😮 Минулого тижня НБУ дозволив гривні слабшати на десятки копійок за день. На міжбанківському ринку котирування навіть перевищували 45 грн/$. Однак для офіційного курсу максимум був зафіксований минулої середи на рівні 44.98 грн/$.

Зупинити ослаблення гривні НБУ вдалося значним збільшенням інтервенцій до понад $200 млн на день, і за підсумками тижня гривня послабшала на 1% до 44.81 грн/$, або на 5.8% з початку року. Загалом НБУ продав майже $1.2 млрд – тижневий максимум із кінця березня.

Відбувалося це на тлі зростання дефіциту валюти на ринку на 36% до $748 млн (за підсумками чотирьох робочих днів). Дефіцит у роздрібному сегменті зріс лише на 12% до $84 млн, тоді як різке зменшення пропозиції валюти на міжбанківському ринку спричинило збільшення дефіциту майже на 40% до $664 млн.

🔎 Погляд ICU:

Різке зростання дефіциту – це переважно реакція ринку на неочікувані та незрозумілі дії НБУ на валютному ринку. Різке послаблення гривні, якого ринок не очікував, створило значне падіння пропозиції іноземної валюти. Щоб задовольнити попит, НБУ змушений був докласти зусиль, суттєво збільшивши інтервенції.

Ми вважаємо малоймовірним, що різкі стрибки гривні до іноземних валют будуть повторюватися в наступні тижні, однак дії НБУ на валютному ринку стають усе менш передбачуваними. Все ж ми зберігаємо наш прогноз курсу наприкінці року на рівні 45.8 грн/$.

🧮 Річна інфляція спала до 8.2% у травні порівняно з 8.6% у квітні завдяки сповільненню цін на продукти харчування. Базова інфляція прискорилася до 7.9% р/р порівняно з 7.6% у квітні.

Ціни на продукти харчування дещо сповільнили загальний інфляційний тренд. Вони зросли на 1.1% м/м цього травня, що значно нижче за 2.9% у травні 2025 року. Річний темп зростання цін на продукти харчування знизився до 7.5% з 9.5% у квітні.

Також сповільнилися річні темпи зростання цін на деякі ключові послуги, як-то: охорона здоров’я, ресторани й готелі. Все ж на більшість груп товарів та послуг зростання цін прискорилося. Ціни на пальне збільшилися в травні незначно (+0.6% м/м, але +38.7% р/р) – це свідчить, що додатковий негативний вплив світової енергетичної кризи спадає.

🔎 Погляд ICU:

Сповільнення споживчої інфляції в травні видається тимчасовим, ми очікуємо прискорення річної інфляції до 9-10% до кінця цього року. Вторинні ефекти, викликані різким зростанням вартості енергоносіїв, все ще проявлятимуться найближчими місяцями. Однак сприятлива для агросектору погода та очікуваний хороший урожай можуть стати балансуючим фактором.

У нашому свіжому макроекономічному огляді ми спрогнозували, що НБУ триматиме паузу, щоб краще оцінити інфляційну ситуацію, та не підвищить облікову ставку. Однак минулотижневе різке послаблення гривні все ж може додати аргументів на користь підвищення ставки.

📈 Здорожчання українських паперів минулого тижня значно випереджало загальноринковий тренд. У п’ятницю значного позитиву додали публікації у західних ЗМІ про посилення українських позицій у війні.

Майже весь минулий тиждень ціни на українські єврооблігації загалом змінювалися відповідно до глобального сентименту до цінних паперів країн, що розвиваються. Індекс EMBI з понеділка по четвер зріс на 0.2%, а українські єврооблігації подорожчали в середньому на 0.6%.

Однак у п'ятницю ціни євробондів різко виросли і за підсумками тижня подорожчання єврооблігацій перевищило зростання індексу EMBI більш ніж учетверо – 2.5% проти лише 0.6%. Серед драйверів – чергова серія публікацій у західній пресі про те, що позиції України у війні значно посилилися. Має додати позитиву і завершення першого перегляду (на рівні персоналу) програми співпраці України та МВФ, про яке було оголошено увечері у п'ятницю.

