Горе — це не проблема, яку потрібно вирішити, а процес, який потрібно пережити.

Елізабет Кюблер-Росс
(Elizabeth Kübler-Ross, On Grief and Grieving)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Парадоксально, але чим більше ми забуваємо про себе — тим більше ми реалізуємо себе.

Віктор Франкл
Джерело: Frankl, V. E. The Will to Meaning: Foundations and Applications of Logotherapy, Plume, 2014, p. 63.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Зарядіть канал трошечки 🙂

Друзі, мені тут кажуть, що на каналі багато якоїсь незрозумілої реклами під постами - казино, екстресенси, якийсь мотлох.
Я цього не бачу, бо у мене телеграм преміум.

Але якщо зарядите канал - то зможу і історії викладати, більше користувацький реакцій давати, 7 стилів для посилань і на 50 рівні реклами не буде. Це точно 🙂

Дякую вам. Вірю, що
Зарядити можна тут:
https://t.iss.one/BagnenkoPsy?boost

Вірю, що всього 6 зарядів швидко зберемо.

Книга «Перемогти контузію»

Приїхала свіжа книга від видавництва Ростислава Бурлаки, яке спеціалізується на видавництві якісної психологічної літератури.

Я працюю з військовими, звільненими з полону і ветеранами, тому ця інформація дуже важлива зараз.

Навіть легкі травми можуть призвести до серйозних життєвих проблем, таких як РДУГ, депресія, туман в голові, перевтома, головний біль і біль у тілі, емоційні перепади, проблеми зі сном, збільшення ваги, тривожність, що паралізує і ПТСР,

Книга охоплює дуже широкий вплив травм голови в історії - від Короля Генріха VIII, Гораціо Нельсона і Мері Лінкольн (дружини Авраама Лінкольна) до Елвіса Преслі і ветеранів війни з ПТСР.

Про що в книзі?
✅ Як впливає травма голови і чому в людини стаються раптові зміни.
✅ Як з цим працювати
✅ Як лікувати.
✅ Які новитні дослідження є?

Книга багатообіцяюча.
Тут багато експертних знань і доволі легко читається.
В передмові купа провідних спеціалістів радять. Це викликає довіру і інтерес.
А найголовніше - багато реакцій від людей, яким допомогла ця інформація - військових, ветеранів, цивільних. Це для мене найцінніше.

Я тільки почав. Поки не можу дати якусь оцінку.
Тішусь, що такі якісні книги почали видавати - для нашого суспільства особливо зараз це дуже важливо.
В коментарях залишу зміст.

Ще дуже подобається назва. Доволі оптимістично звучить - «Перемогти контузію».

Люблю такі книги. Вважаю, що важливо мати такі в бібліотеці і поступово збираю бібліотеку якісних книг по відновленню військових і цивільних.

А що ви читаєте зараз?
@BagnenkoText

Які зміни стаються з людиною в окупації?

Це не зовсім моя тема, бо я клінічний психолог, в першу чергу. Але насправді це дуже моя, бо я українець, я з Херсона і величезна частина мого рідного краю і моєї країни окупована.
Зараз місця, які я люблю і де я проводив літо безнадійно заросли бур’яном окупації.

Складні часи породжують складні питання.
І на подкасті ми обговорюємо складні питання з точки зору психології.
Я дуже давно хотів поговорити про окупацію і зміни в окупації.

І мені здається, у мене вийшло домовитись з найкращою людиною, яка могла б про це розказати.

В гостях - Сергій Данілов,  заступник директора Центру близькосхідних досліджень.
Його інсайди про війну, життя в окупації завжди цікаво читати на його сторінках в соцмережах. А ще я просто навчався у пана Сергія, тому знаю, що спілкування з ним завжди цікаве!
Тому я і хотів поговорити саме з ним.
І хоча записали ще весною, але інформацію дуже актуальна.

Про що у випуску?

