🔸 Спеціальності, повʼязані з психологією, стабільно в лідерах серед тих, які обирають українські абітурієнти. І в 2025 році подалося навіть більше бажаючих, ніж у попередньому. Це багато про що свідчить: маємо покоління, яке усвідомлює важливість ментального здоров’я. І це не просто усвідомлення, а дієва відповідь нашої молоді зокрема на той хронічний стрес, у якому живе більшість українців із початку повномасштабного вторгнення.
🟦 Вже 31 вищий навчальний заклад із 20 областей України об’єднує спільнота в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». А це значить, що вони не лише готують майбутніх фахівців, а й самі стають просторами підтримки ментального здоров’я.
У більшості закладів діє безліч ініціатив зі зміцнення ментального здоров’я: майстер-класи, групи підтримки (зокрема для власних студентів і працівників), ветеранські центри, послуги для ВПО.
І це правильно: зараз, щоб зберегти дієздатність, кожен колектив – університет це, школа, банк, чи завод, – мусить стати ще й територією ментальної безпеки для своїх людей і всіх, хто поряд.
Саме в цьому мета Всеукраїнської програми метального здоров’я: щоб не виснажені люди шукали десь допомоги, а вона сама прийшла до них у звичне середовище.
👥 І в результаті роботи програми маємо унікальну ситуацію: послуги з ментального здоров’я є нині там, де ми раніше навіть не могли собі уявити: у музеях, дитячих центрах, бібліотеках, спортивних залах, бізнесах – великих і маленьких компаніях. Психолог – невід’ємна частина реабілітаційних команд, що допомагають пораненим. З ним міжсекторально радяться соціальні працівники в центрах життєстійкості, щоб найкраще допомогти відвідувачам.
Отже, роль фахівця продовжує зростати. Але разом із нею збільшується відповідальність.
🏫 Вчора в Державному університеті «Житомирська політехніка» під час традиційної зустрічі вищих навчальних закладів спільноти «Ти як?», де вони обмінюються досвідом, ми говорили саме про якість підготовки фахівців. Про те, як багато залежить нині від кваліфікованої допомоги. Як важливо не нашкодити, а натомість додати сил суспільству, що через російське вторгнення живе у хронічному напруженні і тривозі.
Країні потрібні найкращі фахівці. Вірю, що саме таких готуємо.
У більшості закладів діє безліч ініціатив зі зміцнення ментального здоров’я: майстер-класи, групи підтримки (зокрема для власних студентів і працівників), ветеранські центри, послуги для ВПО.
І це правильно: зараз, щоб зберегти дієздатність, кожен колектив – університет це, школа, банк, чи завод, – мусить стати ще й територією ментальної безпеки для своїх людей і всіх, хто поряд.
Саме в цьому мета Всеукраїнської програми метального здоров’я: щоб не виснажені люди шукали десь допомоги, а вона сама прийшла до них у звичне середовище.
👥 І в результаті роботи програми маємо унікальну ситуацію: послуги з ментального здоров’я є нині там, де ми раніше навіть не могли собі уявити: у музеях, дитячих центрах, бібліотеках, спортивних залах, бізнесах – великих і маленьких компаніях. Психолог – невід’ємна частина реабілітаційних команд, що допомагають пораненим. З ним міжсекторально радяться соціальні працівники в центрах життєстійкості, щоб найкраще допомогти відвідувачам.
Отже, роль фахівця продовжує зростати. Але разом із нею збільшується відповідальність.
🏫 Вчора в Державному університеті «Житомирська політехніка» під час традиційної зустрічі вищих навчальних закладів спільноти «Ти як?», де вони обмінюються досвідом, ми говорили саме про якість підготовки фахівців. Про те, як багато залежить нині від кваліфікованої допомоги. Як важливо не нашкодити, а натомість додати сил суспільству, що через російське вторгнення живе у хронічному напруженні і тривозі.
Країні потрібні найкращі фахівці. Вірю, що саме таких готуємо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤221👍21😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🫂 Вчора в Університеті «Житомирська політехніка» говорили про підтримку ментального здоров’я.
Як важливо не нашкодити, а додати сил суспільству, яке через російське вторгнення живе в хронічному напруженні й тривозі. Про те, що країні потрібні найкращі фахівці, які впораються із цим викликом. Освітня мережа для підготовки спеціалістів уже працює.
