Чисто на поржать

Під час Конференції з відновлення України, що триває у Лондоні, міністр енергетики України Герман Галущенко презентував Енергетичну стратегію України до 2050 року.

Очільник Міненерго наголосив, що внаслідок безпрецедентних військових злочинів росії щодо об’єктів цивільної енергетичної інфраструктури українська енергосистема перебуває у досить складних умовах: тривають щоденні прицільні обстріли енергооб’єктів і мереж, досі окупована ЗАЕС, яка давала системі 6 ГВт потужності, крім того, російський теракт знищив Каховську ГЕС.

Водночас енергетики проводять масштабну ремонтну кампанію, відновлюючи енергооб’єкти і готуючись до наступного опалювального сезону, який так само може пройти в умовах російських прицільних атак.

«Зараз ми проводимо ремонти і відновлюємо об’єкти. Здійснюються заходи для зміцнення стійкості енергосистеми до військових викликів. Ми готуємось до наступної війни на енергетичному фронті, яка може початися наступної зими. Цієї зими ми виграли війну, ми виграємо і наступної», - переконаний Герман Галущенко.

Очільник Міненерго закликав цивілізовані країни підтримати Україну у протидії агресору, посилюючи санкції і не дозволяючи росії повернутися на енергетичні ринки цивілізованого світу. Так само ядерна галузь держави-терориста мусить бути покарана за нехтування і порушення базових принципів ядерної і радіаційної безпеки.

Міністр наголосив, що Енергетична стратегія України до 2050 року передбачає відновлення енергетичного сектору за найсучаснішими технологіями, зміцнення стійкості системи та посилення енергетичної безпеки України і європейського континенту в цілому.

Ключове завдання стратегії - перетворення України на енергетичний хаб Європи, який допоможе континенту остаточно позбутися залежності від російського викопного палива завдяки виробленій в Україні чистій енергії.

«Оскільки Україна має стати членом ЄС, наш енергетичний сектор має стати невід’ємною частиною енергетичних ринків та цілей безпеки ЄС. ЄС може покластися на Україну: ми готові запропонувати європейським партнерам зелену і чисту електроенергію, найбільші в Європі підземні газові сховища, потенціал для виробництва водню та виробництво енергетичного обладнання не лише для відновлення України, а й для енергетичного переходу Європи в цілому», - зазначив міністр.

Герман Галущенко наголосив, що для залучення інвесторів навіть в умовах війни українська влада ухвалює рішення, які дозволять провести реформи і лібералізувати енергетичний ринок.

«Кожне з цих рішень ухвалювалося в умовах щоденних обстрілів, коли ми сиділи в укритті і готували їх. Росіяни нас атакували, а ми реформували український ринок. І я вважаю, що нашою найпотужнішою відповіддю на російські терористичні атаки стало рішення відновити експорт електроенергії в Європу. Вони програли минулої зими, вони програють наступної зими і програють назавжди», - підкреслив міністр.

Він акцентував, що Україна допоможе здійснити фундаментальну трансформацію енергетичного сектору Європи та здійснити енергетичний перехід, зокрема за рахунок розвитку водневих та біотехнологій, виробництва зеленої сталі та зелених добрив.

Енергетична стратегія передбачає кілька сценаріїв розвитку безпеки та економіки, які залежать від термінів закінчення війни, темпів зростання ВВП, демографічної ситуації та інтеграції України до Європейського Союзу.

Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, сонячної – до 94 ГВт, накопичувачів енергії (еnergy storage) – до 38 ГВт, атомної генерації – до 30 ГВт, ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт, гідрогенерації – до 9 ГВт.

Загалом інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей складають $383 млрд. Зокрема вітрової генерації – $134 млрд, сонячної - $62 млрд, водневих технологій – $72 млрд, energy storage - $25 млрд, атомної генерації - $80 млрд і систем передачі - $5 млрд, гідроенергетики – $4,5 млрд.

Герман Галущенко також подякував Уряду Великої Британії та міжнародним партнерам за допомогу в підготовці стратегії.

Наш эфир с Андреем Мельником начинается в 18-00. Ссылка ниже

https://youtube.com/live/R_UyEuI3XJs?feature=share

Выступление Сергея Дацюка в Полтаве. Рекомендую. Топчик. Затравка к завтрашнему эфиру с Арестовичем и Дацюком

https://youtu.be/7Q-LJRKfv34

Гребаный фейсбук опять забанил мой основной эккаунт после поста о Кличко. Порохоботы видать настучали, поскольку ЕСовцы грабят город в связке. Ну ниче, восстановлю и в этот раз.

