Виконала те, заради чого прибула до США: під час виступу в Конгресі (до речі, це вперше, коли перша леді отримує таку можливість) попросила зброю для України.

Так, це поза протоколом, я знаю. Зазвичай перші леді говорять виключно про мирні речі. Але як про них можна говорити, коли проти твоєї країни ведеться нападницька терористична війна?
Звернулася до конгресменів не як до політиків і представників партій, а як до матерів і батьків, дідусів і бабусь, доньок і синів. І не як перша леді – як мати й донька.
Адже які б посади ми не обіймали в житті, завжди залишаємося насамперед частиною своєї родини. Ми завжди будемо дітьми для своїх батьків, і скільки б нам не було років, вони сприйматимуть нас як дитину. У цьому велика істина життя – ми маємо у своїй родині цілий світ і робимо все, щоб зберегти його.

Розповіла про трагедії українських родин – про загиблу у Вінниці чотирирічну Лізу, про восьмирічну Єву з Очакова та 11-річного Іллю з Одещини, які загинули від російських ракет.

Звернулася до членів конгресу від імені всіх загиблих. Від імені людей, які втратили руки й ноги. І від імені людей, які ще живі й цілі. Від імені тих, хто воює, і тих, хто чекає в тилу на повернення своїх рідних із передової.

Україні потрібна зброя! Не для того, щоб нести війну на чужу територію, а щоб захистити свій дім і право прокидатися в ньому живими.

Я просила про системи протиповітряної оборони, щоб ракети не вбивали дітей у їхніх візочках. Щоб не руйнували дитячі кімнати й цілі сім’ї.

Бо ми хочемо, щоб кожен батько й кожна мати могли сказати своїй дитині: засинай спокійно, більше не буде повітряних тривог, ракетних ударів. Хіба це завелике бажання? І я думаю, воно було почуте.

«Книга катів українського народу» – проєкт, у межах якого збирають підтверджені дані щодо воєнних злочинців з російської армії. Книгу можна переглянути в інтернеті й долучитися до її наповнення. Під час зустрічі в Білому домі розповіла про проєкт та російські злочини в Україні.

Після розмови тет-а-тет із першою леді Джилл Байден мали ще спільну зустріч у розширеному форматі з Послом США в ООН Ліндою Томас-Грінфілд, головним лікарем Сполучених Штатів Вівек Мерті, заступницею Держсекретаря з політичних питань Вікторією Нуланд, першою заступницею адміністратора USAID Ізабель Коулман.

Коли ми бачилися з Джилл у травні в Ужгороді, я багато розповіла їй про потреби України та українців. І ось під час мого нинішнього візиту до США вона зібрала цю нараду з посадовцями країни, щоб докладно поговорити про українські запити – сприяння в реалізації програми психологічної допомоги, лікування українських дітей у США та їх протезування в американських клініках, низку освітніх ініціатив і допомогу тимчасовим вимушеним внутрішнім переселенцям.

Мені було важливо висловити подяку від імені всіх українців першій леді та Президенту США й усьому американському народу за ту допомогу, яку Сполучені Штати надають нашій державі в боротьбі за нашу свободу й незалежність, а також за лідерство у створенні коаліції багатьох країн, які поділяють цінності демократії та свободи, для допомоги.