🔘Поки в Києві відбувається судилище над Стерненком, рекомендуємо ознайомитись з політичною ситуацією в Білорусі. Чип дослідив, ШО ТАМ У БІЛАРУСІВ, і з’ясував:
🔹Чому у Лукашенка такий малий
🔹Хто може стати президентом Білорусі
🔹Що буде далі
Рекомендуємо ознайомитись з ситуацією в Білорусі, адже політичний вектор сусідів впливає і на нас.

Мусара відтягують пораненого товариша (с) Ходза

​​Як б це сумно не звучало, але ми живемо в мусарській державі. Судове засідання (або радше судилище) над Стерненком проходило 11 годин. Сторона захисту проводила слідчі експерименти, опитувала експертів, вказувала на суперечливість обвинувачувань прокурора, принесли на засідання абсолютно ідентичний ніж з тим, який прокуратура вважає “холодною зброєю”, але не дивлячись на все це, суд обрав запобіжний захід у вигляді 60 діб за місцем прописки Стерненка. Але рішення суду неможливо виконати, адже Сергій прописаний у військовій частині, і його просто туди ніхто не впустить. Про що це нам говорить? Про те, що рішення суду було готове, ще до засідання, і про те, що прокурори навіть не поцікавились, де прописаний Стерненко, і яким чином він буде виконувати рішення суду.

Ті хто вчора прийшли підтримати Стерненка – титани, і кращі люди цієї країни. Далеко не кожен може активно протестувати 11 годин, а потім ще йти через весь Київ до генпрокурора і президента. У Сергія багато противників, зазвичай це ті, хто сидить на фінансових потоках Аваков і прикривається ідеями націоналізму. Іншими словами, ті, хто всюди бачить Сороса і ліваків, попри те, що в роті знаходиться здоровенний мусарський хуй. Але це не важливо, адже вони мало чого вартують, а до Стерненка прийшли лідери думок, такі як: Валерій Ананьєв, Яніна Соколова, Олексій Ковжун, Олег Сенцов, Уляна Супрун, і багато-багато інших. Окремої уваги заслуговують хлопці з Гонору і Академії вуличного протесту, саме вони зробили протест таким, яким він був.

Вчора, руками цвіту нації був скований новий, принципово інший, політик. Зараз нам потрібно бути дуже обережними, і не робити зі Стерненка кумира, а контролювати його і задавати правильний вектор його росту. Нам потрібно бути дуже обережними, щоб потенціал Стерненка не захотіли собі привласнити олігархи, адже тоді все буде дарма. Стеренеко може стати тим, чого нам зараз бракує, а саме лицем проукраїнських сил. Порошенко – кончений підарас, адже він повністю монополізував поняття патріотизму в політичному сенсі. Певне і у вас таке було, коли за ваші патріотичні погляди вас обзивали “порохоботом”.

Але зараз настав переломний момент. Стерненко, і люди які довкола нього згуртовуються можуть стати тим, чого нам бракує. Вони можуть стати єдиною силою від проукраїнського політичного вектору. Зараз у нас появився шанс сформувати політичну націю, але нам потрібно бути дуже обережними. Ще раз, не робімо з Стерненка кумира, але розвиваємо його потенціал і задаємо вектор.

Усвідомлюючи чи ні, але Зеленський створив собі те, що його поховає. Через його боязнь звільнити чорта з посади МВС – він втрачає легітимність, як президент. І цілком ймовірно, що до кінця року він складе повноваження.

Стодоля

Підтримувати активіста Сергія Стерненка – підтримувати право на самозахист.
У вас може бути різне ставлення до Стерненка, але якщо ви вболіваєте за його ув’язнення, то ваша позиція дуже підозріло збігається з позицією Шарія, Портнова, Медведчука та інших агентів ФСБ. Ми, адміни українських телеграм-каналів, усвідомлюємо відповідальність перед своїми аудиторіями, заявляємо, що всебічно підтримуємо активіста Сергія Стерненка.

