Побачила Ужгород воєнного часу – неймовірно квітнуть сакури, але замість туристів у архітектурній пам’ятці 18 сторіччя «Совине гніздо» – найбільший у Закарпатті хаб для прийому біженців. Його сучасність дуже контрастує (і, додам, класно контрастує!) зі старовиною місця.

Дякую волонтерам та адміністрації міста за величезну працю: у 112-тисячному місті зараз 60 тисяч переміщених осіб! 44 % – жінки, 34 % – діти. Прибуваючи з найгарячіших точок, усі вони проходять через «Совине гніздо» – буває до 800 людей за день.
Тут і нагодують, і нададуть психологічну допомогу. Підшукають усе: від дитячого візочка та одягу – до необхідних медикаментів і житла. І все це – 30 волонтерів, які чергують цілодобово.

Саме із «Совиного гнізда» найнеобхідніші речі – продукти й питна вода – щодня роз’їжджаються по 30 центрах розміщення біженців. Отакий осередок тепла і допомоги, справжнє «гніздо». Надійне і спокійне.

А в одній із найстаріших лікарень міста – імені Новака – лікуються ті, завдяки кому всі люди «Гнізда» можуть бути в безпеці: 32 українських поранених воїни. Мені особисто вдалося подякувати їм за кожен день нашої безпеки. І знаєте, що я почула? «Нема за що». Ці мужні чоловіки навіть не вважають себе героями. Кажуть, це – їхня робота. Саме за це і воюють. Щоб був травень, і сакури, і дитячий візочок із маленьким пасажиром під мирним небом. У будь-якому місці. У всій країні. 💙💛

Давно хотіла особисто сказати: «Дякую за підтримку». І ось перша леді США Джилл Байден – в Україні, в Ужгороді! 🇺🇦🇺🇸

Це великий вчинок з її боку, адже кожен, хто приїздить зараз в Україну, не може почуватися у стовідсотковій безпеці. Як і кожен з нас. В Україні немає зараз безпечного місця. Буквально напередодні – страшна новина: росіяни скинули авіабомбу на школу в Білогорівці на Луганщині. Загинуло 60 людей… Одні з перших слів Джилл були про них.

І все-таки Ужгород – наш тил: саме тут, у найбільшому хабі Закарпаття, знайшли прихисток і порятунок тисячі переселенців зі Східної України – матусь і дітей.

Разом із Джилл відвідали у місцевій школі переселенців з Чернігова, Київщини, мого рідного Кривого Рогу та багатьох інших міст України. Щоб знайти безпеку та спокій, вони їхали багато годин. А до того понад місяць витримали під щоденними російськими обстрілами…

Сьогодні вони усміхалися разом із нами, але можна уявити, що відбувається в їхніх душах. Тож поділилася з Джилл деталями про новий проект – національну програму психологічної допомоги. Бо кожен українець нині зазнав психологічної травми – в окупації, у вимушеній еміграції, під обстрілами, втрачаючи близьких. Плачучи й нервуючи щодня. І таку саму невидиму травму, на додачу до фізичних ран, дістають і наші захисники.

Отже, хочемо просити американських колег поділитися досвідом. У США – потужна програма відновлення після посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Джилл погодилася, що це важливо. До візиту в Україну вона вже встигла поспілкуватися з українськими жінками в Румунії та Словаччині. І найчастіше чула від них питання, чому Путін хоче їх убити…

Мабуть, весь світ не здатний на це відповісти. Але що ми можемо – то це заохотити людей жити попри всі замахи на їхні життя й довести їм, наскільки вони безцінні.

Ось такий вийшов день, до речі, День матері, з яким і привітали одна одну і всіх матусь, яких зустріли. 😊