Про що вам цікавіше читати?
Anonymous Poll
17%
Протести
15%
Війни
29%
Політика
10%
Економіка
24%
Історія
4%
інше
Forwarded from ✙ Churcher ✙
Чи Ви або Ваші знайомі колись зазнавали сексуального насильства з боку духовенства будь-якої української Церкви?
Final Results
1%
Так, з боку священників УГКЦ
1%
Так, з боку священників ПЦУ (УПЦ КП, УАПЦ)
3%
Так, з боку священників УПЦ МП
0%
Так, з боку священників РКЦ
1%
Так, з боку священників іншої Церкви
93%
Ні, ніколи
Роз’ясню-поясню за МакДональдс
15 червня в інтернеті з’явився вкид про те, що в мережі МакДональдс зникло меню російською. Першим цю тему почав розкручувати холуй Шарія, Евгений Хурсин. Мовляв, от, маку насрати на половину населення України, рускоязичниє оголошують байкот». Підключився сам пєтушарій і його курва зі СтраниЮа.
Вишиватники почали впрягатися за Мак і запустили флеш-моб в підтримку мережі, щось типу «дякуємо за позицію». «Проукраїнські» політики почали систематично викладати фото з їжею з Маку в інтернеті. Тобто, вони планували попіаритись на МакДональдсі, але насправді просто попіарили мережу швидкого харчування. Ну, все як завжди.
Мак заявив, що уся документація і обслуговування в мережі ресторанів ведеться українською мовою, адже вона є державнаою. АЛЕ, якщо клієнт попросить перейти на російську, то працівники перейдуть. Іншими словами, немає ніякої державницької позиції, її приписали МакДональдсу вищезгадані вишиватники.
Але що, якщо я вам скажу, що вся ця історія з МакДональдс — соціальний експеримент? Саме так, це вброс Сатани Роса, власника бренду «похуй». Він нещодавно перейшов на українську мову, і запостив фотоньку в мережі з таблом в Маці, де для меню є лише дві мови: українська й англійська. Власне, РОСІЙСЬКОГО МЕНЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МАКДОНАЛЬДСІ НІКОЛИ Й НЕ БУЛО.
Сука, ватнікі настільки тупі, що не помітили цього за всі 23 роки існування МакДональдсу в Україні! Суть експерименту Сатани в тому, що будь-яка група населення не буде відчувати «ущімлєніє» до того моменту, доки їй прямо на це не вкажуть. Як підтвердив експеримент — це правда.
Стодоля
15 червня в інтернеті з’явився вкид про те, що в мережі МакДональдс зникло меню російською. Першим цю тему почав розкручувати холуй Шарія, Евгений Хурсин. Мовляв, от, маку насрати на половину населення України, рускоязичниє оголошують байкот». Підключився сам пєтушарій і його курва зі СтраниЮа.
Вишиватники почали впрягатися за Мак і запустили флеш-моб в підтримку мережі, щось типу «дякуємо за позицію». «Проукраїнські» політики почали систематично викладати фото з їжею з Маку в інтернеті. Тобто, вони планували попіаритись на МакДональдсі, але насправді просто попіарили мережу швидкого харчування. Ну, все як завжди.
Мак заявив, що уся документація і обслуговування в мережі ресторанів ведеться українською мовою, адже вона є державнаою. АЛЕ, якщо клієнт попросить перейти на російську, то працівники перейдуть. Іншими словами, немає ніякої державницької позиції, її приписали МакДональдсу вищезгадані вишиватники.
Але що, якщо я вам скажу, що вся ця історія з МакДональдс — соціальний експеримент? Саме так, це вброс Сатани Роса, власника бренду «похуй». Він нещодавно перейшов на українську мову, і запостив фотоньку в мережі з таблом в Маці, де для меню є лише дві мови: українська й англійська. Власне, РОСІЙСЬКОГО МЕНЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МАКДОНАЛЬДСІ НІКОЛИ Й НЕ БУЛО.
Сука, ватнікі настільки тупі, що не помітили цього за всі 23 роки існування МакДональдсу в Україні! Суть експерименту Сатани в тому, що будь-яка група населення не буде відчувати «ущімлєніє» до того моменту, доки їй прямо на це не вкажуть. Як підтвердив експеримент — це правда.
Стодоля
У знак солідарності
У п’ятницю, 19 червня, в Білорусі в багатьох містах відбулися акції протестів проти затримань, так звані «ланцюги солідарності», які простягалися на декілька кілометрів. Люди виходили на пікети проти продовження правління автократа Лукашенка і на підтримку заарештованих активістів і опозиційних кандидатів.
Це були мирні зібрання людей, які просто висловлювали свою думку і підтримували своїх кандидатів. Однак «батьці» це не сподобалося, і він вирішив скористатися старим добрим методом, перевіреним на президентських виборах 2010 року – репресії.
Під час акцій протесту були затримані понад 120 людей. Серед них також були журналісти «Радіо Свобода», Reuters, "Белсат", Tut.by і "Єврорадіо". Людей били, забирали телефони і особисті речі.
По даним правозахисного центу «Весна» , левова частка затриманих припала на Мінськ – 96 осіб. Також затримання відбулися в таких містах як: Бобруйськ – 8 осіб, Гомель – 10 осіб, Вітебськ – 8 людей, Новополоцьк -9 осіб, Могилів – 6 людей.
Варто нагадати, що репресії і утиски почалися ще на початку передвиборчої компанії:
•затримання блогера Тихановського і 10 людей з його ініціативної групи. Надсилання погроз його дружині з дітьми, залякування його матері і 3 обшуки в його будинку, де найшли, хто б сумнівався, 900 000 доларів, і то тільки з третього разу. Також відбулися напади на людей, які давали інтерв’ю в його стрімах і критикували владу;
•затримання 18 червня головного опонента Лукашенка – Бабарику, разом з його сином Едуардом. Ще 15 його соратників затримали раніше. Причина - звинувачення у «відмивання грошей», через що 11 червня відбулися обшуки в Белгазпромбанку, яким 20 років керував Бабарика. Видання Tut.by повідомляє, що на нерухоме майно всієї сім’ї Бабарика наклали арешт. Раніше стало відомо, що заблокували рахунки передвиборчого фонду Бабарика;
•затримання 7 червня опозиційного політика Павла Северинця, якого звинувачують в участі у двох мітингах, в Мінську і Вітебську, де він, згідно з оголошеним протоколом, викрикував гасла: "Жыве Белорусь" ("Слава Білорусі"), "Сыходзь" ("Йди"), "Стоп тарган", "Свабоду палітвязням" ("Свободу політв'язням"). На знак протесту проти умов у карцері ізолятора Северинець порізав собі руку;
•засудження за участь у пікетах з висунення кандидатів у президенти 97 людей - загалом на 1246 діб адміністративного арешту; 105 людей оштрафовані на загальну суму близько 90 тисяч рублів (приблизно 40 тисяч доларів), Це тільки за півтора місяці (з 6 травня до 16 червня).
Також варто додати, що вже 4 з 15 кандидатів заявили про зняття своїх кандидатур з виборів: Олег Гайдукевич, Наталя Кисіль, Олександр Таболич і Юрій Губаревич.
