кремль загнав аграрний сектор у кризу і тепер лише погіршує ситуацію
Замість підтримати фермерів, міністерство сільського господарства скоротило пільгове кредитування саме тоді, коли багато господарств уже працюють на межі збитковості. Від влади, що вимагає рекордних врожаїв, аграрії отримали не допомогу, а скорочення фінансування.
Проблеми не обмежуються нестачею грошей. Дефіцит пального на внутрішньому ринку вже досяг близько 20% від потреби – пошкоджено майже десяток найбільших НПЗ.
З огляду на ситуацію із жнивами, цю заборону майже напевно продовжать.
Найгостріше наслідки відчуває сибір. іркутська область та алтайський край першими заявили про нестачу пального. Після атаки на омський НПЗ частину ресурсів перекинули на південь, де вже триває збиральна кампанія. На дефіцит також скаржаться ростовська область, краснодарський край, поволжя та ставропілля. Найбільше потерпають дрібні господарства: вони не мають коштів, щоб закупити пальне наперед, і не мають інфраструктури для його зберігання. Саме вони першими залишаються без дизеля.
Паралельно росія втрачає можливість нормально експортувати зерно. Удари по логістиці в Азовському морі різко ускладнили роботу маршруту, через який проходить близько чверті зернового експорту. Аналітики вже скоротили прогноз експорту на 20%. За останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь – на 6,5%, а порівняно з минулим роком ціни впали на 12,6%. Міністерство транспорту пропонує перекинути вантажі на залізницю, але така схема не здатна швидко замінити морські перевезення і лише збільшує витрати.
Спроби знайти пальне за кордоном також провалилися. білорусь і Казахстан не мають вільних обсягів, а Індія відмовилася постачати готові нафтопродукти. Три найбільші державні індійські НПЗ заявили, що не мають надлишків для експорту.
Остаточно розподіл ресурсів визначає війна. Армія вже споживає на 3–5% більше пального, ніж планувалося, і її потреби лише зростатимуть. За будь-якого дефіциту військові отримають пальне першими. Аграріям дістанеться те, що залишиться. Якщо взагалі щось залишиться.
Замість підтримати фермерів, міністерство сільського господарства скоротило пільгове кредитування саме тоді, коли багато господарств уже працюють на межі збитковості. Від влади, що вимагає рекордних врожаїв, аграрії отримали не допомогу, а скорочення фінансування.
Проблеми не обмежуються нестачею грошей. Дефіцит пального на внутрішньому ринку вже досяг близько 20% від потреби – пошкоджено майже десяток найбільших НПЗ.
Якщо ще кілька місяців тому йшлося лише про дефіцит високооктанового бензину, то тепер бракує і дизеля – пального, якого росія традиційно виробляла із запасом. Кремль уже заборонив його експорт до кінця липня.
З огляду на ситуацію із жнивами, цю заборону майже напевно продовжать.
Найгостріше наслідки відчуває сибір. іркутська область та алтайський край першими заявили про нестачу пального. Після атаки на омський НПЗ частину ресурсів перекинули на південь, де вже триває збиральна кампанія. На дефіцит також скаржаться ростовська область, краснодарський край, поволжя та ставропілля. Найбільше потерпають дрібні господарства: вони не мають коштів, щоб закупити пальне наперед, і не мають інфраструктури для його зберігання. Саме вони першими залишаються без дизеля.
Паралельно росія втрачає можливість нормально експортувати зерно. Удари по логістиці в Азовському морі різко ускладнили роботу маршруту, через який проходить близько чверті зернового експорту. Аналітики вже скоротили прогноз експорту на 20%. За останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь – на 6,5%, а порівняно з минулим роком ціни впали на 12,6%. Міністерство транспорту пропонує перекинути вантажі на залізницю, але така схема не здатна швидко замінити морські перевезення і лише збільшує витрати.
Спроби знайти пальне за кордоном також провалилися. білорусь і Казахстан не мають вільних обсягів, а Індія відмовилася постачати готові нафтопродукти. Три найбільші державні індійські НПЗ заявили, що не мають надлишків для експорту.
У результаті росія опинилася в ситуації, коли продає Індії нафту, але вже не може отримати назад навіть дизельне пальне.