Підтримують:
@ukrnastup
@teterivonelove
@tasty_flashbacks
@dvish_live
@knpu_division
@Ironvoter
@privatnamemarnya
@philiszanka
@fastnews_ua
@polcringe
@borykva
@guliajpole
@taburetkax
@kropyvamemes
@not_understandable
@vantazhivka
@nechudopi4
@direview
@Legion_of_Kuchma
@nationalpolpotism

​​Столиця тільки-но оговталася від кількох протестів поспіль на підтримку Стерненка під Шевченківським судом, як Шарій і його проросійські адепти раптово оголосили про проведення власної опозиційної акції під Офісом президента.

Причиною до протесту вони називають відсутність реакції Зеленського на т. зв."напади на журналістів" (під час акції на підтримку Стерненка із натовпу виганяли співробітників медведчуківських каналів та прихильників Шарія), й загальну бездіяльність президента щодо "вбивць, що розгулюють на свободі".

Навіщо Шарію така акція?
"Если вы хотите спокойно выходить на улицы - раздавать газеты, участвовать в акциях, открыто говорить за какую вы партию, не бояться говорить на родном языке, не бояться слушать музыку и смотреть фильмы, которые вы любите. Если вы просто хотите, чтоб работал закон и государство, которое вы обеспечиваете, - вас защищало" - це слова з Телеграм-каналу Ольги Шарій. Наративи й тригери, як завжди, ті самі: в Україні притісняють російськомовне населення, не дають висловлювати свої проросійські погляди під час агресії РФ і т.д. і т.п - саме тому прихильники Шарія мають прийти під Офіс Президента. Саме тому вони мають показати, що вони - "сила", в цьому й суть пропагандистської акції! Спостерігаючи за тим, як піднімається здорове громадянське суспільство на захист Сергія Стерненка, проросійські лідери думок вирішили негайно заявити й про свою присутність у столиці. Їх метою є: а) протиставити себе проукраїнським активістам й створити собі образ "антагоністів" заради підтримки настроїв проросійського населення (за класичною схемою Антимайдану); б) спровокувати й дискредитувати патріотичне середовище, яке, звісно, не стерпить проросійської акції у себе під носом й неодмінно застосує силу;
в) похитнути рейтинг Зеленського, який не виправдав очікувань Шарія й Ко. й не зайняв відверто проросійської позиції;
Цікаво, що в контексті другої та третьої тези Шарій вже просуває те, що Офіс Президента начебто заплатить Нацкорпусу (що раптово "вийшов зі сплячки", ігноруючи до того справу Стерненка) за розгін завтрашнього мітингу. Такими меседжами він легко поглиблює у своєї аудиторії впевненість в тому, що Зеленський дорівнює Порошенку (який раніше "переслідував Шарія і його активістів"), а Нацкорпус, який відчайдушно намагається репрезентувати патріотичне середовище - лише купка радикальних маргіналів.

Найсумніше у цій ситуації те, що до розгону акції Шарія долучився Рух Ветеранів України, Демсокира та інші проукраїнські організації.

"Рибка клюнула". Що буде завтра - побачимо.

Гармаш

🤔Що таке Графіті і з чим його їдять? А ми знаємо, і ви будете знати, якщо прочитаєте наше нове інтерв’ю з київським райтером.

​​Можна вічно дивитися на 3 речі: як горить вогонь, як тече вода і як кожного року різні держави розв’язують між собою нові збройні конфлікти або продовжують старі. Так, як ви вже здогадалися – ідеальний світ без війн ще не настав (ну поки шарійці ще живі).

Ніколи такого не було і ось знову…

КНДР та Південна Корея
У вівторок 16 червня, о 14:49 за місцевим часом (09:49 за Києвом), КНДР (Північна Корея), схоже, підірвала міжкорейський офіс зв'язку у своєму прикордонному місті Кесон. Про це повідомило південнокорейське інформаційне агентство Yonhap, посилаючись на свої військові джерела.

Причиною таких дій могли стати пропагандистські агітаційні листівки, які Південна Корея надсилала за допомогою повітряних кульок в демілітаризовану зону на кордоні між двома країнами.

