«Супергьорл» вийшла прям гостросоціальною.

А тепер давайте трохи детальніше про "Супергьорл" — бачив вже, що фільм називають провальним, найгіршою супергероїкою останнього часу тощо, і я з цим взагалі не погоджуюсь, хоч проблеми в цього фільму є і не побачити їй вкрай складно.

Власне основних проблем в фільмі дві: абсолютно ніякий лиходій та паскудний візуал стрічки. Про лиходія багато не напишеш, бо він взагалі схожий на слугу справжнього антагоніста, який так і не з'явився. Ну от уявіть якби в останніх двох "Месниках" головними антагоністами були посіпаки Таноса, а останнього взагалі не було б в фільмі.

Ну а друга проблема стосується усього й одразу, що впливає на візуал: тут якась ну відверто погана кольорокорекція, дефолтна графіка, дуже невигадливий продакшен-дизайн — от бар в космосі, наприклад, нічим не відрізняється від земного окрім сіджиайних іншопланетян. І

Але за Міллі Олкок в ролі Кари Зор-Ел все ще приємно спостерігати попри ці проблеми, бо і роль їй дуже пасує, і вона гарно вжилась в образ дівчини, що намагається втопити горе на дні чарки. Взагалі, її передісторія можливо найкраще, що є в стрічці, і я навіть задумався, що можливо було б краще сфокусуватись саме цьому замість клішованих космопригод та бійок із космогадами. Бо її життя на Криптоні, а потім адаптація на Землі та віднайдення рідні у вигляді Супермена набагато цікавіші за те, що в фільмі є.

А сюжет тут насправді крутиться навколо життя Крипто, якого Кара увесь фільм намагається врятувати, що структурно вийшло непогано, адже для неї песик є прямим і ледь не останнім зв'язком із втраченим домом. Взагалі, от тут навіть цікаво буде порівняти реакції іноземних глядачів та наших, бо кому як не українцям легко зрозуміти Кару та її біль по втраченому дому.

Загалом же не така вже й погана стрічка вийшла — може це і не найкращий атракціон, але все ще атракціон і після спекотного літнього дня фільм може бути хорошим відпочинком, щоб не навантажувати голову. Але, в принципі, з такою ж легкістю фільм можна і пропустити, особливо якщо ви бачили багато супергероїки, то все це точно десь вже бачили.

P.S. А ну і Момоа — ідеальний Лобо, але його мало.

Подивився вчора "Кіллхаус" і загалом маю суперечливі відчуття.

Фільм пропонує шалений епілептичний монтаж, агітаційний пафос, хєрову переозвучку героїв, роздутий до абсурду сюжет, купу екшену та здоровенний хронометраж. Агітки під час війни звісно потрібні, але фільм занадто переускладнений — історія про порятунок дівчинки та її батьків є його серцем, і як тільки з неї зміщується фокус, фільм одразу ж провалюється під власною вагою.

Фільм безумовно динамічний і дивитись його цікаво, але бажання впихнути в хронометраж 2:30 сюжетних ліній на повноцінний сезон серіалу йому явно не пішло на користь. І це при тому, що в стрічку впихнули достатньо продактплейсменту та військової реклами.

До самого екшену в мене нема питань — що, що а тут рівень непоганий, але фільм ну настільки мегаломанський, що сам Коппола позаздрив би. І реально шкода, бо якби він був менший і за масштабом історії, і за хронометражем, то сприймався б набагато краще.

До речі, сьогодні Мелу Бруксу, режисеру фільмів "Продюсери", "Молодий Франкенштейн", "Космічні яйця" та інших виповнюється 100 років.

Минулого року, як бачите на постері, на HBO Max виходив документальний фільм про нього на честь 99-річчя, а вже наступного року вийде сиквел "Космічних яєць", де Брукс встиг знятись і який він спродюсував.

А от і перший трейлер стрічки «Вервольф» Роберта Еґґерса.

Здається, Віллем Дефо знову подарував нам шаблон для мемів.

