​​«У той момент, коли у вас звичайний день – вдалий чи невдалий, робочий чи вихідний, – у нас гинуть люди, діти. Такі самі діти, як французькі, – які ходять у школи та на гуртки, полюбляють TikTok і посидіти в Інтернеті, вірять, що світ відкритий для них… Це дуже важко усвідомлювати, я знаю. Людська психіка завжди хоче захищатися від того, що травмує. Але відгородитися від війни в сучасному світі не можна. Світ просто не має стін від цього…»

🇺🇦🇫🇷 Поспілкувалася з журналістами провідної французької газети Le Monde, яку заснував іще Шарль де Голль у 1944 році. З початку російської агресії Франція приймає тисячі українців. Зокрема, дітей з онкологією, щоб вони продовжили лікування. Але французи хочуть знати, чим іще можуть допомогти. Завжди в таких випадках кажу: не звикайте до війни. Тільки так можна перемогти.

Відомий синдром уцілілого знайомий зараз дуже багатьом українцям. Це коли ти в безпеці, а хтось – ні, і ти відчуваєш за це провину. Але це неправильно: ти вцілів – значить, дав країні змогу жити далі. Країна – це ти. Треба вижити!

В ефірі популярної французької телепрограми C à vous, яка виходить на каналі France 5, відповіла на запитання, яке часто ставлять іноземні медійники: як ми, українці, тримаємося?

Зранку Київ здригнувся від ракетного удару. І навіть ті, хто за тисячі кілометрів, здригнулися від фото руйнувань багатоповерхівки, де семирічну дівчинку рятувальники витягують з-під завалів. Ще одна ракета влучила у дитячий садок.

Ризик опинитися під завалом нині є в кожного українця. У МОЗ розповіли, що внаслідок цього у людини може розвинутися небезпечний стан — синдром довготривалого здавлення. Уламки зруйнованих споруд, масиви ґрунту давлять на кінцівки, людина перебуває у нерухомому стані, внаслідок чого порушується кровопостачання та розвивається ішемія й пошкодження м’яких тканин.

❓Як надати першу допомогу при цьому невідкладному стані?

📍Негайно викличте швидку, а поки розпитайте у потерпілого усі умови отримання травми. Спитайте, як довго людина була під тиском? Якщо вона без свідомості, слід вважати, що більше 10 хвилин. Усю інформацію передайте медикам.

📍Якщо з моменту стискання пройшло менше 10 хв, звільніть стиснену частину тіла. Якщо є рана — накладіть пов’язку, щоб зупинити кровотечу. Переламану кінцівку потрібно знерухомити за допомогою шини чи підручних засобів.

📍Якщо пройшо більше 10 хвилин, звільняти стиснуту частину не потрібно — звісно ж, якщо нема гострої небезпеки. Коли ж потрібно терміново евакуювати людину, перед звільненням стиснутої частини накладіть кровоспинний джгут, вкрийте постраждалого термоковдрою (чи звичайною).

На жаль, усі ми нині маємо знати, як надати першу медичну допомогу. Війна не припиняється — у жодному куточку України.

🎞Днями на Sheffield DocFest — найбільшому у Великій Британії та третьому за величиною у світі фестивалі документального кіно відкрився Сезон культури Велика Британія/Україна.

Сезон, приурочений до 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Великою Британією, відкрився світовою прем‘єрою стрічки «День українського добровольця» Володимира Тихого. Всього ж на фестивалі покажуть десять українських фільмів, а також чотири відеороботи та вісім проектів у розробці в рамках індустрійної секції.

🎬Доєдналася до відкриття через відеозвернення, щоб подякувати кожному, хто нині допомагає українцям, та уряду Великої Британії за стратегічне партнерство — адже сезон є його справжнім втіленням.

Коли російська агресія в Україні починалися, ми відклали усі культурні заходи. Бо вагалися, чи доречне мистецтво під час війни? Але невдовзі зрозуміли – саме під час війни воно дуже доречне. Кожен звук музики, кожен кадр фільму є культурним фронтом, який протистоїть хаосу.

Я хочу, щоб українські сезони стали територією свободи і правди – про те, що відбувається в Україні. І щоб, попри забаганки всіх диктаторів, ця свобода завжди залишалася в світі.