Боротьба тільки починається…
Лукашенко – диктатор. Як будь-який диктатор, він буде робити все, щоб зберегти свою владу в країні, адже він побачив те, чого автократи на чолі тоталітарних режимів бояться найбільше – підняття свідомості народу.
Лукашенко не хоче визнавати того, що кінець його правління вже прийшов, і що він програв, адже в країні з населенням 10 мільйонів люди збирають більше сотні тисяч підписів (для порівняння в Росії де населення в 15 разів більше, також існує виборчий ценз в 100 000 підписів), незалежні ЗМІ проводять заборонені владою соцопитування, де в діючого президента тільки 3% підтримки, люди виходять на мітинги. Отож скільки б «батька» не розпускав уряд і не обіцяв підняти пенсії, прихильність народу він вже втратив.
До виборів 9 серпня лишилося близько 1,5 місяця, однак запекла боротьба вже почалася. Автори каналу «Філіжанки» разом з іншими українцями надіються, що все ж зміна диктатури на демократію відбудеться.
Вогнище вже розпалено. Чи зможе воно утворити пожежу народного гніву і справедливості чи все ж погасне під зливою сліз і крові – питання часу. Хай Жыве Беларусь!
Чип
У п’ятницю, 19 червня, в Білорусі в багатьох містах відбулися акції протестів проти затримань, так звані «ланцюги солідарності», які простягалися на декілька кілометрів. Люди виходили на пікети проти продовження правління автократа Лукашенка і на підтримку заарештованих активістів і опозиційних кандидатів.
Це були мирні зібрання людей, які просто висловлювали свою думку і підтримували своїх кандидатів. Однак «батьці» це не сподобалося, і він вирішив скористатися старим добрим методом, перевіреним на президентських виборах 2010 року – репресії.
Під час акцій протесту були затримані понад 120 людей. Серед них також були журналісти «Радіо Свобода», Reuters, "Белсат", Tut.by і "Єврорадіо". Людей били, забирали телефони і особисті речі.
По даним правозахисного центу «Весна» , левова частка затриманих припала на Мінськ – 96 осіб. Також затримання відбулися в таких містах як: Бобруйськ – 8 осіб, Гомель – 10 осіб, Вітебськ – 8 людей, Новополоцьк -9 осіб, Могилів – 6 людей.
Варто нагадати, що репресії і утиски почалися ще на початку передвиборчої компанії:
•затримання блогера Тихановського і 10 людей з його ініціативної групи. Надсилання погроз його дружині з дітьми, залякування його матері і 3 обшуки в його будинку, де найшли, хто б сумнівався, 900 000 доларів, і то тільки з третього разу. Також відбулися напади на людей, які давали інтерв’ю в його стрімах і критикували владу;
•затримання 18 червня головного опонента Лукашенка – Бабарику, разом з його сином Едуардом. Ще 15 його соратників затримали раніше. Причина - звинувачення у «відмивання грошей», через що 11 червня відбулися обшуки в Белгазпромбанку, яким 20 років керував Бабарика. Видання Tut.by повідомляє, що на нерухоме майно всієї сім’ї Бабарика наклали арешт. Раніше стало відомо, що заблокували рахунки передвиборчого фонду Бабарика;
•затримання 7 червня опозиційного політика Павла Северинця, якого звинувачують в участі у двох мітингах, в Мінську і Вітебську, де він, згідно з оголошеним протоколом, викрикував гасла: "Жыве Белорусь" ("Слава Білорусі"), "Сыходзь" ("Йди"), "Стоп тарган", "Свабоду палітвязням" ("Свободу політв'язням"). На знак протесту проти умов у карцері ізолятора Северинець порізав собі руку;
•засудження за участь у пікетах з висунення кандидатів у президенти 97 людей - загалом на 1246 діб адміністративного арешту; 105 людей оштрафовані на загальну суму близько 90 тисяч рублів (приблизно 40 тисяч доларів), Це тільки за півтора місяці (з 6 травня до 16 червня).
Також варто додати, що вже 4 з 15 кандидатів заявили про зняття своїх кандидатур з виборів: Олег Гайдукевич, Наталя Кисіль, Олександр Таболич і Юрій Губаревич.
Боротьба тільки починається…
Лукашенко – диктатор. Як будь-який диктатор, він буде робити все, щоб зберегти свою владу в країні, адже він побачив те, чого автократи на чолі тоталітарних режимів бояться найбільше – підняття свідомості народу.
Лукашенко не хоче визнавати того, що кінець його правління вже прийшов, і що він програв, адже в країні з населенням 10 мільйонів люди збирають більше сотні тисяч підписів (для порівняння в Росії де населення в 15 разів більше, також існує виборчий ценз в 100 000 підписів), незалежні ЗМІ проводять заборонені владою соцопитування, де в діючого президента тільки 3% підтримки, люди виходять на мітинги. Отож скільки б «батька» не розпускав уряд і не обіцяв підняти пенсії, прихильність народу він вже втратив.
До виборів 9 серпня лишилося близько 1,5 місяця, однак запекла боротьба вже почалася. Автори каналу «Філіжанки» разом з іншими українцями надіються, що все ж зміна диктатури на демократію відбудеться.
Вогнище вже розпалено. Чи зможе воно утворити пожежу народного гніву і справедливості чи все ж погасне під зливою сліз і крові – питання часу. Хай Жыве Беларусь!
Чип
За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), кожен третій опитаний – їблан
На питання: “Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР?”, 33.5% опитаних відповіли “Так”. 50% опитаних не шкодують, і ще 16.5% не змогли відповісти. 35% респондентів вважають, що перебування України у складі СРСР принесло їй більше користі, ніж шкоди, про більшу шкоду зараз говорять 28% респондентів.
Перед тим як проаналізуємо опитування, зазначу, що питання: “хто замовив це опитування, і чому саме зараз” – залишається відкритим.
Ставлення населення України до совка – фундаментальна річ. Звучить банально, але це варто зазначити. Від того, як людина ставиться до СРСР і його ролі в історії, можна зробити певні висновки. Зазначу, що опитування проводилась на підконтрольних Україні територіях, тобто з великою долею ймовірності, Крим і Донбас збільшили б частку населення, що сумує за совком.
Це опитування робить дуже важливі заключення:
1) В порівнянні з таким ж опитуванням в 2013 році, частка населення, що сумує за СРСР зменшилась на 14.5%, при чому зменшення спостерігається на всій території України, тому його не можна оправдувати тим, що не були опитані реципієнти з Донбасу і Криму.
2) Опитування черговий раз підтверджує той факт, що ми з рускими два діаметрально протилежні народи. Аналогічне опитування на Росії показує, що любителів ковбаси по 2.20 і в’ялого хуя чекіста в роті там в два рази більше аніж в нас, і кількість таких людей там зростає.
