Кстати, знаешь, в Римской империи существовал такой закон. Когда очередной заговор против императора проваливался, семьи заговорщиков оставлялись в покое, если сами заговорщики кончали жизнь самоубийством. Приходили домой, ложились в теплую ванну, вскрывали вены и тихо умирали...

(Михаил Подоляк, намекает предателю Арестовичу на дальнейшее развитие событий)

Тепер щодо боротьби про кошти на ЗСУ проти місцевих влад, які кладуть плитку.

Класти плитку звісно відстій.

Але за законом, видатки Сил оборони це повноваження державних органів, а у місцевого самоврядування тут повноваження як ніколи обмежені.

Будь-які озброєння взагалі закупаються виключно коштом держави.

Що треба робити?)

Пікетувати Верховну Раду і інші ЦЕНТРАЛЬНІ органи, аби вони змінили такий закон. Не міськраду, яка не може змінити законодавство.

Зокрема частиною другою статті 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Тобто якщо хтось у міськраді віддасть кошти на закупівлю озброєнь для ЗСУ чи інших підрозділів Сил оборони, до них прийдуть аудитори чи ДБР і впаяють їм нецільове використання коштів. І за законом будуть абсолютно праві, хоча і виглядає це мерзенно. Але державні органи функціонують на основі законодавства, а не абстрактних моральних приписів про більше благо.

І тут варіантів два. Або активісти в реалі настільки масово НЕ ЗНАЮТЬ як формується фінансування армії. І вважають, що місцеві бюджети можуть бути джерелом такого фінансування при нинішніх умовах законодавства. Якби воно було так, то місцеві органи самоврядування мали би можливість мати по суті озброєні силові структури під своїм впливом.

Або це лише одна із кампаній проти місцевої влади, де активістське середовище юзають в темну для давки місцевих політиків.

Ось вам досить детальне розʼяснення «чому не можна так просто взяти і віддати бюджет на ЗСУ». А на плитку можна, бо це компетенція міськради - навіть якщо ми розуміємо що плитка не така потрібна.

Мармурова голова циклопа Поліфема, що була знайдена на грецькому острові Тасос. Друге століття до Р. Х. (якщо це грецький оригінал), або пізніша римська копія.

Поліфем (дав.гр. Πολύφημος - багатоголосий) – син Посейдона та німфи Тооси. Колись він шалено закохався у нереїду Галатею, вбивши її коханця Ациса (за Феокритом), а потім мав із нею трьох синів: Кельта, Іллірія та Галла (за Аппіаном). Згодом був засліплений Одіссеєм і його командою.

Кия тоді я у попіл гарячий засунув, щоб знову
Він розігрівся, як жар, а тим часом відваги словами
Товаришам додавав, щоб ніхто не утік з переляку.
Отже, оливний кілок, хоча й був він сирий, розпаливши
Так, що вогнем він узявся й яскраво почав пломеніти,
зве Вийняв з вогню я і ближче підніс до кіклопа, навколо ж
Товариші поставали - бог дав їм одвагу велику.
Взявшись за дрюк той оливний з кінцем загостреним, дружно
В око встромили йому ми. А я, натиснувши зверху,
Став ним крутити, як бантину тесля свердлить корабельну
Свердлом, а інші з-під низу ремінням його обертають,
Взявшись обабіч, і жваво він крутиться сам безустанно.

Гомер. Одіссея, Пісня 9, 375-386

Ніхто не хоче в Унабомбера пограти на території Угорщини?

До 105 річниці завершення Великої Війни.