Будинок режисера і дослідника кіно Олега Чорного.

Вчора Олег писав, як вони поступово відновлюються від атаки 15 червня, коли житло постраждало вперше. Паралельно готував матеріали для передачі в ДЦ.

Слідкуйте за ним і його дружиною у фб. Очевидно їм потрібна буде допомога.

Подивився я тут «Народного месника» від майстра категорії Б (або навіть Г) Уве Болла і трохи охєрєл.

Почнемо з того, що фільм став поверненням закенселеного Армі Гаммера – перераховувати всі звинувачення тут не бачу сенсу, бо їх було чимало, втім більшість стосувались сексуального насильства. І це важливо в контексті цього фільму, бо Гаммер зіграв такого собі Бетмена увеболлівського розливу – месника, що бореться в першу чергу із мігрантами в Європі, але і окрім цього несе справедливість в маси. Наприклад, є тут сцена де головний герой бачить в барі двох чоловік, що підмішують своїм супутницям наркотики, але герой Гаммера міняє стопки місцями і рятує дівчат. Враховуючи звинувачення в сторону Армі, в цій сцені зʼявляється якась лиха іронія.

Але годі про Гаммера (до нього ще разок повернусь), бо це в першу чергу творіння Уве Болла, який тут викладається на повну силу по антиемігрантській темі в Європі – дія в стрічці відбувається просто «в Європі», де всі, правда, розмовляють виключно англійською, але на показане місто геть не схоже на британське. Сам же фільм починається зі сцени де, чорношкірий мігрант вбиває молоду матір (європейку) на очах в її сина, а далі антиемігрантський пафос Болла тільки зростає, де нам показують псевдодокументальні рілзи, де простий народ захоплюється Народним месником, особливо американці, що раз за разом кажуть «от би і нам такого в Америці», що ще більш іронічно, враховуючи, що Штати – країна мігрантів від свого створення.

Ну а далі відбувається дешевенький увеболівський екшон, купа штучної крові, та конспірологічно-моралізаторські промови головного героя американця, що прагне навчити європейськів самосуду над мігрантами, бо ані судова, ані поліцейська система не працює. Взагалі таке враження, що Уве Болл надихався фільмом «Брат 2» Балабанова (тут навіть є схожа сцена в суспільному транспорті), як мінімум з точку зору ресентименту. Якщо там Даніла Багров літав в Америку провчити тих клятих піндосів і навчити силі правди, то головний герой Майкл Сандерс —американець, що вчить європейчиків соєвих демократії та самосуду. Окремий момент, від якого я не міг позбутися увесь перегляд, що Гаммер в цьому фільмі пиздець який схожий на Навального, тому я не здивуюсь, якщо він його колись навіть зіграє, якщо вестерни любителі росопозиції вирішать, щось таке зняти. Але це такий абсурд, коли американець із зовнішністю мертвого російського опозиціонера ходить і вбиває емігрантів направо і наліво.

Загалом же, в плані подачі свого фільму Уве Болл не зраджує собі і видає тверду «беху», яка націлена в одне з найболючіших питань сучасної Європи, яка є ідеологічною антитезою стрічки Аґнєшки Голланд «Зелений кордон», де зрозуміти мігрантів пропонували через універсальний гуманізм, Болл же навпаки закликає відмовитись від гуманізму заради збереження Європи, але сприймати його всерйоз складно, бо це Уве Болл, бо істини він пропонує на рівні вовчих цитат, бо маніпулює настільки відверто, що навіть російські пропагандисти могли б ним захопитись. Ну і, до речі, не можу цього довести але і відчувається стрічка саме як російська пропаганда рівня фільмів про кримський міст – і пафос схожий, і методологія. Може там і є справжній російський слід, а може і нема, але щось є в мене великі сумніви, що Уве Болла вдасться «відкрити очі» Європі, а Армі Гаммеру відродити акторську карʼєру.

Ледь не забув сьогодні про регулярну рубрику каналу, тож ловіть #недільниймем