🤝 Сподіваємося на свідомість та відповідальність тих, хто стане на цей шлях. І дякую всім, хто має сили й терпіння підтримувати і рятувати тих, хто поруч.
Як важливо не нашкодити, а додати сил суспільству, яке через російське вторгнення живе в хронічному напруженні й тривозі. Про те, що країні потрібні найкращі фахівці, які впораються із цим викликом. Освітня мережа для підготовки спеціалістів уже працює.
🤝 Сподіваємося на свідомість та відповідальність тих, хто стане на цей шлях. І дякую всім, хто має сили й терпіння підтримувати і рятувати тих, хто поруч.
❤263😢11👍8
💬 Кілька років тому Україна вже усунула з офіційного мовлення стигматизуюче визначення «інвалід». Але й досі, на жаль, трапляються «рецидиви» і в медіа, і в мовленні посадовців. Знову й знову доводиться нагадувати: коли кажемо «інвалід», виходить, що на першому місці обмеження чи діагноз. А коли кажемо «людина з інвалідністю», повертаємо єдино правильну й людяну послідовність: спочатку людина – потім обставини (у світі цей підхід давно відомий як person-first).
Побачити в людині людину – ніби очевидна потреба, але чомусь для багатьох складна на практиці. Утім коректна лексика потрібна не тому, що люди «надто чутливі». Вона потрібна тому, що мова має силу впливати на нашу власну оцінку й наші рішення. Слова буквально програмують нас і наші вчинки.
👥 Мова – частина гідності обох сторін: і того, хто говорить, і того, про кого йдеться. Сьогодні в межах ініціативи «Без бар’єрів», яку патроную, в Україні презентовано перший стандарт коректної безбар’єрної державної мови «Термінологія безбар’єрності».
🤝 Над її розробкою разом попрацювали фахівці з безбар’єрності, правники, мовознавці, експерти Ради Європи, ЮНЕСКО та проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), що його фінансує уряд Канади та впроваджує Alinea International.
Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які мають бути виведені з офіційного вжитку. Натомість запроваджує 100 коректних термінів, що стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, нейровідмінністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми й усіх, хто стикається з упередженнями.
📃 Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, правничої та наукової літератури, сфери освіти й урядування і рекомендована для медіа та комунікацій. Ознайомитися з новим стандартом і почати опановувати можна й на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva.
Побачити в людині людину – ніби очевидна потреба, але чомусь для багатьох складна на практиці. Утім коректна лексика потрібна не тому, що люди «надто чутливі». Вона потрібна тому, що мова має силу впливати на нашу власну оцінку й наші рішення. Слова буквально програмують нас і наші вчинки.
👥 Мова – частина гідності обох сторін: і того, хто говорить, і того, про кого йдеться. Сьогодні в межах ініціативи «Без бар’єрів», яку патроную, в Україні презентовано перший стандарт коректної безбар’єрної державної мови «Термінологія безбар’єрності».
🤝 Над її розробкою разом попрацювали фахівці з безбар’єрності, правники, мовознавці, експерти Ради Європи, ЮНЕСКО та проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), що його фінансує уряд Канади та впроваджує Alinea International.
Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які мають бути виведені з офіційного вжитку. Натомість запроваджує 100 коректних термінів, що стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, нейровідмінністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми й усіх, хто стикається з упередженнями.
📃 Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, правничої та наукової літератури, сфери освіти й урядування і рекомендована для медіа та комунікацій. Ознайомитися з новим стандартом і почати опановувати можна й на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva.
❤191👍20😢4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💭 Мова – це найперша форма поваги й уваги. Якщо немає поваги в словах, не буде її і в діях.
Сьогодні було презентовано перший стандарт коректної безбар’єрної державної мови «Термінологія безбар’єрності».
📕 Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, правничої та наукової літератури, сфери освіти й урядування. Також стандарт рекомендований для використання в медіа та публічних комунікаціях.
👥 Змінюючи лексику на безбар’єрну, ми не просто формально міняємо словник – ми хочемо змінити оптику суспільства. Людина та її гідність завжди мають бути на першому місці і у визначеннях, у рішеннях кожного посадовця, всієї держави.
