Всім привіт!

Це - мій Друг Олень. Насправді в нього, звичайно, інший позивний, і нема таких гарних рогів, але Друг Олень служить в ССО, тому ви ніколи не побачите його обличчя.

Друг Олень - це ваша відповідь на питання "А де всі ці красиві качки зі спорт залів в ахуєнній фізичній формі?!" Раніше він вчив мене тягать штангу, а нині вже більше року тягає дещо інакші речі.

Конкретно зараз - на Покровському напрямку.

Другу Оленю для ефективного здійснення його задач дуже треба бус.
Ми довго мудохались і матюкались ретельно шукали і знайшли непоганий Т5. Днями, він їхатиме в Україну вже.

У зв'язку з цим, маємо оригінальний квест. ❗Треба за тиждень назбирати 350 000 грн 😅

Таких квестів в мене здається не було з початку повномасштабної війни, але чого тільки не зробиш для Друга Оленя! 😅

Буду дуже сподіватись на вас! А то що мені ще лишається

Поїхали:
🔸 Банка - https://send.monobank.ua/jar/2FUCCUkkpJ
🔸 Карта банки - 4874 1000 2442 7877
🔸 PayPal - [email protected]

Go!

Я угараю 😂😂😂

#музика #пісня_дня

Temples для мене особливий гурт: моє перше знайомство з психоделік-роком нашого покоління (так, це сучасний гурт), музика та тексти, в яких постійно можна знаходити для себе щось нове. Погляд у вимір, який обіцяє магію от-от за рогом, дотягнися – і хоч ти ніколи не можеш впіймати її, ти знаєш: вона є.

Я б хотіла показати цю музику Марку, чоловіку Раймонд – я писала про них обох, коли жила у Франції. Впевнена, цей гурт припав би йому до душі.

Марк обожнював психоделік-сцену, мав непересічне почуття гумору, вчив мови (щомісяця якусь нову) навіть в останній рік свого життя, взяв участь у революції 1969 року й був зв'язковим для лівих революціонерів десь у Берліні семидесятих.

За тиждень буде два роки як він помер. Я рада знати, що Марк пішов спокійно, уві сні.

See you in the afterlife.

https://youtu.be/uxHZiYjSAfg?si=BD4SxgAHpeQsAd05

#кіно_серіали

Почала дивитися культовий «Щоденник Бріджит Джонс».

Очікування: ридатиму з Дзоком в одній руці і відерцем морозива в іншій.
Реальність: переконалася, що я ще непогано справляюся з реальністю; рівень крінжі десь під стелею і скоро її проб'є. І це ми лише на десятій хвилині!

Едіт: ми здалися на "Марк, а це стара відьма, яка хоче мною керувати".

Едіт 2: додивляємося "Бодкін". З морозивом. Не пропадати ж добру.

І нагадую про те, що настав час пройти опитувальник Бека на депресію.

Нагадую, як саме:
1. Не відволікаючись
2. Ви не встигли заїбатися в конкретно цей день
3. Ви на самоті або вас хоча б не чіпають
4. У відповідях орієнтуйтесь на свій стан останні 2 тижні

Ви можете відняти від відповіді одну позначку, скоріше за все так результат буде коректнішим (наприклад, з середньої депресії вийде легка).

Це спосіб самоспостереження. Якщо у вас є підозри, що ви в депресивному стані, і тест додатково підтвердив його наявність – раджу звернутися до психіатра.

Люблю ❤️

Я... Чесно кажучи, навіть не знаю.
Це як дисфункційна сім'я, де "Ми просто хочемо нормальних стосунків, не влаштовуй скандали" означає "замовкни і не смій згадувати, що (тв фізичне, емоційне, сексуальне насильство) мама бухала й продала твої підручники в обмін на хуйню з метилового спирту, батя тебе ґвалтував, бабка пиздила табуретом по спині і всі хором розповідали яка ти невдячна свиня, якої світ не має носити".

Коротше.
Пішла задонатила сюди, можете те саме зробити.
Бо шо тут ще зробиш, досвід олімпійських ігор показав, що на шакалячий експрес їм по-барабану, тож я сподіваюся що тут вже МЗС втрутиться. МЗС схильне реагувати на такі події, вони прям непогано руку на пульсі тримають.

Цеееееее я

Треба додати у вішліст "літераллі що завгодно з bungu store", от як отуто.

Любов до канцелярки проходить слідом кольорової ручки крізь все моє життя з самого дитинства. Це спадкове: коли я була малою, у рідкісні моменти прогулянок з батьком ми притягували додому олівці та ручки з канцелярських мафів, що в кінці дев'яностих стояли в Києві на кожному кроці. А вже в школі я часто економила на проїзді, щоб дозволити собі нову мерехтливу ручку за гривню п'ятдесят.

У мене є історія про канцелярку, до речі.

В моїх вісім років матір захопила мене на зустріч з партнерами – в їхній офіс, а були вони дистриб'юторами канцелярського приладдя. Атмосфера була дружня та навіть трошки святкова, тож хтось з зі співробітників зробив фатальну помилку: обвів виставкові шафи широким жестом й запропонував взяти все, що я хочу.
Десять хвилин та одну маленьку щасливу Ельзу потому матір взялася вмовляти мене відкласти хоча б частину набраного, бо ж мої апетити геть не культурні. Мені було все одно. Мені фізично було важко утримати всі зошити, олівці, ручки, папки, маркери, але я трималася за них як потопельник за дошку.
Через три раунди перемовин ми скоротили список вдвоє. Більше мама мене туди не брала.
Але яка ж я була щаслива :)

До речі, про Стар Трек. #кіно_серіали

Третій сезон Дивовижних Нових Світів мені геть не подобається. Він погано розкриває персонажів, не додає у їхні образи новизни чи глибини (окрім сумнівного кроку з friends with benefits між спойлер спойлер). Деякі серії, як ото серія з грибами та з космічною істотою, відверто погані. Складні моральні вибори зводяться до тактичних рішень сумнівної якості. Там, де мав би бути простір для дискусії – швидкорозчинний продукт "за все хороше, проти усього поганого".

У Paramount+ є гроші. Помітно, що на картинці ніхто не економив. Так нащо економити на сценаристах?