✅ Як проводять дослідження про життя в окупації.
✅ Про ситуацію на окупованих територіях.
✅ Чому люди мінімізують контакти одне з одним через недовіру.
✅ Про вплив підриву Каховської ГЕС
✅ Як відбувається виїзд з окупації зараз.
✅ Як змінюється мислення людини за роки окупації, та що буде, якщо окупація продовжиться.
✅ Як інтегрувати окуповані території після повернення України?
✅ Кому продає себе р*сійська пропаганда і хто їй вірить?
✅ Що має робити держава, щоб люди хоча б розуміли, що вони потрібні?
✅ Що можемо робити ми як пересічні громадяни?
✅ Важливість регіональних медіа для нас, для українців і як підтримати
✅ Книги випуску: Василь Стус "Листи до сина" і Едіт Еґер "Дар»

Відео тут:
https://youtu.be/TbBslgefqxo

Загалом вийшла змістовна і дуже цікава для мене бесіда.
Якщо вам болить за окуповану територію України - то вам точно буде це потрібно подивитись.

До речі, згадуємо у відео важливі регіональні медіа - ВГОРУ, Мост, радіо Х On, Катю Цимбалюк та інших.
Дякую за те, що робите, це надважлива робота і я щиро вважаю, що такі медіа треба підтримувати стабільною підпискою і донатами.

А якщо це корисно - поставте вподобайку відео, коментар напишіть - або в особисті. Це купа роботи цілої команди, щоб записати, змонтувати, викласти і нам буде приємно 🙂
Дякую всім за вашу підтримку. Без вас було б складно робити цей контент.

@BagnenkoPsy

Поважати людину неможливо, не розуміючи її; турбота і відповідальність сліпі, коли немає розуміння, а розуміння неможливе, коли немає щирої турботи.

Еріх Фромм, «Мистецтво любові»

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Як справитись з тривогою?

Через війну, втрати, біль, невідомість і постійні обстріли майже кожен із нас стикається з відчуттям тривоги.

В цьому відео — три робочі принципи, які допоможуть справитися з цимч

Піклуйтеся про свій емоційний стан і про тих, хто поруч.

Поставте 🔥 або “+”, якщо це було корисно. Дякую!
@bagnenkoPsy

«Втрата — це ціна, яку ми платимо за любов. І саме тому ми маємо право на горе».

Колін Маррі Паркес
(Colin Murray Parkes, Bereavement: Studies of Grief in Adult Life)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Як справлятись з тривожністю. 5 способів.

Постійна тривожність - це не просто часте хвилювання. Це стан, при якому людина майже безперервно відчуває напруження, очікує небезпеки, передбачає негативний розвиток подій. Такий стан впливає на всі сфери життя: емоційну, фізичну, когнітивну, поведінкову.

Як постійна тривожність заважає жити
1. Порушення мислення
Знижується здатність зосереджуватися, погіршується памʼять, важко приймати рішення. У голові постійно прокручуються тривожні сценарії.
2. Виснаження організму
Напруження мʼязів, головний біль, тахікардія, втома навіть після сну, порушення травлення. Імунітет слабшає.
3. Проблеми в спілкуванні
Людина уникає контактів, боїться сказати щось недоречно. Тривога впливає на робочі й особисті стосунки, зʼявляється відчуження.
4. Замкнене коло уникання
Що більше людина уникає ситуацій, що викликають тривогу, то сильнішою вона стає. Тривога поширюється на дедалі більше аспектів життя.

І це замкнене коло.
Справитись з цим можна завдяки роботі з тривожністю і зменшенню її.


Як із цим справитися
1. Дихання та розслаблення
Допомагають прості техніки, наприклад повільне дихання квадратом: 4 секунди вдих, 4 затримка, 4 видих, 4 пауза. Корисна також мʼязова релаксація — поступове розслаблення частин тіла.
2. Щоденник тривоги
Записуй, що викликало тривогу, які думки при цьому виникли, як ти відреагував. Це допомагає розпізнавати автоматичні негативні переконання.
3. Перевірка думок
Запитуй себе: що я думаю? чи є докази? як би я порадив іншій людині? Це дозволяє дистанціюватися від тривожних перекручень.
4. Рухова активність
Регулярні фізичні навантаження знижують рівень гормонів стресу, активізують вироблення ендорфінів. Допомагають навіть 20-хвилинні прогулянки.
5. Контроль над інформацією
Варто обмежити кількість новин, особливо негативного змісту. Регулярне занурення в тривожний інформаційний фон лише підсилює напруження.