Сьогодні було презентовано перший стандарт коректної безбар’єрної державної мови «Термінологія безбар’єрності».
📕 Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, правничої та наукової літератури, сфери освіти й урядування. Також стандарт рекомендований для використання в медіа та публічних комунікаціях.
👥 Змінюючи лексику на безбар’єрну, ми не просто формально міняємо словник – ми хочемо змінити оптику суспільства. Людина та її гідність завжди мають бути на першому місці і у визначеннях, у рішеннях кожного посадовця, всієї держави.
❤232👍23
🎨 Мультимедійна художниця Анна Сапон – співзасновниця майстерні «Ательєнормально» та мистецького центру «Прекарня», створених спеціально для спільної роботи нейротипових і нейровідмінних митців та мисткинь, і сама має синдром Дауна.
Вона працює в пекарні гіпермаркету, займається спортом (брала участь у Всесвітніх іграх Спеціальної олімпіади в Берліні) і багато часу присвячує створенню робіт. Вони вже представляли Україну на 60-й Венеційській бієнале. Зокрема, великий килим Анни, виконаний у техніці тафтинг, експонували в проєкті «Плетіння сіток» Українського павільйону – 2024. Кураторкою виставки «Щирі вітання» була художниця Катерина Бучацька. Килим мав показати світові українську реальність – як мусимо відновлювати, буквально сплітати наново життя, яке зруйнував російський напад.
🏛 А нині в Національному музеї мистецтв Ханенків перша персональна виставка Анни, що представляє вже 11 килимів мисткині, графічні малюнки, есеї та скульптурні інсталяції 2020–2025 років. Назвою для експозиції став рядок із вірша самої авторки: «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця». І до кожного килима Анна також додала вірш – те, що килим міг би сказати глядачам. Кожен твір має свій сюжет – людину, з якою Анну пов’язують важливі для неї стосунки. Це дуже яскраві роботи, що промовляють до відвідувача всім розмаїттям барв. Авторка буквально пропонує гостям провести день з різними кольорами. Нині, у перші дні весни, після надважкої зими нам усім справді дуже бракує кольорів.
🤝 Вдячна Анні та кураторці виставки Каті Лібкінд за цю візуально-емоційну подію. Надто за промовистий «Макет раю» – скульптуру, яка чекає в останній залі. Окрім «майстрені» та «раю» – символічних місць, де перебуває художник у творчості, – вона містить також «укриття». Ще одна данина реаліям і українських художників, і взагалі всіх українців.
Вона працює в пекарні гіпермаркету, займається спортом (брала участь у Всесвітніх іграх Спеціальної олімпіади в Берліні) і багато часу присвячує створенню робіт. Вони вже представляли Україну на 60-й Венеційській бієнале. Зокрема, великий килим Анни, виконаний у техніці тафтинг, експонували в проєкті «Плетіння сіток» Українського павільйону – 2024. Кураторкою виставки «Щирі вітання» була художниця Катерина Бучацька. Килим мав показати світові українську реальність – як мусимо відновлювати, буквально сплітати наново життя, яке зруйнував російський напад.
🏛 А нині в Національному музеї мистецтв Ханенків перша персональна виставка Анни, що представляє вже 11 килимів мисткині, графічні малюнки, есеї та скульптурні інсталяції 2020–2025 років. Назвою для експозиції став рядок із вірша самої авторки: «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця». І до кожного килима Анна також додала вірш – те, що килим міг би сказати глядачам. Кожен твір має свій сюжет – людину, з якою Анну пов’язують важливі для неї стосунки. Це дуже яскраві роботи, що промовляють до відвідувача всім розмаїттям барв. Авторка буквально пропонує гостям провести день з різними кольорами. Нині, у перші дні весни, після надважкої зими нам усім справді дуже бракує кольорів.
🤝 Вдячна Анні та кураторці виставки Каті Лібкінд за цю візуально-емоційну подію. Надто за промовистий «Макет раю» – скульптуру, яка чекає в останній залі. Окрім «майстрені» та «раю» – символічних місць, де перебуває художник у творчості, – вона містить також «укриття». Ще одна данина реаліям і українських художників, і взагалі всіх українців.
❤257👍28😢2