🔎 Погляд ICU:

Ситуація на фронті та українські удари вглиб росії по воєнній інфраструктурі все частіше позитивно висвітлюються західними ЗМІ. Це продовжує підтримувати оптимізм інвесторів щодо перспектив завершення війни. Успішний перший перегляд програми МВФ – теж позитивний сигнал.

🔗 Напружений фінансовий тиждень під мікроскопом наших аналітиків — за посиланням

🤔 Локальне рішення у глобальному контексті. Чи є причини для НБУ почати коригувати облікову ставку на фоні загострення світових економічних викликів — головне питання чергового опитування ICU Барометр

🌐 Трамп вчергове оголосив про остаточне й безповоротне закінчення війни з Іраном й ціни на енергоносії вже почали реагувати падінням. Але є думка, що шкоду вже зроблено — через посилення інфляційних ризиків ЄЦБ підвищив ставки вперше з 2023 року, а Банк Японії підняв ставку до рівня 1% — найвищого з 1995 року.

🇺🇦 В Україні ситуація теж залишається мінливою. Інфляція в травні сповільнилася після трьох місяців прискорення. Але не факт, що надовго, — посприяли сезонні чинники. Натомість базова інфляція, яка не включає найбільш волатильні компоненти — сирі продукти, пальне та адміністративно регульовані ціни, — продовжила зростати третій місяць поспіль. Раптове знецінення гривні в останній тиждень також настрожує.

❓ Геополітичні гойдалки завершено й глобальна, а за нею й локальна ситуація піде на покращення? Чи глобальні ефекти продовжуватимуть нагнітати українську макроекономічну ситуацію в 2026 році? Чекаємо на ваші думки за посиланням

🛢 У традиційному третьому питання запрошуємо одягнути капелюха біржового трейдера й спрогнозувати, якою буде ціна бареля нафти на кінець року.

#ICUбарометр

📢 Вже завтра в прямому ефірі @Familybudgetcomua з Любомиром Остапівим:

- говоритимемо про альтернативи ОВДП на українському ринку
- ділитимемося інсайтами з багаторічного досвіду управління облігаційними фондами
- підводитимемо риску під діяльністю нашого Фонду Єврооблігацій

💼 Нашу команду представлятимуть директор з управління локальними активами Григорій Овчаренко і керуючий активами Владислав Свистунов.

🔔 Робіть тиць на дзвіночок за посиланням, готуйте свої запитання і до зустрічі завтра о 19:00 — буде цікаво!

🔗 Лінк на трансляцію 🔗

💸 Після різкого ослаблення гривні в першій половині червня НБУ минулого тижня доклав особливих зусиль для стабілізації курсу й недопущення нових мінімумів курсу гривні.

Минулого тижня інтервенції НБУ склали майже $1.4 млрд, що є одним із максимальних історичних обсягів інтервенцій. Більше валюти в межах календарного тижня НБУ продавав лише тричі за час повномасштабної війни: наприкінці травня 2022 року (понад $1.4 млрд) та у два останні тижні 2024 року (понад $1.4 та $1.6 млрд). Завдяки таким інтервенціям НБУ вдалося стабілізувати курс гривні неподалік 44.9 грн/$.

Необхідність збільшити інтервенції обумовлювалася ще більшим зростанням дефіциту валюти на ринку. За чотири робочі дні дефіцит валюти склав $939 млн, що на чверть більше від аналогічного періоду попереднього тижня.

На 27% зріс дефіцит валюти на міжбанківському ринку і на 10% в роздрібному сегменті. Це відбулося як унаслідок подальшого зменшення пропозиції валюти, так і через невелике, але збільшення її купівлі.

🔎 Погляд ICU:

Негативні очікування на ринку минулого тижня далі посилювалися. НБУ зауважив, що дисбаланси – це результат сезонного зниження пропозиції валюти. Однак більш вагомою причиною скорочення пропозиції є реакція ринку на дії НБУ в попередні тижні. Ринок не очікував такого різкого послаблення гривні, тож продавці просто почали притримувати валюту.

Попри все менш передбачувані дії НБУ на валютному ринку, ми вважаємо, що в наступні тижні НБУ продовжить утримувати вартість долара США нижче за 45 грн/$, та зберігаємо наш прогноз курсу наприкінці року на рівні 45.8 грн/$.