Більшість опитаних любителів совка – це люди віком від 50 років і більше. При совку вони були молодими, всі найкращі моменти їхнього життя відбулися в той період життя, а тому їхній мікроскопічний мозок асоціює совок з чимось хорошим. Вони пам’ятають пломбір, ковбасу по 2.20, “путьовки” в Сочі чи Крим. Але не пам’ятають репресії, відсутність свободи, страх і приниження – цього їхній мозок не пам’ятає, адже вони думають шлунком.
Що дивує, 14.3% з тих хто шкодує, що совок розвалився – в ньому ніколи й не жили. Вони віком від 18 до 29 років. Тобто, вони настільки тупі, що сумують за тим, чого ніколи на власні очі і не бачили. З старшим поколінням все зрозуміло, їм апостол Петро вже ставить прогули на небесах, а що робити молодими – незрозуміло. Вони ж надалі триматимуть в собі любов до тюрми народі і передаватимуть її з покоління в покоління.
Ну і вічна класика: на заході України в два рази менше тих, хто шкодує за розвалом СРСР, аніж на сході. Як бачимо, геноцид Українців протягом 70 років окупацію досі несе в собі негативні наслідки. Але є позитивна тенденція – антитіла у вигляді Революції Гідності діють.
Стодоля
На питання: “Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР?”, 33.5% опитаних відповіли “Так”. 50% опитаних не шкодують, і ще 16.5% не змогли відповісти. 35% респондентів вважають, що перебування України у складі СРСР принесло їй більше користі, ніж шкоди, про більшу шкоду зараз говорять 28% респондентів.
Перед тим як проаналізуємо опитування, зазначу, що питання: “хто замовив це опитування, і чому саме зараз” – залишається відкритим.
Ставлення населення України до совка – фундаментальна річ. Звучить банально, але це варто зазначити. Від того, як людина ставиться до СРСР і його ролі в історії, можна зробити певні висновки. Зазначу, що опитування проводилась на підконтрольних Україні територіях, тобто з великою долею ймовірності, Крим і Донбас збільшили б частку населення, що сумує за совком.
Це опитування робить дуже важливі заключення:
1) В порівнянні з таким ж опитуванням в 2013 році, частка населення, що сумує за СРСР зменшилась на 14.5%, при чому зменшення спостерігається на всій території України, тому його не можна оправдувати тим, що не були опитані реципієнти з Донбасу і Криму.
2) Опитування черговий раз підтверджує той факт, що ми з рускими два діаметрально протилежні народи. Аналогічне опитування на Росії показує, що любителів ковбаси по 2.20 і в’ялого хуя чекіста в роті там в два рази більше аніж в нас, і кількість таких людей там зростає.
Більшість опитаних любителів совка – це люди віком від 50 років і більше. При совку вони були молодими, всі найкращі моменти їхнього життя відбулися в той період життя, а тому їхній мікроскопічний мозок асоціює совок з чимось хорошим. Вони пам’ятають пломбір, ковбасу по 2.20, “путьовки” в Сочі чи Крим. Але не пам’ятають репресії, відсутність свободи, страх і приниження – цього їхній мозок не пам’ятає, адже вони думають шлунком.
Що дивує, 14.3% з тих хто шкодує, що совок розвалився – в ньому ніколи й не жили. Вони віком від 18 до 29 років. Тобто, вони настільки тупі, що сумують за тим, чого ніколи на власні очі і не бачили. З старшим поколінням все зрозуміло, їм апостол Петро вже ставить прогули на небесах, а що робити молодими – незрозуміло. Вони ж надалі триматимуть в собі любов до тюрми народі і передаватимуть її з покоління в покоління.
Ну і вічна класика: на заході України в два рази менше тих, хто шкодує за розвалом СРСР, аніж на сході. Як бачимо, геноцид Українців протягом 70 років окупацію досі несе в собі негативні наслідки. Але є позитивна тенденція – антитіла у вигляді Революції Гідності діють.
Стодоля
Х'юстон, у нас проблеми!
Ми постійно любимо звинувачувати у наших проблемах кого завгодно, окрім нас самих. Москалі, соросята, жиди, рептілоїди — здається, що весь світ повстав супроти України та хоче нам смерті.
Для того, щоб розібратись з цим феноменом, Вікіпедія провів власне розслідування.
У нас новий лонгрід!
У цій статті:
🔳Що таке "українська віктимність"
🔳Чому нас врятує імперіалізм?
🔳До чого тут євреї?
Ми постійно любимо звинувачувати у наших проблемах кого завгодно, окрім нас самих. Москалі, соросята, жиди, рептілоїди — здається, що весь світ повстав супроти України та хоче нам смерті.
Для того, щоб розібратись з цим феноменом, Вікіпедія провів власне розслідування.
У нас новий лонгрід!
У цій статті:
🔳Що таке "українська віктимність"
🔳Чому нас врятує імперіалізм?
🔳До чого тут євреї?
Telegraph
Про українську віктимність та що з нею робити
"Если в кране нет воды, значит выпили жиды" Дуже часто доводиться чути фрази на кшталт таких:
ОБШУК НАХУЙ
У зв’язку з останніми подіями щодо Володимира Омеляна і обшуків в його домі, вирішив поділитися з вами, як же все-таки повинен виглядати ЗАКОННИЙ обшук. Заради дослідження, якось брав участь в такій слідчій дії в якості понятого. І як не дивно те, як має відбуватись обшук у теорії не завжди збігається з практикою.
Отже, слід почати з того, що обшук проводиться виключно за ухвалою суду, яка відповідно до ч. 2 ст. 235 КПК повинна відповідати загальним вимогам та містити відомості про:
1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Тому варто перевірити ухвалу суду щодо КПК, у разі виявлення невідповідностей проведення обшуку на підставі такої ухвали є НЕЗАКОННИМ. Також варто зазначити, що ухвала надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Щодо незаконності, у правоохоронців є декілька хитрощів, якими вони активно користуються:
ПОНЯТІ
У якості понятих часто використовують зацікавлених осіб, які так чи інакше співпрацюють з правоохоронцями. По суті, це не є порушенням, проте, в суді користі вони вам не принесуть, ба більше можуть непогано вам насолити. Тому, рекомендую залучити своїх понятих: сусідів, перехожих. Щодо сусідів, ви повинні бути з ними у хороших відносинах, інакше це буде така собі ведмежа послуга.
ЩЕ ТРЕТІ ПІВНІ НЕ СПІВАЛИ
У ч.2 ст.236 зазначено, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку, чим і користуються наші «доблесні» правоохоронці. Думаю всім зрозуміло, що таким чином вони намагаються застати вас зненацька, проте, будучи обізнаним ви зможете мінімізувати ефект неочікуваності.
ВІДЕОФІКСАЦІЯ
Згідно ч.5 ст.27, а також 236 КПК України під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Така фіксація повинна тривати безперервно до кінця слідчої дії (обшуку). Тож, хитрість полягає в тому, що правоохоронці просто діляться на дві групи, що робить неможливим повну фіксацію такого процесу оскільки, як правило, вони використовують один записуючий пристрій (бачив це на власні очі, тому знаю про що пишу). Ось тут вам знадобляться свої поняті, а краще адвокат.
