У цій війні ніхто не може стояти на нейтральній позиції. Можна бути або на боці загарбника, або на боці того, на кого напали. Третього немає. Щоб визначитися, треба просто чесно в себе запитати: чи хотів би я бути на місці України та українців? Чи хотів би я зазнати такого нападу й жити у світі, де це взагалі можливо?

Поговорила з телеканалом CNA сінгапурського національного мовника Mediacorp. Продовжую розповідати всьому світові про наслідки російської агресії в Україні. Бо розв’язана Росією війна впливає на весь світ.

Але люди в інших країнах мають знати: якщо в них зростають ціни, то винна в цьому не Україна, а загарбник, який розпочав війну. Вони мають знати, хто це спричинив, і тоді зможуть обрати правильний курс.

Втомлені усмішки, трохи обов’язкової для подорожі тривоги. І разом з тим, відчуття, ніби відправляєш дитину у гості до добрих друзів  - тверда впевненість, що все буде добре.
Взяла учать у відправці ще одного нашого конвою життя – ще 7 маленьких українців  із онкологією поїхали на лікування за кордон. Як завжди, спочатку вони потраплять до польської клініки Unicorn, далі – до лікарні призначення. Щоб повернутися додому - у мирну Україну - вже здоровими.

🚑 Від першого конвою життя у березні, коли ми із країнами Європи, Канади, США домовилися про порятунок наших маленьких пацієнтів із онкологією, для мене дуже важливо було особисто побачити цей унікальний процес. Адже до України і українських лікарів цього ніхто в світі не робив!

Тепер саме про них напишуть у посібниках для медиків наступних поколінь – як перевезти маленьких пацієнтів за тисячі кілометрів від обстрілів, так, щоб не нашкодити, щоб дійсно врятувати – одночасно і від війни і від хвороби.  

🏥 І сьогодні ж відвідала Західноукраїнський спеціалізований дитячий  медичний  центр, який ми називаємо  #особливадитячалікарня
Саме на його базі організуються конвої життя, це всеукраїнський хаб для дітей з усієї країни, які потребують допомоги.
При цьому лікарня не тільки евакуює, а й рятує на місці: нещодавно тут провели першу аутологічну трансплантацію кісткового мозку дитині! Тобто заради цього вже не потрібно їхати за кордон.

Щаслива познайомитися особисто із лікарями, які все це роблять, про яких писала стільки, що вже здаються давніми друзями - Андій Синюта, Олена Козлова, Оксана Пушкарьова, Роман Кізима, Андрій Кузик, Алла Степанюк, Зоряна Кізима, Василина Гаранжа, Наталя Федик, Ольга Дорош.

Дякую кожному і кожній із вас, наші дивовижні медики-рятувальники! Ніхто і ніколи ще не робив того, що робите всі ці місяці ви. Нехай стане сили врятувати всіх, хто цього потребує. Рятуючи дітей, ви рятуєте всю країну, всіх нас 💙💛

🏫 Коли я просила у Конгресі США ППО, робила це насамперед для того, щоб українські діти могли безпечно піти на навчання у новому навчальному році – без щохвилинної загрози від російських ракет.

Але маємо усвідомити: навіть за найкращих ППО бомбосховище – це віднині мастхев для кожного українського дитсадку, школи, інституту. Так само, як це вже багато років є в Ізраїлі, де кожен учень знає, куди  бігти в разі повітряної тривоги.  

🔔 1 вересня не в усіх - тільки в максимально безпечних наших школах - почнеться очне навчання.

Побувала сьогодні в одному з таких ліцеїв Львова. Тут готуються приймати учнів і обладнали бомбосховище, в якому можна навіть проводити уроки.

Тож, шановні батьки, - якщо у вашій школі планується очне навчання – обов’язково відвідайте це місце особисто і подивіться на тамтешні умови безпеки. Пройдіть шляхом, яким в разі тривоги мають користуватися ваші діти. Перевірте все.

Ми не залишимо наших дітей без освіти, і навчальний процес буде продовжуватися. Але відтепер ми маємо поєднувати його із максимальною безпекою. І подбати про неї повинні ми, дорослі.