Forwarded from Крымский ветер
Жан Рено написал роман о похищении украинских детей россией
Книга L'Évasion («Побег») поднимает тему депортации и принудительной ассимиляции детей во время войны, роман объединяет элементы шпионского триллера с документальной основой.
По словам актера, толчком к написанию романа стали реальные истории похищенных детей - он был шокирован тем, что по состоянию на 2024 год правозащитники идентифицировали более 19 тысяч депортированных детей.
Книга L'Évasion («Побег») поднимает тему депортации и принудительной ассимиляции детей во время войны, роман объединяет элементы шпионского триллера с документальной основой.
В центре сюжета – Эмма, бывшая массажистка, которую вербует французская внешняя разведка DGSE. Под прикрытием она отправляется в Сибирь, чтобы проникнуть в так называемый «реабилитационный лагерь» для украинских подростков и задокументировать преступления, в том числе принудительное содержание и идеологическую обработку детей.
По словам актера, толчком к написанию романа стали реальные истории похищенных детей - он был шокирован тем, что по состоянию на 2024 год правозащитники идентифицировали более 19 тысяч депортированных детей.
❤12🤗1
Бюрократія як союзник вати всіх сортів
“Цифровізацію” люблять рекламувати як засіб проти бюрократії. Але це не більш ніж виправдання для встановлення електронного концтабору. Бюрократія має скорочуватись по мірі усунення зайвих правил разом з усуненням контролю за їхнім дотриманням. Наприклад, безкоштовний проїзд в громадському транспорті означає відсутність потреби контролювати сплату проїзду. Не потрібні контролери, штрафи, квитки, турнікети, відпадає вся супутня бюрократія і свободи стає більше. Якщо нема законів про копірайт - нема і потреби в тотальному електронному нагляді за тим що українці шукають в інтернеті і чи не качають піратські торенти, нема бюрократичного репресивного апарату який переслідує “піратів”. Законів та правил має бути мінімум і вони мають бути максимально простими, щоб не плодити бюрократію, яка на них паразитує. Українська технократія - це про демонтаж держави як паразитарного бюрократичного монстра та водночас - посилення держави як творця та провідної сили технократичної модернізації.
Те саме стосується і економічних свобод. Наприклад, скасування антиукраїнського податку на додану вартість (ПДВ) означає демонтаж монструозної бюрократії з відшкодуваннями ПДВ. Цей антиукраїнський податок платять всі українці у вигляді 20% в кожному чеку та кожній платіжці за комуналку. Платять в тому числі бюджетники, пенсіонери та студенти, які самі ж живуть на державні гроші, в той час як сировинним експортерам держава ПДВ відшкодовує (в 2025 відшкодувала 180 млрд грн). Прибічники ліберально-ринкової економічної теорії чомусь не кажуть, що на відшкодування ПДВ експортерам в бюджеті “нема грошей”, тоді як на згадку про безкоштовний громадський транспорт абзацом вище - одразу хором співають мантру “нема грошей в бюджеті”. Вони радше заженуть українську націю в електронний концтабір (відміна готівкових грошей та тотальний фінмоніторинг транзакцій "щоб всі платили податки"), ніж допустять саму думку, що держава має існувати не за рахунок грабунку української нації, а за рахунок державного сектору економіки та націоналізації або принаймні оподаткування великих рент, нині узурпованих олігархами, корупціонерами та чужинцями. Лібералізм - це по суті варіація на тему совку, за якої УРСР, перефарбовану в синьо-жовті прапори, замість радянського союзу заганяють в європейський. Тому він і має властивість плодити антиукраїнську бюрократію та безліч законів в яких чорт ногу зламає.
Весна 2022 показала, що диво можливе. Це стосується не лише військових успіхів. Наприклад, залізничники блискавично відновлювали сполучення на деокупованих територіях, будучи не обтяженими непотрібною бюрократією з усякого роду тендерами, погодженнями та процедурами. Уряд заговорив про добровільне (!) оподаткування дрібного бізнесу. Під військкоматами стояли черги з добровольців, готових воювати проти російських загарбників.
Втім, невдовзі антиукраїнська бюрократія взяла реванш. Вже в 2023 ми бачимо бурю корупційних скандалів та масові бусифікації чоловіків ТЦКунами на вулицях українських міст. Складається враження, що внутрішні вороги мстяться українській нації за відмову капітулювати в 2022.
Путін, починаючи повномасштабне вторгнення, явно розраховував на численну внутрішню агентуру, готову здати йому Україну. І вся ця вата, попри провал в 2022, не могла одразу зникнути в нікуди, в тому числі з державних посад. З цією ватою в держапараті непогано уживається і прозахідно-"ліберальна" вата, яка антиукраїнськими законами заганяє українців в бюрократичний колгосп "за західним зразком".
Покласти край пануванню різного роду сортів антиукраїнської вати над Україною може лиш організація української нації в політичну силу, об'єднану ідеологією української технократії. Українці мусять нарешті зрозуміти, що просто пасивно сидіти вдома ховаючись від ТЦК та чекаючи міфічного “перемир'я” - не вихід, і що пасивно "чекати кращих часів” - стратегія поразки. Українці мають збагнути, що тільки активна участь в формуванні УТП та її приході до влади дає змогу впевнено дивитись в майбутнє!
👇👇👇Продовження👇👇👇
#програма #війна #бабло #вата
@ukrtp
“Цифровізацію” люблять рекламувати як засіб проти бюрократії. Але це не більш ніж виправдання для встановлення електронного концтабору. Бюрократія має скорочуватись по мірі усунення зайвих правил разом з усуненням контролю за їхнім дотриманням. Наприклад, безкоштовний проїзд в громадському транспорті означає відсутність потреби контролювати сплату проїзду. Не потрібні контролери, штрафи, квитки, турнікети, відпадає вся супутня бюрократія і свободи стає більше. Якщо нема законів про копірайт - нема і потреби в тотальному електронному нагляді за тим що українці шукають в інтернеті і чи не качають піратські торенти, нема бюрократичного репресивного апарату який переслідує “піратів”. Законів та правил має бути мінімум і вони мають бути максимально простими, щоб не плодити бюрократію, яка на них паразитує. Українська технократія - це про демонтаж держави як паразитарного бюрократичного монстра та водночас - посилення держави як творця та провідної сили технократичної модернізації.