Словом про адвоката
Ця особа виступає надзвичайно важливою фігурою, оскільки у присутності правника «довга рука закону» дозволятиме собі набагато менше. Пильне око правника набагато складніше ввести в оману ніж пересічного громадянина, тому право на адвоката слід ОБОВ’ЯЗКОВО використати. У ч.3 ст.236 вказано , що слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
На сам кінець, рекомендую ознайомитись зі статтями 234, 235 та 236 КПК України у повному обсязі, будучи юридично підкованим у вас з’явиться неабияка перевага, Попереджений — значить озброєний
Еквітас
У зв’язку з останніми подіями щодо Володимира Омеляна і обшуків в його домі, вирішив поділитися з вами, як же все-таки повинен виглядати ЗАКОННИЙ обшук. Заради дослідження, якось брав участь в такій слідчій дії в якості понятого. І як не дивно те, як має відбуватись обшук у теорії не завжди збігається з практикою.
Отже, слід почати з того, що обшук проводиться виключно за ухвалою суду, яка відповідно до ч. 2 ст. 235 КПК повинна відповідати загальним вимогам та містити відомості про:
1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Тому варто перевірити ухвалу суду щодо КПК, у разі виявлення невідповідностей проведення обшуку на підставі такої ухвали є НЕЗАКОННИМ. Також варто зазначити, що ухвала надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Щодо незаконності, у правоохоронців є декілька хитрощів, якими вони активно користуються:
ПОНЯТІ
У якості понятих часто використовують зацікавлених осіб, які так чи інакше співпрацюють з правоохоронцями. По суті, це не є порушенням, проте, в суді користі вони вам не принесуть, ба більше можуть непогано вам насолити. Тому, рекомендую залучити своїх понятих: сусідів, перехожих. Щодо сусідів, ви повинні бути з ними у хороших відносинах, інакше це буде така собі ведмежа послуга.
ЩЕ ТРЕТІ ПІВНІ НЕ СПІВАЛИ
У ч.2 ст.236 зазначено, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку, чим і користуються наші «доблесні» правоохоронці. Думаю всім зрозуміло, що таким чином вони намагаються застати вас зненацька, проте, будучи обізнаним ви зможете мінімізувати ефект неочікуваності.
ВІДЕОФІКСАЦІЯ
Згідно ч.5 ст.27, а також 236 КПК України під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Така фіксація повинна тривати безперервно до кінця слідчої дії (обшуку). Тож, хитрість полягає в тому, що правоохоронці просто діляться на дві групи, що робить неможливим повну фіксацію такого процесу оскільки, як правило, вони використовують один записуючий пристрій (бачив це на власні очі, тому знаю про що пишу). Ось тут вам знадобляться свої поняті, а краще адвокат.
Словом про адвоката
Ця особа виступає надзвичайно важливою фігурою, оскільки у присутності правника «довга рука закону» дозволятиме собі набагато менше. Пильне око правника набагато складніше ввести в оману ніж пересічного громадянина, тому право на адвоката слід ОБОВ’ЯЗКОВО використати. У ч.3 ст.236 вказано , що слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
На сам кінець, рекомендую ознайомитись зі статтями 234, 235 та 236 КПК України у повному обсязі, будучи юридично підкованим у вас з’явиться неабияка перевага, Попереджений — значить озброєний
Еквітас
Як вам новий стиль наших фото до текстів?
Anonymous Poll
69%
Краще ніж було
5%
Гірше ніж було
26%
Шо то х, шо це х
Про обісраних слуг
Ніколи такого не було, і ось знову (вже стало заїждженою фразою), депутати Слуги Народу обісрались. Але я поколупався в сортах цього добротного лайна, і стверджую, що не все так просто.
Почнімо з Арахамії, Корнієнка і корабельної сосни. Спершу здається, що нічого дивного, особливо, якщо враховувати бекграунд інших депутатів Слуги Народу з аналом табу, секс на новому матраці, гейськими переписками, масками з кружевами, і генієм Тищенка. Але варто увімкнути банальну логіку: хто в здоровому глузді почне обговорювати “робочі якості” своєї фракційної коліжанки, у кімнаті повній журналістів і з мікрофонами/диктофонами на столі?
Це потрібно бути або дужу-дуже тупим, або все це чітко спланувати і зробити навмисно. Для чого? Щоб відволікти погляд мас від чогось іншого. Від чого? Від стихійного лиха в Карпатах, від розслідувань закордонних журналістів, які з’ясували, що меблі Ікеї виготовляють з української деревини, від пройобів мусарів, від антирекордів Ковід-19, від Антоненка, від Стерненка, від всього. І мушу визнати, це спрацювало, адже всі телеканали зробили про це сюжети, і відповідно приділили менше ефірного часу дійсно важливим темам. Браво.
З приводу Третьякової, “низького сорту дітей” і “стерилізації” взагалі все дуже цікаво. Почнімо з того, що пані Третьякова йобнута, хотіла закосити під жорстку капіталістку, але всралась і здалась пересічною пацієнткою психлікарні. Замість того, щоб чітко висловити позицію, про те, що вона не бачить сенсу платити сім’ям наркоманів, які народжують дітей заради грошей, вона почала хейтспіч на тему “3 рейху на вас немає”.
Але цікаво тут не це. Третьякова голова комітету з питань соціальної політики. Окрім неї, на цю посаду претендували 2 депутати з ОПЗЖ, для них цей комітет був один з пріоритетним. Третьякова виригала свої перли про “стерилізацію”, ще місяць тому, але на них ніхто не зважав, аж поки ОПЗЖ не дали команду своїм ЗМІ її закопати. 112 і NewsOne були першими, хто почав роздувати з цього скандал. Інші ЗМІ не заставили себе довго чекати, адже гавнити Слуг Народу – святе діло.
Черговий раз переконуюсь в тому, що наші медіа настільки всраті, що не можуть зробити елементарний фактчек. Достатньо було зайти на сторінку у Фейсбук Третьякової, і подивитись на дату стріму, де вона черговий раз обісралась. Думаю це чергове дно, адже ЗМІ в Україні почали вестись на провокації ОПЗЖ і їй ручних журнашлюшок. Сором.
Стодоля
Ніколи такого не було, і ось знову (вже стало заїждженою фразою), депутати Слуги Народу обісрались. Але я поколупався в сортах цього добротного лайна, і стверджую, що не все так просто.
Почнімо з Арахамії, Корнієнка і корабельної сосни. Спершу здається, що нічого дивного, особливо, якщо враховувати бекграунд інших депутатів Слуги Народу з аналом табу, секс на новому матраці, гейськими переписками, масками з кружевами, і генієм Тищенка. Але варто увімкнути банальну логіку: хто в здоровому глузді почне обговорювати “робочі якості” своєї фракційної коліжанки, у кімнаті повній журналістів і з мікрофонами/диктофонами на столі?
Це потрібно бути або дужу-дуже тупим, або все це чітко спланувати і зробити навмисно. Для чого? Щоб відволікти погляд мас від чогось іншого. Від чого? Від стихійного лиха в Карпатах, від розслідувань закордонних журналістів, які з’ясували, що меблі Ікеї виготовляють з української деревини, від пройобів мусарів, від антирекордів Ковід-19, від Антоненка, від Стерненка, від всього. І мушу визнати, це спрацювало, адже всі телеканали зробили про це сюжети, і відповідно приділили менше ефірного часу дійсно важливим темам. Браво.
