Підсумки читацького 2023-го підбиті, rozliczenie з минулим роком принаймні напозір відбулося, тож...
Тож нарешті покажу вам першу книгу, яку придбав цьогоріч.
Це збірка віршів "Книга мовчань" поетки з Чернівців Марини Горбатюк. І це саме та поезія, якої особисто мені хотілося би в нашій літературі більше. І ще більше. Звісно, смаки в усіх різні, але ви самі маєте змогу познайомитися з творчістю поетки - завітавши до її телеграм-каналу.
До речі, в оформленні обкладинки збірки використано картину самої авторки. А ще книга вийшла у серії "Третє тисячоліття: українська поезія", з якої у мене є "Кров і легіт" геніального Василя Герасим'юка.
Тож нарешті покажу вам першу книгу, яку придбав цьогоріч.
Це збірка віршів "Книга мовчань" поетки з Чернівців Марини Горбатюк. І це саме та поезія, якої особисто мені хотілося би в нашій літературі більше. І ще більше. Звісно, смаки в усіх різні, але ви самі маєте змогу познайомитися з творчістю поетки - завітавши до її телеграм-каналу.
До речі, в оформленні обкладинки збірки використано картину самої авторки. А ще книга вийшла у серії "Третє тисячоліття: українська поезія", з якої у мене є "Кров і легіт" геніального Василя Герасим'юка.
🔥7👍1
Ось ця серія "Третє тисячоліття: українська поезія" від чернівецького видавництва "Букрек". Серію засновано за ідеєю поета й письменника Мирослава Лазарука в 2011 році спільно з Міжнародним благодійним фондом "Україна 3000" Катерини Ющенко та ще одним чернівецьким видавництвом "Друк Арт". На жаль, не можу точно сказати, скільки книг у серії з'явилося до сьогодні, але не так багато. Якщо не помиляюся, - дванадцять. Точно колись знайду собі ще "Божественний вітер" Ігора Римарука.
🔥6
Ще одна книга С(Ш)юсаку Ендо буде екранізована.
Знаменитий режисер Мартін Скорсезе після прем'єри свого останнього кіно в Каннах вирушив до Італії на конференцію "Глобальна естетика католицької уяви" та зустрівся з Папою Франциском, який звертався до митців із закликом естетизувати католицизм. Тож Скорсезе вирішив зняти фільм про Ісуса, який би досліджував принципи релігії та знімав тавро зі самого слова "релігія", а не навертав у віру.
От тільки в основі фільму - роман "Життя Ісуса" Сюсаку Ендо, одного з найвідоміших японських письменників ХХ ст. та претендента на нобелівку. І цей роман Ендо видав у 1973-му саме для популяризації католицизму серед японців, щоб розтлумачити їм незрозумілу постать Ісуса. Сам Ендо під впливом матері ще з 12-річного віку став ревним християнином і часто звертався до релігії у творчості. Зокрема, його знаменитий роман "Мовчання" описує місію двох португальських єзуїтів до Японії XVII ст. А в 2016-му цей роман був успішно екранізований. Ким? Мартіном Скорсезе 😎
Знаменитий режисер Мартін Скорсезе після прем'єри свого останнього кіно в Каннах вирушив до Італії на конференцію "Глобальна естетика католицької уяви" та зустрівся з Папою Франциском, який звертався до митців із закликом естетизувати католицизм. Тож Скорсезе вирішив зняти фільм про Ісуса, який би досліджував принципи релігії та знімав тавро зі самого слова "релігія", а не навертав у віру.
От тільки в основі фільму - роман "Життя Ісуса" Сюсаку Ендо, одного з найвідоміших японських письменників ХХ ст. та претендента на нобелівку. І цей роман Ендо видав у 1973-му саме для популяризації католицизму серед японців, щоб розтлумачити їм незрозумілу постать Ісуса. Сам Ендо під впливом матері ще з 12-річного віку став ревним християнином і часто звертався до релігії у творчості. Зокрема, його знаменитий роман "Мовчання" описує місію двох португальських єзуїтів до Японії XVII ст. А в 2016-му цей роман був успішно екранізований. Ким? Мартіном Скорсезе 😎
🔥10
Новина, про яку вже написали всі, кому не лінь - від Читомо і Новинача, аж до фейсбуку Забужко. Та все ж...
Американська бібліотечна асоціація (The American Library Association (ALA)), а точніше її підрозділ - Асоціація довідкових і користувальницьких послуг (The Reference and User Services Association (RUSA))(і тут бл*дська РУСА, нє?) включила до списку Best Historical Materials *промовити вголос із американським акцентом* за 2023 рік книгу В. В'ятровича та Л. Луцюка "Enemy Archives: Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement" ("Ворожі архіви: радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух"). У списку цих бест гісторікал матіріалз, виданих в Гамериці, всього 12 позицій, тому поява там книги про УПА - це неабищо! Власне, це - збірник зі 161 документу ОУН та радянських спесцлужб, і більшість уперше з'явилися англійською (в перекладі Марти Дарії Олійник). Там аж 1048 сторінок, а ціна - 125 долярів на Amazon.
