Меморіал солдатам, які загинули захищаючи Японію під час світових війн. У списку імен є воєнні злочинці класів А та В, які тут, як і в Ясукуні, почитаються як «еіреі» (英霊). Текст на табличці розповідає про їх «несправедливе покарання». Табличка встановлена десь вкінці періоду Шьова, але меморіал підтримується в порядку і досі. На алтарі прапор Японської Імперії.
Коя-сан (高野山), центральний храм буддизму школи Шінґон, Оку-но ін (奥之院).
#кіото_блог #шінтоїзм
Коя-сан (高野山), центральний храм буддизму школи Шінґон, Оку-но ін (奥之院).
#кіото_блог #шінтоїзм
#шінто #ема #кіото_блог
Кумано-джінджя (熊野神社), префектура Вакаяма. Китайскою мовою написано таке ж побажання.
Кумано-джінджя (熊野神社), префектура Вакаяма. Китайскою мовою написано таке ж побажання.
Поселення на острові Токашікі (渡嘉敷島) існує приблизно з XII ст. Максимальна кількість населення – близько 700 людей.
Протягом всієї історії острів жив за рахунок рибальства та дрібного сільського господарства – вирощували батат, просо, таро, збирали дикорослі рослини. Переважна частина острова – гори. На острові немає достатньо матеріалів для будівництва. Тому все необхідне було перевезено на кораблях з головного острова архіпелагу Рюкю.
Життя острові не змінилося і сьогодні.
Найвизначніша подія в історії Токашікі – масові самогубства цивільного населення під час Битви за Окінаву. Через пропаганду та страх перед американським вторгненням багато жителів острова вчинили колективні самогубства. Інша версія історії, яку можна побачити на плакатах біля школи, розповідає, що 172 жителі були вимушені вчинити самогубство під впливом японських офіцерів.
Утакі (御嶽) розташовані на двох вершинах гір та у двох портах на протилежних кінцях острова.
За часів Японської Імперії біля утакі були збудовані торії. Проте утакі зберігають свій первісний вигляд – адже тут немає хонден (本殿) з «тілом камі» (神体, шінтаі), куди камі спускається у певні, чітко визначені, часи року. Замість цього – вівтар, місце для пожертв та для зустрічі з камі.
За часів Королівства Рюкю вхід до утакі був дозволений тільки норо (ノロ) під час церемоній. Починаючи з періоду Мейджі, коли Рюкю увійшло до складу Японії, до утакі заходять звичайні люди.
На фото – Ібе-но-мее (威部の前) – святилище камі-охоронця моря (海の守り神). Однак люди Токашікі звертаються до Маморі-ґамі з молитвами про здоров’я та родинний достаток.
#рюкю_шінто #життя_рюкю #утакі
Протягом всієї історії острів жив за рахунок рибальства та дрібного сільського господарства – вирощували батат, просо, таро, збирали дикорослі рослини. Переважна частина острова – гори. На острові немає достатньо матеріалів для будівництва. Тому все необхідне було перевезено на кораблях з головного острова архіпелагу Рюкю.
Життя острові не змінилося і сьогодні.
Найвизначніша подія в історії Токашікі – масові самогубства цивільного населення під час Битви за Окінаву. Через пропаганду та страх перед американським вторгненням багато жителів острова вчинили колективні самогубства. Інша версія історії, яку можна побачити на плакатах біля школи, розповідає, що 172 жителі були вимушені вчинити самогубство під впливом японських офіцерів.
Утакі (御嶽) розташовані на двох вершинах гір та у двох портах на протилежних кінцях острова.
За часів Японської Імперії біля утакі були збудовані торії. Проте утакі зберігають свій первісний вигляд – адже тут немає хонден (本殿) з «тілом камі» (神体, шінтаі), куди камі спускається у певні, чітко визначені, часи року. Замість цього – вівтар, місце для пожертв та для зустрічі з камі.
За часів Королівства Рюкю вхід до утакі був дозволений тільки норо (ノロ) під час церемоній. Починаючи з періоду Мейджі, коли Рюкю увійшло до складу Японії, до утакі заходять звичайні люди.
На фото – Ібе-но-мее (威部の前) – святилище камі-охоронця моря (海の守り神). Однак люди Токашікі звертаються до Маморі-ґамі з молитвами про здоров’я та родинний достаток.
#рюкю_шінто #життя_рюкю #утакі
Конфуціанський храм в школі періоду Едо. Префектура Окаяма. Зараз на місці школи знаходиться музей.
На відміну від більшості конфуціанських храмів, цей шкільний храм мав статую Конфуція. Зазвичай в конфуціанських храмах немає статуй. Почитається імʼя Конфуція. Зараз статую можна подивитися в музеї.
#едо #конфуцій #кіото_блог
На відміну від більшості конфуціанських храмів, цей шкільний храм мав статую Конфуція. Зазвичай в конфуціанських храмах немає статуй. Почитається імʼя Конфуція. Зараз статую можна подивитися в музеї.
#едо #конфуцій #кіото_блог
Шіісаа на острові Токашікі. В даному випадку це один із "мураджіші" - статуй левів, які охороняють міста / маленькі поселення.