Трішки хронології:
•У вівторок 9 червня, КНДР різко обірвала з Південною Кореєю військові і дипломатичні зв’язки по всіх можливих каналах через «розчарування в перемовинах».
•У суботу 13 червня сестра лідера Північної Кореї Кім Чен Ина - Кім Йо Джон - попередила, що Південна Корея невдовзі стане свідком "трагічної сцени непотрібного спільного офісу зв'язку" Північ-Південь ".
•У понеділок 15 червня, Корейське центральне інформаційне агентство Північної Кореї заявило, що президент Південної Кореї Мун Дже Ин запропонував направити спеціальних посланців до північнокорейського лідера Кім Чен Ина, але сестра Кіма Кім Йо-Джон відхилила пропозицію як "тактичну і зловісну пропозицію". Того ж дня, у вечері, КНДР заявила про намір ввести війська у демілітаризовану зону (ймовірніше в дві міжкорейські бізнес-зони біля кордону).

Чи справді розірвання зв’язків спричинить активні військові дії на Корейському півострові? Скоріш за все – ні. Більш ймовірно що це просто показова вистава від тоталітарної держави. Також варто додати, що все ж зв'язок між двома країнами є – таємна гаряча лінія між Національною розвідувальною службою Південної Кореї та Департаментом Об'єднаного фронту Північної Кореї.

Китай та Індія
Вчора, 16 червня, відбулася сутичка між індійськими та китайськими військовими в спірних прикордонних західних Гімалаях - долині Галван, розташованій в регіоні Кашмір. Про це повідомляє ВВС, посилаючись на МЗС Індії.
Як наслідок – 20 загиблих військових з боку Індії. Китай не підтвердив жодних втрат, але звинуватив Індію в перетині кордону. У мережі вже з’являються відео, на яких видно як обидві країни стягують війська і важку техніку.

Чи можливий конфлікт? Скоріше так ніж ні. Невеличка короткотривала сутичка може відбутися, як наприклад У 1962 році, коли провели нетривалу війну на кордоні, яка закінчилася перемогою КНР.

Туреччина та курди
За повідомленням Міністерства національної оборони Туреччини, на території Іраку (північна частина, де проживають курди) 16 червня почалася військова спецоперація турецької армії під назвою «Кіготь орла».
Причина - напад курдів на поліцейську дільницю турецьких сил безпеки.
Мета даної операції - знищити об’єкти РПК – Робочої партії Курдистану, яка бориться за створення незалежного Курдистану.
Також сьогодні, 17 червня, розпочалася нова військова операція «Кіготь тигра», яка є продовженням операції «Кіготь орла». У результаті було знищено 81 об'єкт РПК. Про це повідомив міністр оборони Туреччини Хулусі Акара.

Трішки роздумів…
Війна – вірус, що передається повітряно-крапельним шляхом, вражає головний мозок і перетворює людей на психопатів з відсутністю розумових здібностей. Ця зараза властива тільки привілейованим верстам населення, в більшості політикам, але страждати мусять прості люди: ти, я, сусід зверху і навіть син маминої подруги. Вилікувати цю хворобу можна тільки одним способом – пролиттям крові. Багато крові.

Цей пост написаний не так для просвітлення мас про те, що відбувається у світі, а для того, щоб черговий раз нагади, що у світі були, є і будуть війни різного масштабу і напрямку, однак головне пам’ятати, яку війну ми ведемо, і скільки крові за неї вже пролито.

Чип

​​Роз’ясню-поясню за МакДональдс

15 червня в інтернеті з’явився вкид про те, що в мережі МакДональдс зникло меню російською. Першим цю тему почав розкручувати холуй Шарія, Евгений Хурсин. Мовляв, от, маку насрати на половину населення України, рускоязичниє оголошують байкот». Підключився сам пєтушарій і його курва зі СтраниЮа.

