"нам потрібні складні жіночі персонажі" братва ви не змогли перетравити шив рой
Контур
передпродаж нових книг і
контур там Майкла Сендела анонсували — вже одне видання у передпродажі, тому буду дуже чекати 🫦🫦
якась тьма, без перебільшення
чтиво було моїм єдиним джерелом для пошуку українських книг, старих журналів й газет, і я не уявляю тепер як мені ознайомлюватися й надалі з творами що українських авторів, що вже давно перекладеними, фізичні примірники яких не придбаєш... чекатиму новин і сподіватимусь, що досі є десь вивантажений архів того, що розміщувалося на сайті й це можливо у якомусь вигляді відновити.
чтиво було моїм єдиним джерелом для пошуку українських книг, старих журналів й газет, і я не уявляю тепер як мені ознайомлюватися й надалі з творами що українських авторів, що вже давно перекладеними, фізичні примірники яких не придбаєш... чекатиму новин і сподіватимусь, що досі є десь вивантажений архів того, що розміщувалося на сайті й це можливо у якомусь вигляді відновити.
Forwarded from покруч
Сьогодні сталася жахлива річ — закрилася онлайн-бібліотека Чтиво. З пояснення зрозумілий лише натяк на те, що проблема в авторському праві. За своєю суттю, проєкт — піратський, а тому такого результату можна було чекати. Але це, очевидно, не применшує печалі.
Ясна річ, що це двостороння монета: перекладачі і видавці немало сварилися зі Чтивом, захищаючи своє авторське право. Перекладачка Ганна Грабовська назвала Чтиво нешановними злодіями, а Видавництво Жупанського паховими вошами, які займаються піратством і їбланством. Багато можна дискутувати про моральні засади піратства. Але я готовий плюнути вам в лице, якщо ви тепер зловтішаєтесь закриттям цього ресурсу.
Якби не Чтиво, я б не написав ні одної своєї роботи і не склав жодного іспиту. Це не тому що я мусив в лихі студентські часи красти книжки Видавництва Жупанського щоб вижити, а тому що більше не було ресурсу, який систематично зберігав праці Німчука, Шевельова і менш відомих вчених і давав до них такий простий доступ (із Чтива я зокрема безсовісно спиздив кілька праць з палеографії, як-от Гнатенко й Панашенка).
Не на всі літературні твори є актуальне авторське право. На деякі воно сплило (в Україні авторське право спливає через 70 років від смерті автора, не передаючись у спадщину), щодо інших воно просто туманне (власник прав на переклади Бориса Тена, наприклад, незнаний). І добре буде, якщо авторів у такому випадку в майбутньому перевидаватимуть і до них буде доступ. А що станеться тоді з маловідомими творами? З нішевими виданнями? Знайдіть-от мені Гамлета в перекладі Ігоря Костецького чи Острозьку "Книжицю..." в шести розділах 1588 року друку. А на Чтиві вони були. І то тільки відомі мені приклади. Більшість книжок, які я маю на увазі коли кажу, що вони втратяться, насправді мені не відомі — власне тому що вони нішеві.
І тут складно щось закинути про авторське право чи крадіжку, бо з перекладів Костецького і сканів полемічної літератури XVI-го століття вже ніхто не заробляв грошей. А все одно: ми втратили дуже велике і дуже важливе джерело українського знання. Виявилося, що вільний доступ до інформації прямо суперечить явищу авторського права в Україні.
Ще в 2012 році, коли закривали ex.ua, апостол здорового глузду Лесь Подервʼянський сказав, що йому все одно, чи його піратять: "Тебе завтра викладуть, і всі зможуть цим користуватися. Не крохоборствуй. Тому я проти закриття. Я за свободу і за інтернет."
Ясна річ, що це двостороння монета: перекладачі і видавці немало сварилися зі Чтивом, захищаючи своє авторське право. Перекладачка Ганна Грабовська назвала Чтиво нешановними злодіями, а Видавництво Жупанського паховими вошами, які займаються піратством і їбланством. Багато можна дискутувати про моральні засади піратства. Але я готовий плюнути вам в лице, якщо ви тепер зловтішаєтесь закриттям цього ресурсу.
Якби не Чтиво, я б не написав ні одної своєї роботи і не склав жодного іспиту. Це не тому що я мусив в лихі студентські часи красти книжки Видавництва Жупанського щоб вижити, а тому що більше не було ресурсу, який систематично зберігав праці Німчука, Шевельова і менш відомих вчених і давав до них такий простий доступ (із Чтива я зокрема безсовісно спиздив кілька праць з палеографії, як-от Гнатенко й Панашенка).
Не на всі літературні твори є актуальне авторське право. На деякі воно сплило (в Україні авторське право спливає через 70 років від смерті автора, не передаючись у спадщину), щодо інших воно просто туманне (власник прав на переклади Бориса Тена, наприклад, незнаний). І добре буде, якщо авторів у такому випадку в майбутньому перевидаватимуть і до них буде доступ. А що станеться тоді з маловідомими творами? З нішевими виданнями? Знайдіть-от мені Гамлета в перекладі Ігоря Костецького чи Острозьку "Книжицю..." в шести розділах 1588 року друку. А на Чтиві вони були. І то тільки відомі мені приклади. Більшість книжок, які я маю на увазі коли кажу, що вони втратяться, насправді мені не відомі — власне тому що вони нішеві.
І тут складно щось закинути про авторське право чи крадіжку, бо з перекладів Костецького і сканів полемічної літератури XVI-го століття вже ніхто не заробляв грошей. А все одно: ми втратили дуже велике і дуже важливе джерело українського знання. Виявилося, що вільний доступ до інформації прямо суперечить явищу авторського права в Україні.
Ще в 2012 році, коли закривали ex.ua, апостол здорового глузду Лесь Подервʼянський сказав, що йому все одно, чи його піратять: "Тебе завтра викладуть, і всі зможуть цим користуватися. Не крохоборствуй. Тому я проти закриття. Я за свободу і за інтернет."
треба естетизувати прикарпаття так як муриканці це роблять з ореґоном
remote viewers division
подумалося що жарти у саксешоні занадто добре написані, а джессі армстронґ бріт просто))) мало того, був ще й серед основних сценаристів peep show
подивилась приблизно 20 годин документальних матеріалів по бітлам (включаючи ті, які вони самі про себе зняли) і можу сказати, що готувати черговий фільм про них поки пол та річ досі живі — максимально тупа ідея. опираючись на події, які розгортались останні три роки їх існування як групи, можна зробити міні-серіал (а то й повноцінний) у стилі мок'юментарі з конфліктами й істериками на кшталт того шо відбувалося у шоу кардашьянів. але гаразд, дай боже здоровля їм обом . ... .
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM