Створення садочків для дітей з України, курси польської мови та більш гнучкий ринок праці — днями Президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про переселенців з України. Він запроваджує пакет системних рішень, що допоможуть українцям адаптуватися у Польщі.

🚆Більше не обов’язково в’їждати на територію Польщі прямо з території України, щоб на людину поширювалися положення Закону а, отже, й соціальна допомога.

💳Також продовжать виплати у розмірі 40 злотих на особу на добу на житло та харчування тим, хто заїхав після 24 лютого та у кого ще не збіг термін у 120 днів перебування. Грошову допомогу надаватимуть і українцям, які заїдуть до країни в липні.

Наприкінці червня у Польщі понад 1,2 млн біженців з України отримали ідентифікаційний номер PESEL. Половина з українців працездатного віку знайшла роботу. Українці мають доступ до медичних послуг, наші діти ходять до школи, вони захищені й у безпеці.

Так, нам вкрай не пощастило із сусідом, що ракетами нав’язує свою «братню любов». Але надзвичайно пощастило із сусідом на Заході — й, упевнена, всі українці, не лише ті, кого беспосередньо прихистила Польща, пам’ятатимуть про цю допомогу 🇺🇦🇵🇱

🇺🇦🇨🇭40 країн, 20 міжнародних організацій, усі найповажніші міжнародні медіа — сьогодні у Лугано, Швейцарія, обговорюють відновлення України. Стартувала дводенна міжнародна Ukraine Recovery Conference.

Президент, прем’єр-міністр, представники усіх наших гілок влади, бізнесу та громадянського суспільства поділяться з міжнародною спільнотою нашим планом відновлення. Це виклик такого масштабу, який наші партнери за кордоном навіть не уявляли, коли, ще до війни, планували зустріч в Лугано як конференцію реформ. Війна триває, однак збитки уже неймовірні: і ми знаємо, які ресурси у яких пріоритетних галузях потрібні, аби Україна стала на ноги.

Відеозв’язком з Києва я відкрию панель про соціальне відновлення країни. Говоритиму про те, про що не втомлююсь повторювати на кожній міжнародній зустрічі чи інтерв’ю: про відновлення наших людей, без якого даремним буде відновлення інфраструктури чи бізнес-процесів.

💻Слідкувати за трансляцією конференції можна на сайті https://www.urc2022.com/ Упевнена, нині за нею слідкує увесь світ.

Зазвичай, говорячи про післявоєнне відновлення України, кажуть про будівлі, інфраструктуру, економіку. Але будь-які дискусії не мають сенсу, якщо вони не ставлять на перше місце відновлення людей. Міста й будівлі – ніщо без людей. А внаслідок російських атак ми втрачаємо їх щодня…

В онлайн-режимі відкрила панель, присвячену соціальному відновленню України, на Міжнародній конференції у швейцарському місті Лугано.

Рік тому, коли ця конференція лише планувалася, ми збиралися говорити на ній про реформи в країні, про розвиток і зростання. Та російське вторгнення змінило життя й плани. Замість реформування ціла країна була змушена перейти в режим виживання.
Але після першого шоку від війни ми зрозуміли, що говорити про майбутнє просто необхідно. Думати не тільки про виживання, а й про рух уперед. Тож весь захід став називатися Конференцією з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC 2022).

Говорили про найцінніший капітал нашої країни – людей і що з ними відбувається через війну. У нас зараз близько 8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, понад 6 мільйонів вимушених переселенців за кордоном, 345 загиблих дітей, 22 тисячі вчителів, які виїхали з країни, 1 мільйон 200 тисяч українців, примусово депортованих до Росії, 44% розділених родин. Говорили, як створити умови для повернення й нормального життя для всіх наших громадян.

Звичайно, однієї зустрічі для планування відновлення людського капіталу України замало. Отже, цій темі буде присвячено також майбутній другий Саміт перших леді та джентльменів. Готуюся провести його 23 липня.
Думаю, ця розмова буде корисною для всіх. Адже в сучасному світі не буває чужих війн.

Ми будемо шукати відповіді на питання, які зараз турбують не лише кожного українця, але й кожну людину у світі. Як відновлювати різні сфери життя – медицину, освіту, культуру тощо?
Це буде діалог різних світоглядів, досвідів і я вірю, що у ньому народиться дійсне бачення повоєнної відбудови України та світу.

Після 24 лютого не тільки Україна – весь світ змінився. Він не буде таким, як до російського вторгнення. І досвід України в подоланні кризи, спричиненої війною, має допомогти боротися з подібними чи іншими кризами, яких, на жаль, у світі не стає менше.