Вишиватники почали впрягатися за Мак і запустили флеш-моб в підтримку мережі, щось типу «дякуємо за позицію». «Проукраїнські» політики почали систематично викладати фото з їжею з Маку в інтернеті. Тобто, вони планували попіаритись на МакДональдсі, але насправді просто попіарили мережу швидкого харчування. Ну, все як завжди.

Мак заявив, що уся документація і обслуговування в мережі ресторанів ведеться українською мовою, адже вона є державнаою. АЛЕ, якщо клієнт попросить перейти на російську, то працівники перейдуть. Іншими словами, немає ніякої державницької позиції, її приписали МакДональдсу вищезгадані вишиватники.

Але що, якщо я вам скажу, що вся ця історія з МакДональдс — соціальний експеримент? Саме так, це вброс Сатани Роса, власника бренду «похуй». Він нещодавно перейшов на українську мову, і запостив фотоньку в мережі з таблом в Маці, де для меню є лише дві мови: українська й англійська. Власне, РОСІЙСЬКОГО МЕНЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МАКДОНАЛЬДСІ НІКОЛИ Й НЕ БУЛО.

Сука, ватнікі настільки тупі, що не помітили цього за всі 23 роки існування МакДональдсу в Україні! Суть експерименту Сатани в тому, що будь-яка група населення не буде відчувати «ущімлєніє» до того моменту, доки їй прямо на це не вкажуть. Як підтвердив експеримент — це правда.

Стодоля

​​У знак солідарності

У п’ятницю, 19 червня, в Білорусі в багатьох містах відбулися акції протестів проти затримань, так звані «ланцюги солідарності», які простягалися на декілька кілометрів. Люди виходили на пікети проти продовження правління автократа Лукашенка і на підтримку заарештованих активістів і опозиційних кандидатів.

Це були мирні зібрання людей, які просто висловлювали свою думку і підтримували своїх кандидатів. Однак «батьці» це не сподобалося, і він вирішив скористатися старим добрим методом, перевіреним на президентських виборах 2010 року – репресії.
Під час акцій протесту були затримані понад 120 людей. Серед них також були журналісти «Радіо Свобода», Reuters, "Белсат", Tut.by і "Єврорадіо". Людей били, забирали телефони і особисті речі.

По даним правозахисного центу «Весна» , левова частка затриманих припала на Мінськ – 96 осіб. Також затримання відбулися в таких містах як: Бобруйськ – 8 осіб, Гомель – 10 осіб, Вітебськ – 8 людей, Новополоцьк -9 осіб, Могилів – 6 людей.

Варто нагадати, що репресії і утиски почалися ще на початку передвиборчої компанії:
•затримання блогера Тихановського і 10 людей з його ініціативної групи. Надсилання погроз його дружині з дітьми, залякування його матері і 3 обшуки в його будинку, де найшли, хто б сумнівався, 900 000 доларів, і то тільки з третього разу. Також відбулися напади на людей, які давали інтерв’ю в його стрімах і критикували владу;
•затримання 18 червня головного опонента Лукашенка – Бабарику, разом з його сином Едуардом. Ще 15 його соратників затримали раніше. Причина - звинувачення у «відмивання грошей», через що 11 червня відбулися обшуки в Белгазпромбанку, яким 20 років керував Бабарика. Видання Tut.by повідомляє, що на нерухоме майно всієї сім’ї Бабарика наклали арешт. Раніше стало відомо, що заблокували рахунки передвиборчого фонду Бабарика;
•затримання 7 червня опозиційного політика Павла Северинця, якого звинувачують в участі у двох мітингах, в Мінську і Вітебську, де він, згідно з оголошеним протоколом, викрикував гасла: "Жыве Белорусь" ("Слава Білорусі"), "Сыходзь" ("Йди"), "Стоп тарган", "Свабоду палітвязням" ("Свободу політв'язням"). На знак протесту проти умов у карцері ізолятора Северинець порізав собі руку;
•засудження за участь у пікетах з висунення кандидатів у президенти 97 людей - загалом на 1246 діб адміністративного арешту; 105 людей оштрафовані на загальну суму близько 90 тисяч рублів (приблизно 40 тисяч доларів), Це тільки за півтора місяці (з 6 травня до 16 червня).

