👻 Знайомтесь! Це баку (貘) – японський йокай, який пожирає людські сни та кошмари. Образ баку був завезений в Японію із Китаю, приблизно в період Муромачі.
Японський рукопис початку XVII століття під назвою «Дивні створіння моря та гір» (山海異物) описує Баку як сором'язливу китайську химеру з хоботом слона, очима носорога, хвостом вовка та лапами тигра. Така химера захищала від епідемій, але не мала здібностей поїдати сни.
В японському е-макі (絵巻) від 1791 року зображений Баку з головою слона, бивнями та хоботом, рогами та когтями тигра. Основна здібність такого баку – поїдання кошмарних снів.
Лафкардіо Харн вважає баку одним із найбільш популярних образів йокай серед дітей. Адже існує повір’я: якщо після кошмарного сну голосно сказати зранку: «Баку-сан, я віддаю тобі свій сон» - кошмар більше ніколи не присниться.
#йокай
Японський рукопис початку XVII століття під назвою «Дивні створіння моря та гір» (山海異物) описує Баку як сором'язливу китайську химеру з хоботом слона, очима носорога, хвостом вовка та лапами тигра. Така химера захищала від епідемій, але не мала здібностей поїдати сни.
В японському е-макі (絵巻) від 1791 року зображений Баку з головою слона, бивнями та хоботом, рогами та когтями тигра. Основна здібність такого баку – поїдання кошмарних снів.
Лафкардіо Харн вважає баку одним із найбільш популярних образів йокай серед дітей. Адже існує повір’я: якщо після кошмарного сну голосно сказати зранку: «Баку-сан, я віддаю тобі свій сон» - кошмар більше ніколи не присниться.
#йокай
Фото з виставки "Japan Supernatural: Demons of the Past and Ghosts of the Future" яка проходила в 2019-2020 році в Австралії. Виставку спланував художник Такаші Марукамі. Всього було представлено три зали: традиційні сувої, фотографії, різьблення по дереву, маски з зображенням йокай та бакемоно – в першому залі. В другому – картини Торіяма Сеікена, Кацушіка Хокусая та інших відомих майстрів гравюри та укійо-е. В третьому залі розмістили сучасні арти, пов'язані з йокай та інсталяцію інтерактивного параду демонів (хяккіягьоу)
Цитата Такаші Марукамі: "Японське надприродне: після того, як я надто пильно вдивлявся в цей порожній світ, я опинився у пасці привидів та монстрів" стала головним слоганом виставки
#йокай #хяккіяґьо
Цитата Такаші Марукамі: "Японське надприродне: після того, як я надто пильно вдивлявся в цей порожній світ, я опинився у пасці привидів та монстрів" стала головним слоганом виставки
#йокай #хяккіяґьо
Forwarded from Обранці духів ✙
Друзі та колеги!
Запрошуємо вас долучитися до нашого вже традиційного онлайн-семінару. Цього разу поговоримо про буддизм – релігію, яка викликає інтерес не лише в шукачів духовності по всьому світу, а й учених, які у своєму нестримному потязі до систематизації та категоризації намагаються теоретично осмислити це неоднорідне, розкидане тисячами текстів, десятками шкіл та країн релігійне явище.
Анастасія Стрелкова, д. філос. н., ст. н. с. сектору історії східної філософії відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ, зробить вступ, у якому поставить фундаментальне для буддології питання: «Буддизм чи буддизми?». Як дослідниця висловлюється сама, вчені завжди сперечалися з цього приводу. Дехто стверджував, що різні школи цієї релігії так несхожі, що радше нагадують окремі релігії. Однак існує й протилежна точка зору: буддизм не був би буддизмом, якби не мав внутрішнього ядра, спільного для всіх його шкіл. Тож, чи був у буддизмі "коперніканський переворот": чи справді шляхи Малої та Великої Колісниць (гінаяни та магаяни) розійшлися? – про це все у вступі. Конкретизуючи тему, Анастасія зробить доповідь на тему "Проблема перекладу буддійської філософської термінології: серце, свідомість, розум, мислення".
Дмитро Марков, дослідник історії буддизму, Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАНУ, долучиться до розмови з доповіддю "Протестантський" погляд на історію буддизму: "чистий" і "нечистий" буддизм.
Олена Калантарова, дослідниця індо-тибетської духовної практики, аспірантка Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди, почесний доктор тибетських наук при Європейській Академії Медицини та Йоги (Латвія), звузить фокус обговорення до буддизму ваджраяни й долучиться до семінару з доповіддю «Буддійська тантра: специфіка герменевтики».
Долучайтеся й Ви з питаннями, ремарками, коментарями та зауваженнями!
Для участі у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://forms.gle/AGP5LB38McgwpXGX9
Запрошуємо вас долучитися до нашого вже традиційного онлайн-семінару. Цього разу поговоримо про буддизм – релігію, яка викликає інтерес не лише в шукачів духовності по всьому світу, а й учених, які у своєму нестримному потязі до систематизації та категоризації намагаються теоретично осмислити це неоднорідне, розкидане тисячами текстів, десятками шкіл та країн релігійне явище.