З приводу Третьякової, “низького сорту дітей” і “стерилізації” взагалі все дуже цікаво. Почнімо з того, що пані Третьякова йобнута, хотіла закосити під жорстку капіталістку, але всралась і здалась пересічною пацієнткою психлікарні. Замість того, щоб чітко висловити позицію, про те, що вона не бачить сенсу платити сім’ям наркоманів, які народжують дітей заради грошей, вона почала хейтспіч на тему “3 рейху на вас немає”.
Але цікаво тут не це. Третьякова голова комітету з питань соціальної політики. Окрім неї, на цю посаду претендували 2 депутати з ОПЗЖ, для них цей комітет був один з пріоритетним. Третьякова виригала свої перли про “стерилізацію”, ще місяць тому, але на них ніхто не зважав, аж поки ОПЗЖ не дали команду своїм ЗМІ її закопати. 112 і NewsOne були першими, хто почав роздувати з цього скандал. Інші ЗМІ не заставили себе довго чекати, адже гавнити Слуг Народу – святе діло.
Черговий раз переконуюсь в тому, що наші медіа настільки всраті, що не можуть зробити елементарний фактчек. Достатньо було зайти на сторінку у Фейсбук Третьякової, і подивитись на дату стріму, де вона черговий раз обісралась. Думаю це чергове дно, адже ЗМІ в Україні почали вестись на провокації ОПЗЖ і їй ручних журнашлюшок. Сором.
Стодоля
Філіжанка – це не просто черговий телеграм-канал з цілю набрати фоловерів і потім продати канал Соросу за мільйон долярів. Це насамперед свобода. Свобода в діях, думках і словах.
Ми всі знаємо, як важливо для України мати сильні і незалежні медіа, які не будуть лобіювати інтереси обмежених кіл і просувати думки олігархів, а будуть об’єктивно і незалежно писати на будь-які теми.
Отож ми створюємо для вас новинний канал «Фрай», де публікуватимуться цікаві, популярні (і не дуже) звістки на різноманітні теми.
P.S. новин про те, як баба Галя знайшла порося яке говорить як Дубінський не буде, нпревеликий жаль для баби Галі і Дубінського.
Дехто з вас поцікавиться - Чому така назва каналу?
Слово «Фрай» з галицького діалекту означає «свобода». Символічно, чи не так? Канал працюватиме з завтрашнього дня.
🖥Також не забувайте що в нас є чат, де ми спілкуємося і проводимо гарно час.
💸В Україні не прийнято платити за контент, ми це прекрасно розуміємо, але ми не хочемо продаватись партіям чи організаціям. А щоб розвиватись – нам потрібні гроші. Ви можете задонейтити нам 10 гривень, за яких навіть снікерс не купиш, але саме це допоможе нам рухатись далі. Ваша підтримка дуже важлива для нас, вона є індикатором того, що ми все робимо правильно.
💳Наш банківський рахунок: 5375414101509130
💡Наш чат
Ми всі знаємо, як важливо для України мати сильні і незалежні медіа, які не будуть лобіювати інтереси обмежених кіл і просувати думки олігархів, а будуть об’єктивно і незалежно писати на будь-які теми.
Отож ми створюємо для вас новинний канал «Фрай», де публікуватимуться цікаві, популярні (і не дуже) звістки на різноманітні теми.
P.S. новин про те, як баба Галя знайшла порося яке говорить як Дубінський не буде, нпревеликий жаль для баби Галі і Дубінського.
Дехто з вас поцікавиться - Чому така назва каналу?
Слово «Фрай» з галицького діалекту означає «свобода». Символічно, чи не так? Канал працюватиме з завтрашнього дня.
🖥Також не забувайте що в нас є чат, де ми спілкуємося і проводимо гарно час.
💸В Україні не прийнято платити за контент, ми це прекрасно розуміємо, але ми не хочемо продаватись партіям чи організаціям. А щоб розвиватись – нам потрібні гроші. Ви можете задонейтити нам 10 гривень, за яких навіть снікерс не купиш, але саме це допоможе нам рухатись далі. Ваша підтримка дуже важлива для нас, вона є індикатором того, що ми все робимо правильно.
💳Наш банківський рахунок: 5375414101509130
💡Наш чат
Президент Зеленський вніс до верховної ради законопроєкт No3734 “про внесення змін до закону України про “вищу освіту” (щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, а також інших категорій осіб)”
Згідно внесеного законопроєкту, абітурієнти з окупованого Криму і Донбасу зможуть вступати в українські виші без складення ЗНО на безоплатній основі. Зараз абітурієнти з окупованих територій мають два варіанти для вступу в український виш: 1) скласти ЗНО і потрапити до будь якого ВНЗ на квотній основі. 2) звернутись до центру “Донбас-Україна”, скласти спеціальні іспити з знання української мови й історії України, й вступити в один з вишів, який співпрацює з центром “Донбас-України”.
Можливість для вступу і навчання в українських вишах для дітей з окупованих територіях й так є. Так, вони теж складають ЗНО з тих предметів, які вимагає факультети, в якому вони планують навчатись. Але вони вступають на державні місця, не в залежності від кількості балів, а мають спеціальну пільгу таку ж як і в діти чиї батьки брали участь в бойових діях. Так, вони займають державні місця, і не рідкість коли абітурієнт з високими балами ЗНО не потрапляє на державне місце через те, що його витіснув пільгових з Донбасу.
Зеленський знову загрався в голуба миру. У своїй ініціативі він переборщив з галімим піздьожом про те, що діти, які живуть на окупованих територіях не відчувають Україну, а тому їх потрібно всіма силами інтегрувати в український простір. Але відразу постає питання: а чи потрібна тим дітям Україна?
Чому президент не згадує, що за період війни, з Донбасу виїхало 1 420 000 людей. Вони покинули все. Свій дім, роботу, бізнес, статки, друзів, і все своє життя. Вони кинули все і почали життя з початку. Всім було важко, адже держава майже ніяк не сприяла їм на новому місці. Вони влаштували своє життя в Україні, їхні діти ходять до наших шкіл, складають наше ЗНО і вступають в наші виші. Вони кинули все, і живуть на рівних з нами. А зараз президент каже, що умовний Артьом з Донецька, чий тато воював на боці сепаратистів, зможе без складення екзаменів, на безоплатній основі навчатись з тим, хто кинув все, щоб жити в Україні. Чому президент не скаже тим, хто кинув все, що вони в меншому пріоритеті, аніж потенційні сєпари і ватніки?
А як президент уявляє собі ситуацію, коли син померлого в АТО/ООС воїна буде вчитися з сином сєпара в одній групі? При тому, що син воїна України складатиме ЗНО, а син сєпара ні.
Зараз законопроєкт Зеленського на стадії доопрацювання в комітеті, документ визначений президентом, як “невідкладний”, тобто цілком ймовірно, що вже в цьому році абітурієнти з окупованих територій вступатимуть в наші виші.
