У новому великому випуску OrkovNEt.iss.onedia — реальна зброя, з якою оператори ССО виходять на найскладніші бойові завдання.
Досвідчений оператор ССО розповідає без зайвого пафосу про те, що безпосередньо впливає на результат бою: догляд і чищення зброї, вибір калібру, правильний тюнінг для різних видів зброї.
Посилання на повний випуск:
🔗https://youtu.be/RSJ4shkCTno
Досвідчений оператор ССО розповідає без зайвого пафосу про те, що безпосередньо впливає на результат бою: догляд і чищення зброї, вибір калібру, правильний тюнінг для різних видів зброї.
Посилання на повний випуск:
🔗https://youtu.be/RSJ4shkCTno
YouTube
З ЧИМ ВОЮЄ ССО? 💣 Чесний огляд арсеналу #зброяССО #ССО #orkovnet
В цьому великому випуску розбирається реальна зброя ССО, з якою спецпризначенці виходять на найскладніші бойові завдання! Досвідчений зброяр та оператор ССО детально пояснюють, чому чищення зброї, вибір калібру, правильний тюнінг Daniel Defense та кулемет…
❤230🫡94👍45❤🔥9🔥6
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤404🫡163🔥68👍23❤🔥7
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Іскра знову українська. Як ССО звільняли населений пункт і взяли 30 окупантів у полон
Показуємо, як відбувалася операція зі звільнення н.п. Андріївка-Клевцове (радянська назва Іскра)— населеного пункту, який російські війська тривалий час намагалися захопити малими групами.
На Олександрівському напрямку окупанти поступово просочувалися в населений пункт та займали позиції.
Оператори 3-го полку ССО у взаємодії з одним із центрів психологічних операцій ССО провели комплексну операцію зі звільнення населеного пункту. На відео - наземна фаза операції: просування спецпризначенців, витіснення противника з позицій та відновлення контролю над територією.
30 військовослужбовців рф були змушені здатися в полон. Тих, хто продовжив чинити опір, було знищено. Андріївка-Клевцове знову під контролем України.
Після звільнення населеного пункту спецпризначенці провели місцевий обряд «Гоніння гадюк».
Це традиційний чоловічий обряд, внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Його мета - очистити оселю від злих духів, лиха та всіляких напастей, які в народі називають «гадюками». Цього разу - очистили від справжніх «гадюк».
Сили спеціальних операцій:
Завжди за межею!
🕊 Instagram 😎 Facebook
📹 YouTube 🧵 Threads
👥 X 🔗 Вакансії в ССО
Показуємо, як відбувалася операція зі звільнення н.п. Андріївка-Клевцове (радянська назва Іскра)— населеного пункту, який російські війська тривалий час намагалися захопити малими групами.
На Олександрівському напрямку окупанти поступово просочувалися в населений пункт та займали позиції.
Оператори 3-го полку ССО у взаємодії з одним із центрів психологічних операцій ССО провели комплексну операцію зі звільнення населеного пункту. На відео - наземна фаза операції: просування спецпризначенців, витіснення противника з позицій та відновлення контролю над територією.
30 військовослужбовців рф були змушені здатися в полон. Тих, хто продовжив чинити опір, було знищено. Андріївка-Клевцове знову під контролем України.
Після звільнення населеного пункту спецпризначенці провели місцевий обряд «Гоніння гадюк».
Це традиційний чоловічий обряд, внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Його мета - очистити оселю від злих духів, лиха та всіляких напастей, які в народі називають «гадюками». Цього разу - очистили від справжніх «гадюк».
Сили спеціальних операцій:
Завжди за межею!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤477🫡224👍105🔥74❤🔥15👏9😁3
Люди 73🔱 «БЕРЛІН»
Двадцять років я прожив у Берліні. Але жодного разу не переставав бути українцем.
24 лютого 2022 року я прокинувся в Берліні від новин про початок повномасштабної війни. О шостій ранку вже стояв під посольством України й намагався зрозуміти, що робити далі.
Я міг залишитися там. Мав життя, друзів, звичне середовище. Але залишатися осторонь, коли горить твій дім, для мене було неможливо. До цього я приїздив в Україну як волонтер, привозив медичну гуманітарну допомогу і допомагав чим міг. Мені тоді не раз казали: «Ти прожив більшу частину життя в Німеччині. Навіщо тобі це?»
