Forwarded from PHistory
Завод Боінг, який закамуфлювали під заміський район
📍околиці Сіетла, округ Кінг, штат Вашингтон, США
⏳1941-1944
Завод Боїнг 2 був збудований в 1936. У 1940-х, щоб приховати завод від можливого повітряного нападу вирішили змішати об'єкт з околицями за річкою (дивіться тут).
#1940s #війна #сша #сіетл #техніка
📸 Залишайся з нами
📍околиці Сіетла, округ Кінг, штат Вашингтон, США
⏳1941-1944
Завод Боїнг 2 був збудований в 1936. У 1940-х, щоб приховати завод від можливого повітряного нападу вирішили змішати об'єкт з околицями за річкою (дивіться тут).
#1940s #війна #сша #сіетл #техніка
📸 Залишайся з нами
Forwarded from PHistory
Солдати з Deutsche-Arabische Bataillon Nr 845 легіон "Вільна Арабія" беруть ручні гранати
📍німецька зона окупації, Грецьке Королівство
⏳1943
Зверніть увагу на оригінальну нашивку Sonderverband 287 на німецькому сержанті. Це арабсько-німецький батальйон, котрий мав брати участь у захопленні Іраку та Ірану, але зазнав невдачі.
Ще фото за темою
#1940s #війна #німеччина #греція
📸 Залишайся з нами
📍німецька зона окупації, Грецьке Королівство
⏳1943
Зверніть увагу на оригінальну нашивку Sonderverband 287 на німецькому сержанті. Це арабсько-німецький батальйон, котрий мав брати участь у захопленні Іраку та Ірану, але зазнав невдачі.
Ще фото за темою
#1940s #війна #німеччина #греція
📸 Залишайся з нами
Forwarded from PHistory
Інтернаціональне свято робітників. Маніфестація українців
📍Хабаровськ, Російська імперія
⏳1 травня 1917
У квітні 1917 українські спільноти створились у Хабаровську, Благовіщенську, Владивостоці, Імані, Свободному, Микольську-Уссурійському, Харбіні, інших містах та селах з компактним проживанням українців.
Найчисельнішою була українська спільнота у Владивостоці, котра налічувала понад півтори тисячі осіб, серед котрих було чимало військових місцевого гарнізону. 30 квітня вийшло перше на Далекому Сході українське видання «Українець на Зеленому Клині», де публікувались резолюції Другого військового з'їзду в Києві, інформація про необхідність формування війська, Універсалів Центральної Ради.
#1910s #хабаровськ #протест #україна #росія
📸 Залишайся з нами
📍Хабаровськ, Російська імперія
⏳1 травня 1917
У квітні 1917 українські спільноти створились у Хабаровську, Благовіщенську, Владивостоці, Імані, Свободному, Микольську-Уссурійському, Харбіні, інших містах та селах з компактним проживанням українців.
Найчисельнішою була українська спільнота у Владивостоці, котра налічувала понад півтори тисячі осіб, серед котрих було чимало військових місцевого гарнізону. 30 квітня вийшло перше на Далекому Сході українське видання «Українець на Зеленому Клині», де публікувались резолюції Другого військового з'їзду в Києві, інформація про необхідність формування війська, Універсалів Центральної Ради.
#1910s #хабаровськ #протест #україна #росія
📸 Залишайся з нами
Forwarded from PHistory
Рештки секретного гелікоптера Ка-27 на площі, який при падінні пошкодив трамвай
📍Казань, Автономна Татарська РСР, РРФСР, СРСР
⏳26 листопада 1980
Ка-27, який переганявся з Кумертау (місця виробництва) до Сєвероморська для вступу на службу. Оскільки він був великою таємницею, до місця аварії було стягнуте міліцейське оточення, яке не допустило сторонніх до уламків. На щастя, в ході аварії ніхто не загинув, був пошкоджений лопатями трамвай.
Як основна версія аварії фігурувала відсутність необхідної кількості палива, через що вертоліт і впав. У 830-му окремому протичовновому гелікоптерному полку, куди мав надійти гелікоптер, після краху ходив жарт, що полк треба перейменувати на «окремий казанський протитрамвайний».
#1980s #техніка #казань #життя #росія #срср
📸 Залишайся з нами
📍Казань, Автономна Татарська РСР, РРФСР, СРСР
⏳26 листопада 1980
Ка-27, який переганявся з Кумертау (місця виробництва) до Сєвероморська для вступу на службу. Оскільки він був великою таємницею, до місця аварії було стягнуте міліцейське оточення, яке не допустило сторонніх до уламків. На щастя, в ході аварії ніхто не загинув, був пошкоджений лопатями трамвай.
