5488 Скасовано.

17 липня Верховна Рада відкликала законопроєкт №5488. Це була спроба криміналізувати незгоду, карати тюрмою за «упереджене ставлення» – тобто за відмову приймати збочення, псевдоцінності й мовчки коритися чужій моралі.

Закон передбачав до 8 років ув’язнення за критику, за переконання, за вірність своїм принципам. Його не можна було змінити чи пом’якшити – лише відкинути повністю. Сама його суть була ворожою до України та її культури.

Ми не дали провести цей закон. Це заслуга всіх, хто не мовчав, хто писав, виходив, тиснув – всіх хто не вірив у мирне співіснування з уособленням гріхопадіння

Україна – не форпост Содому. І ніколи ним не стане.
Тут не буде диктатури натовпу, який сидить у теплі, поки наші побратими гинуть за майбутнє.
Тут не буде режиму, що саджає за правду, поки на фронті стоїть останній вільний воїн.

Це не просто політична поразка для лівих, це в першу чергу чіткий доказ ефективності координації правоконсервативних сил.

☨ Гарнізон 🇺🇦 | Долучитись | Чат | Підтримати

Громадяни вийшли на мітинги!

З модними крафтовими плакатами, зробленими зі шматків картону.

Такий вибір оформлення зумовлений прихильністю до західної культури: щоб, умовно, «було як на Заході», — вони відмовляються від білого 15-гривневого паперу формату А1, який раніше був традиційним для протестної України, й розривають коробки, щоб написати на них трендові гасла з римами до слів «НАБУ» і «ЛАБУБУ».

Центральна влада спробувала обмежити «державу в державі» — так звану антикорупційну гілку, яка не вартує ані клаптя картону, ані чистого білого аркуша на протесті. НАБУ та САП ціле десятиліття існували як «паралельні» структури — паралельно до решти державних інституцій. Колись було ухвалено рішення, що недоліки системи слід лікувати… примноженням самої системи. Сьогодні нас намагаються переконати, що саме це — вимога Майдану 2014 року.

Десять років НАБУ займалося розслідуванням і збором доказів корупційних злочинів. Вони мали законне право на проведення різноманітних слідчих дій — як-от прослуховування підозрюваних — і були технічно оснащені краще за пересічних громадських активістів. Та при цьому зібраних і оприлюднених доказів у них у рази менше, ніж у звичайної добросовісної громадської організації за той самий період — без жодних спеціальних повноважень. За десять років своєї діяльності на бюджетні кошти НАБУ і САП ледве-ледве довели до справедливого вироку лишень з десяток справ. І серед них немає жодного гучного імені, добре відомого суспільству. Ми не пригадаємо всіх, кого вони звинувачували, але чітко памʼятаємо, про кого мовчали. І сьогодні — вже в умовах війни — ми свідчимо наслідки цього замовчування.

Навіщо обмежувати ті інституції, які варто було б просто ліквідувати через їхню недієвість? І водночас — для чого підпорядковувати президентській вертикалі ці номінальні ширми «боротьби з корупцією»? В Україні все можна вирішити політичною волею, а не роздутою бюрократією. Та замість дії ми роками обговорюємо методології. Замість боротьби — сперечаємося про методологію. І зливаємо протестний потенціал у порожні абревіатури.

На одному з протестних плакатів було написано: «Ми обрали Європу». Але насправді ми повинні обирати Україну. Адже кожен корупціонер також «обирає Європу» — туди, куди конвертує вкрадені гроші на іспанські маєтки, італійські виноградники, німецькі машини й британську освіту для своїх дітей. На жаль, цю Європу так само часто обирають і ті, хто, прикриваючись «антикорупційною діяльністю», добирається до фінансових потоків. Спокусу жадібності складно подолати, якщо світогляд людини зведено лише до ілюзорних картинок, а не до справжньої, фундаментальної ідеї.

☨ Гарнізон 🇺🇦 | Долучитись | Чат | Підтримати

☩ Гарнізон шукає нових лицарів!

Чи готові ви стати на захист величі нашої нації? Чи готові ви боротися за ідеали віри, які сформували наш дух і нашу культуру? Чи готові ви взяти на себе відповідальність не лише за власну долю, але й за майбутнє всього нашого народу, за його процвітання та гідність?

✥ Шукаємо:

• Активістів
• Писарів
• Ідеологів
• Художників
• Християн
• Рекрутерів
• SMM-фахівців
• Фотографів

♖ Долучитись:

Вступ/рекрутинг: @Hetmanate2RecrutBot

⌗ Осередки:

Київ
Львів
Одеса
Миколаїв
Запоріжжя
Вінниця
Чернівці
Івано-Франківськ
Житомир
Луцьк
Кам'янець
Косів
Жовква
Галич
Коломия
Конотоп
Чернігів
Харків
Полтава

☨ Гарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримати

«Мотиваційне» відео зняте Львівським обласним ТЦК спільно з Львівською міськрадою

Ваша думка?