Остаточно розподіл ресурсів визначає війна. Армія вже споживає на 3–5% більше пального, ніж планувалося, і її потреби лише зростатимуть. За будь-якого дефіциту військові отримають пальне першими. Аграріям дістанеться те, що залишиться. Якщо взагалі щось залишиться.
За підсумками першого півріччя 2026 року умови для малого та середнього підприємництва (МСП) на рф продовжують погіршуватися
У січні-червні зареєстровано лише 66,7 тис. нових комерційних організацій – на 23,6% менше, ніж торік, і це мінімум із 2010 року. Натомість припинили діяльність 118,7 тис. підприємств, майже вдвічі більше, ніж було створено.
Погіршується і здатність бізнесу обслуговувати борги. На початок літа прострочену заборгованість мали близько 100 тис. із 600 тис. суб'єктів МСП, які користувалися банківськими кредитами, а загальний обсяг прострочення перевищив 8 млрд дол.
Причин декілька. Кредити залишаються дорогими:
Додатково тисне податкове навантаження: поріг доходу, що звільняє платників спрощеної системи від ПДВ, знизили з 769 тис. до 256 тис. дол., через що частина бізнесу вперше зіткнулася з обов'язком нараховувати цей податок і нести витрати на облік та звітність. Разом із падінням споживчого й інвестиційного попиту через санкції та невизначеність це найбільше б'є по компаніях із низькою рентабельністю та залежністю від позикових коштів.
Подальша траєкторія сектору залежатиме від того, як кремль розв'яже суперечність між фіскальним голодом і потребою зберегти підприємницьку активність. Розширення кола платників ПДВ дасть бюджету додаткові надходження, але одночасно підштовхне бізнес до дроблення компаній, переходу на спрощені й тіньові схеми.
У січні-червні зареєстровано лише 66,7 тис. нових комерційних організацій – на 23,6% менше, ніж торік, і це мінімум із 2010 року. Натомість припинили діяльність 118,7 тис. підприємств, майже вдвічі більше, ніж було створено.
Погіршується і здатність бізнесу обслуговувати борги. На початок літа прострочену заборгованість мали близько 100 тис. із 600 тис. суб'єктів МСП, які користувалися банківськими кредитами, а загальний обсяг прострочення перевищив 8 млрд дол.
Причин декілька. Кредити залишаються дорогими:
у травні середня ставка за короткостроковими позиками для МСП сягала 18,2%, за довгостроковими – 14%, тоді як доступ до дешевого державного фінансування обмежений.
Додатково тисне податкове навантаження: поріг доходу, що звільняє платників спрощеної системи від ПДВ, знизили з 769 тис. до 256 тис. дол., через що частина бізнесу вперше зіткнулася з обов'язком нараховувати цей податок і нести витрати на облік та звітність. Разом із падінням споживчого й інвестиційного попиту через санкції та невизначеність це найбільше б'є по компаніях із низькою рентабельністю та залежністю від позикових коштів.
Подальша траєкторія сектору залежатиме від того, як кремль розв'яже суперечність між фіскальним голодом і потребою зберегти підприємницьку активність. Розширення кола платників ПДВ дасть бюджету додаткові надходження, але одночасно підштовхне бізнес до дроблення компаній, переходу на спрощені й тіньові схеми.
Україна і світ – проти російської агресії.
Санкції в дії:
1️⃣На росії рівень податкових відрахувань із секторів економіки, не пов’язаних із сировинною галуззю, досяг рекордного рівня щонайменше за останні 15 років.
2️⃣Європейський Союз опрацьовує санкції проти понад 1 600 компаній, які сприяють війні росії проти України – це найбільша кількість підприємств, включених до чорного списку в рамках одного пакета заходів.
3️⃣Сенат США під час процедурного голосування підтримав законопроєкт щодо запровадження нових санкцій проти росії та Ірану.
4️⃣Літній стрибок інфляції на тлі паливної кризи відбив у росіян бажання заощаджувати гроші.
5️⃣російський експорт зерна, який щорічно приносить економіці 10–15 млрд доларів, стикається з дедалі більшими проблемами в Азовському та Чорному морях.
Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.
Санкції в дії:
1️⃣На росії рівень податкових відрахувань із секторів економіки, не пов’язаних із сировинною галуззю, досяг рекордного рівня щонайменше за останні 15 років.
2️⃣Європейський Союз опрацьовує санкції проти понад 1 600 компаній, які сприяють війні росії проти України – це найбільша кількість підприємств, включених до чорного списку в рамках одного пакета заходів.
