​​🔊Нещодавно у соцмережах вразило відео: маленька дитина на прогулянці в парку з татом, звучить сирена — і дитина, лякаючись, миттєво ховається за батька.

Це жахлива реальність, у якій ми маємо пояснювати дітям, як не боятися звуку сирени. У МОЗ разом з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз підготували поради.

1️⃣ Перший крок — пояснення й нормалізація. Скажіть дитині: я бачу, що ти боїшся, цей неприємний звук справді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші захисники побачили загрозу і зараз її знешкоджують. Тож цей звук означає, що нас захищають.

2️⃣ Підтримка. Скажіть: «Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?» Дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.

3️⃣Завершення. Коли небезпека пройде, наголосіть: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».

Ще більше порад у матеріалі МОЗ. 
Вони підготовлені в рамках інформаційної кампанії, яка є складовою впровадження Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.

Після кожного російського обстрілу мирних міст у них більшає роботи – вони щодня рятують тих, кого Росія намагається вбити в Миколаєві, Вінниці, Харкові, на Донеччині. Вони воюють за кожного пораненого воїна. Виходжують передчасно народжених немовлят. Оперують під обстрілами. Підбирають протези тим, хто втратив кінцівки. Гинуть, приймаючи пацієнтів…
Наші лікарі.
 
6 серпня кожного року має особливу назву – «Лікарі світу – за мир». Цей день відзначають у річницю атомного бомбардування Хіросіми в 1945 році як особливе нагадування про цінність людського життя та зусилля лікарів для його збереження.
 
Саме лікарі рятують життя, які зруйнувала війна. Низький уклін за все, шановні медики, і бережіть себе, будь ласка. Окрема подяка нашим партнерам із «Лікарів без кордонів».
 
Коли ми закликаємо жителів міст, розташованих поблизу фронту, терміново евакуюватися, необхідно розуміти, що далеко не всі мають сили й здоров’я зробити це самостійно. І тут на допомогу приходять «Лікарі без кордонів», які доправляють людей до потягів і супроводжують у безпечне місце. Вони першими заходять на деокуповані території. Туди, де люди потребують не лише лікування ран, а й психологічної підтримки.
 
Мінреінтеграції та Міністерство охорони здоров'я налагоджують з ними співпрацю, щоб розширити можливості для надання психологічної допомоги, особливо тим, хто був у полоні, пережив тортури, зазнав жорстокого поводження.
 
Саме у співпраці з «Лікарями без кордонів» ми придбали частину інкубаторів для перинатальних центрів Миколаївської, Харківської та Дніпропетровської областей.
 
У Міжнародний день «Лікарі світу – за мир» бажаю найшвидшої перемоги й миру всім нашим лікарям і пацієнтам.
 
Фото: Finbarr O'Reilly, Paweł Pieniążek, Lynsey Addario, John Beck.

Альбом безбар’єрних рішень адаптують до вимог воєнного часу. Минулого року ми створили цей посібник, щоб показати, як міське середовище може бути дружнім до усіх людей. Однак безбар’єрність під час війни – це й питання безпеки та реабілітації. Тому ми вирішили оновити Альбом.

❓Тепер ми не просто рекомендуємо, які двері будуть зручними для маломобільних груп. Ми думаємо: які двері не можна використовувати для евакуації поранених? Який тип скла безпечніший, якщо його виб’є вибуховою хвилею? Скільки людей, що мають мінно-вибухові травми, буде серед переселенців? Як зробити прихистки зручними і для них?

📍На жаль, це питання нашого часу. Їх обов’язково врахують у Альбомі розробники, команда урбан-бюро Big City Lab. Щоб ті, хто відновлюватиме наші міста після війни, дотримувалися принципів безбар’єрності. Пам’ятали, що відбудова вулиць і будинків – це, насамперед, їх зручність та доступність для усіх без винятку людей.

Україна має стати найкомфортнішим місцем у світі для своїх людей, які стільки пережили й переживають. Кожна вулиця, кожна будівля мають бути зручними для громадян у будь-якому фізичному стані та віці.

Розповіла японській телекомпанії NHK (Japan Broadcasting Corporation), чому наші проєкти із розвитку безбар’єрного середовища, розпочаті до російського нападу, стають іще актуальнішими.

Щоб люди, які зазнали травм війни, почувалися комфортно й захищено, щоб могли повернутися до повноцінного життя, їм потрібні зручні міста, адаптовані робочі місця, реабілітація та найширші можливості. Це амбітна мета і новий виклик для наших безбар’єрних проєктів. Шанс прибрати перед людиною бар’єр, який заважає жити, – фізичний чи психологічний. Прибрати війну зі шляху. Назавжди.

👩‍🏫 Стартував проєкт Women For The Future — він покликаний допомогти українкам, які втратили роботу і/або дохід внаслідок війни, знайти нові можливості для працевлаштування та професійного розвитку.

📍Вже 11 серпня тут починається безкоштовний курс з 8 онлайн-лекцій. Учасниць навчатимуть адаптуватися до стресу, шукати мотивацію в умовах війни та здатність повернутися до життя після травматичного досвіду. Реєстрація на нього доступна за посиланням. Далі планують освітні сесії щодо стратегій вибору і пошуку роботи, кар’єрні консультації.

Проєкт Women For The Future реалізовується Happy Monday (ГО «Професіонали майбутнього») за підтримки проєкту ООН Жінки «Трансформаційні підходи для досягнення ґендерної рівності в Україні», що фінансується Урядом Швеції, та в співпраці з Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.