Я знову на місці, та всіх люблю

Ми ніколи у повноті своїй не знатимемо своїх впливів на інших. Так і я не можу передати як кожні очі, що мене зустрічають, змінюють моє життя. Залишається лише кричати в порожнечу про вдячність, з надією що всі почують. Всі хто є, був і буде

Сьогодні вдруге на поверхні Дніпра у Києві. Хвилі, що здіймають катера, нагадують про дитячі літа в Криму. Завдяки цим особливостям архітектури водних поверхонь троєщинського пляжу, отримую ключі до відчуттів, які потрібні мені для схоплення точок концентрації долі. Я повторюватимусь, але лише щоб забути концепцію часу, знайти інший рух

хибні шляхи - паливо моїх снів