Смак сутінок
1.81K subscribers
1.35K photos
5 videos
8 files
307 links
Подорож світами японських релігій

(публікації переодичні)

~ на заставці - сутінкове Ізумо-тайшя
Download Telegram
Шаманка з Окінави - юта, під час обряду. Фото невідомого американського солдата 1950-х років.
🌸 Починає квітнути сакура сорту сомей йошіно (染井吉野) - символ міста Токіо з 1984 р. Йошіно - місце розровсюдження дикої сакури, Сомей - село, де росте цей сорт.

#сакура
Forwarded from UAJC KPI
НОВИНИ З ЯПОНІЇ
Місцева метеорологічна обсерваторія в Хірошіма 11 березня анонсувала початок сезону цвітіння сакури у цьому році.

Це найбільш ранній початок сезону в Хірошіма відтоді, як обсерваторія розпочала збір таких даних в 1953 році і одночасно перше цвітіння японської вишні виду Somei-Yoshino у 2021 році.

Як повідомляють місцеві метеорологи, дерева сакури будуть у повному цвіті близько тижня.
Postkarte Japan, sacred water of the Isuzu river, natives, Torii, 1890
Мапа гори Фуджі від 1848 р., зберігається в цифрованому вигляді в Манчестерському університеті. На мапі зображені північні схили Фуджі та варіанти доріг до вершини.

Дві фігури по центру є орієнтирами по сторонам світу. На мапі відокремлені печери, в яких здійснюються релігійні практики, водоспади та оселі паломників.

#мапи #фуджі_сан
День Святого Патріка в Японії. В цей день влаштовуються фестивалі та всюди рекламується мачча-бі:ру (抹茶ビール) - пиво на основі чаю мачча
В Національному фольклорному музеї Кореї проходить виставка «Мійок і Конбу: подорож до морських культур Кореї та Японії».

Тема виставки описується наступним чином:

«Мійок (також відомий як вакаме, морська гірчиця) і дашіма (конбу, водорості) – це водорості, які використовуються для повсякденного харчування в Кореї та в Японії. Однак, з точки зору використання цих страв в обрядах та в якості підношень до богів, вони мають різне культурне значення. Мійок відіграє важливу роль у Кореї, а дашіма – в Японії.

Мійок і дашіма схожі, оскільки кожна рослина зростає вкоріненою в скелях на дні моря та росте темно-синіми лезами.

Наша виставка – це можливість поглянути на спільність та відмінності Кореї та Японії через звичаї, пов’язані з морем, які символізують «мійок» та «дашіма»
"Дракон над Фуджі" від Кацушіка Хоксаі, 1849 р.

#йокай #фуджі_сан
"Дві дівчини під час сильного вітру", від Сузукі Харунобу. Японія, 1767 рік.

#Японія #мистецтво #Харунобу #актуальна_погода
Сьогодні весняне рівнодення (春分). З нього починається новий сезон китайського календаря. У Японії це національне свято: до 1948 р. воно називалося Сюнкі корейсай (春季皇霊祭) і було присвячене вшануванню імператорських предків, нині це свято вшанування природи та любові до живих істот. Воно припадає на середину буддійського свята О-Хіґан (彼岸), яке триває тиждень.

Від Сергія Капранова
👻 Тут сайт фірми Орочідо, діяльність якої стала початком "феномену Амабіе" в Японії. Займається компанія створенням, популяризацією та розповсюдженням предметів (як правило, сувоїв), пов’язаних з йокай.

"Дивовижне завжди поряд" - це слоган фірми Орочідо. Якщо ви задавались питанням, яким чином та хто перший намалював Амабіе в минулому році, хто розробляє дизайн йокай в рекламній продукції та на сувенірах, хто нагадує людям напів-забуті образи та міські легенди - ось вам відповідь :)

#йокай #амабіе
Даоський талісман із зображенням божества довголіття Шоусіна.
Приблизно XVII в.

В одіж божества вписано вислів, що складається з семи ієрогліфів: «Дао пронизує Небо та Землю і є безформне».
«Дао де цзін»: у перекладах та інтерпретаціях

26 березня 2021 року, початок о 19.00

Основоположному тексту даосизму – «Дао де цзін» уже понад 25 століть, але українською мовою він з’явився лише 2020 року. На семінарі ми поговоримо про переклади та рецепцію «Дао де цзін» на Заході, про історію його перекладів слов’янськими мовами й перейдемо до обговорення власне українських перекладів. Будуть представлені лінгвістичні принципи побудови сучасної реклами у тексті «Дао де цзін».

Доповідачі:
Сергій Капранов – старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, кандидат філософських наук.
Ірина Костанда – доцентка кафедри китайської філології факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету, кандидатка філологічних наук
Андрій Накорчевський – незалежний дослідник, голова ГО «Ex Oriente», професор Університету Кейо у відставці.

Для участі у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://forms.gle/ob7FJrqKx2e7qC8Y7