“Час проходить швидше, коли ти стаєш старшим, ніж це було, коли ти був молодим” - основна ідея теорії полягає в тому, що швидкість суб’єктивного сприйняття часу пропорційна віку людини, яка робить судження про час.

Згідно з теорією Поля Жане (опублікована в 1877 р.), існує певна математична пропорційність у тому, як ми сприймаємо час відносно нашого віку. Для маленької дитини рік становить значну частину всього її життєвого досвіду, тоді як для літньої людини – лише невелику частку.
Цей принцип можна проілюструвати таким чином:
• Для 2-річної дитини один рік складає половину (50%) її життя
• Для 30-річної людини один рік становить лише 3,33% життя
• Для 60-річної людини один рік скорочується до 1,67% загального життєвого досвіду

Інтерактивна візуалізація теорії

Через свою професійну роль я цікавлюся й часто надихаюся історіями професійних спортсменів. Слова Роджера Федерера були відомі мені давно, але тепер я знайшов їм візуальне підтвердження у даних: топові тенісисти виграють трохи більше половини розіграшів, але відсоток перемог у матчах явно формується за іншими принципами. 🎾

When you lose every second point, on average, you learn not to dwell on every shot. You teach yourself to think: […] It’s only a point. Here’s why I am telling you this: When you’re playing a point, it is the most important thing in the world. But when it’s behind you, it’s behind you. […] The truth is, whatever game you play in life... sometimes you’re going to lose. A point, a match, a season, a job — it’s a roller coaster, with many ups and downs. And it’s natural, when you’re down, to doubt yourself. To feel sorry for yourself. […] But negative energy is wasted energy. You want to become a master at overcoming hard moments. That to me is the sign of a champion.

Подарунок для фанатів formula 1 🏎️ 75-річна історія еволюції гонок!

З цікавого, formula 1 - дата-дрівен спорт, як і багато інших:

Боліди Формули-1 оснащені понад 250 датчиками. Вони контролюють дані про тиск, температуру, інерцію та переміщення та передають приблизно 80 мегабайт за коло. За вікенд, одна машина “генерує” більше терабайту даних. Є з чим попрацювати 🔬

Куди вітер дме? (і як швидко)

Global Wind Atlas допомагає визначити найкращі місця для розміщення вітрових електростанцій.

З цікавого, висока швидкість вітру не завжди означає високий енергетичний потенціал. Існує ще “щільність потужності”, яка враховує не лише швидкість, а й рельєф місцевості, показуючи, скільки енергії вітер може передати турбіні. Цей показник точніше відображає реальний потенціал для виробництва енергії.

Стаття з поясненням.

The Economist проаналізували кількість техніки на параді побєдобєсія.

Хто виграє війни 💣

Сумно, що ця тема має місце для людства. Спірно, як визначити переможців і країни, що приймали участь у війнах. Але, вийшла крута інтерактивна візуалізація.

Опис проєкту
Візуалізація

Дотепна візуалізація - відповідь на питання «Чому Титанік не підняти як Мері Роуз?» (затонулий корабель)

Пентагон, піца, репорт — як пов’язані ці слова?

На платформі X (Twitter) існує акаунт, відомий своїм нестандартним підходом до прогнозування геополітичної активності: він у реальному часі відстежує завантаженість піцерій біля Пентагону 🍕

Ідея проста: під час геополітичних потрясінь співробітники спецслужб часто затримуються на роботі — і замовляють їжу в офіс. Тож раптове зростання попиту на доставку може свідчити про підвищену активність у сфері національної безпеки США.

Ця теорія бере початок ще з часів Холодної війни, коли, за чутками, радянські розвідники відстежували доставку їжі до урядових установ США, щоб оцінити рівень оперативної активності. Наприклад, 1 серпня 1990 року, за день до вторгнення Іраку в Кувейт, власник франшизи Domino’s у Вашингтоні зафіксував різке зростання замовлень піци до будівель ЦРУ.

Подібні сплески попиту фіксувалися і під час інших значущих подій. А сучасні інструменти дозволяють робити такі передбачення просто онлайн.