Тривожність не потрібно придушувати - її потрібно розуміти. Вона сигналізує про потребу в безпеці. Навчившись чути її без паніки, можна знайти внутрішню опору. Якщо потрібно, можу допомогти сформувати персональну стратегію саморегуляції.



Серія майстер-класів про тривогу і хронічний стрес.

Також запрошую на серію майстер-класів про тривогу, хронічний стрес і взаємодію військових і цивільних.

Запрошую на серію майстер-класів: "Тривога. Хронічний стрес. Взаємодія з військовими. Базові речі.”


Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців.
2. Військовослужбовці, які відчувають вигорання і виснаження.
3. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
4. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Якщо хочете глибше вчитись цьому - долучайтесь до майстер-класів.
Реєстрація тут. Стартуємо 12 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.

Якщо вам це корисно - поставте + в коментарях або вогник.
напишу ще про хронічний стрес і що дуже допомагає справлятись.

І дякую за вашу активність
@bagnenkoPsy

Не нудьгувати самому і не набридати іншому – найважливіша умова кохання.

Еріх Фромм «Мистецтво любові»

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Світ зламався. Голова кругом від втрат. Мене рятує лише творчість.

Коли кожен місяць хорониш товариша — голова кругом іде від втрат.
Вже просто не відчуваєш де реальність, де нереальність
Стільки негідних людей навколо.
А вмирають світлі люди.
Нема їх такої кількості в житті моєму.
Ти живеш життя. А потім починаєш відрізати по частинам.
Ми як брати, розуміли і відчували одне одного.
Розмовляєш з людиною. І відчуваєш спокій.

***
До війни я був веселий
Веселі компанії.
Все змінилось. Після бойових З 2022 року служу.
В вересні вже відбивати штурми.
8 вересня. Зміни бачу в собі
Тривожність
Постійні кошмари. Побратими, які сняться.
Виїхали на позиції. З 10 я один остався в живих.
Дуже важко з цим.
5 побратимів на очах загинули.
На позиціях всіх розкидало.
Попало так, що ми були на одній позиції разом.
Сам виходив з позицій.
До точки евакуації 3 години
Був контужений. В цьому стані важче йти.
Але дійшов.
***
Саме більше був на позиціях 91 день.
Думав вже нема шансів вижити.
Так сильні штурми були.
Після того і почалась дуже сильна тривога.
Іноді вночі прокидаюсь і не знаю хто я в де я є.
Просто лежу хвилин 5-7 і згадую, хто я.
Рік тому востаннє був ну позиціях.
І ця напруга не зменшується.

***
Що дратує: Агресія, спогади про втрати побратимів, бісить неефективне управління.
Я відмовляюсь сприймати це. Катастрофа.
Не хочуть вчитись. Управляти.
Був в різних видах військ
Є з чим порівнювати.
Ми втрачаємо людей, на жаль.
Арт терапія допомагає. Це єдине що допмагає
Малюю комікси
Роблю пародію на командирів і полковників. Чисто для себе, але стає легше.

***

Багато людей живуть по принципу
“Не заважай жити” і “Іди зі своєю війною”.

Мене рятують лише творчість
Малюю трампа, європейських лідерів, командирів деяких.
Де вони посміховисько. Повними ідіотами виставляю їх.
І це допомагає. Це єдине.
Я ніколи таким не займався.
Раптом рука стала по-іншому ходить.

На жаль, зараз люди стали чіплятись за свою карʼєру.
Раніше — результат і перемога в битві.
А зараз — посади.

***

Я себе не бачу в майбутньому зовсім.
Я був успішний бізнесмен.
А зараз не хочеться нічого
За 3.5 роки — 15 днів в отпуску був. Як ви думаєте, це ок?
Я себе ніде не бачу. Можу списатись. І не хочу думати про це.
Бізнеса немає. І бажання вже немає починати
Страху немає.
І інстинкт самозбереження відбитий.
Я як білробот. Сказали щробити. Я йду.

