К. Диса. Київ: Стилет і стилос, 2024.
ISBN 978-617-8393-08-3
 
Ця книга британського історика Рональда Гаттона досліджує феномен відьомства від стародавніх часів до сучасності. Гаттон показує, як стародавні язичницькі традиції, шаманізм та народні вірування перепліталися із християнськими уявленнями, створюючи той образ відьми, який ми знаємо сьогодні.
Чому чаклунство набуло такої популярності в ранньомодерній Європі? Які історичні події вплинули на судові процеси над відьмами? Автор намагається знайти відповіді на ці запитання, спираючись на етнографічні дані, міфологію та фольклор.
«Відьомство» Рональда Гаттона описує ставлення до надприроднього у різних культурах: від Африки до Південної Азії, від Близького Сходу до Австралії. Це масштабне дослідження розкриває глибокі корені страху перед магією та стає ключем до розуміння того, чому нас так приваблює образ відьми.

#рецензія
«Українській етнорелігії в умовах російсько-української війни присвячено третій розділ монографії, де авторка звертає увагу, насамперед, на проблеми класифікації та типології релігій. Фактологічною помилкою релігієзнавців, як вважає науковиця, є змішування релігій, що з‘явилися нещодавно, з тими, що існували давно, а нині відроджуються: на її думку, це принципово відмінні релігії – їх не можна ставити до одного класифікаційного кластеру, оскільки вони різні за світоглядом, метою, способами поширення та ін. Г. Лозко створила докладну порівняльну таблицю, що відображує логіку та критерії нового класифікаційного підходу [3, с. 129, с. 142–144]. Вона переконує в тому, що Рідна віра не належить до НРР (нових релігійних рухів, чи нью-ейдж) – а є традиційною етнічною релігією, відродження якої потребує уважного наукового ставлення та підтримки», – пише у рецензії Микола Стадник.

Релігія за 5 хвилин: Чи мормони християни?
Ви ж знаєте, що ми з Анною Марією ще іноді відео знімаємо? Нещодавно ми відновили цю практику, але я знайшов відео про мормонів, яке ще не постив у Хробаці.

#рецензія
«Перевагами книжки є прозора мова, зрозумілий стиль, що вкрай важливо для видання, зорієнтованого на студентів. Це особливо впадає в око, коли після її дружнього до читача тексту переходиш до (авторчиного ж короткого конспекту) книжки «Академічне релігієзнавство» в додатках.

Наскрізною ідеєю книжки є заклик до журналістів не судити й не дискримінувати релігійних осіб та їхніх громад, а вивчати й висвітлювати, сприймати вірян як співгромадян (sic!) і повноцінних людей. Для цього варто «надати можливість висловитись і прокоментувати процеси та явища самим релігійним представникам» (с. 221); «вживати ті слова, якими вони називають себе» (с. 226). А це ж, на хвилинку, вимагає, щоби журналіст відмовився від зверхньої, маніпулятивної позиції по відношенню до фігурантів і реципієнтів публікації про релігію», – пише у рецензії Максим Балаклицький

Маєрчик М. Ритуал і тіло: українські обряди переходу. Вид. друге, переглян., виправ. та змін. Київ: Критика, 2024, 272 с.
ISBN 978-966-2789-31-7

У розвідці показано, як завдяки символічному обігруванню втрати й здобуття тілесних функцій, а також через позначення таких ритуальних характеристик тіла як андрогінія і безстатевість, кокономорфність і дезінтеґрованість, здійснювався перехід особи в інший соціяльний статус. Тілесність, витлумачена в мітопоетичному значенні, охоплює символіку душі, емоцій, одягу, звуку, а також дня / ночі, світла / темряви, сміху / смутку, харчів / крихт. Авторка зосереджується на засадничих переходових сюжетах традиційної культури, пов’язаних із народженням, одруженням і смертю. У центрі уваги перебувають обряди родин, хрестин, весілля, похорону і їх головні персонажі – новонароджена дитина, її мати і батько, молодята, мрець і душа, а також решта осіб, кровно чи за ритуальною функцією наближені до переходових: дружки і дружби, баба-повитуха, батьки молодят та інші.

Абрамович Д. Києво-Печерський патерик. Репринтне видання. Київ: Центр учбової літератури, 2024. 280 с.
ISBN 978-611-0113-78-6

Патерик був складений монахами Печерського монастиря в період його розквіту, напередодні руйнування Київської русі татарськими ордами.

Чому чоловіки більш схильні бути атеїстами, ніж жінки?

Продовжую ділитися відео з нашого YouTube-каналу! Ми говоримо про релігієзнавчі книжки, аналізуємо їхні ідеї та концепції. У цьому відео Анна Марія переповідає невеликий розділ із книжки, що вийшла у серії 'Релігія за 5 хвилин'. Власне, і нашу серію відео ми назвали так само. Дивіться та діліться своїми враженнями!