Але книжка є у Вернадці 🤫
Американська бібліотечна асоціація (The American Library Association (ALA)), а точніше її підрозділ - Асоціація довідкових і користувальницьких послуг (The Reference and User Services Association (RUSA))
Але книжка є у Вернадці 🤫
❤6👏2
Forwarded from UkrDiaspora (Vakhtang)
Це шкіряна валіза, з якою 77 років тому українець Євген Войчишин приїхав до Канади. Був у нього в гостях і він віддав цю річ мені. Валізу тоді ж подарував львівському Музею "Тюрма на Лонцького". ....Під час обіду Войчишин показав рукою на підвал, повністю забитий книжками, і сказав, що можу брати все. Я, на жаль, не розумів тоді, що це треба сприймати буквально і відібрав трохи видань. Серед них був томик поезій Євгена Маланюка. 1959 року видання, новеньке, не розрізане. Ззаду цінник- $5. Великі гроші як на ті часи. По-дружньому підколюю пана Євгена - мовляв, ви Маланюка не поважаєте. Він дивується і перепитує, з чого висновок. Кажу - ви ж цю книжку п'ятдесят років тому купили, але так і не відкрили. Він глянув на неї і каже - та я вірші не читаю. Тут дивуюсь я і питаю - так навіщо ж ви її купили. Він дивиться на мене як на дитину і видає фразу, якою я живу - якби я не купив цю книгу, то Маланюк не мав би, що їсти, видавець не мав би, що видавати, а продавець не мав би, що продавати... Так я пізнав дзен.
🔥11❤1
Сьогодні, 29 січня, святкує свої 62-і уродини одна із, без сумніву, найталановитіших письменниць сьогодення - Ольга Токарчук. Дворазова лауреатка найпрестижнішої польської літературної премії "Nike", лауреатка Букерівської та, звісно ж, Нобелівської премій. І просто нереально стильна жінка.
В числі найвагоміших постатей у сучасній світовій літературі я не задумуючись назвав би її ім'я одним із перших. І хоч моє захоплення нею поступово спадало - від часу її реакції на #OdeślijOldzeKsiążkę в 2021-му аж до її риторики на початку відкритого російського вторгнення, але, але... Моє переконання непохитне: творчість автора та самого автора слід розрізняти радикальним чином.
І навіть попри те, що мої погляди з поглядами письменниці часто різняться, я пишаюся своєю невеличкою колекцією різних видань її творів. І так, на жаль чи на щастя, але не маю жодного темпорівського перекладу. Можу, як-не-як, читати в оригіналі.
В числі найвагоміших постатей у сучасній світовій літературі я не задумуючись назвав би її ім'я одним із перших. І хоч моє захоплення нею поступово спадало - від часу її реакції на #OdeślijOldzeKsiążkę в 2021-му аж до її риторики на початку відкритого російського вторгнення, але, але... Моє переконання непохитне: творчість автора та самого автора слід розрізняти радикальним чином.
І навіть попри те, що мої погляди з поглядами письменниці часто різняться, я пишаюся своєю невеличкою колекцією різних видань її творів. І так, на жаль чи на щастя, але не маю жодного темпорівського перекладу. Можу, як-не-як, читати в оригіналі.
🔥7
Та й раз таке діло, то хто мені заборонить трохи похизуватися?
В той короткий проміжок часу, коли шановна Ольга Токарчук вже була лауреаткою Букера, але ще не одержала Нобеля, мені пощастило послухати її наживо у Варшаві. І, звісно, зробити фото (три штуки, але тільки це вдалося 👻), а також підписати примірник "Бігунів".
І вже пізніше я отримав у подарунок від особливої людини прекрасне німецькомовне видання не менш особливої книги - "Zgubiona dusza" ("Втрачена душа", 2017). І також із автографом Ольги Токарчук, але не тільки: книгу підписала насамперед і співавторка - Йоанна Концейо, яка проілюструвала книгу та малювала обкладинки до всіх книг Токарчук з нового перевидання Wydawnictwa Literackiego всіх основних творів письменниці після присудження їй Нобелівської премії в 2018-му.
В той короткий проміжок часу, коли шановна Ольга Токарчук вже була лауреаткою Букера, але ще не одержала Нобеля, мені пощастило послухати її наживо у Варшаві. І, звісно, зробити фото (три штуки, але тільки це вдалося 👻), а також підписати примірник "Бігунів".