***
Доволі комфортно почуваю себе сам в 4 стінах.
За кермом авто чудово почуваю себе.
Включив музичку яку-небудь. Та й їдеш собі. А коли повна тиша — насторожений.
Сектора постійно проглядаю.

***
В тилу все банально.
У всіх якісь проблеми із-за дрібниць. всі щось відмічають..
Там людей хоронять. Каждий день. Пачками.
В 22 році коли їхав — я знав за що я їхав.
Зараз нема розуміння за що воюю.

***
Яка подія найболючіша?
Несправедливість, не подія. Хлопці зайшли на позицію. Стрілкові бої були.
Хлопець. Термінатор. Пробув на позиції 42 дні.
26 ** завалив.
13 дронів збит з автомату.
Людина яка тирила соляру — дають нагороду.
А той, хто реально воював — нічого.
Ця несправедливість. Абсолютна несправедливість у всьому.
Світ зламався.

***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. я працюю клінічним психологом в центрі ментального здоров’я (шпиталі для військових) і моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.

Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

Хронічний стрес. Чому він повільно вбиває, якщо з ним не навчитись взаємодіяти працювати.

Давайте розберемось з базовими поняттями.

Чому стрес не є ворогом?
Стрес сам по собі не є ворогом. Це природна реакція організму на загрозу - короткочасна мобілізація сил, яка дозволяє втекти, боротися або швидко ухвалити рішення. Але якщо стрес стає постійним - він з корисного інструменту перетворюється на руйнівну силу.

Що таке хронічний стрес?
Хронічний стрес - це стан, коли навантаження на психіку й тіло не знижується протягом тривалого часу. Людина не встигає відновитися, тому залишається в режимі постійної “внутрішньої тривоги”. Це може бути спричинено війною, небезпекою, втратою дому, нестабільністю, хворобою, або навіть надмірною відповідальністю без відпочинку.
Всі ті, хто живе в Україні вже більше 3,5 років живуть в хронічному стресі. І це базова установка, на жаль.

Як він впливає на тіло?
1. Серце і судини
Під впливом стресу в крові підвищується рівень кортизолу й адреналіну. Серце працює швидше, тиск зростає. Якщо це триває місяцями - зростає ризик інфарктів, інсультів, аритмій.

2. Імунна система
Хронічний стрес послаблює імунітет. Організм гірше протистоїть вірусам, інфекціям, запускаються запальні процеси. Людина частіше хворіє.

3. Нервова система
Тривала дія гормонів стресу призводить до порушення сну, виснаження, дратівливості, погіршення памʼяті. Можуть розвиватися депресія, тривожні розлади, панічні атаки.

4. Шлунково-кишковий тракт
Порушується робота травної системи. Частими стають виразки, синдром подразненого кишечника, нудота, втрати апетиту.

5. Гормональна система
Стрес впливає на репродуктивну систему, порушує менструальний цикл, може знижувати рівень тестостерону. Також порушується регуляція апетиту та сну.

А як впливає на психіку?
Хронічний стрес змінює відчуття себе. Людина починає жити на автоматі, втрачає радість, сенс, зв’язок з емоціями. У стані виснаження навіть дрібниці здаються непереносними. Зникає відчуття безпеки, виникає постійна настороженість — і тіло, і психіка не мають “виходу з бойової тривоги”.

Хронічний трес може призвести до незворотніх і дуже поганих наслідків.
Бо наш організм не створений для постійної мобілізації. Серце, мозок, імунна система - усе виснажується. Хронічний стрес збільшує ризик не лише психічних розладів, а й онкологічних захворювань, діабету, суїцидальних думок. У складних випадках - людина не витримує і тіло «вимикається».

Цей пост доволі сумно звучить, але буде продовження. Позитивне. Бо з цим можна справлятись.
В наступному розкажу, що допомагає справлятись з хронічним стресом.

А якщо точно хочете навчатись цьому - запрошую на серію майстер-класів.


Серія майстер-класів про тривогу і хронічний стрес.
Також запрошую на серію майстер-класів про тривогу, хронічний стрес і взаємодію військових і цивільних.