Також варто додати, що вже 4 з 15 кандидатів заявили про зняття своїх кандидатур з виборів: Олег Гайдукевич, Наталя Кисіль, Олександр Таболич і Юрій Губаревич.

Боротьба тільки починається…
Лукашенко – диктатор. Як будь-який диктатор, він буде робити все, щоб зберегти свою владу в країні, адже він побачив те, чого автократи на чолі тоталітарних режимів бояться найбільше – підняття свідомості народу.
Лукашенко не хоче визнавати того, що кінець його правління вже прийшов, і що він програв, адже в країні з населенням 10 мільйонів люди збирають більше сотні тисяч підписів (для порівняння в Росії де населення в 15 разів більше, також існує виборчий ценз в 100 000 підписів), незалежні ЗМІ проводять заборонені владою соцопитування, де в діючого президента тільки 3% підтримки, люди виходять на мітинги. Отож скільки б «батька» не розпускав уряд і не обіцяв підняти пенсії, прихильність народу він вже втратив.

До виборів 9 серпня лишилося близько 1,5 місяця, однак запекла боротьба вже почалася. Автори каналу «Філіжанки» разом з іншими українцями надіються, що все ж зміна диктатури на демократію відбудеться.

Вогнище вже розпалено. Чи зможе воно утворити пожежу народного гніву і справедливості чи все ж погасне під зливою сліз і крові – питання часу. Хай Жыве Беларусь!

Чип

З днем батька, друзі! Любіть і шануйте свого тата, адже ви — це його копія, тільки краща.

На фото Ігор і Богдан Радецькі, батько і син, обоє воїни України🇺🇦

​​За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), кожен третій опитаний – їблан

На питання: “Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР?”, 33.5% опитаних відповіли “Так”. 50% опитаних не шкодують, і ще 16.5% не змогли відповісти. 35% респондентів вважають, що перебування України у складі СРСР принесло їй більше користі, ніж шкоди, про більшу шкоду зараз говорять 28% респондентів.

Перед тим як проаналізуємо опитування, зазначу, що питання: “хто замовив це опитування, і чому саме зараз” – залишається відкритим.

Ставлення населення України до совка – фундаментальна річ. Звучить банально, але це варто зазначити. Від того, як людина ставиться до СРСР і його ролі в історії, можна зробити певні висновки. Зазначу, що опитування проводилась на підконтрольних Україні територіях, тобто з великою долею ймовірності, Крим і Донбас збільшили б частку населення, що сумує за совком.

Це опитування робить дуже важливі заключення:
1) В порівнянні з таким ж опитуванням в 2013 році, частка населення, що сумує за СРСР зменшилась на 14.5%, при чому зменшення спостерігається на всій території України, тому його не можна оправдувати тим, що не були опитані реципієнти з Донбасу і Криму.

2) Опитування черговий раз підтверджує той факт, що ми з рускими два діаметрально протилежні народи. Аналогічне опитування на Росії показує, що любителів ковбаси по 2.20 і в’ялого хуя чекіста в роті там в два рази більше аніж в нас, і кількість таких людей там зростає.

Більшість опитаних любителів совка – це люди віком від 50 років і більше. При совку вони були молодими, всі найкращі моменти їхнього життя відбулися в той період життя, а тому їхній мікроскопічний мозок асоціює совок з чимось хорошим. Вони пам’ятають пломбір, ковбасу по 2.20, “путьовки” в Сочі чи Крим. Але не пам’ятають репресії, відсутність свободи, страх і приниження – цього їхній мозок не пам’ятає, адже вони думають шлунком.

Що дивує, 14.3% з тих хто шкодує, що совок розвалився – в ньому ніколи й не жили. Вони віком від 18 до 29 років. Тобто, вони настільки тупі, що сумують за тим, чого ніколи на власні очі і не бачили. З старшим поколінням все зрозуміло, їм апостол Петро вже ставить прогули на небесах, а що робити молодими – незрозуміло. Вони ж надалі триматимуть в собі любов до тюрми народі і передаватимуть її з покоління в покоління.