☨ Гарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримати

В український інформаційний простір вкинули короткий, але надзвичайно отруйний інструмент пропаганди.

Начебто красивий, але спотворений портрет країни, за яку проливають кров наші воїни, а матері не сплять ночами.

Це відео - картинка відфотошоплених будинків і технологій та майстерно прихований в ній посил: здавайте суверенітет, відмовляйтеся від гривні, бо євро - «крутіше». Але в свою чергу євро - це не просто валюта, це ланцюги економічної залежності, що поставлять Україну в термінальну стадію економічної залежності від західних "партнерів". Як приклад того, що демонструється в цьому сінематику - Франція - колись вогнище культури та сили, зараз - це пустка з хаосу, деградації і страху. Втрачена гордість і майбутнє затьмарене імміграційними проблемами.

В Україні «радіють» усім культурам і міжрасовим шлюбам. Але це не про толерантність - це гібридна зброя, що знищує націю зсередини. Коли ти знищуєш рідний генетичний і культурний код, ти відкриваєш двері для вимирання та хвороб. Приклад? Швеція - країна з «прогресивною» політикою. Кожна четверта дівчина там заявляє про насильство з боку іммігрантів з Африки і Близького Сходу. І це реальність, яку приховують під фантиком толерантності. Ми хочемо, щоб так було і в Україні?

Відео натякає, що друга державна мова - англійська. Формально - друга, фактично - головна. Українська мова, яка століттями була фундаментом нашої культури і духовності, що не давала згинути народу, що виживав більше п'яти сотень років виключно через лінгвоцентризм, перетворюється на музейний експонат. Хто керує мовою той керує думками і культурою.
Втрата мови, це втрата країни.

Ще одна хитка деталь - сім’ї, де чорний чоловік та українська жінка - «норма», яку нав’язують нам через екран. Це не просто змінена соціальна модель, це навмисне знищення рідного генофонду і традицій.
Коли підривають роль матері та жінки, як людини що творить та навчає культурі - вмирає нація.
Це не конспірологія, а холодна реальність від глобалістичних проектів у вигляді "західних партнерів", що фінансують цю отруйну повістку.

Вся ця суміш ніщо інше, як спроба перетворити Україну на недорозвинений додаток до Заходу, на колонію без власної гідності та майбутнього. Майбутнє, яке з задоволенням прийматимуть наші діти та онуки - а з ним разом зникне все українське.

Ми не можемо дозволити собі це - ні морально, ні історично. Боротися за збереження власної ідентичності, за нашу мову, культуру і суверенітет, доки ще є шанс повернути Україну до справжньої величі - наш обов'язок.

☨ Гарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримати

Олексій Герасимов - студент із республіки Чувашія, який перетнув кордон України, аби піти на службу в українське військо.

Натомість, попри його погляди та чітке бажання воювати проти кремлівського режиму, держава видала його в руки ворогу, без жодної тіні сорому.

Це не просто зрада однієї людини.

Це втрата потенційного прикладу того, що Україна готова до співпраці з усіма, хто ставить собі за мету знищення держави-терориста.

Це сигнал, який обмежує кількість тих, хто міг би піти тим самим шляхом.

У Росії - не один радикал.

Не одна невдоволена людина.
І коли у нас є можливість задіяти їх у своїх інтересах, використати їхню ненависть до Кремля як ресурс - ми чомусь віддаємо їх назад, прямо граючи на руку ворогу.

Замість того, щоб створити прецедент підтримки, ми зробили йому послугу:
влаштували публічну страту руками ФСБ.
І тим самим зруйнували віру в те, що боротьба зсередини можлива.

Обидві держави заявили цим людям:
«Ви, нікому не потрібні. Вас ніхто не підтримає. Ви не маєте шансу».
Навіть якщо ти зважишся перейти лінію фронту, в ідеологічному й фізичному сенсі тебе просто кинуть назад. Прямо в руки тих, проти кого ти пішов.
В свою чергу ті проти кого ми воюємо, сформують полк іменем зрадника України, знімуть про нього фільм та покажуть, як добре зрадити батьківщину, що робили вже неодноразово.

І яка з цього користь Україні? Жодної.

Ми втратили в авторитеті.
Ми втратили в довірі.
Ми втратили в статусі.
Зате допомогли російським спецслужбам виконати їхню роботу краще, ніж вони самі.

Це не просто стратегічна дурість.
Це катастрофічне нерозуміння війни, в якій ідеологічний перелом противника може стати переломом і для нашого війська.

Наступного разу, коли хтось у Москві захоче втекти й боротись за нас, він згадає Герасимова. І не піде.

А замість союзника - ми не отримаємо нічого. І будемо самі винні.

☨ Гарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримат