Forwarded from Sample Channel Name #32
Хотів написати з наступним світловим днем як всі посплять й їх відпустить, але думаю вже всі підзаспокоїлися, а завтра я їбав про це думати.
Отже знову всі зацікавлені вирішили качнути теми легалайза. Тобто спрощення політик, котрі регулюють обіг й використання зброї в Україні, з подальшим розповсюдженням цієї зброї серед цивільного населення й носінням в громадських місцях. Загострення цієї теми відбувається з двох причин:
Шкода загиблих, й здається, що якби зброї на руках було більше, то знайшовся герой й підстрелив би;
Думаєш, що якби ти зараз був там, то як ковбой дістав би свою валину й оцього терориста тра-та-та, можливо навіть поки куриш цибару на балконі не в затяг.
На практиці вийшло, що ті, хто мали зброю (поліцейські), вирішили здриснути. Ті, хто готовий стріляти з балконів, біля місць таких подій зазвичай не виявляються, замість цього учасники подій навіть зі зброєю роблять вибір кудись зїбатися, до їх сорома та сподіваємося покарання. Але чисто математично шанси такого дійсно більші, але відмітимо, що не гарантовані. Тобто так, якщо буде ЧП, люди зі зброєю з більшою ймовірністю відреагують, якщо їх буде більше.
Втім, є нюанс, котрий мене стримує від підтримки лібералізації в цій сфері (але не врегулювання) – навіть враховуючи, що я особисту зброю хочу мати, бо за час служби звик й вона мені подобається.
Це абсолютно повна недовіра до українського суспільства. Вже щонайменше декілька років українське суспільство перебуває в стані постійної істерії, помноженої на правовий нігілізм та слабкість інституцій, у тч правоохоронних. Власне ми зараз в ситуації, де поточна система не запобігла отриманню після всіх перевірок проросійському психопату легальної зброї. Наскільки мені відомо, довідка про відсутність психічних протипоказань (форма 100-2/о) майже не видається по процедурі, а нею просто торгують з доставкою поштою. Тобто, будь яке значне бюрократичне полегшення дозвільної процедури буде еквівалентно відсутності перепон для отримання зброї, навіть процесуальних. Таким чином, разом з кількістю людей, що могли б когось зупинити, доступ до зброї масово отримають люди, котрі не зможуть адекватно реагувати в надзвичайних ситуаціях, ба більше – ті, хто рано чи пізно застосують її на шкоду оточенню. В умовах моральної паніки, з котрої українське суспільство здається вже не виходить, замість терористів (котрих в Україні фактично немає) стріляти будуть по всім. Гарною ілюстрацією було б згадати кількість в/с та цивільних, розстріляних в Києві під час паніки перших днів. Я добре пам'ятаю, як розстріляли сім'ю з маленькою дитиною, але написали що це ДРГ, й вже за ними сльози ніхто не лив ніколи їх історію не розкажуть. Втрати від масової роздачі зброї тільки в той період, мабуть, кратно перевищили всі потенційні загибелі від психопатів-терористів на наступні десятки років. Втім, згадувати минуле не треба – в умовах мобілізації, якби кількість зброї на руках у цивільного населення була б більше, ми замість інтіфади ножей-лайт мали б повноцінну міську герілью як проти органів комплектування та поліції, так й проти всіх, хто їм здався на них схожий. Я вже мовчу про те, що нас очікує хвиля вбивств в побутових конфліктах, бо хтось когось підрізав в день коли йому наставили рога й в нього зірвало клеми. Вже наразі атмосфера нездорова через дезертирів та в/с, що неналежно використовують табельні та трофейні озброєння – просто інформацію про інциденти не публікують на широкий загал, окрім коли вже вбивають весь екіпаж. Я не фанат правоохоронних органів, й ілюзій щодо них не маю, але мабуть якщо поліцейських будуть вбивати за ті гроші що їм платять, то вони просто позвільняються або перестануть приїжджати на випадки. Колективно ми від цього не виграємо.