Те саме стосується і економічних свобод. Наприклад, скасування антиукраїнського податку на додану вартість (ПДВ) означає демонтаж монструозної бюрократії з відшкодуваннями ПДВ. Цей антиукраїнський податок платять всі українці у вигляді 20% в кожному чеку та кожній платіжці за комуналку. Платять в тому числі бюджетники, пенсіонери та студенти, які самі ж живуть на державні гроші, в той час як сировинним експортерам держава ПДВ відшкодовує (в 2025 відшкодувала 180 млрд грн). Прибічники ліберально-ринкової економічної теорії чомусь не кажуть, що на відшкодування ПДВ експортерам в бюджеті “нема грошей”, тоді як на згадку про безкоштовний громадський транспорт абзацом вище - одразу хором співають мантру “нема грошей в бюджеті”. Вони радше заженуть українську націю в електронний концтабір (відміна готівкових грошей та тотальний фінмоніторинг транзакцій "щоб всі платили податки"), ніж допустять саму думку, що держава має існувати не за рахунок грабунку української нації, а за рахунок державного сектору економіки та націоналізації або принаймні оподаткування великих рент, нині узурпованих олігархами, корупціонерами та чужинцями. Лібералізм - це по суті варіація на тему совку, за якої УРСР, перефарбовану в синьо-жовті прапори, замість радянського союзу заганяють в європейський. Тому він і має властивість плодити антиукраїнську бюрократію та безліч законів в яких чорт ногу зламає.
Весна 2022 показала, що диво можливе. Це стосується не лише військових успіхів. Наприклад, залізничники блискавично відновлювали сполучення на деокупованих територіях, будучи не обтяженими непотрібною бюрократією з усякого роду тендерами, погодженнями та процедурами. Уряд заговорив про добровільне (!) оподаткування дрібного бізнесу. Під військкоматами стояли черги з добровольців, готових воювати проти російських загарбників.
Втім, невдовзі антиукраїнська бюрократія взяла реванш. Вже в 2023 ми бачимо бурю корупційних скандалів та масові бусифікації чоловіків ТЦКунами на вулицях українських міст. Складається враження, що внутрішні вороги мстяться українській нації за відмову капітулювати в 2022.
Путін, починаючи повномасштабне вторгнення, явно розраховував на численну внутрішню агентуру, готову здати йому Україну. І вся ця вата, попри провал в 2022, не могла одразу зникнути в нікуди, в тому числі з державних посад. З цією ватою в держапараті непогано уживається і прозахідно-"ліберальна" вата, яка антиукраїнськими законами заганяє українців в бюрократичний колгосп "за західним зразком".
Покласти край пануванню різного роду сортів антиукраїнської вати над Україною може лиш організація української нації в політичну силу, об'єднану ідеологією української технократії. Українці мусять нарешті зрозуміти, що просто пасивно сидіти вдома ховаючись від ТЦК та чекаючи міфічного “перемир'я” - не вихід, і що пасивно "чекати кращих часів” - стратегія поразки. Українці мають збагнути, що тільки активна участь в формуванні УТП та її приході до влади дає змогу впевнено дивитись в майбутнє!
👇👇👇Продовження👇👇👇
#програма #війна #бабло #вата
@ukrtp
Telegram
Українська технократична партія
Бюрократія має природну властивість відриватися від реальності, бо її основний критерій — не результат, а дотримання правил, процедур і підзвітності всередині самої системи.
Чиновник в бюрократичній системі оцінюється не тим, чи реально вирішено проблему…
Чиновник в бюрократичній системі оцінюється не тим, чи реально вирішено проблему…
💯7❤2
Українська технократична партія
Бюрократія як союзник вати всіх сортів “Цифровізацію” люблять рекламувати як засіб проти бюрократії. Але це не більш ніж виправдання для встановлення електронного концтабору. Бюрократія має скорочуватись по мірі усунення зайвих правил разом з усуненням контролю…
👆👆👆Початок👆👆👆
Бюрократія має природну властивість відриватися від реальності, бо її основний критерій — не результат, а дотримання правил, процедур і підзвітності всередині самої системи.
Чиновник в бюрократичній системі оцінюється не тим, чи реально вирішено проблему, а тим, чи правильно оформлено документи, чи пройдено всі інстанції і чи не створено ризик для вищого начальства. Через це система починає захищати саму себе: правила стають важливішими за людей і навіть за результат, а форма — важливішою за зміст. Бюрократія погано працює з нетиповими ситуаціями, бо її логіка розрахована на стандартні випадки й повторювані процедури. Коли реальність змінюється швидше за правила, чиновницька машина або гальмує, або виробляє формальні відписки замість рішення.
З часом бюрократія накопичує власні інтереси: кар’єрні, статусні й дисциплінарні. Тоді з’являється спокуса не вирішувати проблему, а уникати відповідальності, перекладати її вище або ховатися за інструкціями. Властивість бюрократії відриватися від реальності полягає в тому, що вона поступово починає служити не суспільству, а власній процедурній логіці. Саме тому технократичний підхід має включати в себе дебюрократизацію. Не цифровізувати бюрократію, а скорочувати зайві ланки, спрощувати правила й залишати тільки ті механізми, які справді працюють на реальну мету.
👇👇👇Продовження👇👇👇
#програма #база
@ukrtp
Бюрократія має природну властивість відриватися від реальності, бо її основний критерій — не результат, а дотримання правил, процедур і підзвітності всередині самої системи.
Чиновник в бюрократичній системі оцінюється не тим, чи реально вирішено проблему, а тим, чи правильно оформлено документи, чи пройдено всі інстанції і чи не створено ризик для вищого начальства. Через це система починає захищати саму себе: правила стають важливішими за людей і навіть за результат, а форма — важливішою за зміст. Бюрократія погано працює з нетиповими ситуаціями, бо її логіка розрахована на стандартні випадки й повторювані процедури. Коли реальність змінюється швидше за правила, чиновницька машина або гальмує, або виробляє формальні відписки замість рішення.
З часом бюрократія накопичує власні інтереси: кар’єрні, статусні й дисциплінарні. Тоді з’являється спокуса не вирішувати проблему, а уникати відповідальності, перекладати її вище або ховатися за інструкціями. Властивість бюрократії відриватися від реальності полягає в тому, що вона поступово починає служити не суспільству, а власній процедурній логіці. Саме тому технократичний підхід має включати в себе дебюрократизацію. Не цифровізувати бюрократію, а скорочувати зайві ланки, спрощувати правила й залишати тільки ті механізми, які справді працюють на реальну мету.
👇👇👇Продовження👇👇👇
#програма #база
@ukrtp
❤2💯1
👆👆👆Початок👆👆👆
Яскравим прикладом відірваності бюрократії від національних інтересів України є юридичний супровід деіндустріалізації.
Коли йдеться про фізичне знищення безлічі українських заводів, чиновник (а разом з ним і ліберальний прихильник "вільного ринку" з "нейтральними правилами гри") вважає це злочином лиш настільки наскільки були порушені формальні закони, правила і процедури. Якщо ж завод був приватизований і потім попиляний "юридично правильно" - в них не повернеться язик назвати це злочином, якими б жахливими не були наслідки для української нації.
