Чи знаєте ви, що перший вівторок грудня цього року це «Щедрий вівторок» або ж Giving Tuesday?
А для нас в «НІБУЛОНі» це – подвійне свято, адже цей день «дарування та щедрості» є логічним продовженням Дня подяки, що у багатьох країнах світу знаменує закінчення сільськогосподарських робіт.
Попри складний для агровиробників рік, у межах нашої комплексної програми підтримки регіонів та громад «НІБУЛОН. Свої. Рідні.» сьогодні ми продовжуємо надавати підтримку тим, хто її потребує. І найвищим нашим пріоритетом є діти – їхня безпека, доступ до якісної освіти, профорієнтація та культурний розвиток.
Основою для кожного із цих завдань у сучасних умовах війни є доступ до комп’ютерної техніки та мережі Інтернет.
Саме тому вже кілька років поспіль «НІБУЛОН» у тісній співпраці з Благодійним фондом «Фонд освітніх ініціатив» дбає про найвіддаленіші громади країни та забезпечує сільські та прифронтові заклади освіти відновленим комп’ютерним та мережевим обладнанням, залишкова вартість якого тільки у 2024–2025 році склала понад 1 млн грн.
Ми вже звітували про передачу такої техніки закладам освіти Миколаївської області за підтримки Миколаївського ОІППО та сільським школам Чигиринського району Черкаської області.
А сьогодні хотіли б поділитися світлинами цієї осені, за яку ми встигли зробити «щедрі подарунки» – комп’ютерні класи для дітей:
* Новосинявського ліцею, Старосинявської громади Хмельницької області;
* Вакуленчуківської гімназії, Новоборівської громади Житомирської області;
* Бистрицького ліцею, Ружинської громади Житомирської області.
Крім того, очікують на доставку протягом поточного тижня комп’ютери для учнів:
* Тютюнниківської гімназії, Чуднівської громади Житомирської області;
* Романівського ліцею №1, Романівської громади Житомирської області;
* Великоострожоцької гімназії, Уланівської сільської ради Вінницької області.
Дякуємо всім працівникам закладів освіти України – за вашу незламність та велику роботу в надскладних умовах.
Доєднуємося до всесвітньої ініціативи #Щедрий_Вівторок та запрошуємо долучатися до нашого волонтерського руху всіх небайдужих!

Міністр фінансів прокоментував плани щодо запровадження ПДВ для ФОП
За його словами, це зобовʼязання перед МВФ. 
Мінфін України наполягає на реформуванні спрощеної системи оподаткування, що є частиною зобов'язань української влади перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) за новою програмою. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, відповідаючи на запитання про запровадження ПДВ для ФОПів з обігом понад 1 млн грн, пише Lb.ua.
"Є задача вирівняти правила гри для "спрощенців" і суб'єктів господарювання, що є платниками ПДВ, визначити спільні ліміти для цих груп платників", – сказав він.
На його думку, спрощена система оподаткування в Україні використовується не лише малими підприємцями, а і як спосіб ухилення від сплати податків для великого бізнесу.
"Чи можливо уникнути змін в спрощеній системі оподаткування? Ні, не можливо. І дискусія щодо цього (з МВФ, – ред.) була досить непроста. Час підготуватися є – буде перехідний період до 2027 року, максимальне роз'яснення логіки і причин такого кроку", – наголосив міністр.
"Якщо ви подивитесь плани, які Міністерство фінансів готує роками, вони теж включали цю норму. Такі заходи не є популярними, але вони важливі. І цей період в нас не було можливостей переговорного маневру, щоб зняти їх з обговорення", – додав Марченко.

Закон “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, який Верховна Рада ухвалила 3 грудня, передбачив більші видатки на підтримку агросектору проти попереднього року майже на 47%, або на 4,5 млрд грн – на рівні 14,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з повідомленням, у держбюджеті-2026 передбачено 9,5 млрд грн для фінансування виплати дотацій на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, а на зрошення/меліорацію — 0,2 млрд грн із цієї суми.
У держбюджеті-2026 закладено підтримку фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець) в розмірі 2,6 млрд грн. На гуманітарне розмінування сільгоспземель уряд передбачив 2 млрд грн.
Окрім того, у кошторисі держави передбачено для підтримки бізнесу поповнення фонду розвитку підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” на 18 млрд грн, для фонду інновацій —7,4 млрд грн, на програми підтримки бізнесу — 4,9 млрд грн. У фонд декарбонізації та енергоефективності буде спрямовано 1,9 млрд грн і 0,6 млрд грн відповідно.