Тож, якщо тут почнеться масове "озброєння", то мабуть краще буде звідси з'єбати до моменту, як популяція "вільних людей" не вирішить між собою всі конфлікти. Повбивають вони один одного й оточуючих більше, ніж захистять.
Отже знову всі зацікавлені вирішили качнути теми легалайза. Тобто спрощення політик, котрі регулюють обіг й використання зброї в Україні, з подальшим розповсюдженням цієї зброї серед цивільного населення й носінням в громадських місцях. Загострення цієї теми відбувається з двох причин:
Шкода загиблих, й здається, що якби зброї на руках було більше, то знайшовся герой й підстрелив би;
Думаєш, що якби ти зараз був там, то як ковбой дістав би свою валину й оцього терориста тра-та-та, можливо навіть поки куриш цибару на балконі не в затяг.
На практиці вийшло, що ті, хто мали зброю (поліцейські), вирішили здриснути. Ті, хто готовий стріляти з балконів, біля місць таких подій зазвичай не виявляються, замість цього учасники подій навіть зі зброєю роблять вибір кудись зїбатися, до їх сорома та сподіваємося покарання. Але чисто математично шанси такого дійсно більші, але відмітимо, що не гарантовані. Тобто так, якщо буде ЧП, люди зі зброєю з більшою ймовірністю відреагують, якщо їх буде більше.
Втім, є нюанс, котрий мене стримує від підтримки лібералізації в цій сфері (але не врегулювання) – навіть враховуючи, що я особисту зброю хочу мати, бо за час служби звик й вона мені подобається.
Це абсолютно повна недовіра до українського суспільства. Вже щонайменше декілька років українське суспільство перебуває в стані постійної істерії, помноженої на правовий нігілізм та слабкість інституцій, у тч правоохоронних. Власне ми зараз в ситуації, де поточна система не запобігла отриманню після всіх перевірок проросійському психопату легальної зброї. Наскільки мені відомо, довідка про відсутність психічних протипоказань (форма 100-2/о) майже не видається по процедурі, а нею просто торгують з доставкою поштою. Тобто, будь яке значне бюрократичне полегшення дозвільної процедури буде еквівалентно відсутності перепон для отримання зброї, навіть процесуальних. Таким чином, разом з кількістю людей, що могли б когось зупинити, доступ до зброї масово отримають люди, котрі не зможуть адекватно реагувати в надзвичайних ситуаціях, ба більше – ті, хто рано чи пізно застосують її на шкоду оточенню. В умовах моральної паніки, з котрої українське суспільство здається вже не виходить, замість терористів (котрих в Україні фактично немає) стріляти будуть по всім. Гарною ілюстрацією було б згадати кількість в/с та цивільних, розстріляних в Києві під час паніки перших днів. Я добре пам'ятаю, як розстріляли сім'ю з маленькою дитиною, але написали що це ДРГ, й вже за ними сльози ніхто не лив ніколи їх історію не розкажуть. Втрати від масової роздачі зброї тільки в той період, мабуть, кратно перевищили всі потенційні загибелі від психопатів-терористів на наступні десятки років. Втім, згадувати минуле не треба – в умовах мобілізації, якби кількість зброї на руках у цивільного населення була б більше, ми замість інтіфади ножей-лайт мали б повноцінну міську герілью як проти органів комплектування та поліції, так й проти всіх, хто їм здався на них схожий. Я вже мовчу про те, що нас очікує хвиля вбивств в побутових конфліктах, бо хтось когось підрізав в день коли йому наставили рога й в нього зірвало клеми. Вже наразі атмосфера нездорова через дезертирів та в/с, що неналежно використовують табельні та трофейні озброєння – просто інформацію про інциденти не публікують на широкий загал, окрім коли вже вбивають весь екіпаж. Я не фанат правоохоронних органів, й ілюзій щодо них не маю, але мабуть якщо поліцейських будуть вбивати за ті гроші що їм платять, то вони просто позвільняються або перестануть приїжджати на випадки. Колективно ми від цього не виграємо.