> “Оригінальна ідея!” — скаже більшість.
> “Я подібне провертаю щодня з поведінковими даними” — відповість продуктовий аналітик, якого я шукаю в свою команду.‼️

⸻
Шукаю продуктового аналітика

Моя команда — частина RnD-напрямку, і ми працюємо над справді цікавими та сенсовними речами. Не буду довго розхвалювати:
• а) надсилайте резюме сюди
• б) або напишіть мені напряму
⸻

📊 Завантаженість піцерій напередодні авіаударів Ізраїлю по Ірану

Оригінальна репрезентація розподілу багатства 💰 у Сполучених Штатах (Q4/2024).

За останні 35 років загальна сума статків зросла з врахуванням інфляції. Однак, розподіл багатства відбувається нерівномірно - росте розрив між бідними і багатими.

Автор поєднав на одному графіку багатство (представлено як простір) і населення (фігурки людей). Як зазначається: особливо вражає відчуття клаустрофобії у нижніх 50% населення (треба придивитися!). На жаль 😕

Сама стаття тут, там є ще пара цікавих чартів.

📊 Гарна візуалізація стратегічної ідеї може впливати на капіталізацію компанії! 🚀

Цікаве дослідження, опубліковане в Harvard Business Review (HBR) привернуло мою увагу. Автори доводять: візуальне представлення стратегії здатне суттєво впливати на оцінку компанії на ринку.

🤔 Хоча я вважаю, що емпірично це майже неможливо довести, приклади, аргументи та лабораторні експерименти виглядають переконливо. Люди — візуальні створіння. Ми засвоюємо візуальну інформацію швидше й точніше, за умови її доброї організації.

Управлінські школи часто наголошують:
👉 чітка, зрозуміла, дієва стратегія має поміщатися на одну сторінку.

Поєднуючи ці два аспекти, можна сказати:
📌 Добра візуалізація стратегії працює як карта для стейкхолдерів, інвесторів, акціонерів і команди. Якщо вона зрозуміла — компанію оцінюють вище.

Що радять автори (менше 20% компаній реально роблять це ефективно):
1️⃣ Групуйте ідеї у 3–4 основні концептистратегічної моделі. Простота краща за десятки деталей.
2️⃣ Додавайте шари деталізації — як у пейзажі, де можна “наблизити” елемент і побачити більше.
3️⃣ Колір і тіні тільки для шарів — зайва палітра ускладнює сприйняття.
4️⃣ Показуйте послідовність і зв’язки — стрілки та схеми допомагають зобразити причинно-наслідкові звʼязки.
5️⃣ Організовуйте горизонтально — мозок легше обробляє горизонтальні схеми, ніж вертикальні.

✅ Гарна візуалізація — це потужний інструмент управління, що може підвищити довіру інвесторів, узгодженість команди та навіть ринкову капіталізацію компанії.

Навіть найдосконаліші алгоритми можуть віддзеркалювати пропаганду - доводять Texty.org.ua, які дослідили, що думають великі мовні моделі про Україну.

У спільному проєкті з OpenBabylon вони поставили 2 803 запитання про Україну 27 LLM з різних країн і отримали картину прихованих упереджень. Моделі відповідали у діапазоні від проукраїнських до проросійських варіантів, і результати вражають.

🇨🇦 Канадські моделі дали найбільше проукраїнських відповідей (30,8%), далі йдуть французькі (26,7%) та американські (25,4 %).
🇨🇳 Китайські моделі - найменш проукраїнські (22,1%) і найбільш проросійські (19,7%).
📉 Найбільше «збоїв» у відповідях - у темах геополітики (13%) та національної безпеки (10,8%).
🧨 У сферах, де найактивніша російська пропаганда (історія, геополітика, ідентичність), проросійські відповіді сягали 27%.
⚖️ Найчастіше проявляється «західна нейтральність» - особливо щодо політичного устрою (52,1%), ідеології (49,9%) та управління (45,6%).

LLM, не маючи морального компасу, а лише працюючи за певними закономірностями, може вважати цей «серединний» стиль логічнішим і більш академічним

👉 Висновок очевидний: якщо дані, на яких тренували LLM, упереджені - моделі лише тиражують ці спотворення. І це впливає на інформаційний простір, який ми бачимо щодня. Люди, які не особливо в темі, часто сприйматимуть такі повідомлення як точні, особливо якщо вони будуть подані в стилі західної нейтральності.

Класний приклад застосування спагетті чарту! 🍝

Авторка візуалізувала динаміку сили паспортів — це такий рейтинг: в яку кількість країн можна поїхати вільно, без візи ✈️

Ще більш прикольно, що це зроблено в мові R (олди памʼятають) і код є на GitHub.

🌎 Коли дата-арт реально захоплює!

Дуже красива інтерактивна карта паспортного індексу! Можна погратися та подивитись, як різні країни відкриті для подорожей, скільки місць доступно з різним паспортом і як це виглядає на загальному фоні.
Рельано кайфанув не тільки від графіки, але й від зручності самої візуалізації — дані світу на кінчиках пальців! 💅

Рекомендую просто потестити, відчути дата-естетику і надихнутися! 🤩

Журналісти The Washington Post фактично зробили те, що зазвичай роблять продуктові аналітики TikTok, але поділилися з нами. Вони зібрали реальні логи 1,100 користувачів — понад 15 мільйонів переглядів — і подивилися, як саме алгоритм поступово “приручає” людей.

🧠 Як змінюється поведінка
Через тиждень.
Нові користувачі збільшують час у TikTok на 40% — з пів години до 45 хвилин на день. Вони відкривають додаток частіше, гортають швидше й, не помічаючи цього, виробляють звичку. Алгоритм у цей час показує максимально “легкий” контент — музику, тренди, меми.

Через місяць.
Навіть ті, хто спочатку заходив рідко, вже проводять у додатку майже годину на день. Power-користувачі — до чотирьох годин, просто свайпають швидше. І ті, й інші переходять у режим “скрол-автопілота”.

Через п’ять місяців.
Різниця між групами зникає. “Легкі” користувачі вже проводять понад 70 хвилин на день, а поведінка стає компульсивною — відкривають TikTok “просто так”, від нудьги. Стрічка в усіх схожа: політика, особисті історії, тренди — мікс, який утримує увагу.

⚙️ Чому це відбувається
• Гіперперсоналізація. Алгоритм підлаштовується під кожного так точно, що мозок реагує на TikTok як на їжу чи гроші.
• Мікродози дофаміну. Короткі відео створюють безперервну “дрібну” стимуляцію.
• Нескінченний скрол. Відсутність межі — немає моменту “зупинитися”.
• Ілюзія контролю. Здається, що ми “вчимо” алгоритм, але насправді — це він вчить нас.

🧩 В підсумку
TikTok — це вже не просто розвага, а поведінковий експеримент у реальному часі.
Алгоритм формує звички й підтримує їх тими ж механізмами, що працюють у залежностях.
Навіть якщо здається, що ми просто дивимось короткі відео, насправді TikTok “перепрошиває” модель уваги — робить її короткою, імпульсивною і без пауз.

Велика дата сторі про війну на енергетичному фронті між Україною та Росією у 2025 році, яка досягла небувалої інтенсивності.

Українські удари по російських НПЗ створюють економічний тиск всередині РФ, тоді як російські атаки на енергомережу України мають на меті посилити гуманітарну кризу та зірвати підготовку до зими.

Стаття починається з відомої фрази Трампа: “У вас немає карт”. Але, як доводять українські військові, карти є: як географічна з розміщення НПЗ, так і ударна.

За розрахунками Reuters, удари дронів по різних нафтопереробних заводах в середині серпня вивели з ладу близько 17% російських нафтопереробних потужностей, а до кінця того місяця цей показник зріс до 21%.

🗺️ Мапа Солт-Лейк-Сіті, створена однією неперервною лінією

Відомий картограф Abu Dembélé витрачає близько 30 годин на створення кожної з таких робіт, де місто зображено за допомогою лише однієї лінії і техніки негативного простору.


Відео процесу https://www.youtube.com/@bubator87