Традиція жіночих татуювань - хаджічі на Окінаві, існує з 16 ст. Татуювання наносилися всім жінкам по мірі дорослішання. На відміну від центральної Японії, тату не було символом приналежності до певної соціальної групи (як якудза), а підтвердженням зв'язку з предками та камі-сама.
Хаджічі заборонено урядом Мейджі в 1899 р. Попри це, 47% жінок продовжували наносити хаджічі, але вже не для підтвердження зв'язку за камі, а для того, щоб їх не забрали в Ямато (центральну Японію).
#життя_рюкю
Хаджічі заборонено урядом Мейджі в 1899 р. Попри це, 47% жінок продовжували наносити хаджічі, але вже не для підтвердження зв'язку за камі, а для того, щоб їх не забрали в Ямато (центральну Японію).
#життя_рюкю
Схематична мапа, де показано зовнішній вигляд та місця перебування йокай та цукумоґамі в типовому японському поселенні
#йокай #цукумоґамі #мапи
#йокай #цукумоґамі #мапи
Forwarded from Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
🖼️"Сад ірисів у Хорікірі". Ще одна з робіт "японської серії" Теодора Уореса. Токіо, 1893 рік.
#мистецтво #США #Японія #Уорес #орієнталізм
#мистецтво #США #Японія #Уорес #орієнталізм
Чудодійне каміння в святилищі Ясуі Конпіра-ґу (安井金比羅宮) в Кіото, засноване в VII ст. На камінні прикріплені каташіра (形代 – дослівно «замісник») – похідної від ляльок хо:ко (這子) форми запису побажань до камі. Хо:ко використовувались як обереги для жінок та дітей, вважалося, що лялька візьме на себе всі хвороби та нещастя людини, яка її носить.
Святилище Ясуі Конпіра-ґу пов’язано з поняттями енкірі (縁切) та енмусубі (縁結び), дослівно: «розрізання зв’язку» та «створення зв’язку». Поняття «ен» може застосовуватись не тільки для позначення людських відносин, але й для пояснення форми зв’язку між явищами світу, камі, людиною, йокай та природою. Однак паломники найчастіше застосовують каміння Ясуі Конпіра-ґу для побажань успішного шлюбу, або розв’язання нещасливих стосунків.
#шінто #омаморі #мусубі
Святилище Ясуі Конпіра-ґу пов’язано з поняттями енкірі (縁切) та енмусубі (縁結び), дослівно: «розрізання зв’язку» та «створення зв’язку». Поняття «ен» може застосовуватись не тільки для позначення людських відносин, але й для пояснення форми зв’язку між явищами світу, камі, людиною, йокай та природою. Однак паломники найчастіше застосовують каміння Ясуі Конпіра-ґу для побажань успішного шлюбу, або розв’язання нещасливих стосунків.
#шінто #омаморі #мусубі
Сьогодні радимо звернути увагу на цікаве дослідження значення та сучасного положення #утакі на Окінаві та #рюкю_сінто. Автор статті, Аіке Ротс, базує своє дослідення на польовій роботі в регіонах північної та центральної Окінави між 2015 та 2018 р.
Утакі – це місце проведення ритуалів для жриць норо та камінчу, де жриця зустрічається з духами предків та сама стає камі. Натомість зараз утакі поступово стає одним із «місць сили» (powerspots), позначених в туристичних путівниках.
З періоду Мейджі в Японії склалася традиція погляду та релігію Окінави як на частину давнього шінто – кошінто (古神道). Цієї позиції дотримувались класики японського релігієзнавства Янаґіта Куніо та Орікучі Шінобу.
Янаґіта Куніо був водночас прихильником теорії Ніхонджінрон (日本人論) – комплексу ідей щодо унікальності японської культури. Погляд на релігії Окінави як на частину шінто був цілком логічним в контексті колоніалізму періодів Мейджі-Тайшьо, коли Японія формувала свій імідж багатонаціональної материкової імперії.
З цієї точки зору, наприклад, чінжю-но морі розглядаються як аналог утакі.
Але чи так це насправді? Аіке Ротс намагається віднайти відповідь на це питання та подивитись на утакі під новим кутом зору.
#утакі #рюкю_шінто
Утакі – це місце проведення ритуалів для жриць норо та камінчу, де жриця зустрічається з духами предків та сама стає камі. Натомість зараз утакі поступово стає одним із «місць сили» (powerspots), позначених в туристичних путівниках.
З періоду Мейджі в Японії склалася традиція погляду та релігію Окінави як на частину давнього шінто – кошінто (古神道). Цієї позиції дотримувались класики японського релігієзнавства Янаґіта Куніо та Орікучі Шінобу.
Янаґіта Куніо був водночас прихильником теорії Ніхонджінрон (日本人論) – комплексу ідей щодо унікальності японської культури. Погляд на релігії Окінави як на частину шінто був цілком логічним в контексті колоніалізму періодів Мейджі-Тайшьо, коли Японія формувала свій імідж багатонаціональної материкової імперії.
З цієї точки зору, наприклад, чінжю-но морі розглядаються як аналог утакі.
Але чи так це насправді? Аіке Ротс намагається віднайти відповідь на це питання та подивитись на утакі під новим кутом зору.
#утакі #рюкю_шінто
Чінджю-но морі вважається другим типом святилища сінто – камунабі (神奈備), де на відміну від яшіро (社) камі живе не в певному предметі (神体 - шінтаі), який зберігається в головному залі святилища (本殿 - хонден), а в навколишньому світі. В камунабі не тільки певні об’єкти позначені як «тимчасові втілення камі» (依代 - йорішіро), а сама природа розуміється як невід’ємна від камі сутність, або його/її фізичний прояв.
#шінто #камі
#шінто #камі