Серед проукраїнського студентського середовища вже йдуть розмови про те, що робити з тими, хто приїде навчатись в наші виші з Донбасу чи Криму. Всі прекрасно розуміють, що коли почалась війна, нинішнім абітурієнтам було 12 років, сьогодні їм вже 18. Вони формували свій світогляд на засадах руцкого міру, і вони абсолютно різні з тими, хто зростав всі ці 6 років в Україні. Якщо влада толерує сепаратистам і дає їм більше можливостей, аніж порядним людям, то порядні люди візьмуть ситуацію у свої руки. Пригадаєте цей пост, коли на студентів з ОРДЛО будуть оголошувати “сезони полювання”.
Стодоля
Згідно внесеного законопроєкту, абітурієнти з окупованого Криму і Донбасу зможуть вступати в українські виші без складення ЗНО на безоплатній основі. Зараз абітурієнти з окупованих територій мають два варіанти для вступу в український виш: 1) скласти ЗНО і потрапити до будь якого ВНЗ на квотній основі. 2) звернутись до центру “Донбас-Україна”, скласти спеціальні іспити з знання української мови й історії України, й вступити в один з вишів, який співпрацює з центром “Донбас-України”.
Можливість для вступу і навчання в українських вишах для дітей з окупованих територіях й так є. Так, вони теж складають ЗНО з тих предметів, які вимагає факультети, в якому вони планують навчатись. Але вони вступають на державні місця, не в залежності від кількості балів, а мають спеціальну пільгу таку ж як і в діти чиї батьки брали участь в бойових діях. Так, вони займають державні місця, і не рідкість коли абітурієнт з високими балами ЗНО не потрапляє на державне місце через те, що його витіснув пільгових з Донбасу.
Зеленський знову загрався в голуба миру. У своїй ініціативі він переборщив з галімим піздьожом про те, що діти, які живуть на окупованих територіях не відчувають Україну, а тому їх потрібно всіма силами інтегрувати в український простір. Але відразу постає питання: а чи потрібна тим дітям Україна?
Чому президент не згадує, що за період війни, з Донбасу виїхало 1 420 000 людей. Вони покинули все. Свій дім, роботу, бізнес, статки, друзів, і все своє життя. Вони кинули все і почали життя з початку. Всім було важко, адже держава майже ніяк не сприяла їм на новому місці. Вони влаштували своє життя в Україні, їхні діти ходять до наших шкіл, складають наше ЗНО і вступають в наші виші. Вони кинули все, і живуть на рівних з нами. А зараз президент каже, що умовний Артьом з Донецька, чий тато воював на боці сепаратистів, зможе без складення екзаменів, на безоплатній основі навчатись з тим, хто кинув все, щоб жити в Україні. Чому президент не скаже тим, хто кинув все, що вони в меншому пріоритеті, аніж потенційні сєпари і ватніки?
А як президент уявляє собі ситуацію, коли син померлого в АТО/ООС воїна буде вчитися з сином сєпара в одній групі? При тому, що син воїна України складатиме ЗНО, а син сєпара ні.
Зараз законопроєкт Зеленського на стадії доопрацювання в комітеті, документ визначений президентом, як “невідкладний”, тобто цілком ймовірно, що вже в цьому році абітурієнти з окупованих територій вступатимуть в наші виші.
Серед проукраїнського студентського середовища вже йдуть розмови про те, що робити з тими, хто приїде навчатись в наші виші з Донбасу чи Криму. Всі прекрасно розуміють, що коли почалась війна, нинішнім абітурієнтам було 12 років, сьогодні їм вже 18. Вони формували свій світогляд на засадах руцкого міру, і вони абсолютно різні з тими, хто зростав всі ці 6 років в Україні. Якщо влада толерує сепаратистам і дає їм більше можливостей, аніж порядним людям, то порядні люди візьмуть ситуацію у свої руки. Пригадаєте цей пост, коли на студентів з ОРДЛО будуть оголошувати “сезони полювання”.
Стодоля
📠В Білорусі латентний Майдан, в рашці «поправки» імені Путіна. А от в Польщі пройшов перший тур виборів в президенти. Здавалось б, до чого тут Чип? А він розібрався в ситуації і написав для вас лонгрід:
🦚Хто пройшов в другий тур?
🦚Як кандидати ставляться до України?
🦚Хто лівіший, а хто правіший?
🦚Хто пройшов в другий тур?
🦚Як кандидати ставляться до України?
🦚Хто лівіший, а хто правіший?
Telegraph
Вибори по-польськи
28 червня у Польщі відбувся 1 тур голосування на президентських виборах 2020 року. За даними Центральної виборчої комісії Польщі, на сьогодні опрацьовано 100% бюлетенів. У 2 тур проходять 2 кандидата: 1. діючий президент Польщі Анджей Дуда, який отримав…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
По(мі)ліція на акції прихильників Шарія затримує патріотів і намагається забрати телефон у нашого знайомого, журналіста «Нова: новини ветеранів», Андрія Несміяна.
Що тут сказати, пєтухи і міліція — одна коаліція.
Просимо поширити, зробімо мусаріл популярними🚓
Що тут сказати, пєтухи і міліція — одна коаліція.
Просимо поширити, зробімо мусаріл популярними🚓
🤔Чи поновить Росія активні бойові дії проти України?
Цим питанням ми неодноразово цікавились, але в світлі заяв командувача Об’єднаних сил Сергія Наєва про можливий наступ русні з півдня, це питання стало актуальнішим. Вікіпедія проаналізував ситуацію, і описав всі аспекти у своєму лонгріді
Цим питанням ми неодноразово цікавились, але в світлі заяв командувача Об’єднаних сил Сергія Наєва про можливий наступ русні з півдня, це питання стало актуальнішим. Вікіпедія проаналізував ситуацію, і описав всі аспекти у своєму лонгріді
Telegraph
Український Рубікон для Кремля
Сьогодні коротко поговоримо про Кремль і про те, як вчергове ми стикнулись з загрозою повномасштабного вторгнення. Хоча дивно, що для когось сьогодні це може стати несподіванкою. У країні, яка 7-ий рік поспіль перебуває у стані війни з РФ, не має бути ілюзій…
Чи слідкуєте ви за президентськими виборами в Білорусі 2020 року?
Anonymous Poll
16%
Так, слідкую
16%
Ні, не слідкую
45%
Частково споглядаю периферійним зором
1%
Я - аполітичний чорт, мені посрать
21%
У Білорусі є вибори?
Не сотвори собі кумира
Пам’ятаєте фото пари з США, де чоловік у рожевому поло з автоматом на базі AR і жінка з пістолетом “міняються компліментами” з протестувальниками BLM? Якщо ви з правого двіжу, або цікавитесь ним, то 100% бачили мемасікі з цими персонажами. Ліві ЗМІ по-типу CNN почали звинувачувати подружжя в расизмі і “погрозах мирним демонстрантам”, а консервативні медіа зробили з них ікону.