Тож, якщо тут почнеться масове "озброєння", то мабуть краще буде звідси з'єбати до моменту, як популяція "вільних людей" не вирішить між собою всі конфлікти. Повбивають вони один одного й оточуючих більше, ніж захистять.
на сьогодні завдання від джокера для всіх поплакати під ол май френдс елсіді саундсістем
Forwarded from Ъ̈ | Senec Vinitor | #УкрТґ
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
коли побачили ультраправого пронаталіста антигея захищаючого честь білаї раси в коментарях каналу з лолі-порно
я дуже люблю жінок бля якби ви знали як я люблю жінок ви би заплакали
не полінуйтесь та підпишіть
Telegram
Український поступ
Важлива петиція щодо зміни дискримінаційної податкової політики щодо жінок — наразі необхідні товари жіночої інтимної гігієни оподатковуються загальним ПДВ у 20%, тоді як медичні, необхідні вироби оподатковуються ставкою ПДВ у 7%.
Інакшими словами, в нинішньому…
Інакшими словами, в нинішньому…
Forwarded from груша всохла
і вона дивилася в очі страхові, радісна. а чи знате, як звати цю принцесу? весна.
збір!
відкрила допоміжну банку на збір на НРК “Змій логістичний” українського виробництва для 1-ї роти ударних БПЛА 67-ї бригади.
ціль: 6к гривень
Нині навіть доставка їжі, боєприпасів, палива чи зарядних станцій на передовій – це небезпека і ризик. Аби робити це і не втрачати особовий склад на допомогу приходять наземні роботизовані комплекси. НРК працюють попри обстріли, погодні умови та доїжджають туди, куди людині заходити небезпечно.
якщо хочете долучитися банкою — пишіть Frontline.care
буду вдячна за репост 🫶
upd. закрила
відкрила допоміжну банку на збір на НРК “Змій логістичний” українського виробництва для 1-ї роти ударних БПЛА 67-ї бригади.
ціль: 6к гривень
Нині навіть доставка їжі, боєприпасів, палива чи зарядних станцій на передовій – це небезпека і ризик. Аби робити це і не втрачати особовий склад на допомогу приходять наземні роботизовані комплекси. НРК працюють попри обстріли, погодні умови та доїжджають туди, куди людині заходити небезпечно.
якщо хочете долучитися банкою — пишіть Frontline.care
буду вдячна за репост 🫶
upd. закрила
Forwarded from beauty in the eye
до речі супер класна штука — якщо завантажити додаток вікіпедії, ввімкнути локацію, зайти в додатку на вкладку мапи, буде показувати статті про місця поруч із вами🔥
або в іншій локації яку ви оберете на карті
або в іншій локації яку ви оберете на карті
недарма позивний картман у людини
Telegram
Мілітарний
🪖 Поранений український військовослужбовець Вадим Летунов протягом двох тижнів перебував в одному бліндажі з російським окупантом після руйнування власної позиції на фронті.
Одесит із позивним «Картман» випадково потрапив до ворожого бліндажа, намагаючись…
Одесит із позивним «Картман» випадково потрапив до ворожого бліндажа, намагаючись…
Forwarded from Це не АЦ Щастя
Верхні ноти
- тиша, що переривається синхронним сміхом
- примарні сліди випадкових дотиків
- магнетичне захоплення волокон уваги
- посмішки, що ехом в'їдаються у пам'ять
Середні ноти
- нескінченні словники зі спільних слів та символів
- впізнавання іншого у кожній деталі світу
- проростання довіри крізь кожен міліметр шкіри
- ніжний шлейф присмаку чужих шрамів
Базові ноти
- всепоглинаюче тепло взаємоприйняття
- спокій, що заморожує моменти у вічності
- спільне картографування мап сприйняття світу
- підтримка шляху до бажаного майбутнього
- тиша, що переривається синхронним сміхом
- примарні сліди випадкових дотиків
- магнетичне захоплення волокон уваги
- посмішки, що ехом в'їдаються у пам'ять
Середні ноти
- нескінченні словники зі спільних слів та символів
- впізнавання іншого у кожній деталі світу
- проростання довіри крізь кожен міліметр шкіри
- ніжний шлейф присмаку чужих шрамів
Базові ноти
- всепоглинаюче тепло взаємоприйняття
- спокій, що заморожує моменти у вічності
- спільне картографування мап сприйняття світу
- підтримка шляху до бажаного майбутнього
Forwarded from Konkretyka
Коли мігранти замінять українців? Де маніпуляція, а де економічна реальність.