Коли йдеться, скажімо, про ухилення чоловіків від військової служби, дезертирство та інші подібні речі - бюрократія не вагаючись називає це злочином та відкриває на "ухилянтів" та СЗЧшників безліч кримінальних справ. Але коли йдеться про винищення цілих галузей української промисловості - в переважній більшості випадків жоден правоохоронний орган не знаходить жодного складу злочину. Заводом більше заводом менше, вирішив олігарх-приватизатор попиляти завод - його право.
Якби той самий завод знищила російська ракета - це б назвали злочином російських загарбників. Якби цю ракету навів на завод дрібний зрадник-коригувальник, його б посадили на 15 років або довічне за державну зраду. Але коли завод знищує "законний власник" після прихватизації, будь це навіть підконтрольний РФ олігарх або інша підставна особа - жодного складу злочину з точки зору антиукраїнських законів та антиукраїнської бюрократії немає.
Ну попиляли сумський завод SELMI, де робили електронні мікроскопи, мас-спектрометри та все необхідне для українського наноелектронного виробництва - нічого страшного з точки зору законів та "вільноринкового" лібералізму не відбулось. Ну попиляли рівненський та інші радіозаводи, де могли б робити електроніку замість залежати від її імпорту, ну втратили відповідні компетенції - нічого, купимо в Китаї в обмін на експорт туди руди і зерна, бо риночок так порішав. Ну попиляли в Білій Церкві шинний завод Росава - нічого, будемо їздити на імпортних шинах і ще більше залежати від зовнішньої торгівлі. Ну зупинився у Львові автобусний завод - нічого, Київ може і в МАЗу автобуси купити, підтримавши режим Лукашенка (до 2022 так і відбувалось). Ну зупинився КрАЗ під керівництвом олігарха Жеваго - теж купимо МАЗи у бацька, до 2022 в цьому взагалі ніхто з чинуш та лібералів-"риночників" не бачив трагедії. Прикладів ще можна навести безліч, вистачило б на цілу книгу.
В підсумку, прем'єр-міністр Шмигаль, вихідець зі структур Ахметова, каже про Україну як "ресурсний центр Європи". Жодного складу злочину в доведенні України до цього стану антиукраїнська бюрократія не бачить, адже правила формально дотримані, а навіть там де були порушення - хабар від олігарха чи його ставленик на потрібній посаді все вирішує і те що навіть формально було злочином - "перестає" бути злочином.
👇👇👇Продовження👇👇👇
#програма #пром #бабло
@ukrtp
Яскравим прикладом відірваності бюрократії від національних інтересів України є юридичний супровід деіндустріалізації.
Коли йдеться про фізичне знищення безлічі українських заводів, чиновник (а разом з ним і ліберальний прихильник "вільного ринку" з "нейтральними правилами гри") вважає це злочином лиш настільки наскільки були порушені формальні закони, правила і процедури. Якщо ж завод був приватизований і потім попиляний "юридично правильно" - в них не повернеться язик назвати це злочином, якими б жахливими не були наслідки для української нації.
Коли йдеться, скажімо, про ухилення чоловіків від військової служби, дезертирство та інші подібні речі - бюрократія не вагаючись називає це злочином та відкриває на "ухилянтів" та СЗЧшників безліч кримінальних справ. Але коли йдеться про винищення цілих галузей української промисловості - в переважній більшості випадків жоден правоохоронний орган не знаходить жодного складу злочину. Заводом більше заводом менше, вирішив олігарх-приватизатор попиляти завод - його право.
Якби той самий завод знищила російська ракета - це б назвали злочином російських загарбників. Якби цю ракету навів на завод дрібний зрадник-коригувальник, його б посадили на 15 років або довічне за державну зраду. Але коли завод знищує "законний власник" після прихватизації, будь це навіть підконтрольний РФ олігарх або інша підставна особа - жодного складу злочину з точки зору антиукраїнських законів та антиукраїнської бюрократії немає.
Ну попиляли сумський завод SELMI, де робили електронні мікроскопи, мас-спектрометри та все необхідне для українського наноелектронного виробництва - нічого страшного з точки зору законів та "вільноринкового" лібералізму не відбулось. Ну попиляли рівненський та інші радіозаводи, де могли б робити електроніку замість залежати від її імпорту, ну втратили відповідні компетенції - нічого, купимо в Китаї в обмін на експорт туди руди і зерна, бо риночок так порішав. Ну попиляли в Білій Церкві шинний завод Росава - нічого, будемо їздити на імпортних шинах і ще більше залежати від зовнішньої торгівлі. Ну зупинився у Львові автобусний завод - нічого, Київ може і в МАЗу автобуси купити, підтримавши режим Лукашенка (до 2022 так і відбувалось). Ну зупинився КрАЗ під керівництвом олігарха Жеваго - теж купимо МАЗи у бацька, до 2022 в цьому взагалі ніхто з чинуш та лібералів-"риночників" не бачив трагедії. Прикладів ще можна навести безліч, вистачило б на цілу книгу.
В підсумку, прем'єр-міністр Шмигаль, вихідець зі структур Ахметова, каже про Україну як "ресурсний центр Європи". Жодного складу злочину в доведенні України до цього стану антиукраїнська бюрократія не бачить, адже правила формально дотримані, а навіть там де були порушення - хабар від олігарха чи його ставленик на потрібній посаді все вирішує і те що навіть формально було злочином - "перестає" бути злочином.
👇👇👇Продовження👇👇👇
#програма #пром #бабло
@ukrtp
💯3
👆👆👆Початок👆👆👆
Щодо деіндустріалізації України адепти "ринкового" лібералізму мають "непереборний" аргумент: промисловість, яка дісталась Україні від СРСР - була відстала та архаїчна. Мовляв, не витримали конкуренції на ринку - закривайтесь.
Але на практиці так званий "вільний ринок" - це не чесна гра, а гра за чужими правилами, як гра в наперстки. Правила гри задає той, хто контролює фінансову систему. На світовому рівні це хто завгодно тільки не українці, і правила пишуться в чиїх завгодно інтересах тільки не в інтересах української нації. Але навіть в Україні правила гри написані внутрішніми ворогами нації так, щоб зробити в Україні вигідним тільки експорт сировини. Починаючи з того, що купівля українцями українських товарів на повну обкладається 20% ПДВ, а той час як експортерам ПДВ відшкодовується. Цей антиукраїнський податок фактично ставить в пріоритет вивезення ресурсів за кордон і водночас придушує українське виробництво для потреб українців.