Запрошую на серію майстер-класів: "Тривога. Хронічний стрес. Взаємодія з військовими. Базові речі.”

Кому буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців.
2. Військовослужбовці, які відчувають вигорання і виснаження.
3. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
4. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Реєстрація тут. Стартуємо 12 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.

Якщо вам це корисно - поставте + в коментарях або вогник.
Хоча б 30 вогників наберемо, - напишу продовження. Бо кожен пост забирає стільки часу і ресурсу, що буду вдячний за ваші реакції.
@bagnenkoPsy

Прийняття себе – основа психічного здоров’я.

Альберт Елліс
Джерело: Ellis, A. (2004). The Road to Tolerance: The Philosophy of Rational Emotive Behavior Therapy. Amherst, NY: Prometheus Books.
Альберт Елліс (1913 - 2007) - американський психолог і когнітивний терапевт, автор раціонально-емоційної поведінкової терапії, підходу в психотерапії, який розглядає негативні емоції і дисфункціональні поведінкові реакції як такі, що з'являються не внаслідок власне досвіду, а внаслідок інтерпретації цього досвіду, тобто як результат неправильних когнітивних установок — ірраціональних вірувань.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Працюю все бальше зараз зі звільненими з полону.

Хлопці звільняються, потрапляють в державні лікарні і шпиталі, і поступово відновлюються.
Я є одним з тих клінічних психологів, який працює з ними в нашому шпиталі.

Відчуваю, що ця тема потребує більшого висвітлення.
Хочу розказати про план відновлення, який є у мене в ідеалі (звісно в наших реаліях, часто не встигаємо все).
Звісно мій досвід не універсальний. Але точно обіцяю поділитись практичними знаннями, що працює.

Що вам важливо знати?

Якщо це цікаво — поставте 🔥 або + в коментарях.
@bagnenkoPsy

Провів майстер-клас «Принципи взаємодії з військовими» для помічників капеланів

Люблю ділитись досвідом.
Провів майстер-клас для діючих військовослужбовців, помічників капеланів, які проходять навчання в Військовому Інституті КНУ Шевченка. (ВІКНУ)

Ділився практичним досвідом роботи з військовими і звільненими з полону.
✅Принципи комунікації.
✅Як побудувати безпечний простір і контакт
✅Правила взаємодії.
✅Заборонені фрази у взаємодії з військовими
✅Як розвивається ПТСР і травма.

Відповів на питання про те, чого немає в плані.

Цей майстер-клас «Взаємодія з військовими» я постійно доповнюю і доповнюю новими знахідками. Бо в практиці багато нового.
Якщо хочете потрапити на такий - то 12 серпня стартує нова серія майстер-класів, і я планую його повторювати. Зареєструватись можна тут
(https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6)

Дякую за запрошення Денису Горенькову.
Радію, що можу ділитись наочними знаннями.
@bagnenkoPsy

Чому вам буде корисним терапевтичне письмо?

Метод терапевтичного письма або експресивного письма може стати дійсно хорошим інструментом для підтримки себе, зменшення напруги і тривоги.

Вирішив в короткому відео розказати більше про нього.

У відео дивіться про те, як саме його застосовувати, щоб це допомагало.

Піклуйтесь про свій емоційний стан.
А якщо це було корисно — ставте + в коментарях.

Дякую!

#відео
@bagnenkoPsy

Україна - країна з сильним громадянським суспільством. Мої особисті підсумки 22-31 липня

22 липня я стояв на Площі Франка, найближчому місці до Адміністрації Президента з невеликим плакатом. Була тепла літня ніч з яскравою луною.
Скажу чесно, очікував, що все це жахлива помилка і президент накладе вето.

І о 23:07 хтось сказав: Президент підписав.

В цей момент було відчуття, ніби тобі в обличчя дуже агресивно плюнули. З якоюсь особливою пихою і зневагою.

І це розставило багато крапок над і. Особисто для мене. Стало багато зрозуміло, хто і що робить у владі і задля кого.

З того часу я почав виходити щовечора.
Бо це моє право - проявити свою громадянську позицію.

