Якби хтось мене запитав що менш за все мені було потрібно після поранення, я б впевнено відповіла «спілкування з незнайомцями». При чому в будь-якому форматі. Мене однаково дратували ті, хто намагався розпитати про розмір зарплатні, або реальні цифри втрат і ті, хто наполегливо пропонував допомогу. Найбільш комфортно я почувалась в двох варіантах – вкрившись з головою ковдрою і затуливши вуха навушниками та в курілці, де збирались побратими. Навіть не уявляю як би я реагувала, якби до мене прийшов хтось, хто почав би розпитувати мене про мої проблеми, а на додачу ще й фотографував би мене в лікарняній палаті.

Тому наш формат роботи з пораненими я вважаю майже ідеальним. Вони нічого не знають про нас, якщо не звертались до нас самостійно. Але їм і не треба цього робити. За них це роблять лікарі. Для самих поранених це виглядає так, ніби все, що їм треба, у лікарні є. Ми нічого не знаємо про них, крім того, що написано в довідці від лікаря – обставини поранення і необхідні розхідники.

Ні, це не робить їх для нас статистичною одиницею. Занадто добре ми знаємо що стоїть за словами «артилерійський обстріл», або «мінно-вибухова травма». Але це суттєво обмежує наші можливості в сборах. Ні для кого не таємниця, що публікації з фотографіями та історіями збирають набагато більше реакцій, ніж просто текст без подробиць. Але саме через те, що вони лишаються для нас в першу чергу людьми, а вже в другу – постраждалими, ми не можемо дозволити собі щемних фотографій на лікарняному ліжку, або трагічних відео на тему «допоможіть мені, бо я хочу лишити цілою кінцівку». Лише в окремих випадках, коли ми знаємо людину особисто і маємо свідомий дозвіл на публікацію, а не через відчай, ми можемо собі дозволити фото, або особисту історію.

Але, всупереч всім законам сборів, кожного дня ми бачимо у призначеннях платежів
- На відновлення здоров’я найкращих наших захисників
- Одужуйте, любі! Шана Вам і подяка!
- Для швидкого одужання наших Героїв! Повертайтесь живими і здоровими до своїх родин!
- Тим, хто робить диво у важкі часи.
- Темрява дуже слабка, коли віра жива! На імпланти! Дякую захисникам!
- Для тих, хто оберігає мій сон, та сон мого сина.

Тільки за жовтень ви допомогли прооперувати 109 бійців на загальну суму 1 215 636, 50 грн. Кому зручніше літерами – мільйон двісті тисяч гривень і ще трошки. Це не враховуючи тих, чиї рахунки сплатили ГО «Українці в Швейцарії» ( дякую, вже вдруге Ви берете на себе певну кількість наших пацієнтів). І не враховуючи тих, кого ми не можемо провести через фонд через відсутність українського громадянства. Їх не багато, але під кожного доводиться шукати гроші окремо.

Мені важко спрогнозувати яку суму нам потрібно буде закрити в цьому місяці, але навряд меншу. І, так – не буває маленьких переказів. Кожні 50 чи 100 гривень – це частика чогось більшого.


Ми, нарешті, додали на сайті фонду зручні кнопки для переказів. Протестувати можна тут: https://svoyi.org.ua/dopomohty/?fbclid=IwAR2gfHhIf-sXdzijhIcACzuyFxDMODTxafOdDPvBgelS7e6NP-1bUTxOQjg

Кому зручніше це робити на картку, або за реквізитами:

Отримувач: БО “БФ “СВОЇ”
Код ЄДРПОУ: 39293651
IBAN: UA883052990000026004015002735
в АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Картка Visa: 4246001030029122
Картка MasterCard: 5169330530364303
Ні, PayPal у нас немає, нажаль.

В кращій якості тут