І вже пізніше я отримав у подарунок від особливої людини прекрасне німецькомовне видання не менш особливої книги - "Zgubiona dusza" ("Втрачена душа", 2017). І також із автографом Ольги Токарчук, але не тільки: книгу підписала насамперед і співавторка - Йоанна Концейо, яка проілюструвала книгу та малювала обкладинки до всіх книг Токарчук з нового перевидання Wydawnictwa Literackiego всіх основних творів письменниці після присудження їй Нобелівської премії в 2018-му.
🔥6😁3👍2🤩1
Дуже тішуся щоразу, коли щось українське, щось дуже толкове з'являється на світовому книжковому ринку ❤️🔥
Між іншим, рекомендую підписатися на цей канал талановитої художниці з неординарним чуттям прекрасного. Там багато мистецтва
Між іншим, рекомендую підписатися на цей канал талановитої художниці з неординарним чуттям прекрасного. Там багато мистецтва
🔥7
Forwarded from arteria🫀
Книга Art of Ukraine виходить у найвідомішій серії популярних книг з історії світового мистецтва World of Art видавництва Thames and Hudson.
🔥9🍓3❤1😎1
#inprogress
Виходу цієї книги я чекав, відколи Віталій Щепанський почав її перекладати з польської. І задовго до публікації зачитувався багатьма уривками. Багато разів брав її з собою в подорожі, але тільки тепер ось таки сів за повноцінне читання.
Фердинанд Оссендовський, можливо, не найсильніший польський письменник, проте його життя було цікавішим за вигадані сюжети пригодницьких романів та шпигунських трилерів. Знаменитий авантюрист, який аж так насолив русні, що його могилу совєти спеціально розкопували, щоб упевнитися в його остаточній та безповоротній смерті.
І, наскільки мені відомо, цей переклад - єдине книжкове видання творів Оссендовського українською мовою. Якщо чесно, я взагалі знайшов тільки дві публікації українською - та й ті на сторінках тижневика "Неділя" за 1936 рік, котрий виходив у міжвоєнному Львові.
Тож кандидати філософських наук Віталій Щепанський та Руслан Халіков зі своїм видавництвом подарували нам це естетичне видання про аж ніяк не естетичні реалії дрімучої росії.
Виходу цієї книги я чекав, відколи Віталій Щепанський почав її перекладати з польської. І задовго до публікації зачитувався багатьма уривками. Багато разів брав її з собою в подорожі, але тільки тепер ось таки сів за повноцінне читання.
Фердинанд Оссендовський, можливо, не найсильніший польський письменник, проте його життя було цікавішим за вигадані сюжети пригодницьких романів та шпигунських трилерів. Знаменитий авантюрист, який аж так насолив русні, що його могилу совєти спеціально розкопували, щоб упевнитися в його остаточній та безповоротній смерті.
І, наскільки мені відомо, цей переклад - єдине книжкове видання творів Оссендовського українською мовою. Якщо чесно, я взагалі знайшов тільки дві публікації українською - та й ті на сторінках тижневика "Неділя" за 1936 рік, котрий виходив у міжвоєнному Львові.
Тож кандидати філософських наук Віталій Щепанський та Руслан Халіков зі своїм видавництвом подарували нам це естетичне видання про аж ніяк не естетичні реалії дрімучої росії.
👍10❤1
https://www.youtube.com/watch?v=QtZYP3nJeZU&ab_channel=WakeUpmedia
Дорогі мої підписники! Я до вас із проханням підтримати просування чергового відео за моєї участі. Цього разу - про село Затурці на Волині та В'ячеслава Липинського, котрий там народився і там же похований.
Алгоритми YouTube дуже зважають на активність під відео, тому просив би вас залишити якийсь коментар під відео на 5-10 слів та свою вподобайку, якщо, звісно, вам до душі такий контент. Мені це справді важливо, адже чим тепліше сприйме аудиторія такі сюжети, тим більша ймовірність, що мене й надалі запрошуватимуть для роботи над подібними відео про цікаві пам'ятки України та її історичних діячів.
До речі, у відео є кілька моїх книжкових рекомендацій, зокрема - роману Тані Малярчук "Забуття". Буду радий, якщо в коментарях під відео, наприклад, ви поділитеся своїми враженнями про цей роман.
Дорогі мої підписники! Я до вас із проханням підтримати просування чергового відео за моєї участі. Цього разу - про село Затурці на Волині та В'ячеслава Липинського, котрий там народився і там же похований.
Алгоритми YouTube дуже зважають на активність під відео, тому просив би вас залишити якийсь коментар під відео на 5-10 слів та свою вподобайку, якщо, звісно, вам до душі такий контент. Мені це справді важливо, адже чим тепліше сприйме аудиторія такі сюжети, тим більша ймовірність, що мене й надалі запрошуватимуть для роботи над подібними відео про цікаві пам'ятки України та її історичних діячів.
