Затоплення міста через паводок річки Урал

📍Орськ, Оренбурзька область, РРФСР, СРСР
⏳19 квітня 1957

Рівень річки Урал біля міста сягнув 988 см. Ті ж значення були досягнуті раніше 1942. В Орську було затоплено 11 шкіл, 9 лікарень та поліклінік, 6 дитсадків, 3 ясел, 7446 житлових будинків, 9 культурних установ, 85 магазинів та інших торгових об'єктів. При цьому близько 900 будинків було повністю зруйновано, в них проживали 1002 родини.

#1950s #орськ #росія #срср #аварія
📸 Залишайся з нами

Наслідки пожежі та вибуху на найстарішій на Кримському півострові тютюновій фабриці. Написи: "Небезпечно, не входити", "Громадяни СРСР мають право на працю"

📍Феодосія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
⏳березень 1990

Увечері 9 березня спалахнула велика пожежа, яка знищила обладнання виробництва та завдала збитків на 1,5 млн рублів. Оскільки пожежа сталася пізніше, нікого в будівлі на той момент не було. Імовірно, пожежа сталася через несправну електропроводку. Незабаром напівзруйнована будівля фабрики була знесена.

Фабрику у 1861 заснував Веніамін Стамболі. Продукція була нагороджена золотою медаллю на міжнародній виставці в Парижі, у 1895 та 1900.
На фабриці було надбудовано третій поверх, що дозволило збільшити обсяги виробництва.
Після революції фабрика була націоналізована, отримала назву "Комінтерн" та увійшла до Кримтабактресту.

#1990s #феодосія #крим #аварія #україна #срср #архітектура #написи
📸 Залишайся з нами

Зруйнований 4-й блок Чорнобильської атомної електростанції. Перші знімки

📍Прип'ять, Чорнобильський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
⏳26 квітня 1986

#1980s #аварія #чаес #припять #срср #україна #архітектура
📸 Залишайся з нами

Очищення покрівлі ЧАЕС від радіоактивних шматків палива, уламків та ТВЕЛ (тепловиділяючий елемент – головний конструктивний елемент активної зони гетерогенного ядерного реактора, що містить ядерне паливо)

📍Прип'ять, Чорнобильський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
⏳літо-осінь 1986

Від високого фону радіації машини відмовлялися рухатись. Очищенням займалися т. зв. "біороботи" (у народі – партизани), які були призвані по лінії Міністерства оборони, а один раз – курсанти двох пожежно-технічних училищ УРСР.

Згадує учасник (відео): "Кожен вихід на дах був схожим на політ у космос. Перед роботою солдатам одягали велику кількість захисних засобів: важкі халати зі свинцю, спеціальні свинцеву білизну, кілька пар гумових рукавиць, важкі гумові чоботи і звичайно спеціальні окуляри. Загальна вага одягу для "біороботів" сягала 50 кг. Працювати було дуже складно. Плюс, надворі стояло спекотне літо".

#1980s #аварія #чаес #припять #срср #україна
📸 Залишайся з нами

Журналіст Валерій Макаренко з оператором Валентином Юрченко під час підготовки до репортажу для програми "Время" про зруйновану будівлю 4-го реакторного блоку ЧАЕС

📍Прип'ять, Чорнобильський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
⏳травень 1986

Макаренко 💬: Я чотири рази намагався акредитуватися в Чорнобиль різними офіційними шляхами, але мене не пускали. Я служив на Новій Землі, де проходили ядерні випробування, тому мав досвід, як поводитися у забрудненій зоні. Я відразу записався у добровольці. Але річ у тому, що не можна було подолати тих кордонів, виставлених там із числа міліції і військових. Якось вночі у мене з’явилася думка: «Якщо по землі не можна потрапити у Чорнобиль, то що мені заважає туди полетіти?». Я служив у авіації і мав зв’язки з льотчиками. Таким чином я опинився 14 травня у Борисполі на льотному майданчику. Коли пролітали над зоною відселення – це було жахливе враження. У розпал польових робіт навколо не було жодної живої душі. Ми сіли в Чорнобилі, на околиці міста.

Я зрозумів: якщо я не запишу інтерв’ю з головою урядової комісії СРСР з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, яка працювала у той час в Чорнобилі, то наш матеріал може не вийти в ефір. А голова цієї комісії мав надзвичайні повноваження, йому рота заткнути ніхто не міг. Тому я набрався нахабства і «пошурував» до нього за коментарями.

#1980s #аварія #чаес #припять #срср #україна
📸 Залишайся з нами

Зрізання радіоактивного ґрунту у місті

📍Прип'ять, Чорнобильський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
⏳ осінь 1986

Усі деактиваційні заходи можна розділити на два основні види робіт — відмивання будівель від слідів радіоактивного пилу та збирання ґрунту — усі основні роботи потрапляють під ці дві категорії, плюс ще додамо окремим пунктом вивезення речей у могильники.

#1980s #аварія #техніка #чаес #припять #срср #україна
📸 Залишайся з нами

Першотравневий парад під радіоактивною хмарою

📍Київ, Українська РСР, СРСР
⏳1 травня 1986

Написи: "Мир, Труд, Травень!", "Пролетарі всіх країн, об’єднуйтесь!", "Енергію задумів — в енергію дій!", Війні — ні!"