Цей текст складається з двох частин: економічної та "концептуальної".
Оновлена публікація: Атлантична республіканська традиція.
Почнемо з економіки. Трудові мігранти не демпінгуватимуть заробітну плату і не витіснятимуть місцеве населення з ринку праці. Як зазначає нобелівська лауреатка Естер Дюфло та колега, узагальнюючи емпіричну літературу, страхи щодо масового падіння зарплат через міграцію зазвичай перебільшені.
Новіші дослідження по США це підтверджують. У роботі Майкла Клеменса та Ітана Льюїса (NBER) зазначено:
Аналізуючи рандомізовану урядову лотерею віз, автори доводять, що залучення мігрантів не зменшує попит на місцеву робочу силу:
🧩 мігранти та місцеві працівники з низькою кваліфікацією є дуже слабкими замінниками один одного і виконують різні функції.
🧩 штучне обмеження найму іноземців не захищає громадян. Воно або взагалі не впливає на зайнятість місцевих, або спричиняє її скорочення, особливо в сільських регіонах, де доступ до праці мігрантів прямо стимулює зростання зайнятості місцевого населення (як правило більш кваліфіковане).
🧩 дозвіл на найм іноземців дозволяє компаніям розширювати діяльність. Натомість відмова у доступі до таких кадрів змушує бізнес скорочувати доходи та радикально згортати інвестиції.
Звісно, досвід США не можна механічно переносити на Україну. Проте попит українських компаній на іноземців здебільшого зосереджений у будівництві, агросекторі, логістиці і інших секторах, де є висока потреба у низькокваліфікованій праці. Заміщення українців тут неможливе через відсутність конкуренції та колосальний дифіцит робочих рук (за різними даними мова йде про млн. працівників).
Примітка: дослідження ОЕСР щодо впливу українських біженців на ринок праці ЄС також не виявило негативних наслідків для зарплат місцевих працівників.
Однак трудова міграція вирішує проблему дефіциту кадрів лише ситуативно. У довгостроковій перспективі це означає зміну структури населення.
Навіть без урахування наслідків війни, наприкінці століття нас могло залишитися 10-15 мільйонів. Для масштабів Європи та сусідства з РФ це демографічний вакуум.
Очікувати миттєвого напливу мільйонів мігрантів немає сенсу: наразі цьому перешкоджають об'єктивні адміністративні та економічні бар’єри (що підтвердить будь-хто з реального сектору), а бізнесу потрібен час на адаптацію до нових практик найму. Проте в перспективі, щойно з'являться перші масштабні кейси успішного залучення іноземців, ця практика за підтримки уряду (спрощення процедур) почне стрімко масштабуватися.
Саме тому суспільне обурення чи петиції про заборону роботи мігрантам є боротьбою з вітряками. Вони не дадуть жодного результату, адже елітам фундаментально байдуже, хто саме генеруватиме їм прибуток. Їхнє ставлення до українського проєкту чітко ілюструє динаміка ВВП на душу населення, який стагнував ще до 2014 року порівняно з іншими пострадянськими країнами. Замість структурних реформ, найм мігрантів може стати для них найпростішим інструментом компенсації демографічної кризи та збереження ренти.
З огляду на це, вимагати від демографічно виснаженої нації виконання ролі постійного військового щита європейської безпеки у довгостроковому протистоянні з РФ абсурдно. Для самого народу це прямий шлях до фізичного зникнення, яке судячи по прогнозам ООН більш ніж ймовірне вже у ХХІІ столітті.
Цей текст складається з двох частин: економічної та "концептуальної".