3️⃣Сенат США під час процедурного голосування підтримав законопроєкт щодо запровадження нових санкцій проти росії та Ірану.
4️⃣Літній стрибок інфляції на тлі паливної кризи відбив у росіян бажання заощаджувати гроші.
5️⃣російський експорт зерна, який щорічно приносить економіці 10–15 млрд доларів, стикається з дедалі більшими проблемами в Азовському та Чорному морях.
Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.
Уряд рф офіційно визнав те, що й так було очевидним: масштабний план заміщення іноземної електроніки провалився
Частку російської продукції в державних проєктах до 2030 року знизили з обіцяних 80% до жалюгідних 58,7%. Ініціатором пониження планки виступив мінпромторг рф – навіть в уряді розуміють нездатність галузі виконати поставлені завдання.
Причина банальна для путінської економіки – гроші закінчилися. Програма розвитку електронного машинобудування недоотримала 422,7 млн дол. фінансування на 2026–2028 роки, а видатки на профільну держпрограму обвалилися вп'ятеро:
Частину проєктів зі створення обладнання для мікроелектроніки просто скасували, а строки виробництва процесорів і модемів перенесли аж до 2032 року, тобто на невизначене майбутнє.
Технологічна убогість галузі підтверджується напряму. Процесори «иртыш», які москва видавала за власну розробку для критичної інфраструктури, виявилися фактично копією китайських «Loongson». Водночас національний дослідницький центр «Курчатовский институт» не завершив у визначені терміни розроблення мікросхем, покликаних замінити продукцію компаній «Intel», «Integrated Device Technology», «Marvell Technology» і «Broadcom». Самі російські фахівці визнають:
Держзамовники рятуються китайськими компонентами, видаючи це за «гібридні рішення».
За оцінками самих же російських експертів, локалізація понад 60% неможлива без власного виробництва мікросхем за нормами 28 нм і менше. А це під санкціями і без доступу до західних технологій виглядає фантастикою. Відмова від цифри 80% – це капітуляція перед реальністю:
технологічний суверенітет, яким так любить хвалитися кремль, залишається порожньою пропагандистською вигадкою.
Частку російської продукції в державних проєктах до 2030 року знизили з обіцяних 80% до жалюгідних 58,7%. Ініціатором пониження планки виступив мінпромторг рф – навіть в уряді розуміють нездатність галузі виконати поставлені завдання.
Причина банальна для путінської економіки – гроші закінчилися. Програма розвитку електронного машинобудування недоотримала 422,7 млн дол. фінансування на 2026–2028 роки, а видатки на профільну держпрограму обвалилися вп'ятеро:
з 338,4 млн дол. у 2024 році до мізерних 62,6 млн дол. у 2026-му.
Частину проєктів зі створення обладнання для мікроелектроніки просто скасували, а строки виробництва процесорів і модемів перенесли аж до 2032 року, тобто на невизначене майбутнє.
Технологічна убогість галузі підтверджується напряму. Процесори «иртыш», які москва видавала за власну розробку для критичної інфраструктури, виявилися фактично копією китайських «Loongson». Водночас національний дослідницький центр «Курчатовский институт» не завершив у визначені терміни розроблення мікросхем, покликаних замінити продукцію компаній «Intel», «Integrated Device Technology», «Marvell Technology» і «Broadcom». Самі російські фахівці визнають:
повного циклу виробництва сучасної електроніки в країні просто немає – ні матеріалів, ні обладнання, ні технологій.
Держзамовники рятуються китайськими компонентами, видаючи це за «гібридні рішення».
За оцінками самих же російських експертів, локалізація понад 60% неможлива без власного виробництва мікросхем за нормами 28 нм і менше. А це під санкціями і без доступу до західних технологій виглядає фантастикою. Відмова від цифри 80% – це капітуляція перед реальністю:
технологічний суверенітет, яким так любить хвалитися кремль, залишається порожньою пропагандистською вигадкою.
Із 2 серпня уповноважений у справах релігій та національностей білорусі підпорядковуватиметься безпосередньо лукашенку, а не уряду
Формально це лише зміна структури управління. Але фактично режим забирає релігійну сферу під прямий контроль президентської вертикалі.
