Вітаю всіх з днем Зоряних Війн

Знаєте, от чим далі дивлюсь новий сезон "Ейфорії" тим більше у мене відчуття, що дивишся насправді пародію на серйозне драматичне шоу. Бо чим далі, тим більш натужними стають сюжетні ходи.

Уявіть собі, що от в серіалі з'являється новий сюжетний поворот із кротом в організації. В нормальному шоу це означало б, що на глядачів чекають ну бодай один два епізоди напруги, де кріт буде намагатись не видавати себе. Сем Левінсон же плює на всі правила і вирішує, що, а давайте влаштуємо викриття одразу, в тому ж епізоді. І це ще не все. Перебивається цей твіст ще "неочікуваним" та "шокуючим", так, щоб точно не було нудно.

Не кажу, що такі неочікувані твісти чи співпадіння не мають права на життя — он в ледь не в кожному сезоні "Фарго" Ной Гоулі щось подібне провертає, але Левінсон не Гоулі, і тому від нього все це відчувається як дешева імітація якихось інших, більш культових серіалів від HBO. Чого вартує тільки епічне викриття по надутим губам.

І от чим далі, тим менш серйозно все це сприймається, але от як пародія (така ненавмисна) в цілому піде. Я, звісно, додивлюсь новий сезон, бо мені здається, що все це тільки квіточки, а ягідки Левінсон ще припас на фінал.

Ну а вам як новий сезон? Дивитесь взагалі чи ні? І які загалом враження?

І цільна версія на ютубі, для тих кого бісить тікток.

За знахідку подякував каналу Колодій трейлерів.

Додивився чергове анімаційне шоу по "Зоряним Війнам" — "Мол: Володар Тіней" і скажу, що вийшло прям дуже непогано, на рівні кращих арок із "Війн Клонів", де власне і воскресили червоного лорда ситхів.

Цього разу історія відбувається між "Помстою Ситхів" та стрічкою "Соло", ближче до першої, а сам Мол намагається знову побудувати власну кримінальну організацію щоб протистояти Імперії та Палпатину. Так він починає із своїми людьми на планеті Дженікс, де шляхи колишнього ситха пересікаються із молодою джедайкою Девон, яку, звісно, він пробує навернути на темну сторону.

Воскресіння Мола у "Війнах Клонів" було одним з кращих рішень, яке колись прийняли Джордж Лукас та шоураннер серіалу Дейв Філоні, тож не дивно, що його історію продовжують розкривати й далі, попри те, що свій фінал забрак зустрів ще у анімаційному шоу "Повстанці".

Тим не менш, він все ще один з найцікавіших персонажів у всесвіті, бо його шлях дуже подібний до міфологічного Сизіфа, що в якості покарання був вимушений нескінченно закочувати камінь на гору, і завжди терпіти фіаско в цій справі.

Так само як і Сизіф, Мол є персонажем, що завжди приречений на провал, однак який раз за разом не здається і продовжує свої спроби прийти до влади. І новий серіал, як раз таки і показує одну з таких спроб.

Що у "Володарі тіней" вийшло прям дуже добре, так це анімація — здавалось, стиль, який роками вдосконалювався у "Війнах клонів" вже давно дійшов до свого піку, однак нове шоу доводить, що завжди можна краще.

Не обійшлось тут і без фансервісу, як і у всіх проєктах Філоні, але цього разу завдяки цільності та логічності історії, все показане в серіалі виглядає цілком лаконічно і навіть камео в ньому не відволікають (та і не так їх багато).

І окремо, що порадувало, так це те, що новий серіал має доволі темний тон, як і положено серіал про колишнього ситха, що рулить кримінальним синдикатом.

Тож, якщо ви ще не втомились остаточно від "ЗВ" і готові дати серіалу шанс, "Мол: Володар тіней" може вас приємно здивувати.

