🫂В ОБІЙМАХ ТІНЕЙ🫂
24.01.2026

• Svitlana Nianio | Villkutan (avant-folk)
• Зелінь Світу (ambient, dreampop)
• Авангардина Пошукайло (experimental\free jazz)
• Неймовіра (folk)

📅 24.01.2026
🚪 17:00
🏬 Otel', Нижньоюрківська 31

КВИТКИ

David Bowie

Типові назви багатотиражних газет 1920х років.

Сто років пройшло, а назви телеграм-каналів досі десь такі ж.

Жмеринська яйцетряска, Вогник попайки, Омелян-кислобздій.

Я не відреагував вчасно на важливу новину: у Ubisoft знову обвал ціни на акції після новин про реструктуризацію. Вони поділили внутрішні студії на кілька creativr houses за жанрами (за виключенням флагманських проектів, які пішли в окремий "дім"), і заодно відмінили розробку шести ігор, включаючи майже дороблений ремейк Prince of Persia.

Чередування закупок і знищення внутрішніх студій, якщо вірити цьому відео, це природня частина життя великих ігрових контор, яки вони взяли з загальної тек-індустрії. Спільні хвилі закупок провокують інвесторів інвестувати, а реструктуризація сигналізує про далекоглядність і ощадливість і дозволяє зменьшити шкоду. З точки зору цієї системи, проблеми є у тих, хто не вписується у хвилю і закупається на спуску чи ріже на підйомі.

Втім, структурні проблеми нікуди не ділись. Стаття з першого посилання згадує ручне керування і сильну вертикаль влади одночасно з великою відстанню між керівником і виконавцем. Як би там не було, структура великих студій обмежує їх тільки юбістайл AAA openworld-ами, а маленькі студії існують як фішки, які можна здати при поганій грі, що, як виявилось, до створення гарних ігор не приводить.

Системні проблеми вирішувати надзвичайно складно, але системні наслідки мені не подобаються зовсім.

Великі (і огидні) гравці дають інфраструктуру розвитку меньшим. При всіх своїх недоліках і системних проблемах Ubi прямо зараз наймають джунів.

Ubisoft - останній великий незалежний видавець в Європі. Якщо вони справді луснуть, це буде не розпад, а продаж - кому? Tencent, рука CCP? Суверенний фонд Саудівської Аравії, нафтової монархії?

В цій повільній і затовстій структурі замуровано безліч талановитих людей. Вони заслуговують на краще, ніж поточна Ubisoft.

I'm not on the tiktok but if you are, delete it.

New ToS gives permission for it to track citizenship status, religious beliefs, mental health diagnosis, sexual orientation and if you're trans.

It's a surveillance tool. Get rid of it.

Я шукаю репетитора з математики!

Контекст: Я почав РДУжну терапію тільки під кінець універу, і до цього я не стільки вчився, скільки готувався до найближчого екзамену, про ретеншен мови не йшло. Зараз я нарешті полюбив (здебільшого читати) дослідження, опинився в колі, яке мотивує рости, і маю якісь мінімальні гроші, щоби навчитись любити математику фактично з нуля. Але мені потрібна допомога іншої людини(сподіваюсь, вас).

Цілі:
- проспідранити базову університетську програму
- Вибудувати систему, яка дозволить розвиватись далі самостійно and have fun doing it.
- (По можливості) навчитись ботати статті не так довго і боляче, як зараз.

Писати @nightagain1

"Чи любить мене мій кіт?"

Цей пост дуже мило і детально описує рівень усвідомлення тваринами довіри нам і зв'язку з нами. Проте використовуючи слова "моя тварина мене любить" ми маємо бути дуже обережні та чітко розуміти що це метафора, а не буквальне положення речей.

Адже за визначеннями психологічних дисциплін, любов ≠ прив'язаності, симпатії, потягу та іншому. Любов це складна і багатофакторна комбінація свідомих рішень, відданості та моральних переконань які може повноцінно проявити разом лише доросла і достатньо психічно здорова людина. Любов, крім того, включає в себе свідомі самопожертви та поведінку яка не має на меті короткострокову чи довгострокову вигоду.

Наскільки ми знаємо переважна більшість нелюдських тварин не мають моральних переконань і не можуть надати безумовну відданість (на відміну від популярних художніх міфів), адже вони розуміють лише транзакційні, вигідні або хоча б просто безпечні взаємодії. Наприклад бродячі тваринки прибиваються до нас бо вони шукають їжі, ресурсів, комфорту, безпеки - а не тому що здатні до буквальної людської любові.