📊 Облікова ставка залишається на рівні 15%, але риторика НБУ тепер вказує на вищий ризик посилення жорсткості монетарної політики.

Рішення відповідало нашому попередньому прогнозу. Правління НБУ зберегло облікову ставку на рівні 15%, зазначивши, що поточні монетарні умови залишаються достатньо жорсткими, попит на гривневі інструменти заощаджень є стійким, а короткострокові ризики, пов’язані із зовнішнім фінансуванням і цінами на енергоносії, послабилися.

Загальна інфляція в травні сповільнилася до 8.2% р/р, тоді як базова інфляція дещо прискорилася до 7.9% р/р. Обидва показники були вищими за квітневу прогнозну траєкторію НБУ переважно через сильніші вторинні ефекти від попереднього зростання цін на енергоносії.

🔎 Погляд ICU:

Нещодавня зміна риторики НБУ свідчить про зростання ймовірності підвищення ставки цього року. 30 липня, коли відбудеться наступне засідання Комітету з монетарної політики НБУ, є ймовірною датою для такого рішення, якщо новий прогноз підтвердить посилення фундаментального інфляційного тиску, вищі фіскальні ризики або стійкіший дисбаланс на валютному ринку.

Наразі ми розглядаємо тривалий період незмінної облікової ставки на рівні 15% як базовий сценарій, але оцінюємо ймовірність підвищення ставки у 2026 році на рівні 40%.

📈 Минулого понеділка ціни єврооблігацій зросли, відреагувавши на завершення першого перегляду програми співпраці України та МВФ на рівні персоналу. Згодом вони залишалися стабільними з незначним зростанням на тлі позитивних новин про міжнародну підтримку: про саміт Великої сімки, засідання контактної групи з оборони України, засідання Європейської ради та двосторонні зустрічі.

Загалом за неповний тиждень (він був скороченим через вихідний день у США в п'ятницю) ціни єврооблігацій зросли в середньому на 3%, тоді як індекс облігацій країн, що розвиваються, – лише на 0.4%. Більшість українських єврооблігацій оновила минулого тижня і свої максимуми цін, винятком стали лише облігації серії В з погашенням у 2035-36 роках.

🔎 Погляд ICU:

Минулий тиждень був насичений позитивними новинами про підтримку України, особливо можливості захисту від російських ракетних обстрілів. Це зберегло позитивний настрій інвесторів, сформований на тиждень раніше та підкріплений досягненням згоди на рівні персоналу про перегляд програми МВФ.

🔗 Більше про глобальний контекст та тренди ринку ОВДП читайте у повному тексті тижневика за посиланням

🤫 Готуємо дещо цікаве спільно з @OstanniyCapitalist. Подробиці — згодом 😉

🔥 Ми запускаємо ЩО ПО КУРСУ — наші макропрогнози у форматі коротких відео з практичними інвестиційними порадами.

В першому випуску:
💸 чому курс так лихоманить у 2026 році?
🎯 що сигналізує Нацбанк між рядками своїх комунікацій?
🧮 ОВДП vs валюта — хто кого?
📊 що цінам до кінця року та як це вплине на ставки?

🔗 Мінімум води, максимум інвестиційної експертизи плюс трошки мемів згори — підтримайте нову серію лайком, коментарем та підпискою на канал за посиланням: https://youtu.be/Xxb1YGOxRss?si=4ewESoxclS0E0ITt

💸 Минулого тижня Національному банку знову довелося продавати багато валюти, адже дефіцит на ринку залишився дуже великим.

Дефіцит валюти на ринку залишився на тому ж рівні, що й у попередній тиждень, понад $0.9 млрд. Обсяги купівлі та продажу валюти на міжбанківському ринку трошки зменшилися, але НБУ довелося задовольнити майже такий же обсяг потреб клієнтів банків (юросіб), як і за тиждень до цього.

Також майже не змінилася чиста купівля валюти й у роздрібному сегменті. Тож у підсумку Національний банк продав минулого тижня більш ніж $1.3 млрд, лише на 5% менше від інтервенцій попереднього тижня.