Генсек Михайло Горбачов був однозначно "за" парад.
А голова КПУ Володимир Щербицький був категорично “проти”. Рішення приймали на засіданні політбюро ЦК КПУ 30 квітня. Науковці запевняли, що радіаційний фон у Києві знаходиться в межах норми. Рішення ухвалили, проте після цього змінився вітер. В місті стрімко зростав радіаційний фон.
Щербицький намагався переконати Горбачова, говорив, що Хрещатик у Києві – це певною мірою яр, тож радіація, скоріше за все, осідатиме саме тут. У той день радіаційний фон на Хрещатику перевищував норму у 500 разів. Горбачов говорив про небезпеку паніки і про те, що евакуювати мільйонне місто неможливо.

#1980s #чаес #аварія #комунізм #пропаганда #протест #щербицький #київ #україна #срср #написи
📸 Залишайся з нами

Рятувальники борються з пожежею резервуарів з дизельним пальним, які горять через ракетну атаку росіян

📍Конотопський район, Сумська область, Україна
⏳6 травня 2024

Фото: ДСНС України
#2020s #війна #конотоп #аварія #україна
📸 Залишайся з нами

Наслідки вибуху вагона з вибухівкою на станції "Свердловськ-Сортувальна". ч.1

📍Свердловськ, РРФСР, СРСР
⏳4 жовтня 1988

Вибухнув вагон з промисловою вибуховою речовиною (46,8 тонн тротилу і 40 тонн гексогену) покотився униз да зіштовхнувся з вугільним вагоном. Через іскри від падаючих проводів стався вибух. Утворилася вирва глибиною 8 м, ударна хвиля поширилася на 10-15 км, завдавши значних матеріальних збитків (понад 300 млн радянських рублів), небо над містом заволокло чорним димом, в районі вибуху почалася сильна пожежа через пошкодження резервуарів з мазутом.

Вибухом зруйновані та пошкоджені понад 100 промислових будівель, близько 400 об'єктів соціальної інфраструктури, 852 житлові будинки, близько 10 000 людей визнали потерпілими. Загинуло 4-6 осіб, поранення отримали близько 500 (близько 80 стали інвалідами)

#1980s #аварія #транспорт #техніка #срср #росія #єкатеринбург
📸 Залишайся з нами

Наслідки вибуху вагона з вибухівкою на станції "Свердловськ-Сортувальна". ч.2

📍Свердловськ, РРФСР, СРСР
⏳4 жовтня 1988 

#1980s #аварія #транспорт #техніка #срср #росія #єкатеринбург

📸 Залишайся з нами

Рибоконсервна плавуча база "Олександр Обухів" 4 травня втратила стійкість і різко перекинулася на бік біля пірсу в бухті Золотий Ріг. У катастрофі загинули, за різними даними, від 9 до 12 людей

📍Владивосток, Приморський край, РРФСР, СРСР
⏳травень 1982

До трагедії на кораблі проводились ремонтні роботи. Зокрема, велися роботи щодо системи пожежогасіння, протягнутої по всьому судну. Вони не були доведені до кінця і на ділянці труби, розташованому в 4-му трюмі, було встановлено заглушку з матеріалу, що погано протистоїть впливу морської води. За деякий час заглушка розкрилася, і насоси судна почали закачувати забортну воду в трюм. Це й спричинило трагедію. Роботи щодо підняття судна велися кілька місяців. Після підйому судно було відбуксовано до Дальзаводу. Згодом його розпилили

#1980s #владивосток #аварія #срср #росія #виробництво #транспорт
📸 Залишайся з нами

Електровоз швидкісного потягу № 22 ЧС2-474 після аварії на станції 22 грудня

📍 Єльникове, Білгородська область, РРФСР, СРСР
⏳ 23 грудня 1990

Поблизу станції Єльниково сталося зіткнення трьох поїздів - двох пасажирських ("Москва-Харків" та "Кисловодськ-Ленінград") та одного вантажного складу. Причиною трагедії стала незлагоджена робота диспетчера, який переклав стрілки одного зі шляхів на зайнятий вантажним поїздом шлях. В результаті в останній вагон вантажного складу влетів поїзд № 22 сполученням "Кисловодськ-Ленінград", в який потім врізався поїзд № 237 "Москва-Харків".

У катастрофі загинули 11 людей, ще 50 поранено. Загальні збитки становили від 1,5 до 2,3 млн рублів, рух на напрямі Москва-Крим було паралізовано на 35 годин, а загальна перерва в русі склала понад дві доби.

#1990s #аварія #транспорт #єльниково #росія #срср
📸 Залишайся з нами

Наслідки залізничої аварії потягу з мазутом на станції "Сосново" Жовтневої залізниці

📍 село Сосново, Приозерський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
⏳ 1 вересня 1982

Внаслідок аварії електровоз ВЛ23-268 та 38 цистерн зійшли з рейок, мазут вилився назовні, що створило загрозу для місцевої екосистеми.

Було встановлено, що зміна, яка керувала складом, була п'яною та допущена до роботи без медичного огляду. У результаті машиніст, з вини якого сталася аварія, отримав ув'язнення у вигляді 4 років позбавлення волі. Його помічник отримав психічну травму та не зміг далі працювати на залізниці.

#1980s #аварія #приозерськ #транспорт #росія #срср #спб
📸 Залишайся з нами