Анастасія Стрелкова, д. філос. н., ст. н. с. сектору історії східної філософії відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ, зробить вступ, у якому поставить фундаментальне для буддології питання: «Буддизм чи буддизми?». Як дослідниця висловлюється сама, вчені завжди сперечалися з цього приводу. Дехто стверджував, що різні школи цієї релігії так несхожі, що радше нагадують окремі релігії. Однак існує й протилежна точка зору: буддизм не був би буддизмом, якби не мав внутрішнього ядра, спільного для всіх його шкіл. Тож, чи був у буддизмі "коперніканський переворот": чи справді шляхи Малої та Великої Колісниць (гінаяни та магаяни) розійшлися? – про це все у вступі. Конкретизуючи тему, Анастасія зробить доповідь на тему "Проблема перекладу буддійської філософської термінології: серце, свідомість, розум, мислення".
Дмитро Марков, дослідник історії буддизму, Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАНУ, долучиться до розмови з доповіддю "Протестантський" погляд на історію буддизму: "чистий" і "нечистий" буддизм.
Олена Калантарова, дослідниця індо-тибетської духовної практики, аспірантка Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди, почесний доктор тибетських наук при Європейській Академії Медицини та Йоги (Латвія), звузить фокус обговорення до буддизму ваджраяни й долучиться до семінару з доповіддю «Буддійська тантра: специфіка герменевтики».
Долучайтеся й Ви з питаннями, ремарками, коментарями та зауваженнями!
Для участі у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://forms.gle/AGP5LB38McgwpXGX9
Кото-фурунуші (琴古主) від Торіяма Сеікена. Кото-фурунуші - один із образів цукумоґамі (付喪神) - речей, які набувають душу на 100й рік свого існування та стають йокай
#йокай #цукумоґамі
#йокай #цукумоґамі
Forwarded from Обранці духів ✙
Ліс і гори, що заросли деревами, у японців завжди вважалися священними місцями, де живуть "камі" - божества або духи.
В японській мові є поетичне слово "Кодама", що означає душу, котра, як вірять японці, є у будь-якого природного об'єкта. Дерево або камінь у дороги також можуть мати "Кодама".
У слов'янських мовах зазвичай побутують вислови "побачити душу" або "розгледіти душу", а в японській мові душу зазичай можна почути, оскільки «Кодама» означає також і відлуння слова.
На картинці подається найвідоміший образ «Кодама», що побутує в сучасній масовій культурі. Він був створений мультиплікатором Хаяо Міядзакі, який у своїй творчості досить часто звертається до японських традиційних уявлень про світ.
В японській мові є поетичне слово "Кодама", що означає душу, котра, як вірять японці, є у будь-якого природного об'єкта. Дерево або камінь у дороги також можуть мати "Кодама".
У слов'янських мовах зазвичай побутують вислови "побачити душу" або "розгледіти душу", а в японській мові душу зазичай можна почути, оскільки «Кодама» означає також і відлуння слова.
На картинці подається найвідоміший образ «Кодама», що побутує в сучасній масовій культурі. Він був створений мультиплікатором Хаяо Міядзакі, який у своїй творчості досить часто звертається до японських традиційних уявлень про світ.
Проект «Цитрусові стрічки» від Ікушіма Джінджя (三津厳島神社) в місті Мацуяма (松山市), префектура Ехіме (愛媛県). Стрічки створені як обереги о-маморі від коронавірусу та соціальних обмежень, пов’язаних з пандемією. Три круга на стрічці символізують район, сім’ю та роботу
#омаморі
#омаморі
👻 Знайомтесь! Це мокуґьо дарума (木魚達磨) – цукумоґамі (付喪神), на який перетворюються дерев’яні гонги з вирізаними на них зображеннями риб з буддійських храмів. Такі гонги використовуються в храмах Китаю, Кореї та Японії для підтримання ритму співу та рецитації під час церемоній та молитов.
Є декілька версій походження «дерев’яних риб». Одна з них розповідає про те, як колись давно жив зухвалий ченець, який після його смерті перетворився на рибу, на спині якої росле дерево. Одного разу цю рибу в річці побачив вчитель ченця. Він впізнав свого учня. Тоді риба попросила вчителя позбавити її дерева та вирізати з нього інструмент у формі риби. Вчитель так і зробив.
Тож, оскільки гонги в формі риб тисячоліттями слідкують за виконанням церемоній та медитацій, в решті решт вони отримають просвітлення. Так народжується мокуґьо дарума.
#йокай #буддизм #цукумоґамі
Є декілька версій походження «дерев’яних риб». Одна з них розповідає про те, як колись давно жив зухвалий ченець, який після його смерті перетворився на рибу, на спині якої росле дерево. Одного разу цю рибу в річці побачив вчитель ченця. Він впізнав свого учня. Тоді риба попросила вчителя позбавити її дерева та вирізати з нього інструмент у формі риби. Вчитель так і зробив.
Тож, оскільки гонги в формі риб тисячоліттями слідкують за виконанням церемоній та медитацій, в решті решт вони отримають просвітлення. Так народжується мокуґьо дарума.
#йокай #буддизм #цукумоґамі