А ще вирішив потроху розгрібати свій вотчліст на леттері (хоч не те, щоб він був великий), і от глянув фільм "Вбивця шьоґуна".

Мені його не так давно порекомендували, а потім ще й під час перегляду повної версії "Вбити Білла" побачив, що його як раз дивиться Наречена. Тож нарешті дібрався.

Цікаво, що фільм взагалі є поєднанням двох японських фільмів Lone Wolf and Cub: Baby Cart at the River Styx та 12 хвилин Lone Wolf and Cub: Sword of Vengeance, обидва 1972. А взагалі Lone Wolf and Cub — це ціла серія японських фільмів про самурая-одинака із дитиною, які своєю чергою є екранізаціями однойменної манги. А в 1980 вийшла ось ця комбінована англомовна версія в Штатах, над якою працював Роберт Г'юстон, а прокатувала всю цю історію компанія Роджера Кормана New World Pictures.

Взагалі цікаво, що оригінальну мангу навіть хотіли пару разів екранізувати в Голлівуді. В нульових, наприклад, за цю справу брався Даррен Аронофськи, але не зрослось із правами. В десятих за проєкт наче брався Джастін Лін, а якісь продюсери навіть змогли домовитись про права. Але, знаєте, після перегляду можу сказати, що певною мірою голлівудська адаптація таки сталась — бо "Мандалорець" це ж буквально все те саме, тільки в далекій галактиці. Ну а що, Лукас надихався Куросавою, Фавро надихнувся історію самурая з дитиною.

А сам же фільм — це такий класний ніндзясплотейшн із самураями, ніндзя, кімоно та літрами фейкової крові. Сам же "Вбивця шьогуна" попри свою експлуатаційну природу не надто легкий для сприйняття, не в останню чергу тому що оповідачем тут виступає саме малолітній син головного героя, який і сам не до кінця розуміє все, що відбувається навколо. Наприклад, мотиви вбивства дружини головного героя (подія з якої фактично стартує сюжет) так і залишаться не розкритими. Втім, абсолютно не дивно чому Тарантіно фактично зізнався стрічці в любові у своєму фільмі про помсту, бо фактично тема в обох фільмах однакова, і Квентін знайшов як раз чудову риму.

Загалом, прикольне жанрове кіно і, можливо, якось як буде настрій треба взятись за оригінальну японську пенталогію. Якщо любите Японію, самураїв, ніндзя та історії по суворих бать, що захищають дітей з часів, коли це ще не стало мейнстрімом, то "Вбивця шьогуна" — мій рекомендасьон.

Якщо ви раптом не дивитесь "Хлопаків", але любите "Надприроднє", то там нещодавно відбувся вінчестерський реюніон.

Шоураннеру Еріку Кріпке нарешті вдалось зібрати Джареда Падалеки, Дженсена Еклза та Мішу Коллінза в своєму новому шоу. А ті в свою чергу зіграли один з дублів в характерах своїх героїв з "Надприроднього".

Виглядає, звісно, як температурний сон, коли в один день подивився перед сном і "Надприроднє" і "Хлопаків".

Я, коли закликав друзів на чергову українську крінжкомедію, а в ній мало крінжу.

#недільниймем

Netflix та Українська кіноакадемія визначили 15 переможців грантової програми з розроблення сценаріїв

Підтримку отримають повнометражні ігрові фільми, серед яких нові роботи Мирослава Слабошпицького, Нарімана Алієва та Жанни Озірної

Facebook | Instagram | base by mono

Я прям пару разів перечитав, чи це не акаунт DiscussingFish.

Сподіваюсь, наступний фільм Нолана буде, наприклад, про Платона і на головну роль взяти Містера Біста, бо ну в міфі про печеру тіні на стіні це ж буквально тогочасний ютуб.

P.S. Інтерв'ю-джерело.

вибачте, я не втримався, коли побачив це фото в інтерв'ю і зробив мем

Глянув, до речі, вчора «Apex» або як переклали у нас «Верхівковий хижак» – адреналіновий трилер з Шарліз Терон та Тероном Еджертоном.