Цей та інші прояви антиукраїнської економічної політики - не просто наївні помилки. Це елементи системної політики вбудовування України в глобальний розподіл праці в якості колонії. Не просто так прем'єр-міністр Шмигаль казав, що Україна має стати "ресурсним центром Європи". Посадовці, які провадять таку політику, мислять Україну не як самостійний центр сили, а як підлеглий елемент чужої системи. В СРСР Україна формально була самостійною у вигляді Української радянської соціалістичної республіки, але по факту підлеглою Москві через комуністів та комсомольців, а зараз такі самі комсомольці, тільки "ліберального" штибу, ведуть Україну до поглинання глобалізмом з центром у Вашингтоні та ЄС з центром в Брюсселі. Ліберали люблять "протиставляти" себе комунізму, але це протиставлення - вкрай поверхневе з точки зору української технократії. Лібералізм та комунізм обидва являють собою антиукраїнські ідеології, які ставлять інтернаціональні по своїй сутності ідеологеми понад Ідею Нації.
Лібералам не болить за роззброєння України, починаючи зі здачі ядерної зброї. Їм не болить за попиляну промисловість. Вони не вважають це злочинами і навпаки вважають це адекватною платою за інтеграцію до заходу. Навіть війна з їхньої точки зору йде не за самостійність України, а за "інтеграцію з цивілізованим світом", де Україна - чужий фронтир. Якщо українська молодь виїздить за кордон - ліберали вважають це не ганьбою, а історіями успіху, як в радянські часи історією успіху вважалось "на підвищення" уїхати в Москву. Ліберали, поверхнево вдаючи боротьбу з російською мовою, не менш завзято впроваджують замість неї англійську як другу (а по факту першу) державну.
Ліберал відчуває потреби в українській промисловості лиш настільки наскільки вона вписується в глобальний ринок, так само як в радянські часи комуністи та комсомольці мислили економіку лиш в межах спущеного з Москви плану. Поза критеріями, визначеними паном-чужинцем, ані ліберал, ані комуніст мислити не здатні. Саме тому антиукраїнські прояви ліберальної (чи комуністичної для комуніста) політики на рівні держави - не викликають в них жодного протесту, тоді як ідеологія, програма та інші матеріали УТП викликають в них дисонанс та заперечення. Як через протест проти зовнішньої залежності, так і через сміливість мислити самостійно в межах суто української національної ідеї!
#програма #вата #пром #бабло
@ukrtp
Щодо деіндустріалізації України адепти "ринкового" лібералізму мають "непереборний" аргумент: промисловість, яка дісталась Україні від СРСР - була відстала та архаїчна. Мовляв, не витримали конкуренції на ринку - закривайтесь.
Але на практиці так званий "вільний ринок" - це не чесна гра, а гра за чужими правилами, як гра в наперстки. Правила гри задає той, хто контролює фінансову систему. На світовому рівні це хто завгодно тільки не українці, і правила пишуться в чиїх завгодно інтересах тільки не в інтересах української нації. Але навіть в Україні правила гри написані внутрішніми ворогами нації так, щоб зробити в Україні вигідним тільки експорт сировини. Починаючи з того, що купівля українцями українських товарів на повну обкладається 20% ПДВ, а той час як експортерам ПДВ відшкодовується. Цей антиукраїнський податок фактично ставить в пріоритет вивезення ресурсів за кордон і водночас придушує українське виробництво для потреб українців.
Цей та інші прояви антиукраїнської економічної політики - не просто наївні помилки. Це елементи системної політики вбудовування України в глобальний розподіл праці в якості колонії. Не просто так прем'єр-міністр Шмигаль казав, що Україна має стати "ресурсним центром Європи". Посадовці, які провадять таку політику, мислять Україну не як самостійний центр сили, а як підлеглий елемент чужої системи. В СРСР Україна формально була самостійною у вигляді Української радянської соціалістичної республіки, але по факту підлеглою Москві через комуністів та комсомольців, а зараз такі самі комсомольці, тільки "ліберального" штибу, ведуть Україну до поглинання глобалізмом з центром у Вашингтоні та ЄС з центром в Брюсселі. Ліберали люблять "протиставляти" себе комунізму, але це протиставлення - вкрай поверхневе з точки зору української технократії. Лібералізм та комунізм обидва являють собою антиукраїнські ідеології, які ставлять інтернаціональні по своїй сутності ідеологеми понад Ідею Нації.
Лібералам не болить за роззброєння України, починаючи зі здачі ядерної зброї. Їм не болить за попиляну промисловість. Вони не вважають це злочинами і навпаки вважають це адекватною платою за інтеграцію до заходу. Навіть війна з їхньої точки зору йде не за самостійність України, а за "інтеграцію з цивілізованим світом", де Україна - чужий фронтир. Якщо українська молодь виїздить за кордон - ліберали вважають це не ганьбою, а історіями успіху, як в радянські часи історією успіху вважалось "на підвищення" уїхати в Москву. Ліберали, поверхнево вдаючи боротьбу з російською мовою, не менш завзято впроваджують замість неї англійську як другу (а по факту першу) державну.
Ліберал відчуває потреби в українській промисловості лиш настільки наскільки вона вписується в глобальний ринок, так само як в радянські часи комуністи та комсомольці мислили економіку лиш в межах спущеного з Москви плану. Поза критеріями, визначеними паном-чужинцем, ані ліберал, ані комуніст мислити не здатні. Саме тому антиукраїнські прояви ліберальної (чи комуністичної для комуніста) політики на рівні держави - не викликають в них жодного протесту, тоді як ідеологія, програма та інші матеріали УТП викликають в них дисонанс та заперечення. Як через протест проти зовнішньої залежності, так і через сміливість мислити самостійно в межах суто української національної ідеї!
#програма #вата #пром #бабло
@ukrtp
👍2💯1
Я (Гліб Положій) перетнув Тису
В Рахові та по дорозі до нього. Така сама Україна, такий самий звичайний райцентр як на Слобожанщині. Тільки фронт подалі, нема комендантської години, гори і більший акцент на туризмі. В мові є помітний місцевий акцент, але в цілому українська мова така сама. Якби не гори - було б враження, що приїхав десь в Охтирку, настільки за враженнями все своє, українське.
Не кожна однонаціональна країна може похизуватись такими розмірами. І не кожна може претендувати на те щоб стати технократичною наддержавою так впевнено як Україна. Було б таке бажання в сучасних українців!
Трагедія Карпатської України (документальна стрічка 1940 року про Карпатську Україну 1939, з моєю участю в її перекладі)
#база #Закарпаття #Рахів
@ukrtp
В Рахові та по дорозі до нього. Така сама Україна, такий самий звичайний райцентр як на Слобожанщині. Тільки фронт подалі, нема комендантської години, гори і більший акцент на туризмі. В мові є помітний місцевий акцент, але в цілому українська мова така сама. Якби не гори - було б враження, що приїхав десь в Охтирку, настільки за враженнями все своє, українське.