#життя_рюкю #рюкю_шінто
#життя_рюкю #рюкю_шінто
#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі
_6 Фукуроджю (福禄寿) — один із шчіфукудзін. Його ім’я буквально складається з трьох понять: 福 (фуку) — «щастя» (історично пов’язувалось із народженням дітей), 禄 (року) — «багатство, достаток» і 寿 (джю) — «здорове довголіття». Вважається, що саме ці три «скарби» — основа справжнього благополуччя.
За переказами, Фукуроджю може бути утіленням легендарного даоса Теннансея або ж Нанкьоку-сей (Південної зорі), якій приписують здатність дарувати довге та здорове життя. У деяких джерелах його ототожнюють із Джюро:джін (寿老人), стверджуючи, що це лише два імені одного бога.
Фукуроджю невисокого зросту, з подовженим лобом і довгою білою бородою. Зазвичай спирається на посох, до якого прив’язаний сувій із сакральним текстом чи записами про тривалість людського життя.
#буддизм #шінто
_6 Фукуроджю (福禄寿) — один із шчіфукудзін. Його ім’я буквально складається з трьох понять: 福 (фуку) — «щастя» (історично пов’язувалось із народженням дітей), 禄 (року) — «багатство, достаток» і 寿 (джю) — «здорове довголіття». Вважається, що саме ці три «скарби» — основа справжнього благополуччя.
За переказами, Фукуроджю може бути утіленням легендарного даоса Теннансея або ж Нанкьоку-сей (Південної зорі), якій приписують здатність дарувати довге та здорове життя. У деяких джерелах його ототожнюють із Джюро:джін (寿老人), стверджуючи, що це лише два імені одного бога.
Фукуроджю невисокого зросту, з подовженим лобом і довгою білою бородою. Зазвичай спирається на посох, до якого прив’язаний сувій із сакральним текстом чи записами про тривалість людського життя.
#буддизм #шінто
(продовження)
#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі
_6 Фукуроджю (福禄寿)
Історія походження Фукуроджю пов’язана з китайською вірою у «Три зорі» — 福星 (Фусін), 禄星 (Лусін) та 寿星 (Шоусін), які уособлювали щастя, багатство й довголіття.
В Японії із трьох різних божеств витворився цілісний образ одного покровителя, котрий дарує людям головні земні блага.
В народних легендах стверджують, що Фукуроджю настільки могутній, що інколи може воскрешати мертвих і жартувати над людськими забобонами, аби перевірити їхню віру.
#буддизм #шінто
#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі
_6 Фукуроджю (福禄寿)
Історія походження Фукуроджю пов’язана з китайською вірою у «Три зорі» — 福星 (Фусін), 禄星 (Лусін) та 寿星 (Шоусін), які уособлювали щастя, багатство й довголіття.
В Японії із трьох різних божеств витворився цілісний образ одного покровителя, котрий дарує людям головні земні блага.
В народних легендах стверджують, що Фукуроджю настільки могутній, що інколи може воскрешати мертвих і жартувати над людськими забобонами, аби перевірити їхню віру.
#буддизм #шінто
Буку-буку ча - все, що потрібно знати про атмосферу Королівства Рюкю.
Чай буку-буку — традиційний напій Королівства Рюкю. Зазвичай саме цим чаєм пригощали гостей. Цей чай пили під час прийняття імператорських місій із Китаю та Японії, яким, як були впевнені обидві імперії, підпорядковувалося Королівство Рюкю.
Чай буку-буку називають «чаєм щастя». Пишна біла піна неодмінно залишається на носі під час будь-якої спроби випити цей напій — тому в Королівстві навмисно пропонували чай гостям, залишали піну на носі, та сміялися.
Традиція чаю буку-буку майже зникла під час Другої світової. Нині буку-буку ча можна замовити в ресторанах, але вдома його не готують.
Пишну піну отримують, збиваючи заварений жасминовий чай (санпін-ча) з крохмалистою водою, яка залишається після першого промивання рису. Саме ця «мутна» вода допомагає утворити повітряну піну, котру накладають поверх напою. Інколи замість жасминового чаю використовують сенча. Окрім чаю й води, додають дрібку солі для підсилення смаку.
#життя_рюкю
Чай буку-буку — традиційний напій Королівства Рюкю. Зазвичай саме цим чаєм пригощали гостей. Цей чай пили під час прийняття імператорських місій із Китаю та Японії, яким, як були впевнені обидві імперії, підпорядковувалося Королівство Рюкю.
Чай буку-буку називають «чаєм щастя». Пишна біла піна неодмінно залишається на носі під час будь-якої спроби випити цей напій — тому в Королівстві навмисно пропонували чай гостям, залишали піну на носі, та сміялися.
Традиція чаю буку-буку майже зникла під час Другої світової. Нині буку-буку ча можна замовити в ресторанах, але вдома його не готують.
Пишну піну отримують, збиваючи заварений жасминовий чай (санпін-ча) з крохмалистою водою, яка залишається після першого промивання рису. Саме ця «мутна» вода допомагає утворити повітряну піну, котру накладають поверх напою. Інколи замість жасминового чаю використовують сенча. Окрім чаю й води, додають дрібку солі для підсилення смаку.
#життя_рюкю