Ну і вічна класика: на заході України в два рази менше тих, хто шкодує за розвалом СРСР, аніж на сході. Як бачимо, геноцид Українців протягом 70 років окупацію досі несе в собі негативні наслідки. Але є позитивна тенденція – антитіла у вигляді Революції Гідності діють.

Стодоля

Х'юстон, у нас проблеми!

Ми постійно любимо звинувачувати у наших проблемах кого завгодно, окрім нас самих. Москалі, соросята, жиди, рептілоїди — здається, що весь світ повстав супроти України та хоче нам смерті.
Для того, щоб розібратись з цим феноменом, Вікіпедія провів власне розслідування.
У нас новий лонгрід!

У цій статті:
🔳Що таке "українська віктимність"
🔳Чому нас врятує імперіалізм?
🔳До чого тут євреї?

​​ОБШУК НАХУЙ
У зв’язку з останніми подіями щодо Володимира Омеляна і обшуків в його домі, вирішив поділитися з вами, як же все-таки повинен виглядати ЗАКОННИЙ обшук. Заради дослідження, якось брав участь в такій слідчій дії в якості понятого. І як не дивно те, як має відбуватись обшук у теорії не завжди збігається з практикою.
Отже, слід почати з того, що обшук проводиться виключно за ухвалою суду, яка відповідно до ч. 2 ст. 235 КПК повинна відповідати загальним вимогам та містити відомості про:

1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Тому варто перевірити ухвалу суду щодо КПК, у разі виявлення невідповідностей проведення обшуку на підставі такої ухвали є НЕЗАКОННИМ. Також варто зазначити, що ухвала надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Щодо незаконності, у правоохоронців є декілька хитрощів, якими вони активно користуються:

ПОНЯТІ
У якості понятих часто використовують зацікавлених осіб, які так чи інакше співпрацюють з правоохоронцями. По суті, це не є порушенням, проте, в суді користі вони вам не принесуть, ба більше можуть непогано вам насолити. Тому, рекомендую залучити своїх понятих: сусідів, перехожих. Щодо сусідів, ви повинні бути з ними у хороших відносинах, інакше це буде така собі ведмежа послуга.

ЩЕ ТРЕТІ ПІВНІ НЕ СПІВАЛИ
У ч.2 ст.236 зазначено, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку, чим і користуються наші «доблесні» правоохоронці. Думаю всім зрозуміло, що таким чином вони намагаються застати вас зненацька, проте, будучи обізнаним ви зможете мінімізувати ефект неочікуваності.

ВІДЕОФІКСАЦІЯ
Згідно ч.5 ст.27, а також 236 КПК України під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Така фіксація повинна тривати безперервно до кінця слідчої дії (обшуку). Тож, хитрість полягає в тому, що правоохоронці просто діляться на дві групи, що робить неможливим повну фіксацію такого процесу оскільки, як правило, вони використовують один записуючий пристрій (бачив це на власні очі, тому знаю про що пишу). Ось тут вам знадобляться свої поняті, а краще адвокат.

Словом про адвоката
Ця особа виступає надзвичайно важливою фігурою, оскільки у присутності правника «довга рука закону» дозволятиме собі набагато менше. Пильне око правника набагато складніше ввести в оману ніж пересічного громадянина, тому право на адвоката слід ОБОВ’ЯЗКОВО використати. У ч.3 ст.236 вказано , що слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
На сам кінець, рекомендую ознайомитись зі статтями 234, 235 та 236 КПК України у повному обсязі, будучи юридично підкованим у вас з’явиться неабияка перевага, Попереджений — значить озброєний

Еквітас

​​Про обісраних слуг

Ніколи такого не було, і ось знову (вже стало заїждженою фразою), депутати Слуги Народу обісрались. Але я поколупався в сортах цього добротного лайна, і стверджую, що не все так просто.