Не кожна однонаціональна країна може похизуватись такими розмірами. І не кожна може претендувати на те щоб стати технократичною наддержавою так впевнено як Україна. Було б таке бажання в сучасних українців!
Трагедія Карпатської України (документальна стрічка 1940 року про Карпатську Україну 1939, з моєю участю в її перекладі)
#база #Закарпаття #Рахів
@ukrtp
👍13🤬6❤2👌1
Я перетнув Тису, побував в центрі Європи і поїв іспанського хамону
Тиса починається в Україні і спочатку тече через долину всередині країни. В місті Рахів та околицях є купа мостів через неї, перетинай скільки хочеш ніхто не буде проти.
Центр Європи - платформа, через яку щодня їздить приміський поїзд Коломия-Ділове і назад.
А іспанський хамон можна купити і в сільському магазині в селі Ділове.
Якщо все це можна зробити не виїздячи з України, нащо жалітись на кордони, зачинені на виїзд?!
Гліб Положій, голова УТП.
#Закарпаття #гумор
@ukrtp
Тиса починається в Україні і спочатку тече через долину всередині країни. В місті Рахів та околицях є купа мостів через неї, перетинай скільки хочеш ніхто не буде проти.
Центр Європи - платформа, через яку щодня їздить приміський поїзд Коломия-Ділове і назад.
А іспанський хамон можна купити і в сільському магазині в селі Ділове.
Якщо все це можна зробити не виїздячи з України, нащо жалітись на кордони, зачинені на виїзд?!
Гліб Положій, голова УТП.
#Закарпаття #гумор
@ukrtp
👍8
Я, Гліб Положій, в Червоній залі Чернівецького національного університету. Школа з фотоніки "мета-антени", травень 2026.
Я єдиний з присутніх на цьому заході хто може запропонувати фізичне виробництво фотонних мікроструктур, адже займаюсь технологією протонної літографії!
Наукові праці
#наука #Чернівці
@ukrtp
Я єдиний з присутніх на цьому заході хто може запропонувати фізичне виробництво фотонних мікроструктур, адже займаюсь технологією протонної літографії!
Наукові праці
#наука #Чернівці
@ukrtp
👍19✍2
Кацапня вдарила по дитячому садочку в Сумах. Перед тим вдарила по Запоріжжю з десятками жертв. Фронт прорвати не можуть - тероризують міста. Схоже, їм здається, що українці зламаються через це, інакше сенс від цих ударів?!
Кацапи, певно, напрошуються щоб Україна зірвала їм парад 9 травня. Чи наважиться на це зелена влада?!
П. С.: Путін хуйло, рашка гімно
#війна
@ukrtp
Кацапи, певно, напрошуються щоб Україна зірвала їм парад 9 травня. Чи наважиться на це зелена влада?!
П. С.: Путін хуйло, рашка гімно
#війна
@ukrtp
🤬12😢4
На вузьких вуличках Чернівців стандартні тролейбуси ледве вміщаються. А на початку вулиці Руської (там де вона виходить з центрального майдану) - так взагалі є відрізок з місцем лиш для одного тролейбуса в ширину, і вони їздять туди-сюди по черзі. Чернівці - вкрай нестандартне місто, де звичайний стандарт тролейбусів та автобусів впирається в межі.
Ширина стандартного тролейбуса 2,5 м. Ширина потенційного широкого тролейбуса за матеріалами УТП 6,25 м, тобто в 2,5 разів ширше за стандартний. Так як широкі тролейбуси їздитимуть в великих містах по вже наявним широким дорогам, ширших за чернівецькі вузькі вулички в понад 2,5 разів - місця для них вистачить. В більшості випадків - навіть з запасом на обгін та об'їзд, як в Чернівцях для звичайних тролейбусів.
Серед опонентів УТП є ті хто кажуть дурниці, що для широких тролейбусів не вистачить місця на дорозі. Це лиш свідчить про розумову обмеженість опонентів, які, будучи псевдораціоналістами, верзуть дурниці мовою "здорового глузду".
#тр #Чернівці
@ukrtp
Ширина стандартного тролейбуса 2,5 м. Ширина потенційного широкого тролейбуса за матеріалами УТП 6,25 м, тобто в 2,5 разів ширше за стандартний. Так як широкі тролейбуси їздитимуть в великих містах по вже наявним широким дорогам, ширших за чернівецькі вузькі вулички в понад 2,5 разів - місця для них вистачить. В більшості випадків - навіть з запасом на обгін та об'їзд, як в Чернівцях для звичайних тролейбусів.
Серед опонентів УТП є ті хто кажуть дурниці, що для широких тролейбусів не вистачить місця на дорозі. Це лиш свідчить про розумову обмеженість опонентів, які, будучи псевдораціоналістами, верзуть дурниці мовою "здорового глузду".
#тр #Чернівці
@ukrtp
Як побороти затори?
В Чернівцях неможливо вирішити проблему заторів просто розширивши дороги. Точніше можливо, але тільки знісши пів-міста, що вкрай неприйнятно.
В інших містах, навіть обласних центрах таких як Суми, дороги в рази ширші. В Чернівцях же ж вирішення проблеми заторів можливе лише одним способом - технократичним. А саме - безкоштовний та частий громадський транспорт з системою світлофорної переваги. Система дуже проста в реалізації: за півхвилини до проїзду світлофора водій тролейбуса замовляє зелене світло. Реалізація цієї системи вкрай проста і дешева: на обласний центр приблизно в межах вартості одного тролейбуса, якщо не красти і не схематозити.
Якщо тролейбуси будуть безкоштовними, частими, місткими та швидкими (зупиняючись лиш на зупинках) - частина автомобілістів бодай іноді почне користуватись громадським транспортом, і заторів ставатиме все менше. В Чернівцях як ніде очевидна правота технократичного підходу і дурість псевдораціоналістів, які заперечують його.
#тр #Чернівці
@ukrtp
В Чернівцях неможливо вирішити проблему заторів просто розширивши дороги. Точніше можливо, але тільки знісши пів-міста, що вкрай неприйнятно.
В інших містах, навіть обласних центрах таких як Суми, дороги в рази ширші. В Чернівцях же ж вирішення проблеми заторів можливе лише одним способом - технократичним. А саме - безкоштовний та частий громадський транспорт з системою світлофорної переваги. Система дуже проста в реалізації: за півхвилини до проїзду світлофора водій тролейбуса замовляє зелене світло. Реалізація цієї системи вкрай проста і дешева: на обласний центр приблизно в межах вартості одного тролейбуса, якщо не красти і не схематозити.
Якщо тролейбуси будуть безкоштовними, частими, місткими та швидкими (зупиняючись лиш на зупинках) - частина автомобілістів бодай іноді почне користуватись громадським транспортом, і заторів ставатиме все менше. В Чернівцях як ніде очевидна правота технократичного підходу і дурість псевдораціоналістів, які заперечують його.