📍Програма Сезону налічує 24 мистецькі, освітні та комунікаційні проєкти у 6 містах та на ключових культурних подіях Великої Британії. Частина заходів відбудеться онлайн на локаціях у всьому світі, об’єднуючи різноманітну спільноту митців.

🔗Сезон культури Велика Британія/Україна був ініційований і розроблений British Council Ukraine та Українським інститутом за сприяння Міністерство закордонних справ України та Посольства Великої Британії в Україні. Детальніше на офіційному сайті Сезону: https://ukuaseason.org

#ukuaseason

​​🇺🇦 🇩🇪 Як довести дітям, які опинились у підвалах під бомбами, поруч із пораненими чи загиблими близькими, що життя має сенс, що у світі залишилося щось хороше для них? Розповіла про українських дітей, які постраждали у розв’язаній Росією війні, німецькому виданню Die Welt. Інтерв’ю вийшло в недільному випуску – Welt am Sonntag.

Відповіддю на ці зовсім не риторичні запитання стала започаткована мною Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Найкращі фахівці світу мають навчити наших спеціалістів боротися з наслідками травматичних подій, спричинених війною в цілої країни. Бачу нині лише такий дієвий варіант допомоги. Я точно не хочу, щоб українські діти залишилися травмованими на все життя. Ми маємо повернути їм віру у світ, що відкритий для них.

Країна-терорист щодня відбирає у наших дітей невід’ємне право на життя, записане в Конституції України. Коли атакує ракетами торгові центри, жилі квартали, лікарні й укриття.

Росія відбирає у дітей право на свободу, коли депортує їх на свої території, розлучаючи з батьками, або ж коли змушує місяцями жити в підвалах. Відбирає право на достатній життєвий рівень, коли розстрілює дітей у черзі за водою. Відбирає право на освіту, коли бомбардує наші школи.

Власне, будь-яку статтю нашої Конституції Росія зараз прагне нівелювати. Знищити право наших дітей вирости українцями.

Проте діти, що змалку знають свої права, виростуть дорослими, які нікому їх не віддадуть. У всеукраїнському онлайн-конкурсі «Конституція для всіх: і великих, і малих» понад тисячу дітей цитують нашу Конституцію — у своєму, дитячому варіанті. З прапорами й вишиванками, вдома і за кордоном, декларують ті права, за які ми зараз боремося.

Учора конкурс скінчився, на youtube-каналі проекту можна подивитися переможців та зворушливі відео усіх учасників. Однак упевнена: кожен з них є частиною нашої великої перемоги — адже в нас ростуть діти, які напам’ять знають, що означає бути українцями.

З Днем конституції 🇺🇦

​​🇺🇦🇬🇧 79 університетів Великої Британії долучились до програми партнерства з українськими університетами. Ініціатива стала можливою за сприяння Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту у партнерстві з об’єднанням університетів Великої Британії та Cormack Consultancy Group. Вона допоможе нашим вишам не припиняти освітній та науковий процес в умовах війни.

📚Единбурзький університет вже об’єднався з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Університет Рексхема Гліндра — з Національним університетом «Чернігівська політехніка». Ліверпульський університет фінансує заміну вікон у приміщеннях Сумського державного університету після російських бомбардувань.

🧑‍🔬Й це лише початок. Завдяки цій ініціативі наші університети, що зазнали руйнувань, зможуть і далі проводити наукові дослідження, створять краундфандингову платформу для підтримки наших науковців. Студенти зможуть проходити онлайн-модулі британських університетів. 

У перспективі планується запуск програм подвійних дипломів, спільних наукових досліджень та відкриття українських студій у британських університетах. 

Важливо, що ініціативу анонсували водночас зі стартом вступної кампанії. Адже вона свідчить: українські університети ні на день не збираються зупиняти освітній процес. 

Якщо маєте питання до правил цьогорічного вступу, у Міністерстві освіти радять скористатися одним із ресурсів:

📍У чатботі «ОсвітаВсім» @inforesurs_gov_ua_bot є основні дати вступних кампаній, контакти служби підтримки, відеоінструкції з реєстрації електронних кабінетів та сервіс перевірки документів про освіту.