Такими інтервенціями НБУ зміг втримати курс гривні на рівні, меншому за 45 грн/$, і за підсумками тижня навіть дещо посилити курс гривні до 44.86 грн/$. Таким чином з початку червня гривня послабшала на 1.3%, а з початку року ослаблення курсу гривні відносно долара США становить 5.9%.

🔎 Погляд ICU:

На ринку минулого тижня зберігалися негативні очікування, і продавці продовжили притримувати валюту. НБУ був змушений проводити чималі інтервенції, і в перспективі це може зменшити девальваційні очікування та спонукати до збільшення продажу валюти.

Такі дії НБУ демонструють прагнення утримувати вартість долара США нижче від 45 грн/$ упродовж якогось проміжку часу і навіть дещо його посилити. Загалом НБУ може дозволяти все більший рух курсу як в один, так і в інший бік, про що він зауважував у комунікаціях на брифінгу щодо облікової ставки.

🌍 Минулого тижня різка корекція акцій техносектору потягнула вниз провідні фондові індекси світу, тоді як ринки облігацій із полегшенням сприйняли помірніші за очікування інфляційні дані в США.

Інвестори знову переосмислили перспективи ШІ та оцінки IT-сектору, що спричинило масований відплив капіталу в захисні сегменти — охорону здоров'я, комунальні послуги, товари широкого споживання й нерухомість. Тригером ротації стали розпродажі акцій техкомпаній на азійських ринках, насамперед у Південній Кореї. Зростання захисних акцій не компенсувало втрат техсектору, тож S&P 500 і Nasdaq 100 знизилися за тиждень на 2.0% і 4.2% відповідно. Завдяки меншій вазі IT європейський Stoxx 600 завершив тиждень без змін.

Ціни на енергоносії продовжили падіння на тлі активізації судноплавства через Ормузьку протоку після меморандуму між США та Іраном. Нафта подешевшала на 11% до $72 за барель Brent, ліквідувавши все зростання періоду близькосхідного конфлікту. Газ у Європі впав на 4% за тиждень і на 34% від березневого максимуму.
На боргових ринках настрої покращились після розпродажів попереднього тижня, спричинених жорсткішою позицією ФРС.

Головним приводом стали травневі дані PCE США: ціновий індекс зріс найбільше за три роки, але нижче прогнозів — 0.4% м/м проти очікуваних 0.5%. Дохідності 10-річних казначейських облігацій США знизилися на 8 б.п. до 4.37%, німецьких бундів — на 13 б.п. до 2.85%, британських гілтів — на 11 б.п. до 4.73%. Індекс EMBI знизився на 0.1%.

🔎 Погляд ICU:

Розпродажі вкотре підтвердили, що тема ШІ залишається головним двигуном ринків акцій, а волатильність посилюватиметься через високу вартість IT-лідерів. Падіння виглядає радше короткостроковою консолідацією, ніж початком тривалого зниження: макрофон сприятливий, а оцінки корпоративних прибутків переглядаються вгору.

Позитивну реакцію боргових ринків на PCE спричинили сподівання, що інфляція в США близька до піку, підкріплені нормалізацією судноплавства в Ормузькій протоці. Утім, чергова ескалація між США та Іраном на вихідних показала крихкість цієї стабільності. Понад те, є високий ризик тривало високої інфляції — не лише через вторинні ефекти подорожчання енергоносіїв, а й через стабільно високі темпи зростання вартості послуг. Цей ризик усвідомлюють і члени керівництва ФРС, які минулого тижня підтримали «яструбині» сигнали.

🔗 Фінансовий пульс тижня — все, що варто знати, у нашому тижневику за посиланням

😍 "Давайте ще!" — пишуть коментатори під першим відео серії ЩО ПО КУРСУ і це надихає 🔥

🔗 Раптом ще не дивилися наш новий формат "прості інвестиційні поради на основі складних макропрогнозів" — відео ТУТ

💬 Підписуйтеся на канал і чекаємо в коментарях ваші пропозиції щодо майбутніх тем відео 🙏

💸 Збільшення пропозиції валюти допомогло Національному банку минулого тижня зменшити інтервенції та знизити вартість долара США.