Почнімо з Арахамії, Корнієнка і корабельної сосни. Спершу здається, що нічого дивного, особливо, якщо враховувати бекграунд інших депутатів Слуги Народу з аналом табу, секс на новому матраці, гейськими переписками, масками з кружевами, і генієм Тищенка. Але варто увімкнути банальну логіку: хто в здоровому глузді почне обговорювати “робочі якості” своєї фракційної коліжанки, у кімнаті повній журналістів і з мікрофонами/диктофонами на столі?

Це потрібно бути або дужу-дуже тупим, або все це чітко спланувати і зробити навмисно. Для чого? Щоб відволікти погляд мас від чогось іншого. Від чого? Від стихійного лиха в Карпатах, від розслідувань закордонних журналістів, які з’ясували, що меблі Ікеї виготовляють з української деревини, від пройобів мусарів, від антирекордів Ковід-19, від Антоненка, від Стерненка, від всього. І мушу визнати, це спрацювало, адже всі телеканали зробили про це сюжети, і відповідно приділили менше ефірного часу дійсно важливим темам. Браво.

З приводу Третьякової, “низького сорту дітей” і “стерилізації” взагалі все дуже цікаво. Почнімо з того, що пані Третьякова йобнута, хотіла закосити під жорстку капіталістку, але всралась і здалась пересічною пацієнткою психлікарні. Замість того, щоб чітко висловити позицію, про те, що вона не бачить сенсу платити сім’ям наркоманів, які народжують дітей заради грошей, вона почала хейтспіч на тему “3 рейху на вас немає”.

Але цікаво тут не це. Третьякова голова комітету з питань соціальної політики. Окрім неї, на цю посаду претендували 2 депутати з ОПЗЖ, для них цей комітет був один з пріоритетним. Третьякова виригала свої перли про “стерилізацію”, ще місяць тому, але на них ніхто не зважав, аж поки ОПЗЖ не дали команду своїм ЗМІ її закопати. 112 і NewsOne були першими, хто почав роздувати з цього скандал. Інші ЗМІ не заставили себе довго чекати, адже гавнити Слуг Народу – святе діло.

Черговий раз переконуюсь в тому, що наші медіа настільки всраті, що не можуть зробити елементарний фактчек. Достатньо було зайти на сторінку у Фейсбук Третьякової, і подивитись на дату стріму, де вона черговий раз обісралась. Думаю це чергове дно, адже ЗМІ в Україні почали вестись на провокації ОПЗЖ і їй ручних журнашлюшок. Сором.

Стодоля

​​Філіжанка – це не просто черговий телеграм-канал з цілю набрати фоловерів і потім продати канал Соросу за мільйон долярів. Це насамперед свобода. Свобода в діях, думках і словах.

Ми всі знаємо, як важливо для України мати сильні і незалежні медіа, які не будуть лобіювати інтереси обмежених кіл і просувати думки олігархів, а будуть об’єктивно і незалежно писати на будь-які теми.

Отож ми створюємо для вас новинний канал «Фрай», де публікуватимуться цікаві, популярні (і не дуже) звістки на різноманітні теми.

P.S. новин про те, як баба Галя знайшла порося яке говорить як Дубінський не буде, нпревеликий жаль для баби Галі і Дубінського.

Дехто з вас поцікавиться - Чому така назва каналу?
Слово «Фрай» з галицького діалекту означає «свобода». Символічно, чи не так? Канал працюватиме з завтрашнього дня.

🖥Також не забувайте що в нас є чат, де ми спілкуємося і проводимо гарно час.

💸В Україні не прийнято платити за контент, ми це прекрасно розуміємо, але ми не хочемо продаватись партіям чи організаціям. А щоб розвиватись – нам потрібні гроші. Ви можете задонейтити нам 10 гривень, за яких навіть снікерс не купиш, але саме це допоможе нам рухатись далі. Ваша підтримка дуже важлива для нас, вона є індикатором того, що ми все робимо правильно.

💳Наш банківський рахунок: 5375414101509130

💡Наш чат