Державні медіа пояснюють цей процес необхідністю швидше ухвалювати рішення щодо міжконфесійних проєктів і законодавчих ініціатив. Однак за цими формулюваннями прихована інша мета:
Церкви залишаються одними з небагатьох структур у білорусі, що мають власні мережі, авторитет серед людей і зв’язки за межами країни. Католицькі, протестантські та частина православних громад орієнтуються не лише на мінську вертикаль. Для багатьох вірян їхній духовний авторитет не пов’язаний із лукашенком чи державною системою.
Саме це створює для режиму проблему. Влада намагається не залишати простору для появи незалежних центрів впливу, особливо в умовах можливих внутрішніх криз.
Є й розрахунок на випадок кризи навколо самого лукашенка. Якщо виникне боротьба за владу або він втратить можливість керувати, церкви теоретично можуть стати одним із каналів суспільної мобілізації чи підтримки іншого політичного центру. Режим намагається прибрати такий ризик заздалегідь, прив’язуючи ключові посади до людей, особисто залежних від чинної влади.
Для самих релігійних організацій це навряд чи щось змінить. Вона не дає їм більше свободи і не послаблює тиск. Уповноважений і надалі виконуватиме не функцію захисту прав вірян, а роль контролера, який стежить, щоб церкви не виходили за межі, встановлені режимом.
Формально це лише зміна структури управління. Але фактично режим забирає релігійну сферу під прямий контроль президентської вертикалі.
Державні медіа пояснюють цей процес необхідністю швидше ухвалювати рішення щодо міжконфесійних проєктів і законодавчих ініціатив. Однак за цими формулюваннями прихована інша мета:
посилити контроль над найбільшими організованими спільнотами країни, які не залежать від влади повністю.
Церкви залишаються одними з небагатьох структур у білорусі, що мають власні мережі, авторитет серед людей і зв’язки за межами країни. Католицькі, протестантські та частина православних громад орієнтуються не лише на мінську вертикаль. Для багатьох вірян їхній духовний авторитет не пов’язаний із лукашенком чи державною системою.
Саме це створює для режиму проблему. Влада намагається не залишати простору для появи незалежних центрів впливу, особливо в умовах можливих внутрішніх криз.
Підпорядкування уповноваженого особисто лукашенку дозволяє швидше втручатися в роботу релігійних організацій і тримати їх під політичним наглядом.
Є й розрахунок на випадок кризи навколо самого лукашенка. Якщо виникне боротьба за владу або він втратить можливість керувати, церкви теоретично можуть стати одним із каналів суспільної мобілізації чи підтримки іншого політичного центру. Режим намагається прибрати такий ризик заздалегідь, прив’язуючи ключові посади до людей, особисто залежних від чинної влади.
Для самих релігійних організацій це навряд чи щось змінить. Вона не дає їм більше свободи і не послаблює тиск. Уповноважений і надалі виконуватиме не функцію захисту прав вірян, а роль контролера, який стежить, щоб церкви не виходили за межі, встановлені режимом.
Україна і світ – проти російської агресії.
Санкції в дії:
1️⃣російська економіка завершила перше півріччя 2026 року зростанням на 0,3%, прозвітував мінекономрозвитку.
2️⃣«сбербанк» фіксує дефіцит рубльової ліквідності на російському міжбанківському ринку через рекордний відтік коштів у готівку. З початку липня обсяг готівки в обігу зріс майже на 600 млрд рублів.
3️⃣Голова російського союзу промисловців і підприємців шохін заявив, що висока ключова ставка цб рф призведе до осінніх банкрутств бізнесу.
4️⃣Збільшення страхових премій під час перевезення через Чорне море призвело до зростання дисконту на нафту марки Urals у новоросійську на 1,1 долара за тиждень – до 26,6 долара за барель.
5️⃣Виробництво російських вин у січні–червні скоротилося на 12,6–14% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Споживачі почали активно економити, а попит – падати.
Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.
Санкції в дії:
1️⃣російська економіка завершила перше півріччя 2026 року зростанням на 0,3%, прозвітував мінекономрозвитку.
2️⃣«сбербанк» фіксує дефіцит рубльової ліквідності на російському міжбанківському ринку через рекордний відтік коштів у готівку. З початку липня обсяг готівки в обігу зріс майже на 600 млрд рублів.
3️⃣Голова російського союзу промисловців і підприємців шохін заявив, що висока ключова ставка цб рф призведе до осінніх банкрутств бізнесу.