Оновлена публікація: Атлантична республіканська традиція.
Почнемо з економіки. Трудові мігранти не демпінгуватимуть заробітну плату і не витіснятимуть місцеве населення з ринку праці. Як зазначає нобелівська лауреатка Естер Дюфло та колега, узагальнюючи емпіричну літературу, страхи щодо масового падіння зарплат через міграцію зазвичай перебільшені.
Новіші дослідження по США це підтверджують. У роботі Майкла Клеменса та Ітана Льюїса (NBER) зазначено:
"Дані спостережень свідчать, що в округах США протягом років, коли роботодавці подають запити на більшу кількість працівників за візою H-2B, не спостерігається вищого рівня безробіття чи нижчих зарплат у середньому серед місцевих мешканців, зайнятих у відповідних сферах послуг із низькою кваліфікацією".
Аналізуючи рандомізовану урядову лотерею віз, автори доводять, що залучення мігрантів не зменшує попит на місцеву робочу силу:
🧩 мігранти та місцеві працівники з низькою кваліфікацією є дуже слабкими замінниками один одного і виконують різні функції.
🧩 штучне обмеження найму іноземців не захищає громадян. Воно або взагалі не впливає на зайнятість місцевих, або спричиняє її скорочення, особливо в сільських регіонах, де доступ до праці мігрантів прямо стимулює зростання зайнятості місцевого населення (як правило більш кваліфіковане).
🧩 дозвіл на найм іноземців дозволяє компаніям розширювати діяльність. Натомість відмова у доступі до таких кадрів змушує бізнес скорочувати доходи та радикально згортати інвестиції.
Звісно, досвід США не можна механічно переносити на Україну. Проте попит українських компаній на іноземців здебільшого зосереджений у будівництві, агросекторі, логістиці і інших секторах, де є висока потреба у низькокваліфікованій праці. Заміщення українців тут неможливе через відсутність конкуренції та колосальний дифіцит робочих рук (за різними даними мова йде про млн. працівників).
Примітка: дослідження ОЕСР щодо впливу українських біженців на ринок праці ЄС також не виявило негативних наслідків для зарплат місцевих працівників.
Однак трудова міграція вирішує проблему дефіциту кадрів лише ситуативно. У довгостроковій перспективі це означає зміну структури населення.
Навіть без урахування наслідків війни, наприкінці століття нас могло залишитися 10-15 мільйонів. Для масштабів Європи та сусідства з РФ це демографічний вакуум.
Очікувати миттєвого напливу мільйонів мігрантів немає сенсу: наразі цьому перешкоджають об'єктивні адміністративні та економічні бар’єри (що підтвердить будь-хто з реального сектору), а бізнесу потрібен час на адаптацію до нових практик найму. Проте в перспективі, щойно з'являться перші масштабні кейси успішного залучення іноземців, ця практика за підтримки уряду (спрощення процедур) почне стрімко масштабуватися.
Саме тому суспільне обурення чи петиції про заборону роботи мігрантам є боротьбою з вітряками. Вони не дадуть жодного результату, адже елітам фундаментально байдуже, хто саме генеруватиме їм прибуток. Їхнє ставлення до українського проєкту чітко ілюструє динаміка ВВП на душу населення, який стагнував ще до 2014 року порівняно з іншими пострадянськими країнами. Замість структурних реформ, найм мігрантів може стати для них найпростішим інструментом компенсації демографічної кризи та збереження ренти.
З огляду на це, вимагати від демографічно виснаженої нації виконання ролі постійного військового щита європейської безпеки у довгостроковому протистоянні з РФ абсурдно. Для самого народу це прямий шлях до фізичного зникнення, яке судячи по прогнозам ООН більш ніж ймовірне вже у ХХІІ столітті.
Patreon
Атлантична Республіканська Традиція: від Античності до Флоренції. Частина І. | Oleksandr Ant
Атлантична Республіканська Традиція: від Античності до Флоренції. Частина І. by Oleksandr Ant on Patreon. Join Oleksandr Ant's community for exclusive content and updates.