Як основна версія аварії фігурувала відсутність необхідної кількості палива, через що вертоліт і впав. У 830-му окремому протичовновому гелікоптерному полку, куди мав надійти гелікоптер, після краху ходив жарт, що полк треба перейменувати на «окремий казанський протитрамвайний».
#1980s #техніка #казань #життя #росія #срср
📸 Залишайся з нами
Forwarded from PHistory
Фабрика-кухня центрального кооперативу робітників
📍Свердловськ, РРФСР, СРСР
⏳1920-1930
Ідея створення фабрик-кухонь належала Артемію Халатову — політичному діячеві, який 1923 став головою товариства «Народне харчування».
Архітектори-інженери цієї організації формували планувальні схеми, ескізні проекти, створювали нову типологію та відпрацьовували архітектурно-стилістичні особливості будівель фабрик-кухонь. Фахівці «Нарпіту» визначали необхідну потужність майбутньої фабрики-кухні, вивчали найновіше обладнання для зберігання та приготування їжі. Також приділяли увагу фірмовому стилю.
Одна з найбільших фабрик-кухонь у Радянському Союзі була частиною єдиного виробничого комплексу та утворювала замкнутий двір із хлібозаводом, збудованим у 1926
Будівля складається із 3-х частин, кожна з яких виконувала свою функцію. Блок, призначений для громадських приміщень, має великі вікна та кутовий балкон. У південній частині будівлі розташовувався магазин із вітринними вікнами, де реалізовувалася частина продукції.
Кухня була обладнана за останнім словом техніки, процес приготування обідів на 70% механізовано. У розпорядженні співробітників була також лабораторія визначення поживності обідів. 330 працівників кухні щодня своєю працею доводили "перемогу свердловського пролетаріату, що відбулася, на фронті громадського харчування".
Відомо, що через 1,5 роки після відкриття, наприкінці січня 1931, на фабриці-кухні стався розрив залізних стяжок, внаслідок чого обвалилася стеля у їдальні. У ході слідства було виявлено, що будівлю «обкрадали» у процесі будівництва: для стяжок використовували дешевший неякісний матеріал — це стало причиною обвалення.
Фабрика-кухня виробляла 10 000 обідів, 3 000 з яких призначалися для просторої їдальні на другому поверсі, а інші розвозилися в термос або у вигляді напівфабрикатів по інших їдальнях. Продукти зберігалися у підвалі, а тяжкості переміщали за допомогою підйомників та вагонеток.
#1920s #1930s #єкатеринбурґ #архітектура #росія #життя #срср
📸 Залишайся з нами
📍Свердловськ, РРФСР, СРСР
⏳1920-1930
Ідея створення фабрик-кухонь належала Артемію Халатову — політичному діячеві, який 1923 став головою товариства «Народне харчування».
Архітектори-інженери цієї організації формували планувальні схеми, ескізні проекти, створювали нову типологію та відпрацьовували архітектурно-стилістичні особливості будівель фабрик-кухонь. Фахівці «Нарпіту» визначали необхідну потужність майбутньої фабрики-кухні, вивчали найновіше обладнання для зберігання та приготування їжі. Також приділяли увагу фірмовому стилю.
Одна з найбільших фабрик-кухонь у Радянському Союзі була частиною єдиного виробничого комплексу та утворювала замкнутий двір із хлібозаводом, збудованим у 1926
Будівля складається із 3-х частин, кожна з яких виконувала свою функцію. Блок, призначений для громадських приміщень, має великі вікна та кутовий балкон. У південній частині будівлі розташовувався магазин із вітринними вікнами, де реалізовувалася частина продукції.
Кухня була обладнана за останнім словом техніки, процес приготування обідів на 70% механізовано. У розпорядженні співробітників була також лабораторія визначення поживності обідів. 330 працівників кухні щодня своєю працею доводили "перемогу свердловського пролетаріату, що відбулася, на фронті громадського харчування".
Відомо, що через 1,5 роки після відкриття, наприкінці січня 1931, на фабриці-кухні стався розрив залізних стяжок, внаслідок чого обвалилася стеля у їдальні. У ході слідства було виявлено, що будівлю «обкрадали» у процесі будівництва: для стяжок використовували дешевший неякісний матеріал — це стало причиною обвалення.
Фабрика-кухня виробляла 10 000 обідів, 3 000 з яких призначалися для просторої їдальні на другому поверсі, а інші розвозилися в термос або у вигляді напівфабрикатів по інших їдальнях. Продукти зберігалися у підвалі, а тяжкості переміщали за допомогою підйомників та вагонеток.
#1920s #1930s #єкатеринбурґ #архітектура #росія #життя #срср
📸 Залишайся з нами