📍Також розпочала роботу консультативна телефонна лінія МОН «Вступна кампанія 2022 року» за номером 0 (800) 50-45-70.

Усі телефони та електронні адреси, які потрібні, щоб з’ясувати окремі питання у МОН зібрали на окремій сторінці.

Це інтерв’ю каналу CNN довелося давати, коли розбирали завали торговельного центру в Кременчуці, у який влучила російська ракета. Тож найперше говорили про нього – так, для мене це тероризм. Умисний і цинічний. І такі атаки Україна переживає щодня. Ракети скеровують у будинки мирних українців не «випадково», а спеціально. Що це, як не тероризм міжнародного масштабу?
«І як ви там тримаєтеся?» – запитала ведуча.

У перші тижні війни ми всі – і я точно – почувалися, як спринтери. Треба було відбити всі атаки, всі виклики максимально швидко. Емоції, сили й адреналін були на межі. Тепер, на п’ятий місяць війни, всі ми – люди, які біжать довшу дистанцію. Треба розподілити правильно всі сили та ресурси, щоб подолати всю відстань і перемогти. Нас має вистачити на перемогу. І нас вистачить.

Читати інтервʼю: https://cnn.it/3QRFpwF

Під завалами бази відпочинку на Одещині, по якій росіяни випустили ракети, зранку лишалося троє людей. Двоє з них — діти. Діти, що приїхали туди бодай трішки забути про війну й згадати як це — мати літні канікули з морем. Хлопчик 12 років — можливо, їх друг, з яким ще вчора перед сном розходились по кімнатах, загинув. Неможливо думати про це — й неможливо не думати.

Щодня, лягаючи спати, українці не знають, чи прокинуться. Давно не потрібно бути сусідом «центру прийняття рішень» чи «стратегічного об’єкту», потрібно просто бути українцем, щоб у твій дім «прилетіло».

У дев’ятиповерхівці в Сергіївці, в яку сьогодні влучила і яку повністю зруйнувала друга російська ракета, жило понад 150 людей. Зараз знаємо вже про 16 загиблих, 34 поранених, серед них п’ятеро дітей. Вдалося врятувати з-під завалів вагітну жінку.

Поруч вибиті шибки в приватних будинках та ще в одному санаторії. Поруч — море, заміноване росіянами. Поруч жодного військового об’єкту, яким би Росія змогла виправдати свій черговий терористичний акт. Й ми зробимо усе, щоб жодного виправдання за свої злочини для неї у світі не знайшлося.

Важко дивитися на руйнування, яких завдає російське вторгнення. Однаково «болять» руїни і старенького гуртожитку, і новенького ЖК. Адже кожна будівля – це не просто стіни. Це чиїсь плани, мрії, дім. Це чиєсь життя. Придбане в кредит перше житло чи сімейне гніздо кількох поколінь. Чиїсь знайомі сходи, чиїсь рідні стіни, чиїсь спогади. Але сьогодні особисто я нарешті усміхалася від побаченого. Я немов зазирнула в наше майбутнє. Майбутню Україну, де всі рани вже зцілено, зокрема й архітектурні.

Побачилася онлайн із тими, хто турбуватиметься про наші міста й громади після перемоги. Студенти і студентки Харківської школи архітектури сьогодні, у День архітектури, відкрили у Львові виставку «Ідея. Матерія. Архітектура». Більшість експонованих проєктів були розроблені до початку широкомасштабного вторгнення Росії. ​

Студенти досліджували Харків, Сєвєродонецьк, інші міста Східної України, зафіксувавши їхні обличчя до війни. І запропонувавши програми їхньої розбудови. З цих проєктів вже видно – наші постраждалі міста точно відродяться – кращими, ніж були. Вони будуть зручними і безбар’єрними – тобто доступними для всіх українців.

Я знаю, що саме Харківська школа архітектури стане першим вишем, у якому може бути впроваджено модулі навчальної програми з безбар’єрності. Я вітаю цей важливий крок! Вірю, це стане прикладом для інших вишів.

Так, на наших вулицях залишаться шрами війни. Але тільки як нагадування про те, чого забувати не можна. Нове життя почнеться на новому фундаменті, який ми закладемо разом.