Потім було багато кроків і слів. Від влади. Від нардепів. Але все це слова. Важливі тільки дії.

А 31 липня Верховна Рада відкотила все назад.


Ось кілька висновків з побаченого.
1. Україна - країна з сильним громадянським суспільством.
2. Водночас - такі протести під час війни вкрай набезпечні. Але якщо у влади немає адекватного діалогу з суспільством - то це єдиний спосіб мирно продемонструвати позицію. Чудово пам’ятаю, як люди на площі активно синхронізувались навколо лозунгів проти закону і не підтримували жодні антидержавницькі викрики. Все ж наше суспільство неймовірно швидко дорослішає
3. Розкачує лодку не народ, який чесно заявляє що все це огидно і покривати корупціонерів огидно, а ті, хто вирішив протягнути внаглу закон і за 1 добу знищити те, що будувалось 11 років.
4. НАБУ і САП мають час усвідомити власні помилки. Бо люди вийшли не стільки за НАБУ і САП, а скоріше проти свавілля влади, остання крапля після купи всього, що робила влада.
5. У нас не просто сильна нація. А й неймовірно сильна молодь. Смішні потуги знецінити цю молодь словами «тупі», «вийшли за 200 грн». Ця молодь навпаки неймовірно освічена, яка читає Жадана і Стуса. А ще знають Оруелла, і добре усвідомлюють, що таке диктатура.
6. Совок в головах тих, хто принижує і знецінює важливість громадянського суспільства - це теж чудова ілюстрація для мене. Проти царя не можна виступати. Під час війни треба мовчати, навіть якщо тебе нагибають. Президент хороший, боярє погані. Совка ще багато, але змінює суспільство не пасивна критикуюча більшість на дивані, а активна меншість. І я побачив цю активну меншість.
7. Ті, хто вийшли чудово розуміють, що таке державотворення, і що воно не в якихось іменах, а в інституціях. Знищення інституцій неприпустиме. І ці інституції мають бути сильними. Ці протестуючі - це ті, хто врятували репутацію України. Ці люди будуть основою майбутньої сильної України - вони будуть створювати музику, кінематограф, донатити, підтримувати армію. І це надихає
8. Джерелом влади є народ. І поки ми це пам’ятаємо - наше суспільство сильне. Імена підуть, і вони лиш наймані працівники.


Попереду багато ще речей, які треба змінити. Громадянське суспільство та міжнародні партнери послали чіткий сигнал щодо цього.

Щиро тішусь тому, що і кого побачив ці дні
Щиро дякую кожному, хто вийшов!
Щиро радію бути частиною цього.


І так! все в України буде добре. Бо Україна була, є. І буде. Сильною нацією з сильним громадянським суспільством.

P.S. пост не про психологію.
Але моя громадянська позиція невідʼємна від мене, тому він тут.
Написав важливі для мене роздуми.
Якщо вам ок — поставте 👍
@bagnenkoPsy

Одужання починається тоді, коли з’являється хтось, хто здатен бути поруч із твоїм болем, не намагаючись його змінити.

Пітер Левін (Peter Levine), автор методу «Somatic Experiencing»

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Звільнені з полону. Базове відновлення. Частина 1.

Зараз дуже багато працюю зі звільненими з полону, спитав вас, чи це цікаво і отримав багато реакцій, що так. То ж, виконую.

Полон, на мій погляд - це один з найважчих досвідів, який може переживати людина. Повне обмеження всього. І невідомість, чи це закінчиться колись.

При цьому, коли люди звільняються з полону - багато хто намагається показувати і транслювати, що все добре. Це те, що мене дивувало і продовжує дивувати, хоча я і розумію причини. Думаю, причин тут кілька - уникання болючих спогадів і почуття сорому, яке домінує.

Також варто відзначити, що полон передбачає дуже сильне порушення меж.
Порушення особистих меж у людини, яка перебувала в полоні, відбувається на глибокому фізичному, емоційному та психологічному рівнях. Це впливає на її здатність захищати себе, довіряти іншим і відчувати себе у безпеці.