До речі, у відео є кілька моїх книжкових рекомендацій, зокрема - роману Тані Малярчук "Забуття". Буду радий, якщо в коментарях під відео, наприклад, ви поділитеся своїми враженнями про цей роман.
YouTube
ЗАТУРЦІ І Садиба роду Липинських І могила великого історика та дослідника В'ячеслава Липинського
У цьому відео ми розповімо вам про цікаве та дуже особливе волинське селище Затурці. У цьому селищі народився великий український історик, популяризатор української культури В'ячеслав Липинський. У Затурцях є чимало цікавих історичних пам'яток, насамперед…
❤7🥰2
Оце днями читав сторінку української Вікіпедії про Фердинанда Оссендовського і в рубриці "Бібліографія" (вкрай бідній, між іншим) помічаю вказівку на статтю в журналі National Geographic Polska за 2005 рік, номер 1. Аж тут я такий "Йобчики-горобчики, так у мене є цей журнал!" 🤯 Знайшов, відкрив - і справді! - там стаття про подорож Оссендовського по Монголії, та ще й з короткою біографічною довідкою.
А наступна стаття в тому ж таки номері журналу - про Помаранчеву революцію, яка ознаменувала собою "народження громадянського суспільства в Україні".
А взагалі комусь цікаво, звідки в мене взявся рандомний номер журналу Нешнл Джеоґрефік? 🙃
А наступна стаття в тому ж таки номері журналу - про Помаранчеву революцію, яка ознаменувала собою "народження громадянського суспільства в Україні".
А взагалі комусь цікаво, звідки в мене взявся рандомний номер журналу Нешнл Джеоґрефік? 🙃
🔥7❤4
Чи можна читати одну (!) сторінку понад півтори години?
Так, і то ще навіть непоганий темп, якщо це рахункова книга витрат францисканського монастиря в Замості за 1680 рік. Звідки можна дізнатися, що послуги інтроліґатора коштували в рази дорожче, ніж слюсаря, а імбир монахи купували так само часто, як звичайний перець.
А найіронічніше, що це не робота навіть. Таке буває, якщо маєш друга в докторантурі в Кембриджі, і він тобі пише ввечері "Не хочеш трохи побавитися в палеографію?" І от ви вже зідзвонюєтеся в телеграмі по відеозв'язку і розчитуєте рукописний документ з архіву князів Чорторийських.
А хтось вечорами ходить пити пиво. Принаймні я про таке чув 🥲
Пост скриптум: це ж оригінал лежить десь в архіві, натомість з нього зробили мікрофільм, потім цей кадр мікрофільму був виведений на екран спеціальної машини для їх перегляду, тоді лиш друг сфотографував той екран, запустив фото на своєму лептопі в Британії, тоді розшерив дисплей по відеодзвінку і вже тоді лиш я побачив це фото на своєму моніторі 🤯
Так, і то ще навіть непоганий темп, якщо це рахункова книга витрат францисканського монастиря в Замості за 1680 рік. Звідки можна дізнатися, що послуги інтроліґатора коштували в рази дорожче, ніж слюсаря, а імбир монахи купували так само часто, як звичайний перець.
А найіронічніше, що це не робота навіть. Таке буває, якщо маєш друга в докторантурі в Кембриджі, і він тобі пише ввечері "Не хочеш трохи побавитися в палеографію?" І от ви вже зідзвонюєтеся в телеграмі по відеозв'язку і розчитуєте рукописний документ з архіву князів Чорторийських.
А хтось вечорами ходить пити пиво. Принаймні я про таке чув 🥲
Пост скриптум: це ж оригінал лежить десь в архіві, натомість з нього зробили мікрофільм, потім цей кадр мікрофільму був виведений на екран спеціальної машини для їх перегляду, тоді лиш друг сфотографував той екран, запустив фото на своєму лептопі в Британії, тоді розшерив дисплей по відеодзвінку і вже тоді лиш я побачив це фото на своєму моніторі 🤯
🔥11
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Нестримне і спонтанне бажання читати Гемінвея 📖
Відколи десь у 2017-му чи 2018-му придбав цю книгу, ось вперше її розкриваю, адже весь цей час вона була запакована і наче музейний експонат стояла на полиці. Прийшов час це виправити.
І сонце сходить ☀️
#inprogress
Відколи десь у 2017-му чи 2018-му придбав цю книгу, ось вперше її розкриваю, адже весь цей час вона була запакована і наче музейний експонат стояла на полиці. Прийшов час це виправити.
І сонце сходить ☀️
#inprogress
👍5