Важко передати ці емоції – коли серед війни опинився в колі друзів і однодумців, коли відчув підтримку. Ковток оптимізму серед горя й випробувань.

Розповідаючи про наш Саміт перших леді та джентльменів, я часто кажу, що подружжя лідерів держав – це, мабуть, єдина професійна спільнота, що не мала свого клубу, як представники інших професій. Але рік тому він з’явився. І не просто з’явився, а пройшов страшне випробування війною.

Разом ми ведемо безліч проєктів – від медичних до культурних, від порятунку життів до допомоги українським тимчасовим переселенцям, підтримки нашої мови та культури, які також нині зазнають ворожих нападів.

Маю честь сказати: шановні колеги, ви нині – наш другий фронт. Дякую вам! І дякую тим, хто долучився вперше. Сьогодні наш особистий фронт розпочав боротьбу за нову Україну – відновлену й відбудовану.

Важливо, що наш досвід знадобиться не тільки Україні. Бо горя й випробувань у світі, на жаль, не стає менше. Отже, Україна має стати прикладом не тільки боротьби, а й прикладом відновлення і насамперед ставлення до людей. Бо люди, їхнє життя й добробут – наша найбільша цінність.

І я дуже хочу, щоб наступний Саміт ми провели вже в мирному Києві. У країні, яка відновлюється та має сили жити далі. 🇺🇦

Кажуть, якщо загадати бажання в колі друзів, воно обов’язково здійсниться. Я в колі друзів. Я вірю, так і буде.
#flgsummit2022

«Що для вас особисто є найважчим у війні?» – запитав мене ведучий NBC News в інтерв’ю під час мого візиту до США.

Відповіла відверто: відчуття, що дітям загрожує небезпека. Як перша леді я знаю, що всі наші діти в небезпеці. Але як мама постійно думаю про своїх. Переживання за дітей – це мій біль, який я несу, але він такий самий, як і в інших мам в Україні.

Чесно кажучи, я не знаю, як живуть російські пропагандисти, котрі говорять, ніби вони хочуть поцілити лише у військові об’єкти. Я не чула ще жодного слова співчуття або вибачення стосовно того, що гинуть мирні люди, діти. Ми не можемо цього пробачити.

Тож коли журналіст поцікавився, що я думаю про те, щоб Україна віддала частину території росіянам, аби припинити війну, відповіла однозначно: не лише я не бачу цього в майбутньому – жоден українець не може такого навіть уявити.

Я постійно наводжу простий приклад: ось до вашого будинку увірвався злочинець, він усе навколо нищить, вбиває ваших рідних, тероризує, ви живете в страху, пручаєтеся. А потім хтось вам пропонує: зупинімося, поговоріть із ним, віддайте йому вітальню, а самі живіть у просторі, який залишився. Мені здається, це нонсенс.

Саме тому під час виступу в Конгресі я попри всі протоколи попросила зброю для України, щоб ми могли покласти край щоденному терору проти наших людей і захистити свій дім.

❓Кожному українцю зараз знайома ситуація, коли не можеш заснути, бо в голові постійно крутяться новини війни. Як зупинити діалог та нормально спати? Про це розкаже одне з відео нового освітнього курсу на порталі Дія.Цифрова освіта «Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних».

📍Це 14 серій тривалістю 4–8 хвилин, серед тем:

✔️Зняття стресу та напруги в тілі.
✔️Допомога дітям, що пережили стрес війни.
✔️Як впоратися з постійною тривогою та відчуттям «я роблю недостатньо».
✔️Підтримка близьких та інші.

📍Щоб пройти курс, потрібно прослухати вступ, дати відповідь на питання тесту, тоді відкриється доступ до наступного відео. Подивіться самі або поділіться курсом з тим, кому необхідна підтримка.

Курс створено Мінцифрою за підтримки проєкту UNDP Ukraine / ПРООН в Україні «Права людини для України», який впроваджується та фінансується Міністерством закордонних справ Данії, та проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), що впроваджується за фінансової підтримки Швеції.

📺 Не дивитися при дітях новини, особливо до 10 років, радять у МОЗ, щоб зберегти дитячу психіку. Кадри війни для малюків — занадто сильний стрес, наслідками якого можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів.

📍Різкі, неконтрольовані рухи або звуки — це тики, найбільш поширене порушення. Наприклад, дитина, що страждає від них, може швидко й багаторазово кліпати, навіть якщо її очі нічого не дратує. У чому причина та як надати допомогу — у матеріалі МОЗ.

👨‍👩‍👧А щоб мінімізувати травматичний вплив війни, фахівці МОЗ радять створювати для найменших дітей ігрові моменти — навіть якщо дорослі розуміють серйозність ситуації.

Коли лунає сирена і потрібно в укриття, запропонуйте дітям гру, хто швидше добіжить або збереться. В укритті поговоріть з дитиною про майбутнє — обов’язково радісне. Розказати казку, намалювати разом це майбутнє — важливо, щоб малюк відчував: ви спокійні й усе буде добре.

Поради підготовлені в рамках інформаційної кампанії, яка є складовою впровадження Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.

​​📖Наші «Книжки без кордонів» охоплюють нові й нові країни, ба більше — континенти. Щоб українці знали, де шукати книжки рідною мовою в країні, яка їх прихистила, Український інститут книги, Міністерство культури та інформаційної політики України та МЗС зібрали всю інформацію в зручних візуальних пам’ятках. 

Переходьте за потрібним посиланням у дописі та зберігайте собі адреси, за якими живуть українські книжки. 🇺🇦

Хтось плаче, хтось замикається в собі, по комусь узагалі нічого не видно – лише через деякий час пережите відгукнеться депресією чи нервовим зривом. Стрес має багато проявів, і деякі з них розпізнає лише фахівець.

Довгий час ПТСР – посттравматичний стресовий розлад – був переважно проблемою військових. Але в Україні, де російські агресори щодня цілять по мирних містах, ризик його розвитку поширюється на мирних людей, дітей та дорослих.

Як це долати, добре знають в Ізраїльському центрі травми та стійкості NATAL, бо ця країна сама зазнає регулярних ворожих атак, але навчилася жити з цим та ефективно підтримувати своїх громадян.

Рада повідомити, що перші 27 українських фахівців із психічного здоров’я з МОЗ, МВС, Міноборони, Мінсоцполітики, Мінветеранів, Мінреінтеграції вже пройшли тренінг у центрі NATAL за темами стресу, травми, ПТСР, психологічної стійкості на полі бою, запобігання вигоранню, роботи з цивільними, медиками, правоохоронцями, військовими, ветеранами.

Наші фахівці зможуть поділитися своїм новонабутим досвідом з іншими спеціалістами в Україні і разом допомагатимуть людям долати ПТСР.

Хочу подякувати всім, завдяки кому з’явився цей курс: першій леді Ізраїлю Міхаль Герцог, команді NATAL. Також – посольству України в Ізраїлі та Мінінфраструктури за допомогу в організації та супроводі проєкту і посольству України в Польщі за допомогу учасникам навчальної програми.

І це тільки початок, бо наша мета – зробити психологічну допомогу такою самою повсюдною, доступною, обов’язковою, як і загальномедична.