Читацькі підсумки 2023-го
Я часто намагаюся якісне трансформувати в кількісне (і навпаки), щоб отримати свіжу картину для роздумів. Тому традиційно підбиваю читацькі підсумки, намагаючись вивести якусь статистику. Цифри ж дисциплінують. А ще частіше - лякають і розчаровують.
Таким для мене став цей 2023-ій в плані читання. Не хочу піднімати старі записи, проте, здається, за останнє десятиліття цей рік був найменш продуктивним. Не дочитав нічого, залишеного з минулих років, а на додачу не встиг дочитати кілька свіжих книг. Тож маю скромний результат - 31 книгу, переважно художку. БІльш детально - на фото.
Тішуся, що зовсім поганого чтива майже не було. Натомість кілька книг були чудовими. Це тексти як віддавна знаних мені авторів, так і нових для мене.
І на цьому хотів би поставити крапку. Нема висновків, нема ґрунтовного аналізу та й узагалі думок.
Проте найкращими у моєму читацькому 2023-му були цей новостворений канал і ви. Так, саме ви. Дякую, що були зі мною.
Я часто намагаюся якісне трансформувати в кількісне (і навпаки), щоб отримати свіжу картину для роздумів. Тому традиційно підбиваю читацькі підсумки, намагаючись вивести якусь статистику. Цифри ж дисциплінують. А ще частіше - лякають і розчаровують.
Таким для мене став цей 2023-ій в плані читання. Не хочу піднімати старі записи, проте, здається, за останнє десятиліття цей рік був найменш продуктивним. Не дочитав нічого, залишеного з минулих років, а на додачу не встиг дочитати кілька свіжих книг. Тож маю скромний результат - 31 книгу, переважно художку. БІльш детально - на фото.
Тішуся, що зовсім поганого чтива майже не було. Натомість кілька книг були чудовими. Це тексти як віддавна знаних мені авторів, так і нових для мене.
І на цьому хотів би поставити крапку. Нема висновків, нема ґрунтовного аналізу та й узагалі думок.
Проте найкращими у моєму читацькому 2023-му були цей новостворений канал і ви. Так, саме ви. Дякую, що були зі мною.
❤10
Підсумки читацького 2023-го підбиті, rozliczenie з минулим роком принаймні напозір відбулося, тож...
Тож нарешті покажу вам першу книгу, яку придбав цьогоріч.
Це збірка віршів "Книга мовчань" поетки з Чернівців Марини Горбатюк. І це саме та поезія, якої особисто мені хотілося би в нашій літературі більше. І ще більше. Звісно, смаки в усіх різні, але ви самі маєте змогу познайомитися з творчістю поетки - завітавши до її телеграм-каналу.
До речі, в оформленні обкладинки збірки використано картину самої авторки. А ще книга вийшла у серії "Третє тисячоліття: українська поезія", з якої у мене є "Кров і легіт" геніального Василя Герасим'юка.
Тож нарешті покажу вам першу книгу, яку придбав цьогоріч.
Це збірка віршів "Книга мовчань" поетки з Чернівців Марини Горбатюк. І це саме та поезія, якої особисто мені хотілося би в нашій літературі більше. І ще більше. Звісно, смаки в усіх різні, але ви самі маєте змогу познайомитися з творчістю поетки - завітавши до її телеграм-каналу.
До речі, в оформленні обкладинки збірки використано картину самої авторки. А ще книга вийшла у серії "Третє тисячоліття: українська поезія", з якої у мене є "Кров і легіт" геніального Василя Герасим'юка.
🔥7👍1
Ось ця серія "Третє тисячоліття: українська поезія" від чернівецького видавництва "Букрек". Серію засновано за ідеєю поета й письменника Мирослава Лазарука в 2011 році спільно з Міжнародним благодійним фондом "Україна 3000" Катерини Ющенко та ще одним чернівецьким видавництвом "Друк Арт". На жаль, не можу точно сказати, скільки книг у серії з'явилося до сьогодні, але не так багато. Якщо не помиляюся, - дванадцять. Точно колись знайду собі ще "Божественний вітер" Ігора Римарука.
🔥6
Ще одна книга С(Ш)юсаку Ендо буде екранізована.
Знаменитий режисер Мартін Скорсезе після прем'єри свого останнього кіно в Каннах вирушив до Італії на конференцію "Глобальна естетика католицької уяви" та зустрівся з Папою Франциском, який звертався до митців із закликом естетизувати католицизм. Тож Скорсезе вирішив зняти фільм про Ісуса, який би досліджував принципи релігії та знімав тавро зі самого слова "релігія", а не навертав у віру.
От тільки в основі фільму - роман "Життя Ісуса" Сюсаку Ендо, одного з найвідоміших японських письменників ХХ ст. та претендента на нобелівку. І цей роман Ендо видав у 1973-му саме для популяризації католицизму серед японців, щоб розтлумачити їм незрозумілу постать Ісуса. Сам Ендо під впливом матері ще з 12-річного віку став ревним християнином і часто звертався до релігії у творчості. Зокрема, його знаменитий роман "Мовчання" описує місію двох португальських єзуїтів до Японії XVII ст. А в 2016-му цей роман був успішно екранізований. Ким? Мартіном Скорсезе 😎
Знаменитий режисер Мартін Скорсезе після прем'єри свого останнього кіно в Каннах вирушив до Італії на конференцію "Глобальна естетика католицької уяви" та зустрівся з Папою Франциском, який звертався до митців із закликом естетизувати католицизм. Тож Скорсезе вирішив зняти фільм про Ісуса, який би досліджував принципи релігії та знімав тавро зі самого слова "релігія", а не навертав у віру.
От тільки в основі фільму - роман "Життя Ісуса" Сюсаку Ендо, одного з найвідоміших японських письменників ХХ ст. та претендента на нобелівку. І цей роман Ендо видав у 1973-му саме для популяризації католицизму серед японців, щоб розтлумачити їм незрозумілу постать Ісуса. Сам Ендо під впливом матері ще з 12-річного віку став ревним християнином і часто звертався до релігії у творчості. Зокрема, його знаменитий роман "Мовчання" описує місію двох португальських єзуїтів до Японії XVII ст. А в 2016-му цей роман був успішно екранізований. Ким? Мартіном Скорсезе 😎
🔥10
Новина, про яку вже написали всі, кому не лінь - від Читомо і Новинача, аж до фейсбуку Забужко. Та все ж...
Американська бібліотечна асоціація (The American Library Association (ALA)), а точніше її підрозділ - Асоціація довідкових і користувальницьких послуг (The Reference and User Services Association (RUSA))(і тут бл*дська РУСА, нє?) включила до списку Best Historical Materials *промовити вголос із американським акцентом* за 2023 рік книгу В. В'ятровича та Л. Луцюка "Enemy Archives: Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement" ("Ворожі архіви: радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух"). У списку цих бест гісторікал матіріалз, виданих в Гамериці, всього 12 позицій, тому поява там книги про УПА - це неабищо! Власне, це - збірник зі 161 документу ОУН та радянських спесцлужб, і більшість уперше з'явилися англійською (в перекладі Марти Дарії Олійник). Там аж 1048 сторінок, а ціна - 125 долярів на Amazon.
Але книжка є у Вернадці 🤫
Американська бібліотечна асоціація (The American Library Association (ALA)), а точніше її підрозділ - Асоціація довідкових і користувальницьких послуг (The Reference and User Services Association (RUSA))
Але книжка є у Вернадці 🤫
❤6👏2
Forwarded from UkrDiaspora (Vakhtang)
Це шкіряна валіза, з якою 77 років тому українець Євген Войчишин приїхав до Канади. Був у нього в гостях і він віддав цю річ мені. Валізу тоді ж подарував львівському Музею "Тюрма на Лонцького". ....Під час обіду Войчишин показав рукою на підвал, повністю забитий книжками, і сказав, що можу брати все. Я, на жаль, не розумів тоді, що це треба сприймати буквально і відібрав трохи видань. Серед них був томик поезій Євгена Маланюка. 1959 року видання, новеньке, не розрізане. Ззаду цінник- $5. Великі гроші як на ті часи. По-дружньому підколюю пана Євгена - мовляв, ви Маланюка не поважаєте. Він дивується і перепитує, з чого висновок. Кажу - ви ж цю книжку п'ятдесят років тому купили, але так і не відкрили. Він глянув на неї і каже - та я вірші не читаю. Тут дивуюсь я і питаю - так навіщо ж ви її купили. Він дивиться на мене як на дитину і видає фразу, якою я живу - якби я не купив цю книгу, то Маланюк не мав би, що їсти, видавець не мав би, що видавати, а продавець не мав би, що продавати... Так я пізнав дзен.
🔥11❤1
Сьогодні, 29 січня, святкує свої 62-і уродини одна із, без сумніву, найталановитіших письменниць сьогодення - Ольга Токарчук. Дворазова лауреатка найпрестижнішої польської літературної премії "Nike", лауреатка Букерівської та, звісно ж, Нобелівської премій. І просто нереально стильна жінка.
В числі найвагоміших постатей у сучасній світовій літературі я не задумуючись назвав би її ім'я одним із перших. І хоч моє захоплення нею поступово спадало - від часу її реакції на #OdeślijOldzeKsiążkę в 2021-му аж до її риторики на початку відкритого російського вторгнення, але, але... Моє переконання непохитне: творчість автора та самого автора слід розрізняти радикальним чином.
І навіть попри те, що мої погляди з поглядами письменниці часто різняться, я пишаюся своєю невеличкою колекцією різних видань її творів. І так, на жаль чи на щастя, але не маю жодного темпорівського перекладу. Можу, як-не-як, читати в оригіналі.
В числі найвагоміших постатей у сучасній світовій літературі я не задумуючись назвав би її ім'я одним із перших. І хоч моє захоплення нею поступово спадало - від часу її реакції на #OdeślijOldzeKsiążkę в 2021-му аж до її риторики на початку відкритого російського вторгнення, але, але... Моє переконання непохитне: творчість автора та самого автора слід розрізняти радикальним чином.
І навіть попри те, що мої погляди з поглядами письменниці часто різняться, я пишаюся своєю невеличкою колекцією різних видань її творів. І так, на жаль чи на щастя, але не маю жодного темпорівського перекладу. Можу, як-не-як, читати в оригіналі.
🔥7
Та й раз таке діло, то хто мені заборонить трохи похизуватися?
В той короткий проміжок часу, коли шановна Ольга Токарчук вже була лауреаткою Букера, але ще не одержала Нобеля, мені пощастило послухати її наживо у Варшаві. І, звісно, зробити фото (три штуки, але тільки це вдалося 👻), а також підписати примірник "Бігунів".
І вже пізніше я отримав у подарунок від особливої людини прекрасне німецькомовне видання не менш особливої книги - "Zgubiona dusza" ("Втрачена душа", 2017). І також із автографом Ольги Токарчук, але не тільки: книгу підписала насамперед і співавторка - Йоанна Концейо, яка проілюструвала книгу та малювала обкладинки до всіх книг Токарчук з нового перевидання Wydawnictwa Literackiego всіх основних творів письменниці після присудження їй Нобелівської премії в 2018-му.
В той короткий проміжок часу, коли шановна Ольга Токарчук вже була лауреаткою Букера, але ще не одержала Нобеля, мені пощастило послухати її наживо у Варшаві. І, звісно, зробити фото (три штуки, але тільки це вдалося 👻), а також підписати примірник "Бігунів".
І вже пізніше я отримав у подарунок від особливої людини прекрасне німецькомовне видання не менш особливої книги - "Zgubiona dusza" ("Втрачена душа", 2017). І також із автографом Ольги Токарчук, але не тільки: книгу підписала насамперед і співавторка - Йоанна Концейо, яка проілюструвала книгу та малювала обкладинки до всіх книг Токарчук з нового перевидання Wydawnictwa Literackiego всіх основних творів письменниці після присудження їй Нобелівської премії в 2018-му.
🔥6😁3👍2🤩1
Дуже тішуся щоразу, коли щось українське, щось дуже толкове з'являється на світовому книжковому ринку ❤️🔥
Між іншим, рекомендую підписатися на цей канал талановитої художниці з неординарним чуттям прекрасного. Там багато мистецтва
Між іншим, рекомендую підписатися на цей канал талановитої художниці з неординарним чуттям прекрасного. Там багато мистецтва
🔥7
Forwarded from arteria🫀
Книга Art of Ukraine виходить у найвідомішій серії популярних книг з історії світового мистецтва World of Art видавництва Thames and Hudson.
🔥9🍓3❤1😎1
#inprogress
Виходу цієї книги я чекав, відколи Віталій Щепанський почав її перекладати з польської. І задовго до публікації зачитувався багатьма уривками. Багато разів брав її з собою в подорожі, але тільки тепер ось таки сів за повноцінне читання.
Фердинанд Оссендовський, можливо, не найсильніший польський письменник, проте його життя було цікавішим за вигадані сюжети пригодницьких романів та шпигунських трилерів. Знаменитий авантюрист, який аж так насолив русні, що його могилу совєти спеціально розкопували, щоб упевнитися в його остаточній та безповоротній смерті.
І, наскільки мені відомо, цей переклад - єдине книжкове видання творів Оссендовського українською мовою. Якщо чесно, я взагалі знайшов тільки дві публікації українською - та й ті на сторінках тижневика "Неділя" за 1936 рік, котрий виходив у міжвоєнному Львові.
Тож кандидати філософських наук Віталій Щепанський та Руслан Халіков зі своїм видавництвом подарували нам це естетичне видання про аж ніяк не естетичні реалії дрімучої росії.
Виходу цієї книги я чекав, відколи Віталій Щепанський почав її перекладати з польської. І задовго до публікації зачитувався багатьма уривками. Багато разів брав її з собою в подорожі, але тільки тепер ось таки сів за повноцінне читання.
Фердинанд Оссендовський, можливо, не найсильніший польський письменник, проте його життя було цікавішим за вигадані сюжети пригодницьких романів та шпигунських трилерів. Знаменитий авантюрист, який аж так насолив русні, що його могилу совєти спеціально розкопували, щоб упевнитися в його остаточній та безповоротній смерті.
І, наскільки мені відомо, цей переклад - єдине книжкове видання творів Оссендовського українською мовою. Якщо чесно, я взагалі знайшов тільки дві публікації українською - та й ті на сторінках тижневика "Неділя" за 1936 рік, котрий виходив у міжвоєнному Львові.
Тож кандидати філософських наук Віталій Щепанський та Руслан Халіков зі своїм видавництвом подарували нам це естетичне видання про аж ніяк не естетичні реалії дрімучої росії.
👍10❤1