Трохи про російську дезу, яку всі вже зовсім скоро понесуть у нас без особливо критичного сприйняття.

Мовляв, дружина харківського воєнкома Ірина Арап продавала на ОЛХ велику партію німецьких аптечок, пропонуючи продати 1000 штук за 350 тис.грн.

Понесли першими це росіяни, і, як не дивно, прикормлений вже давно росіянами Ігор Мосійчук.

У якості доказів - скріни з ОЛХ, де самі автори повідомлення вказали номер Арап і її профайл у телеграмі.

Проблем тут три:
1) по інтерфейсу видно, що скрін з номером Арап зробила людина, у якої її номер БУВ в списку контактів, і записаний як «Арап» (навряд чи вона б себе записала просто за прізвищем). Є плашка на скріні з «видалити з контактів», до речі.
2) профайл на ОЛХ створений в квітні 2023 року - тобто зовсім недавно. Уявіть собі українку (та ще і дружину воєнкома!) яка нічого не купувала на ОЛХ до квітня 2023 року. Якщо цей акаунт ОЛХ фейк справжньої Арап, то навіщо було прив’язувати його до основного номеру з фотографіями в телеграмі?)
3) Німеччина може кудись і передає аптечки великими партіями, але явно не у військкомати. Хоча з цього явища дійсно бувають виключення. В військкоматі людей навіть не одягають у форму, і не дають зброю, якщо що. Це усе проблема тих підрозділів, куди їх з воєнкоматів розподіляють. Можливо якісь німці про це не здогадуються, але усе забезпечення військових лежить на частинах, а не на ТЦК.

Любов нашого суспільства до воєнкомів низька, певна віра у те що там бездушні офіцери-тиловики, які женуть солдат на убій голими дійсно присутня. Тому і гра на цьому полі абсолютно для росіян успішна.

Я не берусь стверджувати, що от прям усе гарантовано чисто з боку Харківського ТЦК. Але якраз до речей, які викликають в нас живу емоцію і здатні посіяти розбрат (а це таки він) треба ставитися напрочуд холодно.

«Воєнкома суку на бутилку» - уже завтра будуть писати наші громадяни в коментарях. І ніхто з них нічого фактчекати не буде, помітьте.

Для того, аби створити цю провокацію росіянам міг знадобитися усього лише номер дружини воєнкома. Це небагато. Акаунт у профілі на ОЛХ створити легко, вказати її номер - ще легше. Створити підставну переписку, де вона дає цей номер для зв’язку - взагалі безкоштовно. Взагалі наїбати наших громадян, як бачите, найлегше з тем де усі і так очікують найобу - ми ж усі знаємо що «хтось там десь краде», тому ставлення буде завжди не досить вивіреним. Бо ми підсвідомо потребуємо дуже невеликих доказів, якщо нас плюс-мінус готував до такого сприйняття інфопростір.

Через Х часу стурбовані громадяни понесуть скріни і будуть зойкати. Що ж це робиться, друзі! Що ж це робиться!

Потім за тему можуть взятися наші журналісти, і знаючи ситуацію, нічого толком не прояснять. Бо візьмуться лише на етапі дуже великого розголосу. Що вони зроблять? Правильно, подзвонять у військкомат або комусь із військового начальства. Що у цьому разі скажуть військові?

«Ми не крали ніяких аптечок і нічого не продавали». Найважливіше, що усім зрозуміло, вони б сказали це у обох випадках - якби крали, і якби не крали. На це пропагандисти також розраховують. Створити саме таку ситуацію, де звичайна комунікація буде розглянута під призмою недовіри і не загасить скандал. Ефект, отже руйнівний і буде далі продовжуватися. А якщо через тиждень вийде слідчий і скаже - ну ми от реально перевірили, ніяких аптечок не було взагалі. То навіть і тоді значна частка громадян просто подумає «ну блять, значить і слідчого купили». Наше суспільство завжди думає, що воно найхитріше.

Презумпція невинуватості - страшна сука. Вона змушує нас не вірити в хуйовість людей, яких ми не любимо. Але все ж, береже іноді від зайвих скандалів. Усі скандали про військових (навіть не про бойових, а про тих самих тилових) варто тримати поза розгоном їхніх тез до підтвердження офіційними слідчими органами. Так, війна, блять. А ви шо думали?

Очікую в коментарях прихильників класової боротьби з воєнкомами, які будуть думати що їм чомусь так важливо прикрити свою жопу саме через мій телеграм-канал.