Я не знав, як пояснити те, що для мене було очевидним. Це мій дім. І неважливо, скільки років я прожив за його межами.
На службу я зайшов у жовтні 2024 року - за чотири дні до свого дня народження, тому свій день народження того року зустрів уже на БЗВП. А наступного року святкував його вже на ротації на Донбасі, у колі побратимів.
Моя сім’я завжди знала, що я повернувся в Україну. Мати, вітчим, сестра, хрещена - всі вони залишалися тут, а згодом я познайомився з дівчиною, з якою ми разом і сьогодні. Батько живе в Німеччині, він громадянин однієї з країн південної Америки.
Рідні, звичайно, переживають. Важко уявити матір, сестру чи дівчину, яка хотіла б відправити близьку людину на війну. Але вони підтримали моє рішення і продовжують підтримувати мене.
Моя мати працює в медичній сфері, тому допомагає медикаментами, вітамінами, а за потреби консультує побратимів і посестер. Дівчина працює в IT, і завдяки її професійному ком’юніті та друзям нам свого часу вдалося закрити збір для підрозділу на мільйон гривень. Тоді ця сума здавалася майже нереальною.
У вільний час я продовжую займатися волонтерством. А ще люблю подорожувати. Нещодавно повернувся із закордонної відпустки: побував у Німеччині, Нідерландах та Португалії, а на Азорських островах здійснив одну зі своїх мрій - побачив китів. Такі моменти дуже сильно перезавантажують і нагадують, заради чого ми взагалі хочемо повернутися до нормального життя.
Скоро запускаю власний мерч. Перший дроп уже зовсім близько. Це ще один крок у тій самій історії, яка триває.
🕊 Instagram 😎 Facebook
📹 YouTube 🧵 Threads
👥 X 🔗 Вакансії в ССО
Двадцять років я прожив у Берліні. Але жодного разу не переставав бути українцем.
24 лютого 2022 року я прокинувся в Берліні від новин про початок повномасштабної війни. О шостій ранку вже стояв під посольством України й намагався зрозуміти, що робити далі.
Я міг залишитися там. Мав життя, друзів, звичне середовище. Але залишатися осторонь, коли горить твій дім, для мене було неможливо. До цього я приїздив в Україну як волонтер, привозив медичну гуманітарну допомогу і допомагав чим міг. Мені тоді не раз казали: «Ти прожив більшу частину життя в Німеччині. Навіщо тобі це?»
Я не знав, як пояснити те, що для мене було очевидним. Це мій дім. І неважливо, скільки років я прожив за його межами.
На службу я зайшов у жовтні 2024 року - за чотири дні до свого дня народження, тому свій день народження того року зустрів уже на БЗВП. А наступного року святкував його вже на ротації на Донбасі, у колі побратимів.
Моя сім’я завжди знала, що я повернувся в Україну. Мати, вітчим, сестра, хрещена - всі вони залишалися тут, а згодом я познайомився з дівчиною, з якою ми разом і сьогодні. Батько живе в Німеччині, він громадянин однієї з країн південної Америки.
Рідні, звичайно, переживають. Важко уявити матір, сестру чи дівчину, яка хотіла б відправити близьку людину на війну. Але вони підтримали моє рішення і продовжують підтримувати мене.
Моя мати працює в медичній сфері, тому допомагає медикаментами, вітамінами, а за потреби консультує побратимів і посестер. Дівчина працює в IT, і завдяки її професійному ком’юніті та друзям нам свого часу вдалося закрити збір для підрозділу на мільйон гривень. Тоді ця сума здавалася майже нереальною.
У вільний час я продовжую займатися волонтерством. А ще люблю подорожувати. Нещодавно повернувся із закордонної відпустки: побував у Німеччині, Нідерландах та Португалії, а на Азорських островах здійснив одну зі своїх мрій - побачив китів. Такі моменти дуже сильно перезавантажують і нагадують, заради чого ми взагалі хочемо повернутися до нормального життя.
Скоро запускаю власний мерч. Перший дроп уже зовсім близько. Це ще один крок у тій самій історії, яка триває.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫡242❤218👍52🔥20❤🔥5