Переважна більшість правих телеграм-каналі почала надрачувати на цю парочку, мов: ось не засцяли і послали до біса клятих ліваків. Але що, якщо я скажу вам, що вони підтримують рух BLM? Ага, це подружжя адвокатів з Сент-Луїса, Марк і Патриція МакКлоскі. Демонстранти проходили повз їхнього будинку, і зруйнували браму до їх подвір’я. Подружжя ж вийшло захистити своє майно, як про це писали республіканські ЗМІ по-типу FoxNews. Як повідомляє подружжя у своїй офіційній заяві, вони підтримують рух BLM і вважають, що це час для змін. Ба більше один з їхніз клієнтів – це постраждалий від поліцейських темношкірий.
Але коли під час демонстрації “провокатори в рядах мирних протестантів” (за їхніми словами, провокатори були білі) почали ламати їхнє майно – вони були вимушені перестрахуватись зброєю.
Подружжя має і не консервативне, і не ліве політичне вподобання. В 2016 році вони донейтили на президентську кампанію Трампа, але на місцевому рівні вони вже кілька років поспіль фінансують демократичну партію. Тобто, перфектно балансують поміж двох стільців.
ОТЖЕ, обісрались всі. Ліві, які звинувачували подружжя в расизмі і погрозах. Праві, які зробили з подружжя справжню ікону традиціоналізму. Якби хоч комусь хватило розуму зробити ЕЛЕМЕНТАРНИЙ фактчек. Але ні, емоції і перегляди важливіші за критичне мислення. Мораль проста: не сотвори собі кумира, читай Філіжанку, а не всіляку хуйню.
Стодоля
Пам’ятаєте фото пари з США, де чоловік у рожевому поло з автоматом на базі AR і жінка з пістолетом “міняються компліментами” з протестувальниками BLM? Якщо ви з правого двіжу, або цікавитесь ним, то 100% бачили мемасікі з цими персонажами. Ліві ЗМІ по-типу CNN почали звинувачувати подружжя в расизмі і “погрозах мирним демонстрантам”, а консервативні медіа зробили з них ікону.
Переважна більшість правих телеграм-каналі почала надрачувати на цю парочку, мов: ось не засцяли і послали до біса клятих ліваків. Але що, якщо я скажу вам, що вони підтримують рух BLM? Ага, це подружжя адвокатів з Сент-Луїса, Марк і Патриція МакКлоскі. Демонстранти проходили повз їхнього будинку, і зруйнували браму до їх подвір’я. Подружжя ж вийшло захистити своє майно, як про це писали республіканські ЗМІ по-типу FoxNews. Як повідомляє подружжя у своїй офіційній заяві, вони підтримують рух BLM і вважають, що це час для змін. Ба більше один з їхніз клієнтів – це постраждалий від поліцейських темношкірий.
Але коли під час демонстрації “провокатори в рядах мирних протестантів” (за їхніми словами, провокатори були білі) почали ламати їхнє майно – вони були вимушені перестрахуватись зброєю.
Подружжя має і не консервативне, і не ліве політичне вподобання. В 2016 році вони донейтили на президентську кампанію Трампа, але на місцевому рівні вони вже кілька років поспіль фінансують демократичну партію. Тобто, перфектно балансують поміж двох стільців.
ОТЖЕ, обісрались всі. Ліві, які звинувачували подружжя в расизмі і погрозах. Праві, які зробили з подружжя справжню ікону традиціоналізму. Якби хоч комусь хватило розуму зробити ЕЛЕМЕНТАРНИЙ фактчек. Але ні, емоції і перегляди важливіші за критичне мислення. Мораль проста: не сотвори собі кумира, читай Філіжанку, а не всіляку хуйню.
Стодоля
Ми не дотискаємо. Це певно головна проблема будь якого протестного руху. Коли з’являться якась ініціатива, то зазвичай перша їхня акція буде і найбільшою. Це явище зараз можна побачити на прикладі двіжів по Стерненка. Акція, коли був перший суд у справі Сергія була на порядок більша, аніж під апеляційним судом вчора.
На це явище впливає кілька чинників: По-перше, люди банально задовбуються кожних 2 дні протестувати. По-друге, не завжди цивільне життя (робота/сім’я/навчання) дозволяє прийти на акцію. Коли вибір постає перед зарплатою/заліком і двіжом — люди обирають перше, і це цілком нормально. По-третє, коли люди не бачать результату — то бажання протестувати різко зникає. А результат акції протесту зазвичай дуже помірний, якщо взагалі є.
Окей, у нас є проблема, з часом протестні рухи гаснуть, але що з цим робити? Можна взяти приклад з Гонконгу і спробувати системізувати протестний рух. Гонконгівці настільки прекрасні, що змогли випрацювати алгоритм своїх акцій так, що фактично кожен охочий міг долучитись з мінімальними наслідками для свого цивільного життя. Це дало свої результати, уряд Китаю пішов на поступки Гонконгу. Хоча зараз на фоні пандемії комуністи знову почали душити демократію, тож чекайте черговий текст про Гонконг.
Крім цього, можна спробувати переглянути сам принцип акцій. Зараз це виглядає так: виходять представники різних партій/організацій під своїми прапорами, їхні лідери роблять короткі промови, люди скандують гасла, можливо хтось палить фаєра, всі співають гімн, складають прапори з плакатами, після чого розходяться. Єдиний критерій того, чи таку акцію можна вважати успішною — це кількість людей, що прийшла.
Зараз можна побачити позитивну тенденцію, як організатори акцій намагаються креативити під час протесту. Тут відразу можна виділити Демократичну Сокиру, яка час від часу вигадує різні перформанси на кшталт “болту на Конституції” чи тролінгу ватників на 9 травня в костюмах орди. Окремої уваги заслуговує Суспільство Майбутнього з санітарами для прихильників Шарія, і сьогоднішнім графіті під головним управлінням МВС під час акції на підтримку політичних в’язнів справи Шеримета. Також варто згадати Академію вуличного протесту, адже чого тільки вартий мусарський бобік, який перекинули під час акції проти Авакова під парламентом.
Тенденція на такий креатив серед протестів дуже і дуже позитивна, адже коли кожна акція є різною і по-своєму унікальною – вона має більший розголос. Коли в протесту більший розголос – наступного разу прийдуть нові люди. Крім цього, з такими преформансами (назвемо це так) ЗМІ набагато простіше зробити матеріал про акцію протесту, і він буде мати більше охоплення серед людей. Одна справа побачити заголовок “В Києві активісти провели акцію проти Авакова”, інша справа “Активісти танцювали з труною МВС на акції проти Авакова”.
Акції протесту – це один з найголовніших важелів впливу народу на владу. Тому потрібно аналізувати протести, і працювати в правильному русі, який я вже згадував. За великим рахунком, якби не протести, то Мангера б не притягували до відповідальності за вбивство Гандзюк, Стерненко вже б сидів за “умисне вбивство”, а Антоненку, Дугар і Кузьменко вже б пришили справу Шеримета.