​​🎥 Дивіться нове відео про збірку інтерв'ю "Пережити війну: релігійні виміри"!

Це унікальна збірка інтерв'ю з десятьма лідерами різних релігійних громад України. Ці розмови було проведено в межах проєкту "Релігія в огні", метою якого є документація руйнування та пошкодження релігійних об'єктів в Україні в наслідок воєнних дій.

Я пишаюся тим, що брала участь у створенні цієї збірки!

У відео я розповідаю про те як війна вплинула на релігійні громади, змінила їхню діяльність та поставила перед ними нові виклики. Команда проєкту "Релігія в огні" також виокремила ключові тенденції цих змін, які я також згадую у відео.

👉 Дивіться відео тут: https://youtu.be/7Pt6BSFelwU

Ткаченко В. М. Феномен українського писанкарства кінця ХІХ – початку ХХІ ст. (історіографічний і джерелознавчий зріз). Київ: Міленіум, 2020. 430 с.

У монографії прослідковано та проаналізовано історіознавчо-джерелознавчі матеріали кінця ХІХ – початку ХХІ ст. з розвитку та побутування писанкарства, використання писанки в обрядово-звичаєвій культурі українців упродовж ХІ–ХХІ ст., освіті тощо. На основі широкого кола джерел простежено процес нагромадження та поширення знань про писанкарство у міжкультурному часопросторі.

Богданенко А., Мартишин Д., Релігієзнавство і християнська теологія як сфера гуманітарного знання. Київ: Ліра-К, 2024. 72 с.
ISBN 978-617-520-941-7
 
Досліджено теоретичні й практичні аспекти академічного релігієзнавства, християнської теології та аналізується динаміка духовно-релігійних змін в Україні. Доведено вплив християнської теології на світову культуру, історію і гуманітарну науку.

#рецензія
"...саме В. Дяків детально препарує «пошесть чудес», як назвали цей вибух релігійних почуттів в радянській пресі. Цей рух вилився в цілу низку цікавих ритуалів та фольклорних текстів, які мають важливе значення для вивчення тоталітарного минулого. <...> В цих новітніх фольклорних текстах відображено самовідчуття українського селянина в умовах нового політичного ладу. Фольклорний матеріал, зафіксований науковцями в 1920–30-х роках, свідчить, що люди втратили віру у справедливий захист своїх прав, тому могли сподіватися лише на заступництво вищих сил. Схожість багатьох новітніх фольклорних текстів із біблійськими апокрифами, про яку пише Володимир Дяків (Дяків 2019, с. 73–76), наводить на думку, що селяни усвідомлювали своє політичне становище як пригнобленої, окупованої та безправної верстви. Одночасно, порівняння окупаційної влади з владою біблейського єгипетського фараона, вказує на усвідомлення релігійної та культурної прірви між селянами та новою владою", – пише у рецензії Мирослав Борисенко.

Олексій Гордєєв збирає кошти на видання своєї книги "Релігія на війні". Це перше дослідження про роль віри, зокрема православ’я та протестантизму, у війні, яку росія розв’язала проти України. У книзі охоплено події від окупації Криму й історії протестантів зі Слов’янська до релігійного виміру повномасштабного вторгнення. Автор критично оцінює роль РПЦ та УПЦ (МП) і показує приклади українських капеланів та військових, чия віра стала рушійною силою.
Книга обсягом 640 сторінок є результатом багаторічної роботи, що включала інтерв’ю, поїздки до зони бойових дій і глибокий аналіз. Видання тиражем 1000 примірників потребує фінансової підтримки (бюджет – 160 000 грн). Олексій відкритий до партнерства з бізнесом та інституціями.
Долучитися до підтримки можна за карткою: 4441 1110 4644 1642. Деталі та розділи книги – за посиланням: https://drive.google.com/.../1qSCpNdgIRDAYhpXU2vXxYWXDj8...

🐍 Чому деякі християни використовують змій на богослужіннях?
У новому відео я розповідаю про унікальну релігійну практику, яку можна зустріти в окремих церквах у США. Чому вони включають змій у свої обряди? На яких біблійних текстах це ґрунтується? І які ризики несуть ці богослужіння?
👉 Дивіться відео за посиланням: https://youtu.be/Vq4rRq95n0Q
Діліться своїми думками та запитаннями в коментарях! 📩

Х’юмер М. Знання. Реальність. Цінність: Вступ до аналітичної філософії майже для всіх. / Пер. з англ. М. Бистрицького. Київ: Дух і Літера, 2024. 404 с.
ISBN 978‐617‐8262‐86‐0

«Знання. Реальність. Цінність» — найкращий у світі вступ до філософії. Він знайомить з основними філософськими проблемами епістемології, метафізики та етики, зокрема з такими питаннями: Як можна знати, що світ існує поза нашим розумом? Чи існує бог? Чи маємо ми свободу волі? Чи існують об’єктивні цінності? Що відрізняє моральні від аморальних вчинків? У книзі чітко й лаконічно розібрано найважливіші теорії та найвагоміші арґументи щодо подібних питань, і викладено їх набагато менш нудно, ніж у більшості підручників, написаних університетськими викладачами.