З нейроповедінкової точки зору для нас інші види - прибульці, і ми для них теж. Це не означає що ми ніколи не знайдемо спільну мову, але ідеально порозумітися теж ніколи не зможемо. І відчувати всі одні й ті самі речі теж ніколи не будемо. Ще ніхто не зміг ідеально пережити 1 в 1 відчуття навіть іншої людини - істоти свого виду, що вже казати про істот які від нас настільки фізіологічно та адаптаційно відрізняються...

Завжди треба пам'ятати: кіт ≠ маленька людина. Найближчим порівнянням з психікою дорослого здорового кота буде психіка 3-4-річної дитини, і це все одно лише наближення.

На що в свою чергу коти здатні, так це на прив'язаність. Прив'язаність це емоційна залежність та бажання бути поряд і взаємодіяти, зумовлене минулими досвідами. Зокрема новонароджені та маленькі тваринки сильно прив'язуються до людей бо вони так само як людські дітки залежать від дорослих для виживання.

Люди можуть обурюватися на концепцію того що їхній улюбленець насправді їх не любить, а лише прив'язаний до них заради взаємодії та їжі. Проте насправді в цьому немає нічого сумного чи страшного, бо наприклад людські діти до певного віку також ще не здатні до любові, а лише до прив'язаності. До певного віку у них ще навіть немає емпатії, що вже казати про любов. І це не зупиняє нікого від того щоб заводити сім'ю і любити своїх дітей!

І навіть серед дорослих людей не всі мають здатність до емпатії та любові, що не обов'язково робить їх непристосованими до життя в суспільстві, чи поганими до інших людей. Просто така особливість.

І тому власне наші улюбленці-ссавці теж ніяким чином не стають гіршими просто тому, що окремі складні комплекси поведінки їм не властиві. Їм же також не доступна граматика людських мов - і це не робить їх гіршими чи менш пристосованими. Вони все так само можуть навчитись довіряти нам, радіти нам, шукати взаємодії з нами - навіть якщо саме любов їм не доступна.

А нам ніщо не заважає проявляти помірковану любов до інших істот навіть якщо ми знаємо що вона не буде взаємною і теж радіти їх місцю в нашому житті.

Хороший допис від Карпати на Хвіттері про сучасний стан розробки із LLM-ками
(хороший у тому сенсі, що ємний, правдивий та без надлишкового ШІ-гайпу)

Посилання на оригінал залишу внизу посту, а основні тези ось:

Coding workflow:

[...] like many others I rapidly went from about 80% manual+autocomplete coding and 20% agents in November to 80% agent coding and 20% edits+touchups in December.

IDEs/agent swarms/fallability:

The models definitely still make mistakes and if you have any code you actually care about I would watch them like a hawk [...]

The most common category is that the models make wrong assumptions on your behalf and just run along with them without checking. [...] They also really like to overcomplicate code and APIs, they bloat abstractions, they don't clean up dead code after themselves, etc. They will implement an inefficient, bloated, brittle construction over 1000 lines of code and it's up to you to be like "umm couldn't you just do this instead?" and they will be like "of course!" and immediately cut it down to 100 lines.

Tenacity:

They never get tired, they never get demoralized, they just keep going and trying things where a person would have given up long ago to fight another day. It's a "feel the AGI" moment to watch it struggle with something for a long time just to come out victorious 30 minutes later.

Speedups:

Certainly I feel net way faster at what I was going to do, but the main effect is that I do a lot more than I was going to do because 1) I can code up all kinds of things that just wouldn't have been worth coding before and 2) I can approach code that I couldn't work on before because of knowledge/skill issue. So certainly it's speedup, but it's possibly a lot more an expansion.

Leverage:

LLMs are exceptionally good at looping until they meet specific goals [...]

Write the naive algorithm that is very likely correct first, then ask it to optimize it while preserving correctness. Change your approach from imperative to declarative to get the agents looping longer and gain leverage.

Fun:

I didn't anticipate that with agents programming feels *more* fun because a lot of the fill in the blanks drudgery is removed and what remains is the creative part.

[...] I experience a lot more courage because there's almost always a way to work hand in hand with it to make some positive progress. I have seen the opposite sentiment from other people too; LLM coding will split up engineers based on those who primarily liked coding and those who primarily liked building.

Slopacolypse:

I am bracing for 2026 as the year of the slopacolypse across all of github, substack, arxiv, X/instagram, and generally all digital media. We're also going to see a lot more AI hype productivity theater (is that even possible?), on the side of actual, real improvements.

https://x.com/karpathy/status/2015883857489522876