Шурма предложил запретить нал. Я думаю, что нужно запретить Шурму. И это ставит вопрос относительно Зеленского, который непонятно чем думает, когда выпускает идиотов и неадекватов на внешнюю арену.

https://vm.tiktok.com/ZM2UgjHMr/

🇷🇺🇺🇦 Если РФ применит ядерное оружие против Украины, она будет воевать с НАТО – демократ Ричард Блументал и республиканец Линдси Грэм.

Во внесенном в Сенат проекте резолюции говорится, что любое применение тактического ядерного оружия Россией, Белоруссией или их руководством или уничтожение ядерного объекта, приведшее к выбросу радиации в том числе и на территории НАТО, должно расцениваться как нападение на НАТО.

«Наше сообщение к тем, кто окружает Путина, что если вы сделаете это, если вы выполните его приказ, если он когда-нибудь его даст, вы можете ожидать массивного ответа от НАТО и вы окажетесь в войне против НАТО», – сообщил Грэм.

А вот интересная информация по Меркавам

​​СМИ: Израиль продаст танки Кипру

Газета «Гаарец» утверждает, что европейская страна, которая получит израильские танки «Меркава», это Кипр. Кипрские вооруженные силы передадут Украине танки советского производства.

Армия Кипра располагает 82-мя танками Т-80, и уже давно ходили слухи о том, что кипрское правительство готово отдать их ВСУ, если получит взамен более современные машины. Первоначально речь шла о германских танках Leopard, но, видимо, в итоге Кипр сделал выбор в пользу «Меркавы».

Следует отметить, что несколько дней назад израильская журналистка Дана Леви написала, что «Меркавы» получат Кипр и Марокко, с условием не отдавать их Украине. Марокко имеет танки Т-72, которые и передаст украинской армии.

Официального подтверждения этой информации пока не было. Известно лишь, что «Меркавы» купит европейская и неевропейская страна.

❗ Российские СМИ: Израиль не даст танки Украине

#израиль #вооружения

Існування росії становить для нас екзистенційну загрозу, але реалізація її зникнення не повинна зачепити нашої людяності. Новый текст Виктора Коренивского на "Хвиле"

https://hvylya.net/uk/analytics/274621-proshchanie-s-vishnevym-sadom-kak-prigovor-russkomu-miru

Мой совместный эфир с Алиной Гриценко ( удалось таки оттеснить молодого конкурента Илию Кусу) по международке начинается в 14-00. Дацюк и Арестович с 17-00. Ссылка ниже

https://youtube.com/live/7w8KF2zz-SU?feature=share

🚘❌В Украине запретят покупать авто должникам за услуги ЖКХ.

▪️Это предусматривает законопроект №9363, зарегистрированный в ВР. В соответствии с ним при регистрации автомобиля в обязательном порядке будет производиться проверка на предмет того, есть ли покупатель в Едином реестре должников.

▪️В случае подтверждения информации регистрировать транспортное средство такому покупателю будет запрещено.

Ссылка на наш канал 👉 https://t.iss.one/+_osZLpRD48c3ODYy

Прислать новость👉🏼 @odinfo2_bot
👉🏾 ✅ ПОДПИСАТЬСЯ

В контексте нашего эфира по США и Китаю

Українці у Литві: де працюють і скільки заробляють

Влада та роботодавці Литви заохочують українських біженців інтегруватися і працевлаштовуватися в країні. Таким чином мають намір заповнити місця у галузях, де бракує робочих рук. Служба зайнятості Литви повідомляє, що за трудовими договорами в країні працює 25 600 громадян України. Це майже 61% від кількості зареєстрованих у країні біженців (станом на березень 42 000). Вони заповнили вакансії, де відчувалася висока нестача співробітників. У Міграційній платформі EWL дослідили, яку роботу найчастіше пропонують українцям і скільки можна заробити у Литві.

Популярні вакансії
Найбільше вакансій на підприємствах, де досвід роботи не є обов’язковим і не вимагається знання литовської мови. Вони подібні до простої фізичної роботи, яку пропонують у Польщі. Натомість мінімальна зарплата у Литві трохи вища за польську - це 840 євро брутто (34 тис.грн. ) У Польщі мінімальна зарплата з липня 2023 року становитиме 796 євро брутто (32,1 тис.грн). Середня зарплату у Литві у 2022 році складала 1666 євро брутто (67,3 тис.грн). Для порівняння у Польщі - 1225 євро брутто (49,5 тис.грн).

Брак кадрів у Литві декларують роботодавці у сфері послуг, готелярстві, виробництві, будівництві, а також оптової та роздрібної торгівлі.
Приклади вакансій, які пропонують громадянам України у Литві:

Виготовлення проводів та кабелів на заводах переважно для підприємств автомобільної галузі. Зарплата – від 750 євро нетто (30,2 тис.грн). З урахуванням премій та бонусів, в середньому зарплата може сягати 1000 - 1300 євро нетто (40,3-52,5 тис.грн.)

