Forwarded from ✠ 𝖅𝖜𝖞𝖓𝖙𝖆𝖗
✠ 𝖅𝖜𝖞𝖓𝖙𝖆𝖗
Photo
За свідченням Геродота, скіфи натягували тятиву лука не до грудей, як інші народи, а до протилежного плеча. Таким чином забезпечувався максимальний натяг тятиви, і стріла летіла з забійною силою на немислиму для тих часів відстань – приблизно 200-300 метрів.
Причому стріляли кінні лучники однаково добре як з лівого, так і з правого плеча, а це означає, що в битві вони практично не мали закритих для обстрілу зон. Також вражав уяву їхніх сучасників «скіфський постріл» – стрільба з лука назад, обернувшись у сідлі.
Подібному способу ведення бою не було протидії. Скіфи, про яких Геродот повідомляє, що всі вони "гіппотоксоти" (кінні лучники) і б'ються верхом, сходилися з противником на відстань пострілу і обсипали ворога хмарою стріл. Потім, коли той намагався зблизитися, повертали назад і віддалялися, не перестаючи при цьому стріляти. Якщо противник намагався відступити - скіфська кіннота легко наздоганяла його. Таким чином вони могли знищити будь-яку армію свого часу, не вступаючи в ближній бій, обстрілюючи вороже військо і тримаючись на безпечній для себе відстані.
Причому стріляли кінні лучники однаково добре як з лівого, так і з правого плеча, а це означає, що в битві вони практично не мали закритих для обстрілу зон. Також вражав уяву їхніх сучасників «скіфський постріл» – стрільба з лука назад, обернувшись у сідлі.
Подібному способу ведення бою не було протидії. Скіфи, про яких Геродот повідомляє, що всі вони "гіппотоксоти" (кінні лучники) і б'ються верхом, сходилися з противником на відстань пострілу і обсипали ворога хмарою стріл. Потім, коли той намагався зблизитися, повертали назад і віддалялися, не перестаючи при цьому стріляти. Якщо противник намагався відступити - скіфська кіннота легко наздоганяла його. Таким чином вони могли знищити будь-яку армію свого часу, не вступаючи в ближній бій, обстрілюючи вороже військо і тримаючись на безпечній для себе відстані.
👍5
Forwarded from ГО "СМЕРТЬ АРІЙЦЯМ І ДОЛІХОЦЕФАЛАМ!" (Unpolitical)
Як же круто, що у нас появився український контент, який повністю замінив собою російський, але при тому не поміняв ніякої функції і не приніс ніякого розвитку українській культурі, виключно паразитуючи на темі війни і українськості, коли справжні шедеври гинуть під давлінням бізнесу і комерції.
❤2😢1
Forwarded from Творче об'єднання ім. Василя Симоненка
#кіноклуб
Земля ( 1930)
Кінокомпанія: ВУФКУ
Режисер: Олександр Довженко
Оператор: Данило Демуцький
Мова: німий
Тривалість: 59 хв. (версія 1930)
84 хв. (версія 1971)
Жанр: драма
«Земля» – найвідоміший український фільм, визнаний шедевром світового кіномистецтва. Глорифікована в Україні після смерті Довженка, авангардистська стрічка, заборонена через 9 днів після виходу в прокат, породила чи не найбільшу кількість контроверсійних тлумачень. Сповнена ліричного пантеїзму, й водночас утопічної екзальтації, вона продемонструвала всю неоднозначність українського цивілізаційного вибору 1920-х, кульмінацією якого стала драматична колективізація.
Олександр Довженко – чи не найвизначніша й водночас найконтроверсійніша – постать української культури радянської доби. У своїй творчості він розробив політичний і культурний проект України, далекий від догматичного комунізму: в цьому – умовно авангардистському – проекті парадоксальним чином поєднувались футуризм і традиціоналізм, утопізм і консерватизм. Здатність мислити міфологічно, позачасово, обіймаючи цілі історичні епохи й асоціюючись із власним народом, робить Довженка постаттю цілком героїчною.
Джерело: https://dovzhenkocentre.org/
Земля ( 1930)
Кінокомпанія: ВУФКУ
Режисер: Олександр Довженко
Оператор: Данило Демуцький
Мова: німий
Тривалість: 59 хв. (версія 1930)
84 хв. (версія 1971)
Жанр: драма
«Земля» – найвідоміший український фільм, визнаний шедевром світового кіномистецтва. Глорифікована в Україні після смерті Довженка, авангардистська стрічка, заборонена через 9 днів після виходу в прокат, породила чи не найбільшу кількість контроверсійних тлумачень. Сповнена ліричного пантеїзму, й водночас утопічної екзальтації, вона продемонструвала всю неоднозначність українського цивілізаційного вибору 1920-х, кульмінацією якого стала драматична колективізація.
Олександр Довженко – чи не найвизначніша й водночас найконтроверсійніша – постать української культури радянської доби. У своїй творчості він розробив політичний і культурний проект України, далекий від догматичного комунізму: в цьому – умовно авангардистському – проекті парадоксальним чином поєднувались футуризм і традиціоналізм, утопізм і консерватизм. Здатність мислити міфологічно, позачасово, обіймаючи цілі історичні епохи й асоціюючись із власним народом, робить Довженка постаттю цілком героїчною.
Джерело: https://dovzhenkocentre.org/
❤4
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
«Козак Мамай», 1940-ві рр.
Юрій Кульчицький
Юрій Кульчицький
❤3
Україна зазнала значних витрат культурної спадщини починаючи з 2014 року. І втрата кримських фондів, мабуть, найболючіша
esthète gazeta
"ЕВАКУАЦІЯ" КРИМСЬКИХ МУЗЕЇВ НА ТЕРИТОРІЮ РФ — НОВИЙ ЗЛОЧИН ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Російська влада під приводом «евакуації» може пограбувати кримські музеї та установи інших тимчасово окупованих територій України, повідомили напередодні у Міністерстві Культури та Інформаційної Політики України (МКІП). У Міністерстві кажуть, що відповідний…