4️⃣Збільшення страхових премій під час перевезення через Чорне море призвело до зростання дисконту на нафту марки Urals у новоросійську на 1,1 долара за тиждень – до 26,6 долара за барель.
5️⃣Виробництво російських вин у січні–червні скоротилося на 12,6–14% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Споживачі почали активно економити, а попит – падати.
Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.
кремль уже не робить ставку на «міцну родину» як основу демографічної політики. Тепер просувають нову ідею: матері-одиначки мають народжувати дітей за державної підтримки
Детальніше
Детальніше
росія втратила довіру іноземних інвесторів. Частка нерезидентів в ОФП впала до історичного мінімуму – 3% проти майже 35% у 2020 році
Детальніше
Детальніше
«росатом» зірвав терміни будівництва АЕС в Індії.
Прострочена дебіторська заборгованість компаній рф до кінця травня досягла 9 трлн руб.
«сбербанк» закликав росіян готуватися до нового підвищення податків у 2027 році.
У січні–травні 2026 року витрати росіян на ритуальні послуги зросли на 9,6%.
Збірну росії з хокею не допустили до чемпіонату світу 2027 року. Рада Міжнародної федерації хокею (IIHF) продовжила усунення збірної рф на 2027 рік.
Детальніше
Прострочена дебіторська заборгованість компаній рф до кінця травня досягла 9 трлн руб.
«сбербанк» закликав росіян готуватися до нового підвищення податків у 2027 році.
У січні–травні 2026 року витрати росіян на ритуальні послуги зросли на 9,6%.
Збірну росії з хокею не допустили до чемпіонату світу 2027 року. Рада Міжнародної федерації хокею (IIHF) продовжила усунення збірної рф на 2027 рік.
Детальніше
Україна повертає дітей: ще четверо юних українців знову вдома 🫂🇺🇦
У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та за посередництва Першої леді Сполучених Штатів Америки Меланії Трамп, зокрема завдяки зусиллям Офісу Омбудсмана України, четверо дітей віком від 6 до 15 років повернулися на рідну землю.
Кожне щасливе повернення – це сльози радості, неймовірні емоції та щемливі моменти.
Це ще одне свідчення того, що Україна не припиняє боротьбу за кожну свою дитину, яку розв’язана росією війна відірвала від рідної домівки.
З поверненням, рідні💛💙
Співавтори фото: Офіс Омбудсмана України
У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та за посередництва Першої леді Сполучених Штатів Америки Меланії Трамп, зокрема завдяки зусиллям Офісу Омбудсмана України, четверо дітей віком від 6 до 15 років повернулися на рідну землю.
Кожне щасливе повернення – це сльози радості, неймовірні емоції та щемливі моменти.
Це ще одне свідчення того, що Україна не припиняє боротьбу за кожну свою дитину, яку розв’язана росією війна відірвала від рідної домівки.
З поверненням, рідні💛💙
Співавтори фото: Офіс Омбудсмана України
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Зустріч з мамою після 4 років розлуки: шестирічний Давид нарешті воззʼєднався з родиною❤️🩹
Це одна з багатьох щемливих історій повернення наших дітей. Коли російські війська розпочали інтенсивні обстріли міста, батьки хлопчика були змушені евакуюватися. У цей час 2-річний Давид перебував у своїх бабусі та дідуся на тимчасово окупованій території Луганської області. Через окупацію родина не мала можливості самостійно повернути дитину додому.
У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та за посередництва Першої Леді Сполучених Штатів Америки Меланії Трамп, зокрема завдяки зусиллям Офісу Омбудсмана України, нарешті після довгої розлуки хлопчик воззʼєднався з родиною.🫂💙
Це одна з багатьох щемливих історій повернення наших дітей. Коли російські війська розпочали інтенсивні обстріли міста, батьки хлопчика були змушені евакуюватися. У цей час 2-річний Давид перебував у своїх бабусі та дідуся на тимчасово окупованій території Луганської області. Через окупацію родина не мала можливості самостійно повернути дитину додому.
