Чудовий приклад простого та доступного пояснення складної, нудної та незрозумілої інформації.

Є такий фільм «Гра на пониження» або «The Big Short», заснований на реальних подіях про іпотечну фінансову кризу 2007-08 років.

Фільм мені дуже подобається при тому, що я розумію ≈10% з усього про що йдеться мова. Купа фінансових, економічних та банківських термінів дуже ускладнюють перегляд та розуміння. Але дуже цікаво.

І ось один з ключових та напружених моментів — потужна презентація з дженгою в офісі, на котру окремо треба звернути увагу.

Тут нам розповідають про кредитно-дефолтний своп на іпотечні облігації та забезпечених боргових зобов'язань. Я умовно розумію окремі слова, але, бляха, не можу їх поєднати та зрозуміти що воно мається на увазі.

І коли мій мозок майже закипів, на п’ятій хвилині на допомогу приходить неймовірно красиве та просте пояснення усього сказанного. Відомий шеф-повар за 45 секунд на кухні пояснює усе це страхіття доступною мовою.

Результат: мені стало більш зрозуміло проблематику та я більш зацікавлений та залучений до подальшого перегляду.

Якщо ви можете пояснити складні речі просто, доступно та зрозуміло для більшості — ваша вартість як фахівця суттєво зростає.

Подивлюся ще на відповіді у фейсбуці, зберу все в один загальний пайчарт та покажу результати. Ну і своє розширене бачення додам.

Зробив виключно для самозаспокоєння, тепер зможу нормально спати. Графічні дизайнери зрозуміють.

​​Ненсі Дуарте в своїй книжці «Slide:ology» якось написала, що кількість часу, що потрібна для створення презентації, прямо пропорційна її важливості. Я повністю розділяю цю думку.

Нещодавно я закінчив нову презентацію для Promodo. Процес зайняв три місяці. Та наразі я вважаю це своєю найкращою презентацією евер.

Всю презентацію можна подивитися у моєму біхансі.

Важливе нагадування.

Презентації та слухачі можуть бути різними, але дещо залишається незмінним: люди прийшли не для того, щоб подивитися на вас, а щоб отримати якусь цінність і зрозуміти, що ви можете для них зробити.

​​Мілтон Глейзер, ікона світового графічного дизайну, якось сказав: «Комп'ютери для дизайну — це як мікрохвильові печі для приготування їжі».

У своїх лекціях я адаптую цитату під індустрію презентацій: «PowerPoint для дизайну презентацій — це як мікрохвильові печі для приготування їжі».

Одна з поширеніших ситуацій: потрібно підготувати презу, прокрастинуємо, ще трохи, дочекалися дедлайнів, відкриваємо PowerPoint, дивимося на порожні слайди, де треба «Ввести заголовок» і сидимо в ступорі, не знаючи, що з цим робити і з чого починати.

Набагато ефективніше почати роботу над презою за допомогою паперу та ручки. Переваги:

1) на відміну від набору на клавіатурі ви набагато швидше переносите свої думки з голови на папір;

2) ви бачите всю картину і, відповідно, розумієте де прибрати контент, а де додати;

3) ви зможете більш конструктивно оцінити структуру своєї прези і відразу ж її поправити;

4) ви краще запам'ятовуєте інформацію і орієнтуєтеся у своїй презентації, тому що, записуючи, ви додатково шифруєте контент у себе в голові;

5) ви реально економите купу часу, проведеного перед монітором у пошуках оптимального рішення та відволікання на соцмережі, тіктоки та ютубчіки.

І найголовніша перевага чекає на вас наприкінці: спокій і впевненість. Ви отримуєте готовий план дій: структура, тези контенту, логіка, аргументація, проблематика, наступні кроки, заклики до дії тощо.

У вас готова чернетка вашої презентацію, яку залишається оцифрувати/оформити. Ось тепер можна відкривати PowerPoint та переносити все на слайди, використовуючі улюблений шрифт та класні віжуали.

Єдиний мінус у такому підході — це збільшення статі витрат на блокноти. Але то таке.

Я так роблю вже десять років і, впевнено, скажу, що воно, бляха, працює.

​​Нагадаю про одну з базових рекомендацій, щодо розміру текстів на слайді.

Зробіть заголовок мінімум вдвічі більше за основні тексти.

Тут діє принцип ієрархії: чим важливіша інформація, тим більшим кеглем вона набирається. Завдання заголовка – привернути увагу до повідомлення, тож він має бути найпомітнішим. А основний текст, набраний вдвічі меншим кеглем (розмір шрифта), виглядає гармонійно та легко сприймається.

Про кегль, тобто розмір шрифта, вже розповів.

Далі логічно продовжити знайомство з типографікою через інтерліньяж або відстань між рядками тексту.

Майкл Скотт допоможе з цим розібратися, щоб було більш інформативно та цікаво.

Про штучний інтелект несеться звідусіль. І тексти він пише, креативи вигадує, логотипи малює і так далі. Я до цього спокійно ставлюся.

Та тут на горизонті з’явився Tome App, ШІ, який повністю сам розробляє презентації. Ну побавився я з ним декілька днів по різним презентаціям, запитам та темам.

Що скажу по ітогу: це якась повна шляпа. Так нічого хоч більш-менш пристойного він мені не зміг запропонувати: полотна шаблонних текстів, все сире, стандартні або нерелевантні віжуали, банальна структура, не найлегший інтерфейс тощо.

Може у вас щось вийде або ви знаєте якісь інші альтернативи, напишіть — я би погрався.

Тримайте п’ять файних, безкоштовних та легальних шрифтів, які підтримують англійську та солов’їну.
Текст кожного слайду набраний шрифтом, про який йде мова, щоб легше було оцінити та порівняти.

Обирайте який більш до вподоби та питання шрифту вашої наступної презентації вирішене.