Як захистити господарство від АЧС: доступний безкоштовний курс для всіх свинарів.
Через останні спалахи африканської чуми свиней (АЧС) в Україні та Європі особливо актуально освіжити знання про біобезпеку. Саме тому важливо нагадати про безкоштовний онлайн-курс «Африканська чума свиней — усе, що бізнес має знати» на платформі AgriAcademy.
Курс розроблений для власників, менеджерів і працівників свиногосподарств, а також усіх, хто працює у галузі — і пояснює: як поширюється вірус, які основні фактори ризику, як оцінювати загрозу та запроваджувати профілактичні заходи, а також як діяти у випадку підозри чи спалаху.
Навчальні модулі доступні у форматі коротких відеоуроків, і пройти курс можна у зручний для себе час — безкоштовно. Після успішного завершення видається сертифікат.
З огляду на останні спалахи АЧС в регіонах України та введені карантинні обмеження, цей курс — не просто можливість підвищити знання, а реальна профілактика. Якщо ви ще не долучилися — створіть обліковий запис на AgriAcademy та захистіть своє господарство.
Для проходження навчання достатньо перейти за адресою:  https://courses.agriacademy.org/courses/course-v1:FAO+ASF+2024Q4/about
Онлайн-курс із боротьби з АЧС створений Асоціацією «Свинарі України» у співпраці з провідними експертами ФАО у галузі.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) оголошує про старт нового масштабного проєкту з підтримки українських агровиробників з постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS.
Мета проєкту – забезпечити аграріїв доступом до якісних консультаційних послуг, підвищити конкурентоспроможність, фінансову грамотність, стійкість особистих селянських господарств (ОСГ) та мікро-, малих і середніх аграрних підприємств (ММСП) шляхом створення системи комплексної фахової підтримки, яка включає правові, фінансові та бухгалтерські консультації, підтримку агровиробників у впровадженні інноваційних агротехнологій у тваринництві, проведення освітніх заходів, інформаційно-аналітичний супровід, дослідження та вирішення актуальних проблем сектору. 
  Участь фахівців ВАР у проєкті забезпечить професійну адвокацію інтересів агровиробників на законодавчому рівні та розвиток сталої моделі консультацій агробізнесу, інтегрованої у європейську систему знань AKIS, коли українські фермери зможуть користуватися найкращими практиками, технологіями й досвідом країн ЄС.
  «Малі та середні агровиробники, які працюють на прифронтових і постраждалих від повномасштабного вторгнення територіях, знаходяться у середовищі постійних викликів: від втрати майна й інфраструктури до обмежень логістики, нестачі фінансів та швидких змін законодавства. Саме вони часто не мають власних фахівців і відчувають суттєвий дефіцит професійної підтримки. Наш проєкт допоможе їм швидко орієнтуватися у правових та фінансових питаннях, зменшить ризики помилок і втрат, відкриє шлях до державних та міжнародних програм підтримки і відновлення господарств. У свою чергу, це дозволить підтримати відновлення економіки сільських громад та зберегти життя в українських селах», — коментує керівник проєкту, юридичний радник ВАР, Руслан Кальницький. 
Проєкт охоплює всю територію України з основним акцентом на регіони, що найбільше постраждали від війни: Донецьку, Херсонську, Запорізьку, Харківську, Сумську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернігівську, Одеську, Київську, Полтавську, Черкаську та Кіровоградську області. 
  У межах проєкту планується надати підтримку щонайменше 2000 агровиробникам, більшість з яких працюють у прифронтових або сильно постраждалих громадах. Допомога таким господарствам є критично важливою для збереження продовольчої безпеки України, стабільності локальних економік та відновлення сільських територій.