Наприклад, людина буде скасовувати домовленість (у мене так бувало), боятись зайти в приміщення наодинці з вами.
Та навіть в дрібницях при вході в мій кабінет - людина стає струнко до стіни, як на допиті. Це вже звичка, на жаль.

І це неможливо відновити швидко. Потрібен час і багато часу.

Ось 5 рівнів, на яких відбувається порушення меж

1. Фізичні межі
Що відбувається:
– Примусове перебування в замкненому просторі
– Відсутність контролю над власним тілом
– Насильство, тортури, приниження
– Порушення режиму сну, харчування, гігієни
Наслідки:
– Тіло більше не сприймається як «дім»
– Підвищена тривожність і недовіра до будь-якого фізичного контакту
– Реакція «замороження» або агресивне захищання простору

2. Емоційні межі
Що відбувається:
– Постійне приниження та знецінення почуттів
– Заборона виражати страх, гнів, сльози
– Ігнорування або покарання за емоційні реакції
Наслідки:
– Людина не розуміє, що їй «можна» відчувати
– Плутанина у власних емоціях або повна емоційна відстороненість
– Нездатність говорити про свої потреби

3. Психологічні межі
Що саме відбувається:
– Довготривале позбавлення контролю над життям
– Психологічне тиснення, погрози, ідеологічна обробка
– Нав’язування провини або безпорадності
Наслідки:
– Людина починає сумніватися у власній цінності
– Зникає відчуття «я маю право сказати ні»
– Потреба в дозволі чи авторитеті для будь-яких дій

4. Межі приватності
Що відбувається:
– Відсутність особистого простору
– Постійний контроль, нагляд, заборона залишатися наодинці
– Втручання в інтимну сферу
Наслідки:
– Відчуття повної відкритості та вразливості
– Уникання близьких стосунків або навпаки — залежність
– Підвищене прагнення контролювати інших чи самого себе

5. Межі у стосунках
Що відбувається:
– Полон знищує довіру: хто друг, хто ворог — неясно
– Людину змушують діяти проти власних переконань
– Ізоляція від близьких, зрада або маніпуляція
Наслідки:
– Труднощі у відновленні довіри після повернення
– Уникання прив’язаності або гіперзалежність
– Страх бути знову використаним
Я часто кажу на зустрічі зі звільненими з полону - що ви маєте право на “ні”, можете не відповідати.

Основні цілі щодо відновлення меж можуть звучати приблизно так:
1. Відновити відчуття контролю над тілом і простором
2. Сформувати безпечну емоційну «зону» для вираження почуттів
3. Допомогти розпізнати, де проходять особисті «так» і «ні»
4. Навчити розрізняти здорові й травматичні стосунки
5. Поступово будувати довіру через стабільні контакти

Як каже Джудіт Герман в своїй книзі “Психологічна травма та шлях до видужання”, якщо довіра відновлена хоча б в одному контакті - тоді вона поступово відновлюється у всіх.

Робота зі звільненими з полону передбачає 3 фази роботи.
1. Стабілізація і безпека.
2. Інтеграція досвіду.
3. Повернення до майбутнього
Про це розкажу в наступних дописах.

P.S. До речі, мова важлива. Чую як багато хто на звільнених з полону говорить «військовополонений». На навчанні в Лісовій Поляні ми говорили про те, як ми називаємо, впливає і на стан людини. Вони вже не військовополонені, вони звільнені.

Якщо це було корисно і вам цікаве продовження - поставте 🔥або + в коментарях.
#ЗвільненіЗПолону
@bagnenkoPsy

Планую зробити майстер-клас - як експерту шукати клієнтів.
Бо за останні 2 місяці багато питань до мене саме таких. І я іноді консультую і ділюсь досвідом. За останній рік багато що пробував, тестував, аналізував і це приносить результат.

Поділюсь досвідом. Розкажу фішечки, лайфхаки. Попросив також знайомих досвідчених психологів розказати їх досвід і їх лайфхаки.
Тема така: Як експерту і зоекрема психологу шукати клієнтів.

Прийшли б на такий?
Якщо так - поставте + в коментарях. Або вогник поставте.
А якщо є питання - напишіть, врахую і їх.

@BagnenkoPsy