Ваннер К. Повсякденна релігійність і політика належності в Україні. Boston, USA: Academic Studies Press, 2024. 248 с.
ISBN 979-888-7194-77-6
 
Книга допомагає зрозуміти, як і чому релігія стала ключовою політичною силою в суспільстві, котре намагається подолати спадщину свого минулого, пов’язаного з Росією, і окреслити нове майбутнє. Якщо Україна є епіцентром напруги між Росією та Заходом, то релігія – арена, де гостро проявляються наслідки конфліктів між Росією та Україною.
Яскраві форми повсякденної релігійності сприяють вепонізації релігії для просування політичних завдань в Україні та за її межами. Ці практики, стверджує Кетрін Ваннер, дозволяють релігійності бути все більш присутньою у громадських місцях, державних установах і політиці воєнного часу в плюралістичному суспільстві, яке претендує на те, щоб бути світським.
Ваннер досліджує умови, які вивели релігійність, релігійні інституції та релігійних лідерів на передній план політики та геополітики.

Fert A. ‘War and Religion— Views from within Ukraine’s ‘Russian’ Church’, ZOiS Report 6/2024. 17 p.
ISSN 2627-7233

Російська агресія суттєво змінила релігійний ландшафт України, зокрема вплинувши на Українську православну церкву (УПЦ), яка втратила частину вірян, зазнала критики суспільства й державних обмежень через зв’язки з Російською церквою.
У звіті аналізуються погляди членів УПЦ на суспільне невдоволення їхньою церквою. На основі інтерв’ю 2024 року досліджено настрої всередині УПЦ та готовність до змін у релігійній практиці й конфесійній приналежності.
Більшість респондентів вважають критику результатом медійних маніпуляцій, хоча визнають недоліки керівництва у засудженні колабораціонізму й розриві з Московським патріархатом. Перехід богослужінь на українську мову викликає спротив через звичку, хоч дехто бачить у цьому користь.
Більшість опитаних заперечують перехід до Православної церкви України, але визнають її релігійну легітимність. #R_W

Афанасій (Стрельцов) Історична літургіка: навч. Посібник. Київ: КДАіС, 2024. 304 с.
 
Навчальний посібник «Історична літургіка» призначений для студентів магістратури, які системно досліджують різноманітні аспекти літургійної традиції Православної Церкви. Підручник буде корисним для тих, хто займається поглибленним вивченням історії формування та походження літургічних традицій і богослужбових чинів, священнослужителям, дослідникам і всім, хто цікавиться історією та розвитком християнського богослужіння.
Підручник містить опис старозавітного богослужіння та його функції для людини старозавітного періоду, а також започаткування богослужіння новозавітної Церкви. Автор посібника тематично виокремлює історико-літургічні аспекти формування добового, седмичного та річного кола богослужінь Православної Церкви.

#рецензія
"Рецензована книжка значною мірою присвячена питанню походження українського вертепу, з чого вона й починається. Окреслену проблему О. Курочкін вирішує в широкому контексті європейських різдвяних традицій, на матеріалах різних країн. І  це не випадково, позаяк, на відміну від «автохтоністів», які відстоюють абсолютну самобутність українського вертепу та його автохтонне походження, він тримається позиції запозичення вертепного дійства українцями від наших західних сусідів, а  потім уже наступний його розвиток на українському культурному ґрунті. Саме цим праця О. Курочкіна відрізняється від публікацій згаданих «автохтоністів», які європейський контекст історії українського вертепу не беруть до уваги. Тут зауважу, що, як доводять дослідження етнологів-культурантропологів та інших представників соціогуманітарних наук, усяке запозичення не є суто пасивним перейманням тих чи інших фактів культури, а  навпаки, вимагає активної позиції народу-реципієнта", – пише у рецензії Василь Балушок.

#рецензія
"Розмежовуючи уявлення між двома зазначеними типами домашніх духів приблизно по лінії історико-етнографічної Волині, В. Галайчук проводить постійні паралелі між ними, вказуючи на іноді повні збіжності. Наприклад, як домовик, так і годованець не люблять, коли їх «годують» несоленим, не зносять присутності у житлі «чужих», допомагають чи шкодять господареві за певних умов тощо. Все ж, низка характеристик є й унікальними та персонажетворчими. Наприклад, уявлення про те, що домовик є у кожній хаті, тоді як годованець лише у «непростих»; що «домашнього чорта» можна купити «з усім» чи виносити зі «зноска», тоді як домовик заводиться у житлі сам чи переходить на запрошення господарів; що «домашній чорт» за свої послуги може забрати душу господаря після смерті, тоді як для домовика ця ознака нехарактерна", – пише у рецензії Роман Радович.