мене почули

Мені дуже сумно читати заголовки на кшталт "воюють з підручниками і казками"

— коли я бачу свідоме знищення просторів — складів, видавництв і друкарень — що причетні до розвитку освіти і культури. До того, що для росіян наче та кістка в горлі — ні, не може у вас бути вашого — що вони мастєрскі (на жаль) вміють нищити вже сотні років. Вони свідомі того, що люди, які мають власну мову, пам'ять, історію і культуру — люди, власне, свідомі. А такі люди незручні диктаторським режимам, ними важко управляти, їм не впарити спаплюжену версію рідного у вигляді віночків-шароварів-журби і не насадити вєлікую рускую, що оспівує малєнького чєловєка, який ні на що не впливає і не може, куди зручніше для системи. Вони це добре знають. Тому і нищать, сотнями років.

Лише за липень росіяни знищили мільйони книжок.

250 тисяч примірників книжок видавництва Книголав, 800 тисяч — Букшеф, 250 тисяч підручників друкарні Конві і тут же — 350 тисяч примірників незавершених тиражів, серед яких книжки того ж Книголаву, Атени, Лабораторії, Артбукс, Ранка та багатьох інших.

Сьогодні росіяни вдарили по складу Ранка і Книголенда. До цієї ж корпорації входять й інші видавництва, зокрема Ще одну сторінку, Фабула, Жорж, Readberry та інші. За словами голови наглядової ради корпорації Віктора Круглова — нині відомо про знищення 600 тисяч підручників, 28 тисяч назв книжок та 8 мільйонів примірників.

Це не про "воювати з підручниками і казками", це про свідоме винищення того, що вчить наших дітей, зберігає пам'ять, фіксує історію і робить мову не маргінесом, як було, коли книжку українською ще треба було пошукати між тисячами томів російської азбукі-класікі. Це свідоме винищення того, що робить нас нами.

Мені страшно думати, що буде з галуззю далі. Культура не є першою в черзі на фінансову підтримку, що абсолютно зрозуміло. Та видавничий бізнес — річ доволі не "бізнесова". Грубо і коротко кажучи: ви вкладаєте дуже багато грошей в процес, який відбувається не місяць і не два (часом це можуть бути роки: права, переклад, редагування, друк тощо тощо тощо), чекаєте тираж (а вони, в середньому, хоч і стали трішки більшими, але це ще не ті показники, щоб видавці, письменники і інші працівники, які дотичні до галузі, почувались хоча б трішки комфортно), він йде в продаж (якщо його не спалила рсн). Далі ж відбувається не мен довгий процес повернення вкладеного — тоді, коли ви вкладаєте в наступні книжки.

І от дивлячись на список знищеного лише за липень — а чи буде що вкладати в наступні?

Не кажучи вже про те, що обладнання друкарень — річ складна, дорога і часом не надто транспортабельна, аби до неї не дотягнулась російська ракета...

Сходіть в книгарню, зайдіть на сайти книжкових інтернет-магазинів чи видавництв, купіть книжку. І розкажіть про це всюди, де лише можна — щоб і інші сходили в книгарню, зайшли на сайти і повторили ваш шлях. Паперову чи електронну — все це буде підтримкою книгарням, видавцям, письменникам, друкарням і всім дотичним до галузі, яка працює задля освіти і культури. Тих речей, яких так боїться росія.

Вони не воюють з підручниками і казками. Вони воюють з тим, ким ми є і ким будуть наші діти. Історія циклічна, але шанс не дати їй повторитися — в наших руках.

І книжках. Підтримайте їх. Будь ласка.

я дуже відчуваю цей пост

як відчувається хотіти вчити дві мови водночас, встигати читати і !дочитувати! скуплені книги, зібрати ману шоб шити одяг і вчити викроювання, знаходити час шоб фотографувати та ліпити, розпочати займатися електронікою, податися у волонтерку, подорожувати, займатися сайд-квест проектами, колекціонувати речі