#тр #Чернівці
@ukrtp
👍3
Школа фотоніки в Чернівцях добігає кінця
Знайомлячись з можливостями української науки, все більше доводиться переконуватись, що Україна могла б бути технократичною наддержавою. Зокрема це стосується і виробництва передової електроніки та фотоніки.
Головна причина чому Україна не наддержава, а фактично сировинна колонія - в політиці. В тому, що замість української технократії ідеологічний вакуум після розпаду СРСР заповнило сліпе поклоніння "західним партнерам" та ліберальній економічній теорії. Мовляв, ідеологія не потрібна, треба лиш заробляти гроші та "бути успішними".
Українські вчені та інженери в таких умовах змушені або існувати на мізерному державному фінансуванні, або працювати на закордон. І проблема не лише в грошах, а й в постановці задач: головним критерієм успіху в українській науці вважаються в першу чергу публікації в іноземних наукових виданнях. Українські фотонні комп'ютери в таких умовах реалізувати нереально без зміни політичної еліти на українських технократів!
#наука #іт #база
@ukrtp
Знайомлячись з можливостями української науки, все більше доводиться переконуватись, що Україна могла б бути технократичною наддержавою. Зокрема це стосується і виробництва передової електроніки та фотоніки.
Головна причина чому Україна не наддержава, а фактично сировинна колонія - в політиці. В тому, що замість української технократії ідеологічний вакуум після розпаду СРСР заповнило сліпе поклоніння "західним партнерам" та ліберальній економічній теорії. Мовляв, ідеологія не потрібна, треба лиш заробляти гроші та "бути успішними".
Українські вчені та інженери в таких умовах змушені або існувати на мізерному державному фінансуванні, або працювати на закордон. І проблема не лише в грошах, а й в постановці задач: головним критерієм успіху в українській науці вважаються в першу чергу публікації в іноземних наукових виданнях. Українські фотонні комп'ютери в таких умовах реалізувати нереально без зміни політичної еліти на українських технократів!
#наука #іт #база
@ukrtp
❤9👍2
Засновник космонавтики Сергій Корольов народився в Житомирі
Там є національний музей космонавтики - гідний меморіал заслуг Корольова. І нагадування про те, що українська нація може бути провідною нацією в підкоренні космосу.
Може, якщо захоче. А якщо не захоче - цей музей так і залишиться артефактом досягнень радянських часів без екраноракетопланів, міжпланетних буксирів на плазмових двигунах і українських індустріальних колоній на Місяці, Венері, астероїдах та інших космічних тілах.
На фото - радянський місяцехід в музеї. Роботизовану машину розміром з маршрутку ще в 1970х доправили до Місяця і вона проїхала 35 км. Що тут, чорт забирай, надскладного якщо за 50 років з'явилось багато технологій які роблять цю задачу простішою? Нічого крім одного: ідеології суспільства, яка змогла б зробити можливим засвоєнння космосу силами України як національної держави.
Ідеологічні засади української технократії (друкована або електронна версія). Розділ 2.2. Космічна експансія.
#космос #Житомир
@ukrtp
Там є національний музей космонавтики - гідний меморіал заслуг Корольова. І нагадування про те, що українська нація може бути провідною нацією в підкоренні космосу.
Може, якщо захоче. А якщо не захоче - цей музей так і залишиться артефактом досягнень радянських часів без екраноракетопланів, міжпланетних буксирів на плазмових двигунах і українських індустріальних колоній на Місяці, Венері, астероїдах та інших космічних тілах.
На фото - радянський місяцехід в музеї. Роботизовану машину розміром з маршрутку ще в 1970х доправили до Місяця і вона проїхала 35 км. Що тут, чорт забирай, надскладного якщо за 50 років з'явилось багато технологій які роблять цю задачу простішою? Нічого крім одного: ідеології суспільства, яка змогла б зробити можливим засвоєнння космосу силами України як національної держави.
Ідеологічні засади української технократії (друкована або електронна версія). Розділ 2.2. Космічна експансія.
#космос #Житомир
@ukrtp
👍10🔥2
Раз за разом спливають скандали зі схемами ухилення від мобілізації. То фейкові аспіранти, то підробка інвалідностей - схеми на десятки-сотні мільйонів гривень кожна.
Тіньовий ринок навколо ТЦК та ухилення від мобілізації оцінюється орієнтовно в 150 млрд грн щороку. Відпустити з бусіка чи ТЦК, оформити підробну відстрочку чи інвалідність - і в сумі виходить величезний тіньовий ринок, співмірний з бюджетами міністерств. Гроші, зароблені на цьому ринку, як правило витрачаються на предмети розкоші та виводяться за кордон.
Це аж ніяк не дивно для суспільства, де головним критерієм успішності вважається заробляння грошей. Суспільства, в якому ідеологія української технократії вважається "утопією", зате не вважається утопією купівля Ахметовим пентхаусу в Монако за 24 млрд грн. Якщо олігарху можна виводити десятки-сотні мільярдів за кордон, то чому і дрібнішим корупціонерам не можна заробляти мільйони, монетизуючи свої посади, в суспільстві від гори до низу ураженому ідеологією заробітчанства?!
#бабло
@ukrtp
Тіньовий ринок навколо ТЦК та ухилення від мобілізації оцінюється орієнтовно в 150 млрд грн щороку. Відпустити з бусіка чи ТЦК, оформити підробну відстрочку чи інвалідність - і в сумі виходить величезний тіньовий ринок, співмірний з бюджетами міністерств. Гроші, зароблені на цьому ринку, як правило витрачаються на предмети розкоші та виводяться за кордон.
Це аж ніяк не дивно для суспільства, де головним критерієм успішності вважається заробляння грошей. Суспільства, в якому ідеологія української технократії вважається "утопією", зате не вважається утопією купівля Ахметовим пентхаусу в Монако за 24 млрд грн. Якщо олігарху можна виводити десятки-сотні мільярдів за кордон, то чому і дрібнішим корупціонерам не можна заробляти мільйони, монетизуючи свої посади, в суспільстві від гори до низу ураженому ідеологією заробітчанства?!
#бабло
@ukrtp
👍5💯5🤬1
Мігрант заліз на дах магазину в Коломиї
Ось вони - ті самі мігранти, про завезення яких нам говорили вже кілька років. В коментарях до цієї новини - повно обурених українців, які задаються такими питаннями як "нащо нам ті мавпи?" та "за що воюють наші хлопці?".
Втім, без політичної організації українського суспільства навколо ідеології української технократії - це все так і залишиться глухим невдоволенням. Це як в 2021 з ковідним тоталітаризмом та примусом до вакцинації: жодна представлена в парламенті партія, що владна, що опозиційні - не мають нічого проти завезення мігрантів.