Якби фільм дуже посередній, прям в кращих традиціях Нетфліксу, але мене зачепив сценарій – він аж ніяк не цікавий, але приречений на фіаско в самому задумі.

За своєю суттю «Apex» – це такий експлуатаційний трилер про жінку, що стикається з їбанутим мужиком вбивцею. Ну і якби в цьому вся суть стрічки, не треба далі щось більше вигадувати. Але фільм починається з трагічної передісторії героїні Терон, яка в свою чергу має бути паливом для історії. Але це паливо не потрібне, бо якісь деталі минулого та характеру головної героїні можна було б показати і без флешбеків.

Тобто фільм можна було б звести в плані історії просто до виживання. Ну от вам же не потрібна передісторія Ріплі в «Чужому» або Сари Коннор в «Термінаторі». Так навіщо все ускладнювати, тим паче що антагоніста фільму якось прекрасно розкривають без флешбеку. Ну і Еджертону хоча б є що грати на відміну від Терон. До речі, якийсь окремий є в тому, що в головних ролях Шарліз Терон і Терон Еджертон.

Загалом фільм повністю прохідний, хоч пара мемних моментів з Еджертоном є. Якби і на один раз під пивко піде, і в той же час можна без зайвих думок пропустити.

Нічого не очікував від другої частини "Мортал Комбату", але цей фільм не працює навіть як хороша розвага, радше викликає відчуття великої халтури.

На відміну від першої частини нарешті показують той самий смертельний турнір, але майже всі бійки поставлені в якихось абсолютно огидних сіджиайних декораціях, ще й поставлені якось ну дуже безідейно.

В новому фільмі додали Карла Урбана, але він тут не грає, а відбуває роль на автопілоті та і в бойових сценах настільки очевидно, що працює не він, а дублер чи каскадер, що навіть придивлятись не треба.

Сюжетно тут повтор "Мортал Комбату" 1995 року, але цього разу сценарист очевидно надихнувся останніми частинами "Месників", де підгледів динаміку між Таносом, Гаморою та Небулою, тільки тут приблизно те ж саме між Шао Каном, Кітаною та Джейд. Найсмішніше, як злили головного героя попередньої частини Коула (якого не було в іграх) — в чомусь таки це робота над помилками, бо він був абсолютно нецікавий.

Загалом, звісно обидві частини нового "Мортал Комбату" програють двом частинам з дев'яностих, попри те, що в останніх відповідні часу спецефекти, які зараз без сміху вже складно дивитись. Але як раз ті фільми хоча б знімались на натурі або у фізичних декораціях, а не на зеленці, та і сцени там хоча б контрастні, а не якесь зелено-сіре сіджиайне мило.

От є в новому "МК" просто бійка в ямі з шипами, що вилазять з підлоги, і вигадати щось більш ліниве прям складно. Та блін, в "МК" 1995 року під час бійки могли змінюватись декорації, як, наприклад, в битві Джонні Кейджа та Скорпіона, де починають вони в лісі, а продовжують вже в пеклі якомусь.

І що мене ще дивує, так це якесь навмисне бажання ускладнити сюжет, додати якісь макгафіни, за якими ганяються герої та лиходії. От шоб шо? У вас вже є серйозні ставки — турнір, на якому вирішується доля Землі, нащо ускладнювати? Та сфокусуйтесь ви на турнірі й все потому. На підготовці героїв, на бійках, на бойовій хореографії.

Є в фільмі підкол в сторону Кіану Рівза, і виглядає він жалюгідно, бо Кіану дохріна трюків та хореографії виконував сам, та і постановка боїв у "Джонах Віках" завжди була на висоті, а в "МК2" вона відверто слабка.

Коротше, не витрачайте гроші, не повторюйте мою помилку, бо фільм відверто паскудний і зачепитись в ньому нема за що.