У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та за посередництва Першої Леді Сполучених Штатів Америки Меланії Трамп, зокрема завдяки зусиллям Офісу Омбудсмана України, нарешті після довгої розлуки хлопчик воззʼєднався з родиною.🫂💙
Майже 850 тис. людей на росії постраждали від надзвичайних ситуацій за перші шість місяців 2026 року
Це у шість разів більше, ніж за аналогічний період торік. Дані мнс показують не просто зростання кількості аварій і стихійних лих. Вони демонструють, наскільки кремль виявився нездатним підтримувати власну інфраструктуру.
російська влада роками спрямовувала гроші на війну, силові структури й пропаганду, залишаючи без належного ремонту комунальні мережі, дамби, системи водовідведення та енергопостачання. У результаті:
За пів року в різних регіонах росії загинули 156 людей – у півтора раза більше, ніж торік. Кількість зафіксованих надзвичайних ситуацій зросла на 24% і досягла 146 випадків. У мнс традиційно пояснюють це поєднанням техногенних аварій, стихійних явищ і складної погоди. Але за сухою чиновницькою статистикою стоять десятиліття бездіяльності та системного нехтування безпекою людей.
Стихійні лиха цього року вдарили по різних регіонах росії – від дагестану до уралу. У дагестані через повені рятувальникам довелося евакуювати понад 3000 людей. У чечні вода пошкодила понад 1200 житлових будинків. Місцева влада знову почала діяти лише після того, як наслідки бездіяльності вже стали очевидними.
Влітку проблеми перекинулися на свердловську область. Через сильні зливи та паводки там були підтоплені понад 500 будинків, дач і присадибних ділянок. Із небезпечних районів довелося евакуювати сотні людей.
У постраждалих районах уралу рятувальні роботи тривають досі. Фахівці відкачують воду з лікарень, очищають території після підтоплень, дезінфікують джерела питної води та розвозять допомогу мешканцям. Фактично рятувальникам доводиться компенсувати те, що роками не робили чиновники.
Кожна нова повінь, аварія чи відключення електроенергії стають нагадуванням про одну й ту саму проблему:
російська влада витрачала ресурси не на захист людей та оновлення країни, а на власні політичні цілі. Ціна цієї політики – зруйнована інфраструктура і тисячі людей, які залишаються сам на сам із наслідками державної бездіяльності.
Це у шість разів більше, ніж за аналогічний період торік. Дані мнс показують не просто зростання кількості аварій і стихійних лих. Вони демонструють, наскільки кремль виявився нездатним підтримувати власну інфраструктуру.
російська влада роками спрямовувала гроші на війну, силові структури й пропаганду, залишаючи без належного ремонту комунальні мережі, дамби, системи водовідведення та енергопостачання. У результаті:
звичайні аварії та природні явища все частіше перетворюються на масштабні надзвичайні ситуації.
За пів року в різних регіонах росії загинули 156 людей – у півтора раза більше, ніж торік. Кількість зафіксованих надзвичайних ситуацій зросла на 24% і досягла 146 випадків. У мнс традиційно пояснюють це поєднанням техногенних аварій, стихійних явищ і складної погоди. Але за сухою чиновницькою статистикою стоять десятиліття бездіяльності та системного нехтування безпекою людей.
Стихійні лиха цього року вдарили по різних регіонах росії – від дагестану до уралу. У дагестані через повені рятувальникам довелося евакуювати понад 3000 людей. У чечні вода пошкодила понад 1200 житлових будинків. Місцева влада знову почала діяти лише після того, як наслідки бездіяльності вже стали очевидними.
Влітку проблеми перекинулися на свердловську область. Через сильні зливи та паводки там були підтоплені понад 500 будинків, дач і присадибних ділянок. Із небезпечних районів довелося евакуювати сотні людей.
У постраждалих районах уралу рятувальні роботи тривають досі. Фахівці відкачують воду з лікарень, очищають території після підтоплень, дезінфікують джерела питної води та розвозять допомогу мешканцям. Фактично рятувальникам доводиться компенсувати те, що роками не робили чиновники.
Кожна нова повінь, аварія чи відключення електроенергії стають нагадуванням про одну й ту саму проблему:
російська влада витрачала ресурси не на захист людей та оновлення країни, а на власні політичні цілі. Ціна цієї політики – зруйнована інфраструктура і тисячі людей, які залишаються сам на сам із наслідками державної бездіяльності.
🇸🇪 13 серпня Риксдаг Швеції розгляне урядовий законопроєкт про створення нової Служби зовнішньої розвідки (Sveriges utrikes underrättelsetjänst, UND)
Голосування має завершити реформу шведської розвідувальної системи, підготовка до якої триває вже певний час.