Отже, для кожного українця, якому не подобається перспектива заміщення української нації кольоровими мігрантами, план простий: вивчити ідеологію української технократії та вступити до УТП, склавши іспит на її знання. Ті ж, хто не хочуть це робити - несуть повну відповідальність за всі наслідки своєї бездіяльності!
Україна для українців
Національне питання
Ідеологічні засади української технократії
Членство в УТП
#база
@ukrtp
Ось вони - ті самі мігранти, про завезення яких нам говорили вже кілька років. В коментарях до цієї новини - повно обурених українців, які задаються такими питаннями як "нащо нам ті мавпи?" та "за що воюють наші хлопці?".
Втім, без політичної організації українського суспільства навколо ідеології української технократії - це все так і залишиться глухим невдоволенням. Це як в 2021 з ковідним тоталітаризмом та примусом до вакцинації: жодна представлена в парламенті партія, що владна, що опозиційні - не мають нічого проти завезення мігрантів.
Отже, для кожного українця, якому не подобається перспектива заміщення української нації кольоровими мігрантами, план простий: вивчити ідеологію української технократії та вступити до УТП, склавши іспит на її знання. Ті ж, хто не хочуть це робити - несуть повну відповідальність за всі наслідки своєї бездіяльності!
Україна для українців
Національне питання
Ідеологічні засади української технократії
Членство в УТП
#база
@ukrtp
👍4🔥3🤬3❤1
Абсурдність так званої "об'єктивності"
Українська технократія - ідеологія, яка не претендує на об'єктивність. Навпаки, будучи сучасним втіленням українського націоналізму, вона прямо визнає свою упередженість. Упередженість, звісно, на користь української нації.
Якщо ж якась ідеологія претендує на "об'єктивність" та "нейтральність" - вона за визначенням антиукраїнська. Адепт такої ідеології, навіть будучи генетичним українцем, не стане на бік української нації, бо ця позиція суперечить "об'єктивності" та "нейтральності". Це, зокрема, стосується і комунізму, і лібералізму.
"Об'єктивний" комуніст ставить так звані "об'єктивні закони суспільного розвитку" Маркса понад Ідею Нації, проголошуючи "інтернаціальну солідарність трудящих" на противагу націоналізму. На практиці такого роду "солідарність" вилилась в голодомори і гулаги, але геноцид української нації для комуніста - ніщо порівняно з претензіями Маркса на "об'єктивність".
"Об'єктивний" ліберал так само ставить понад Ідею Нації "вільний ринок", який сам все "порішає" якщо йому не заважатиме національна держава. Держава в його ідеології - не більш ніж "нейтральний арбітр" між приватними гравцями. Ліберальна "нейтральна" держава ні в якому разі не може поставити інтерес української нації понад інтерес олігарха-чужинця всупереч "нейтральним правилам гри". Ба навіть може засудити українського технократа-винахідника за так зване "порушення" так званих "авторських прав" іноземної корпорації.
Монструозний бюрократичний апарат ліберальної "нейтральної" держави може відкривати безліч кримінальних справ на українців за СЗЧ та "ухилення від військової служби", але водночас не бачити жодного складу злочину в дерибані та розпилі цілих галузей промисловості, в системній деіндустріалізації України з перетворенням на, як казав прем'єр-міністр Шмигаль, "ресурсний центр Європи". Ліберальні "нейтральні" антикорупціонери з таких структур як НАБУ можуть збудитись на кримінальну справу за крадені Міндичем 10 млрд грн, але в грабунку нації на 180 млрд грн відшкодувань ПДВ щороку (більшою частиною сировинним експортерам) - не вбачають нічого поганого, бо цей грабунок "законний". Правоохоронні органи ліберальної "нейтральної" держави можуть збуджуватись на кримінальні справи за корупційні схеми на десятки-сотні мільйонів гривень, але до "законно" купленого Ахметовим пентхауса в Монако за 24 млрд грн чи до гігантської яхти за 20 млрд грн, "законно" замовленої Ахметовим на німецькій верфі - жодних питань не мають навіть під час війни.
Ліберальна економічна теорія претендує на об'єктивність так само як свого часу на об'єктивність претендувала марксистсько-ленінська політекономія. В радянські часи марксисти-леніністи своїми догмами з претензіями на об'єктивність виправдовували владу червоної Москви над Україною. Тепер ліберальна економічна теорія з її претензіями на статус "об'єктивної науки" так само виправдовує владу над Україною іноземних структур, таких як МВФ, а разом з ними - владу олігархату та транснаціонального капіталу. Отже, як бачимо, ідеології, які претендують на об'єктивність, все ж таки мають властивість захищати суб'єктивні інтереси, але це інтереси не української нації.
З позиції української технократії, псевдораціоналізм — це будь-яка ідеологія, яка маскується під "об'єктивні закони", "нейтральну істину" та іншу подібну риторику, але насправді обслуговує владу ворогів української нації над Україною, служить інтелектуальною ширмою для виправдання залежності України від чужинецьких центрів сили та консервує цивілізаційну вторинність України через вату всередині України, яка має дурість в це вірити. Українська технократія натомість базується на чесності: замість виглядати “поза ідеологією”, позиціонує себе сучасною формою українського націоналізму. Український технократ не претендує на об'єктивість. Український технократ пишається своєю упередженістю на користь української нації!
#програма #вата
@ukrtp
Українська технократія - ідеологія, яка не претендує на об'єктивність. Навпаки, будучи сучасним втіленням українського націоналізму, вона прямо визнає свою упередженість. Упередженість, звісно, на користь української нації.
Якщо ж якась ідеологія претендує на "об'єктивність" та "нейтральність" - вона за визначенням антиукраїнська. Адепт такої ідеології, навіть будучи генетичним українцем, не стане на бік української нації, бо ця позиція суперечить "об'єктивності" та "нейтральності". Це, зокрема, стосується і комунізму, і лібералізму.
"Об'єктивний" комуніст ставить так звані "об'єктивні закони суспільного розвитку" Маркса понад Ідею Нації, проголошуючи "інтернаціальну солідарність трудящих" на противагу націоналізму. На практиці такого роду "солідарність" вилилась в голодомори і гулаги, але геноцид української нації для комуніста - ніщо порівняно з претензіями Маркса на "об'єктивність".
"Об'єктивний" ліберал так само ставить понад Ідею Нації "вільний ринок", який сам все "порішає" якщо йому не заважатиме національна держава. Держава в його ідеології - не більш ніж "нейтральний арбітр" між приватними гравцями. Ліберальна "нейтральна" держава ні в якому разі не може поставити інтерес української нації понад інтерес олігарха-чужинця всупереч "нейтральним правилам гри". Ба навіть може засудити українського технократа-винахідника за так зване "порушення" так званих "авторських прав" іноземної корпорації.