Робота на м’ясних підприємствах, пов’язана з нарізкою, упакуванням і маркуванням м’ясних виробів. Залежно від підприємства зарплата - 680-850 євро (27,5-34,3 тис.грн.)

Сезонні вакансії, як наприклад, у сфері обслуговування. Це може бути робота помічником кухаря із зарплатою від 800 євро нетто (32,3 тис.грн), робота у пральнях із зарплатою 700 євро нетто (28,3 тис.грн) або робота на висаджуванні дерев із зарплатою 1700 євро (68,7 тис.грн).

Кухарі потрібні цілий рік незалежно від сезону. На таких вакансіях пропонують зарплату 1100-1500 євро (44,4 -60,6 тис.грн). Така робота вимагає навичок і знання мови.


«Литовські роботодавці заохочують українців до праці різними бонусами. Наприклад, преміями, пропонують безкоштовне харчування (одно- чи дворазове). Литва є також є однією з небагатьох країн ЄС, яка надає житло для працівників безкоштовно. Це дозволяє українцям значно зекономити на витратах. Наприклад, працюючи у Нідерландах на житло слід відкладати 400-500 євро. Хоч середня зарплата у Литві менше за виплати у країнах з більш заможною економікою, але грошові заохочення з боку і роботодавців, і держави дозволяють українцям заробити більше», - розповідає Марцін Колодзейчик, директор міжнародної рекрутації Міграційної платформі EWL.

За словами експертів, це має певний ефект. Опитування Служби зайнятості Литви свідчить про те, що 34% біженців з України в майбутньому планують жити та працювати в Литві.

Допомога від держави
Влада Литви надає українцям, які мають тимчасовий захист:
одноразову допомогу у розмірі 300 євро,
картки на купівлю харчування по 20 євро на тиждень, 80 євро на місяць.

Литовська Служба зайнятості сприяє інтеграції українців у ринок праці, компенсуючи частину заробітної плати працедавцям, які їх працевлаштували. Це допомагає розв’язати проблему нестачі кадрів, як і прості процедури легалізації в країні.

Легалізація у Литві
Литва, як і інші країни ЄС, надає біженцям України статус тимчасового захисту. Він дає право на освіту, медичне страхування та постійне проживання терміном на 1 рік із можливим продовженням до 3 років, доступ до ринку праці, соціальну допомогу.

«На даний момент навіть ті громадяни України, які останній рік перебували в інших країнах ЄС і знаходилися під їхнім захистом (наприклад, у Чехії або Німеччині) можуть без проблем отримати тимчасовий захист в Литві. Прихисток оформлюється на місці перед початком роботи», - розповідає Марія Кузенко, керівниця відділу легалізації Міграційної платформі EWL.

Мовне питання
Також у працевлаштуванні на просту фізичну роботу допомагає відсутність мовного бар'єру. У Литві можна порозумітися російською. Натомість, литовська влада планує спонукати українців до вивчення литовської.

«Знання литовської мови знадобиться для працевлаштування на висококваліфіковану роботу. Це важливо для українців, які хочуть працювати в Литві за фахом», - твердить Марцін Колодзейчик.

Раніше Литовська Служба зайнятості повідомляла, що за результатами анонімного опитування українців, які скористалися її послугами, у майбутньому 34% українських біженців у Литві планують залишитися жити та працювати в цій країні. Зараз на її платформі зареєстровано 9 900 вакансій. На 2 600 позицій роботодавці готові прийняти українців.

За даними Центробанку Литви, 2022 року українці створили додану вартість на 400 млн євро – 1% валового внутрішнього продукту. Міністерство соціального захисту та праці повідомляло, що за рік війни в Україні українські біженці, які знайшли притулок у Литві, сплатили до бюджету країни понад 58 млн євро податків.
Станом на березень у Литві зареєстровано близько 42 000 українських біженців.

Наш эфир с Арестовичем и Дацюком начинается в 17-00

https://youtube.com/live/5kWWEFqzxvI?feature=share

Статья Сергея Дацюка к сегодняшнему эфиру

https://hvylya.net/uk/analytics/274669-shcho-take-ukrajina

На России начался новый этап Гражданской войны. После того, как кровавой кремлевской хунте не удалось сломать сопротивление белгородского ополчения опричники Путина принялись за своих бывших союзников - вагнеровцев. По их лагерям нанесли ракетные удары. Теперь вагнеровцы кричат: Женя, дай команду. В этом соревновании мы болеем за обе команды. Бейте друг друга, не жалейте.