Уряд заздалегідь почав організаційні зміни: передав майбутній службі частину фінансування та ресурсів збройних сил, а також підготував пакет із 23 законодавчих змін.
Вони визначають правила обробки персональних даних, ведення зовнішньої розвідки, радіоелектронного перехоплення, використання спеціальних прикриттів, обміну інформацією зі шведськими та іноземними спецслужбами і роботи з секретною інформацією.
Згідно із законопроєктом UND стане окремим цивільним державним органом, який не входитиме до складу збройних сил.
Уряд визначатиме головні напрями її роботи, а результати діяльності отримуватимуть органи, відповідальні за зовнішню політику, безпеку та економіку.
Нова служба відповідатиме за:
▫️ агентурний і технічний збір інформації;
▫️ її аналіз;
▫️ оцінювання намірів і можливостей іноземних держав та інших зовнішніх суб’єктів;
▫️ підготовку стратегічних прогнозів для уряду;
▫️ співпрацю з іноземними розвідками й міжнародними організаціями;
▫️ участь у визначенні завдань для шведської служби радіоелектронної розвідки FRA.
Водночас військова розвідка Швеції (MUST) збереже свої функції та продовжить комплектувати власні підрозділи.
На думку західних експертів, ця реформа відбувається на тлі прагнення європейських держав посилити власні розвідувальні можливості та менше залежати від зовнішніх джерел інформації.
Коаліційна угода уряду Нідерландів на 2026–2030 роки передбачає створення європейського аналога альянсу Five Eyes за участю групи провідних країн.
У Німеччині також обговорюють поглиблення співпраці між окремими державами у сфері обміну розвідувальними даними.
Створення UND свідчить про зміну підходів Швеції до оцінювання зовнішніх загроз.
Якщо раніше основний акцент робився на аналізі військових можливостей інших держав, то тепер більшу увагу приділятимуть політичним намірам, процесу ухвалення рішень іноземним керівництвом і його готовності йти на ризик.
Водночас реформа має спростити взаємодію Швеції з цивільними розвідувальними службами інших європейських країн.
Голосування має завершити реформу шведської розвідувальної системи, підготовка до якої триває вже певний час.
Уряд заздалегідь почав організаційні зміни: передав майбутній службі частину фінансування та ресурсів збройних сил, а також підготував пакет із 23 законодавчих змін.
Вони визначають правила обробки персональних даних, ведення зовнішньої розвідки, радіоелектронного перехоплення, використання спеціальних прикриттів, обміну інформацією зі шведськими та іноземними спецслужбами і роботи з секретною інформацією.
Згідно із законопроєктом UND стане окремим цивільним державним органом, який не входитиме до складу збройних сил.
Уряд визначатиме головні напрями її роботи, а результати діяльності отримуватимуть органи, відповідальні за зовнішню політику, безпеку та економіку.
Нова служба відповідатиме за:
▫️ агентурний і технічний збір інформації;
▫️ її аналіз;
▫️ оцінювання намірів і можливостей іноземних держав та інших зовнішніх суб’єктів;
▫️ підготовку стратегічних прогнозів для уряду;
▫️ співпрацю з іноземними розвідками й міжнародними організаціями;
▫️ участь у визначенні завдань для шведської служби радіоелектронної розвідки FRA.
Водночас військова розвідка Швеції (MUST) збереже свої функції та продовжить комплектувати власні підрозділи.
На думку західних експертів, ця реформа відбувається на тлі прагнення європейських держав посилити власні розвідувальні можливості та менше залежати від зовнішніх джерел інформації.
Коаліційна угода уряду Нідерландів на 2026–2030 роки передбачає створення європейського аналога альянсу Five Eyes за участю групи провідних країн.
У Німеччині також обговорюють поглиблення співпраці між окремими державами у сфері обміну розвідувальними даними.
Створення UND свідчить про зміну підходів Швеції до оцінювання зовнішніх загроз.
Якщо раніше основний акцент робився на аналізі військових можливостей інших держав, то тепер більшу увагу приділятимуть політичним намірам, процесу ухвалення рішень іноземним керівництвом і його готовності йти на ризик.
Водночас реформа має спростити взаємодію Швеції з цивільними розвідувальними службами інших європейських країн.