Монструозний бюрократичний апарат ліберальної "нейтральної" держави може відкривати безліч кримінальних справ на українців за СЗЧ та "ухилення від військової служби", але водночас не бачити жодного складу злочину в дерибані та розпилі цілих галузей промисловості, в системній деіндустріалізації України з перетворенням на, як казав прем'єр-міністр Шмигаль, "ресурсний центр Європи". Ліберальні "нейтральні" антикорупціонери з таких структур як НАБУ можуть збудитись на кримінальну справу за крадені Міндичем 10 млрд грн, але в грабунку нації на 180 млрд грн відшкодувань ПДВ щороку (більшою частиною сировинним експортерам) - не вбачають нічого поганого, бо цей грабунок "законний". Правоохоронні органи ліберальної "нейтральної" держави можуть збуджуватись на кримінальні справи за корупційні схеми на десятки-сотні мільйонів гривень, але до "законно" купленого Ахметовим пентхауса в Монако за 24 млрд грн чи до гігантської яхти за 20 млрд грн, "законно" замовленої Ахметовим на німецькій верфі - жодних питань не мають навіть під час війни.
Ліберальна економічна теорія претендує на об'єктивність так само як свого часу на об'єктивність претендувала марксистсько-ленінська політекономія. В радянські часи марксисти-леніністи своїми догмами з претензіями на об'єктивність виправдовували владу червоної Москви над Україною. Тепер ліберальна економічна теорія з її претензіями на статус "об'єктивної науки" так само виправдовує владу над Україною іноземних структур, таких як МВФ, а разом з ними - владу олігархату та транснаціонального капіталу. Отже, як бачимо, ідеології, які претендують на об'єктивність, все ж таки мають властивість захищати суб'єктивні інтереси, але це інтереси не української нації.
З позиції української технократії, псевдораціоналізм — це будь-яка ідеологія, яка маскується під "об'єктивні закони", "нейтральну істину" та іншу подібну риторику, але насправді обслуговує владу ворогів української нації над Україною, служить інтелектуальною ширмою для виправдання залежності України від чужинецьких центрів сили та консервує цивілізаційну вторинність України через вату всередині України, яка має дурість в це вірити. Українська технократія натомість базується на чесності: замість виглядати “поза ідеологією”, позиціонує себе сучасною формою українського націоналізму. Український технократ не претендує на об'єктивість. Український технократ пишається своєю упередженістю на користь української нації!
#програма #вата
@ukrtp
❤5💯2👍1😈1
В Україні не лише трохи ширша ніж в ЄС колія. Набагато більшою є максимальна ширина вагонів: 3,75 метрів на противагу ЄСівським 2,8 м. Висота вагонів теж може бути більшою на цілий метр.
Отже, українську залізницю радикально покращити не так вже й складно. Достатньо лиш перевести вагонобудування на вагони нового типу. Максимальна ширина 3,75 м та два поверхи (кожен висотою по 2,5 метри). Посадка в вагон - напряму з низької платформи на перший поверх, як в сучасний трамвай чи тролейбус. Наскрізний коридор з міжвагонними переходами - лиш на другому поверсі. На першому поверсі можна робити не лише купе, а й, наприклад, баню, велику ігрову кімнату для дітей, чи ще щось велике на повну ширину вагона (адже нема потреби в наскрізному проході). Більший розмір вагона дає значно більше простору для технократичної творчості. Українські поїзди нового покоління можуть стати схожими за комфортом на круїзні лайнери, особливо - поїзди далекого сполучення.
#тр
@ukrtp
Отже, українську залізницю радикально покращити не так вже й складно. Достатньо лиш перевести вагонобудування на вагони нового типу. Максимальна ширина 3,75 м та два поверхи (кожен висотою по 2,5 метри). Посадка в вагон - напряму з низької платформи на перший поверх, як в сучасний трамвай чи тролейбус. Наскрізний коридор з міжвагонними переходами - лиш на другому поверсі. На першому поверсі можна робити не лише купе, а й, наприклад, баню, велику ігрову кімнату для дітей, чи ще щось велике на повну ширину вагона (адже нема потреби в наскрізному проході). Більший розмір вагона дає значно більше простору для технократичної творчості. Українські поїзди нового покоління можуть стати схожими за комфортом на круїзні лайнери, особливо - поїзди далекого сполучення.
#тр
@ukrtp
❤6😎3👍1
Українська технократична партія
В Україні не лише трохи ширша ніж в ЄС колія. Набагато більшою є максимальна ширина вагонів: 3,75 метрів на противагу ЄСівським 2,8 м. Висота вагонів теж може бути більшою на цілий метр. Отже, українську залізницю радикально покращити не так вже й складно.…
Вагони приміського сполучення теж матимуть в собі значно більше місця: в них, порівняно зі старими вагонами та електричками, буде незрівнянно зручніше входити з землі, завозити велосипеди, самокати, валізи, дитячі та інвалідні візки. Для пасажирів з дітьми не важко поставити дитячі гірки та інші ігрові елементи, можливо навіть висотою в два поверхи. В ширший вагон не важко буде вставити кав'ярню чи ресторан, щоб пасажири могли по дорозі поїсти і попити. Можливо, громадське харчування та торгівля в нових приміських поїздах принесе Укрзалізниці навіть більше прибутків, ніж зараз приносить збирання платні за проїзд (згадуємо розділ 2.5 ідеологічних засад української технократії про безкоштовний міський та приміський транспорт).
Так як такий максимальний габарит вагонів прописаний ще в радянських ГОСТах, адаптувати наявну інфраструктуру під них буде не складно. Треба буде замінити високі платформи на низькі, але це можна робити поступово, по мірі випуску нових вагонів та поетапної адаптації ліній під них. Скоріш за все, модернізація ліній почнеться з центру країни, в Кременчуцькій області, де є провідний завод з виробництва вагонів, і поступово пошириться на всю країну. Там, де лінія ще не адаптована, можуть поїздити старі поїзди: це не проблема, адже поступовий перехід на нові вагони займе десятки років.
#тр
@ukrtp
Так як такий максимальний габарит вагонів прописаний ще в радянських ГОСТах, адаптувати наявну інфраструктуру під них буде не складно. Треба буде замінити високі платформи на низькі, але це можна робити поступово, по мірі випуску нових вагонів та поетапної адаптації ліній під них. Скоріш за все, модернізація ліній почнеться з центру країни, в Кременчуцькій області, де є провідний завод з виробництва вагонів, і поступово пошириться на всю країну. Там, де лінія ще не адаптована, можуть поїздити старі поїзди: це не проблема, адже поступовий перехід на нові вагони займе десятки років.
#тр
@ukrtp
❤3👏2