Виступила на конференції в Лугано та анонсувала другий Саміт перших леді та джентльменів.

План дій — замість перебільшених ризиків. Приймати сльози та сум дитини — замість того, щоб намагатися її постійно розвеселити. Підтримувати малечу, доки її мама чи тато на війні, це дуже складне завдання для дорослих, що замінюють батьків.

Тому психологиня Марія Сичинська підготувала для них низку порад у форматі як «варто» й «не варто» робити.

➕Приміром, варто спокійно, впевнено й обережно проговорювати з дитиною план дій, якщо є ризик втрати одного або ж обох батьків. Для наймолодших можна розповісти історію у вигляді казки про «хрещену маму», яка обов’язково не лишить малюка в біді. Старшим дітям варто дати контакти необхідних служб та дорослих. Повторюйте: це запасний план і радше за все він не знадобиться.

➖Не варто ж — налаштовувати дитину на найгірше, постійно перебільшувати ризики, щодня говорити про можливу загибель батьків. Якщо відчуваєте, що не можете впоратися з емоціями — краще самому звернутися до психолога.

➕Варто фільтрувати та обговорювати новини, що їх отримує дитина, щоб побачене чи почуте її не травмувало. Користуйтеся сервісами для батьківського контролю, а з підлітками, яких обмежити складніше, обговорюйте новини, які вони почули — щоб спростувати чутки та зменшити рівень тривожності.

➖При цьому асболютно не варто обговорювати з іншими дорослими будь-які тривожні новини при дитині. Ви можете дозволити собі емоцію чи неперевірений факт, а дитина буде його постійно розвивати в голові.

❓Як варто говорити з дитиною про смерть, витримувати баланс між об’єктивною реальністю та надмірною турботою, як правильно підтримувати зв’язок з батьками - далі у картках, які підготувала психологиня.

👨‍👩‍👧Понад 1 000 українців пройшли спеціальне навчання та готові прийняти у свою сім’ю дитину, яка під час війни залишилась без піклування дорослих.

📍Ці родини пройшли усі етапи відбору програми «Дитина не сама». Проект стартував у березні, й до кінця червня 21 тисяча людей захотіли надати прихисток дітям.

Тепер служби у справах дітей по всій Україні мають список сімей, до яких можна звернутися, коли з’явиться потреба влаштувати дитину. В майбутньому ж його використають, коли повернуть можливість повноцінно влаштовувати дітей до всіх форм сімейного виховання.

❗️В Україні до війни 90 тисяч дітей перебували в інституційних формах виховання — а наша головна ціль — «родина для кожної дитини». Тож, сподіваюся, завдяки цій програмі патронатних сімей ставатиме більше.

🔔Нові сесії для навчання відібраних сімей заплановані на початок липня. У телеграм-боті @dytyna_ne_sama_bot можна залишити заявку, а на сайті дізнатися більше про програму.

Загальнонаціональна програма “Дитина не сама” — ініціатива Радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, створена і запущена Офісом Президента України, спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Міністерством соціальної політики України.

Росія знищує наші бібліотеки – вже кілька сотень, включно зі шкільними...
Однак культура й, зокрема, книга, на щастя, мають не тільки матеріальний вимір. Це те, що не знищити ракетами й бомбами. Це той випадок, коли на місці знищеного одразу постає нове.

У бібліотеках Європи одна за одною відкриваються «Українські книжкові полички».
Ми задумували цей проєкт ще в мирні часи як клуби культурного обміну. Це невичерпне джерело інформації для тих, хто хоче більше дізнатися про Україну та її літературу.

Нещодавно ми анонсували появу перших поличок.
Сьогодні я рада повідомити про нові країни, де бібліотеки поповнилися українською літературою: Туреччина (Національна президентська бібліотека), Естонія (Естонська національна бібліотека), Литва (Центральна бібліотека Вільнюського міського управління), Словаччина (Міська бібліотека в Братиславі), Швеція (бібліотека в центрі Kulturhuset у Стокгольмі), Чехія (Міська бібліотека в Празі). Невдовзі «Українські книжкові полички» з’являться в мережі міських книгозбірень Відня.

Дякую нашим посольствам у цих країнах, Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Міністерство культури та інформаційної політики України, а також ДУ Український інститут книги.

Наші вимушені переселенці за кордоном, у десятках країн Європи, зможуть взяти книжку рідною мовою собі чи дитині. І відчути, що Батьківщина – близько. На відстані книги!