У міру того як Україна готується до сільськогосподарського сезону 2026 року, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) підтверджує завершення однієї зі своїх ключових програм підтримки 2025 року – розподілу 615 модульних зерносховищ серед малих і середніх фермерських господарств у семи прифронтових областях.
Ця ініціатива, реалізована за підтримки урядів Канади та Японії у тісній співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, розширила доступ фермерів у прифронтових регіонах до безпечної та надійної інфраструктури для зберігання зерна. Завдяки можливості надійно зберігати, управляти та реалізовувати врожай у складних умовах воєнного часу, програма сприяє стабілізації роботи господарств, запобіганню післязбиральним втратам і забезпеченню безперервності агровиробництва.
«Для фермера можливість безпечно зберігати свій врожай – це не лише про зерно. Це про спокій, про впевненість у тому, що місяці важкої праці не будуть втрачені, – зазначила Шахноза Мумінова, керівниця Офісу ФАО в Україні. – Ці сховища дають українським фермерам те, що сьогодні особливо необхідно у часи війни, – стабільність і здатність дивитися у майбутнє з надією. Ми й надалі підтримуватимемо їх на цьому шляху».
Подати заявку на участь у програмі фермери могли через Державний аграрний реєстр – ФАО отримала 747 заявок від виробників, які обробляють від 200 до 1 000 гектарів. Після прозорої процедури перевірки було відібрано 615 господарств, які отримали модульні зерносховища. Розподіл відбувся у семи областях: Чернігівській (62), Дніпропетровській (116), Харківській (124), Херсонській (14), Кіровоградській (84), Миколаївській (128) та Одеській (87).
Ця ініціатива є частиною ширшої Стратегії підтримки зберігання зерна, яку ФАО та партнери впроваджують із 2022 року у відповідь на критичний дефіцит потужностей для зберігання. За цей час українські агровиробники отримали широкий спектр рішень для зберігання – понад 37 000 зернових рукавів, 105 комплектів обладнання для завантаження та розвантаження та загалом 859 модульних зерносховищ. Сукупно ця підтримка дозволила фермерам по всій Україні зберегти понад 8 мільйонів тонн зерна та підтримати агровиробництво в умовах війни.
Попри значний прогрес, нестача інфраструктури для зберігання й надалі залишається ключовим стримувальним фактором для відновлення аграрного сектору, особливо у прифронтових та нещодавно звільнених районах. У міру підготовки до сезону 2026 року сталий розвиток сучасних і безпечних потужностей зі зберігання зерна залишатиметься критично важливим для захисту засобів до існування та збереження національного продовольчого виробництва.
ФАО разом із партнерами планує надати підтримку ще приблизно 100 фермерам на початку 2026 року, однак масштаби потреб значно перевищують наявні ресурси. Посилення співпраці та подальша активна участь міжнародної спільноти будуть ключовими для того, щоб фермери могли витримувати триваючі виклики та робити внесок у довгострокове відновлення України.

Залучення інвестицій — важливий елемент сталої відбудови економіки України. Інвесторам потрібні прозорі правила, зрозумілі інструменти та механізми зниження ризиків. Саме над цим працює Анастасія Біланенко — фінансистка з міжнародним досвідом, учасниця #CreateUkraine. Співпраця з понад 50 міжнародними компаніями сформувала її експертизу у фінансах, аналітиці та управлінні активами. 
Після 10 років роботи у глобальних компаніях у Лондоні та Сіднеї Анастасія повернулася в Україну, щоб долучитися до реальних державних змін.
У межах програми Create Ukraine Анастасія пройшла навчання за сертифікаційною програмою з GR від KSE Foundation та Київської школи економіки, а також приєдналася до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Тут вона зосереджена на напрямках страхування та «зеленого» фінансування.
Ключові напрями роботи Анастасії:
* створення онлайн-каталогу «Зелена платформа», який зібрав понад 100 програм зеленого фінансування для бізнесу, громад і стартапів;
* розробка механізмів страхування воєнних ризиків для українських компаній;
* реформування страхового ринку та усунення бар’єрів для інвестицій;
*співпраця з міжнародними партнерами.
«Програма Create Ukraine дала мені змогу впроваджувати найкращі світові практики у важливих напрямках відбудови країни», — зазначає Анастасія Біланенко.
Пілотний проєкт Create Ukraine співфінансується Європейським Союзом та Урядом Литви у межах програми EU4Youth, спрямованої на підтримку молоді. Проєктом керує литовська організація Central Project Management Agency, реалізує KSE Foundation на базі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. 
У межах проєкту до України повернулись 10 молодих професіоналок і професіоналів із міжнародним досвідом. У цій серії дописів ми розповідаємо про роботу, досягнення і вплив на країну кожного з них.

❗️росіяни вдарили БпЛА по 2 цивільним суднам, є поранені, – ВМС ЗСУ

Окупанти атакували судна “Emmakris III” та “Captain Karam”, які заходили до порту для завантаження пшениці.

😡росіяни розбомбили американський завод у Дніпрі: на дороги міста вилилося близько 300 тонн олії, — мер

Борис Філатов повідомив, що внаслідок атаки російських дронів по Дніпру було знищено цивільне виробництво, яке належить американській компанії Bunge зі Сент-Луїса, штат Міссурі.

Кадри прямого влучання «шахеда» в завод «Олейна» в Дніпрі.

Напевно, там виготовляли не олію, а ракети або ремонтували літаки?

Без сумнівів, саме так сьогодні напише російське міноборони в своїх звітах.

⛴️ Два цивільні судна були атаковані росією: одну людину поранено

🇵🇦 Ворожий БпЛА влучив у танкер під прапором Панами, який очікував заходу в порт Одеса для завантаження рослинної олії. Один член екіпажу поранений.

🇸🇲 Крім того, росіяни атакували судно під прапором Сан-Марино, яке виходило з порту з вантажем кукурудзи. Обійшлося без постраждалих.