Стодоля
На це явище впливає кілька чинників: По-перше, люди банально задовбуються кожних 2 дні протестувати. По-друге, не завжди цивільне життя (робота/сім’я/навчання) дозволяє прийти на акцію. Коли вибір постає перед зарплатою/заліком і двіжом — люди обирають перше, і це цілком нормально. По-третє, коли люди не бачать результату — то бажання протестувати різко зникає. А результат акції протесту зазвичай дуже помірний, якщо взагалі є.
Окей, у нас є проблема, з часом протестні рухи гаснуть, але що з цим робити? Можна взяти приклад з Гонконгу і спробувати системізувати протестний рух. Гонконгівці настільки прекрасні, що змогли випрацювати алгоритм своїх акцій так, що фактично кожен охочий міг долучитись з мінімальними наслідками для свого цивільного життя. Це дало свої результати, уряд Китаю пішов на поступки Гонконгу. Хоча зараз на фоні пандемії комуністи знову почали душити демократію, тож чекайте черговий текст про Гонконг.
Крім цього, можна спробувати переглянути сам принцип акцій. Зараз це виглядає так: виходять представники різних партій/організацій під своїми прапорами, їхні лідери роблять короткі промови, люди скандують гасла, можливо хтось палить фаєра, всі співають гімн, складають прапори з плакатами, після чого розходяться. Єдиний критерій того, чи таку акцію можна вважати успішною — це кількість людей, що прийшла.
Зараз можна побачити позитивну тенденцію, як організатори акцій намагаються креативити під час протесту. Тут відразу можна виділити Демократичну Сокиру, яка час від часу вигадує різні перформанси на кшталт “болту на Конституції” чи тролінгу ватників на 9 травня в костюмах орди. Окремої уваги заслуговує Суспільство Майбутнього з санітарами для прихильників Шарія, і сьогоднішнім графіті під головним управлінням МВС під час акції на підтримку політичних в’язнів справи Шеримета. Також варто згадати Академію вуличного протесту, адже чого тільки вартий мусарський бобік, який перекинули під час акції проти Авакова під парламентом.
Тенденція на такий креатив серед протестів дуже і дуже позитивна, адже коли кожна акція є різною і по-своєму унікальною – вона має більший розголос. Коли в протесту більший розголос – наступного разу прийдуть нові люди. Крім цього, з такими преформансами (назвемо це так) ЗМІ набагато простіше зробити матеріал про акцію протесту, і він буде мати більше охоплення серед людей. Одна справа побачити заголовок “В Києві активісти провели акцію проти Авакова”, інша справа “Активісти танцювали з труною МВС на акції проти Авакова”.
Акції протесту – це один з найголовніших важелів впливу народу на владу. Тому потрібно аналізувати протести, і працювати в правильному русі, який я вже згадував. За великим рахунком, якби не протести, то Мангера б не притягували до відповідальності за вбивство Гандзюк, Стерненко вже б сидів за “умисне вбивство”, а Антоненку, Дугар і Кузьменко вже б пришили справу Шеримета.
Стодоля
Спілкування з прихильниками Шарія показує, що ці люди дуже легко ведуться на емоції. На пусті слова, але сказані голосно, з глибокими паузами, матюками і щедрою жестикуляцією. Їм не важливі факти чи аргументи, адже вони спираються виключно на авторитет (для них це авторитет) особи Шарія. Вони сприймають його слова як чисту правду, не піддаючи їх жодному сумніву.
Але розумна людина завжди ставить під сумнів будь яку інформацію, навіть ту, яку вона почула від свого авторитета. Взяти сьогоднішній твіт Шарія, про те, що він послав свого послідовника злизувати мочу Зеленського після того, як він пішов в громадський туалет в Одесі. Мов, ваш офіс каже, що наркоман і пєдофіл, а давайте я шяс вас провірю (Пост шукайте самі, посилання на цю тварину я не залишу).
Почнімо з того, що прихильники Шарія настільки йобнуті, що готові за указом свого настоятеля пасти в який туалет сходе президент, після чого колупатись в продуктах його життєдіяльності. Вони настільки тупі, що не розуміють наскільки дахуя людей ходить в туалет в громадському місті протягом дня, і що шанс зібрати саме мочу президента, а не солянку з уріни, дуже низький. І в решті, вони настільки недалекоглядні, що навіть не припустили, що президент МІГ ЗЛИТИ ВОДУ! У них настільки низьке відчуття власної гідності, що вони готові шкваритись в гавні/сечі, не зважаючи на безглуздість ідеї, мотивуючись лише одним авторитетом Шарія.
Крім того, що Толік полюбляє дитячі геніталії, пройобувати гроші в азартних іграх, стріляти в спину людям, оперувати ймовірно ГРУшними грошима, так він ще й любитель копрофілії.
Вангую: буде дуже і дуже розкручене відео про те, що Зеленський сидить на коксі. На відео дядьки в білих халатах і з розумними їбальниками казатимуть, що сеча належить наркоману. А Шарій дуже усміхаючись з дешевими венірами на зубах буде казати, що він як завжди був правий.
В цій ситуації шкода прихильників Шарія, адже вони не бачать те, що нам здається очевидним. І при всьому цьому, на фоні падіння рейтингу Зеленського, рейтинг Шарія росте, тобто перемога 95 кварталу на виборах не стало щепленням від популізму для українського електорату. Ну, несемось далі.
Стодоля
Але розумна людина завжди ставить під сумнів будь яку інформацію, навіть ту, яку вона почула від свого авторитета. Взяти сьогоднішній твіт Шарія, про те, що він послав свого послідовника злизувати мочу Зеленського після того, як він пішов в громадський туалет в Одесі. Мов, ваш офіс каже, що наркоман і пєдофіл, а давайте я шяс вас провірю (Пост шукайте самі, посилання на цю тварину я не залишу).
Почнімо з того, що прихильники Шарія настільки йобнуті, що готові за указом свого настоятеля пасти в який туалет сходе президент, після чого колупатись в продуктах його життєдіяльності. Вони настільки тупі, що не розуміють наскільки дахуя людей ходить в туалет в громадському місті протягом дня, і що шанс зібрати саме мочу президента, а не солянку з уріни, дуже низький. І в решті, вони настільки недалекоглядні, що навіть не припустили, що президент МІГ ЗЛИТИ ВОДУ! У них настільки низьке відчуття власної гідності, що вони готові шкваритись в гавні/сечі, не зважаючи на безглуздість ідеї, мотивуючись лише одним авторитетом Шарія.
Крім того, що Толік полюбляє дитячі геніталії, пройобувати гроші в азартних іграх, стріляти в спину людям, оперувати ймовірно ГРУшними грошима, так він ще й любитель копрофілії.
Вангую: буде дуже і дуже розкручене відео про те, що Зеленський сидить на коксі. На відео дядьки в білих халатах і з розумними їбальниками казатимуть, що сеча належить наркоману. А Шарій дуже усміхаючись з дешевими венірами на зубах буде казати, що він як завжди був правий.
В цій ситуації шкода прихильників Шарія, адже вони не бачать те, що нам здається очевидним. І при всьому цьому, на фоні падіння рейтингу Зеленського, рейтинг Шарія росте, тобто перемога 95 кварталу на виборах не стало щепленням від популізму для українського електорату. Ну, несемось далі.
Стодоля