Дефіцит валюти на ринку за підсумками чотирьох днів зменшився на 12% до $0.8 млрд завдяки зростанню пропозиції при відносно незмінному попиті клієнтів банків (юросіб). Чиста купівля валюти в роздрібному сегменті суттєво не змінилася й була трошки нижче за $100 млн.

Менший дефіцит дозволив Національному банку зменшити тижневі інтервенції на 13% до $1.1 млрд і знизити офіційний курс у п'ятницю до менш ніж 44.6 грн/$, тоді як у червні він майже досягнув 45 грн/$.

Усього за червень НБУ витратив на інтервенції $5.1 млрд, що на 60% більше, ніж у травні, та лише на $0.2 млрд менше від історичного максимуму грудня 2024 року. Загалом за 1п26 НБУ витратив на інтервенції понад $23 млрд, що на третину більше від обсягів у аналогічному періоді минулого року.

🔎 Погляд ICU:

Різке послаблення гривні в першій половині червня до 45 грн/$, якого ринок не очікував, створило значне падіння пропозиції іноземної валюти, що призвело до суттєвого збільшення інтервенцій майже до рекордних обсягів.

Наприкінці червня ситуація на валютному ринку незначно покращилася, оскільки НБУ продемонстрував, що наразі рівень 45 грн/$ він не готовий перетнути. Навпаки, НБУ може ще більше знизити вартість долара США щоб нагадати ринку, що курс може рухатися у обидва боки. Однак дисбаланси на валютному ринку залишаються на дуже високому рівні, який все ще некомфортний для НБУ.

📊 Дефіцит поточного рахунку дещо знизився в травні порівняно з квітнем через певне покращення балансу зовнішньої торгівлі. Однак дефіцит поточного рахунку, оцінений за останні 12 місяців, продовжує зростати.

Баланс торгівлі товарами покращився незначно до $4.8 млрд у травні порівняно з $5.4 млрд у квітні, однак дефіцит за 12 місяців до травня сягнув нового історичного рекорду - $59.7 млрд. Сукупний дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами за 12 місяців до травня склав $68.1 млрд – це близько 30% очікуваного ВВП у 2026 році. Експорт товарів мало змінився в річному вимірі як відносно травня, так і за 5 місяців. Водночас імпорт продовжив стрімко зростати – на 17% р/р у травні та на 27% р/р за 5м26.

За значного дефіциту поточного рахунку та помірного профіциту фінансового рахунку НБУ змушений був здійснювати рекордно високі інтервенції з продажу валюти. Міжнародні резерви НБУ скоротилися за 5м25 на 20% до $45.7 млрд.

🔎 Погляд ICU:

Дисбаланси зовнішніх рахунків України продовжують зростати та створюють значні довгострокові ризики для макроекономічної стабільності. Ми очікуємо, що ці дисбаланси й надалі будуть нівельовані міжнародною фінансовою допомогою – як мінімум протягом наступних 18 місяців.

Однак масштаб та стійкість цих дисбалансів означають, що НБУ має дотримуватися системної політики поступового послаблення курсу гривні.

📈 Минулого тижня ціни українських єврооблігацій повернулися дуже близько до максимумів, що фіксувалися в середині червня.

У вівторок Європейський Союз перерахував Україні 3.9 млрд євро – першу частину першого цьогорічного оборонного траншу на 6 млрд євро. Кошти будуть спрямовані на закупівлю дронів українського виробництва.

На цьому тлі українські єврооблігації подорожчали за тиждень на 2% і за підсумками короткого тижня (через вихідний у США) переважно повернулися до історичних максимумів, які для більшості єврооблігацій були зафіксовані 18 червня. Нового максимуму досягла лише ціна випуску серії В з погашенням у 2034 році.

🔎 Погляд ICU:

Європа продовжує демонструвати підтримку України як через виділення чергової фінансової підтримки, так і через дипломатію, укладання нових оборонних контрактів. Це підкріплює оптимізм інвесторів, накопичений у попередні місяці, через позитивне сприйняття перспектив війни для України та в очікуванні слушного моменту для відновлення мирних переговорів.

🔗 Глибокий аналіз фінансових ринків минулого тижня + прогнози — у нашому тижневику за посиланням