4 роки в Німеччині.

Я звик, що магазини не працюють у неділю і по святах.
Я знаю як записуватися до лікаря щоб термін був на цьому тижні.
Я знаю що в податкових деклараціях треба вказувати атеїзм, щоб не платити церковний податок.
Я заповняв ці податкові декларації in a first place.
Я вмію спілкуватися з держслужбовцями німецькою і отримувати інфу яку мені тре.
Я ношу трохи кешу про всяк випадок коли виходжу з дому.
Я розумію різницю між лідлом, пенні, реве, едекою і болу.
I'm fluent in Deutsche Bahn schedules.
І я знаю, що такої хуйні як instant bank transfer не існує.

....про що я міг би згадати до свят, і зрозуміти, що десятки моїх платежів застрягнуть у лімбі між рахунками, бо long bank holiday, і взагалі.

Звісно це не проблема, гроші дійдуть десь у вівторок, а я влаштую собі трошки frugal weekend 🤣.

Можливо воно на краще. Не буду жерти фастфуд.

В мене є 10 євро на сходить в кіно на Драму 💅💅.

Ро: 4 дні сидіти без грошей
Друзі Ро: ❤️❤️❤️❤️❤️🔥🔥🔥🔥

(я сміюся. завжди смішно які емоджі люди обирають ставити)

Чому серіалу по ГП не повинно існувати

Дисклеймер 1: ви знаєте що я тепріти не можу ДжК, але хочу поговити про те, чому серіал це фігня безвідносно до її діяльності

Дисклеймер 2: так, я вас (трошки) засуджую, якщо ви дивитиметесь. але це ок. я дивилася heated rivarly, ви можете засуджувати мене за це

So, outside of J.K.Rowling:

Фабрика видоювання бабла, побудована на сіквелах та рімейках
Я обожнюю ходити в кіно одна, але в кіно якщо чесно мало що можна дивитися. Там половина фільмів з цифрою 2 чи 3 у назві, а інша половина - рімейки. І звичайно це не є чимось поганим, ось нова Дюна неймовірна і я рада що вона є. Але це вже виходить за будь-які пристойні рамки.
Наприклад, Дісней знімає лайф екшен Моану кадр в кадр повторюючи мультфільм, який вийшов тільки пару років тому, при цьому випускаючі 2 та 3 частини мультфільму. І вони це роблять, бо вони рублять на цьому мільони бабла. І вони не одні, everyone and their mother мають своїх Моан.

І знову, бабло як таке це не щось погане - Дісней може вкласти ці скошені доллари у нові прекрасні історії, які можливо не отримали б зеленого світла без успішних франшиз поряд. Продакшн зараз коштує невимовних грошей, ці гроші треба звідкись брати.

Чи не так?
Продакшн нового ГП серіалу вже коштує 1 billion in upfront investments. 90-100 millions per episode. Якщо вони не прикриють цю шарашку після першого сезону, воно буде найдорожчим серіалом за всю історію.
І тут є базова економічна проблема: чим більше вкладено коштів - тим більше повинно бути зароблено. Аватари Кемерона є найприбутковішими фільмами людства, але вони настільки дорогі, що це буквально їх базова вимога щоб відбити кости.

Скільки грошей потенційно має заробити рімейк щоб цей мінімум мільярд окупився і був вкладений в інші круті продукти від HBO?
Які вони, безумовно, роблять - це найкращий стріммінг зараз. Але це буде невимовна удача, якщо ГП серіал не вийде в мінус.

Відсутність нових історій
Це не Дюна, в якої не було ок адаптації. Фільми по ГП все ще ок і все ще актуальні. Їх можна передивлятися зараз і не крінжити зі старих технологій. Їх можна дивитися з дітьми і дітям буде ок. Новий серіал не тре.

За ці гроші можна було б розкрутити декілька цікавих і нових проектів - такий, що ніхто ще не бачив. Крутих адаптацій і може навіть щось ще. Ще раз, вони вміють. Але нащо ризикувати чимось, що ще незрозуміло сподобається глядачу чи ні, якщо можна зробити рімейк і гарантовано зрубити бабла на чомусь знайомому.

І це просто замкнуте коло реюзу історій від якого страждає глядач і "молоді автори".

Стара ігла для нового покоління
Я не знаю кому треба це почути, але - ГП це дуже dated історія - вона погано старіє. І ні, не через ДжК, а через те, що вона є слібком британського суспільства початку нульових.

Воно настільки популярна трава через просту міфічність, впізнавані патерни і щось, до чого кожен може доконектитись. Не через те що це "історія за межами часу". Якщо зняти серіал максильмально близько до книги, воно буде outdated, особливо в 30х, коли це закінчиться.

Якщо внести зміни - то він не зіграє на двох основних штуках на яких виїзжає: ностальгії фанатів і близькій до оригіналу адаптації. Але міленіалів мало, треба нові фани, треба щоб історію полюбили нові діти.

А новим дітям треба інша історія, актуальна саме для них.

Неоригінальність
Я зараз не про знайомість сюжету, а про те, що вони не мають права робити іншу естетику. Воно все запатентовано, від вигляду школи, до мантій учнів. Тематичні парки повинні окупатися, бабло має литися рікою. HBO це компанія Warner Bros, очевидно.

Тому що насправді цей серіал може запропонувати фанатам (новим та старим) крім ностальгії та ближчих до книги сцен?

Звісно ж, всі ці причини не мають жодного значення. Найголовніша, це ДжК, що пообіцяла кожну зароблену копійчину вкласти в протовкування анти-транс законів у UK. І те, що ми як суспільство вважаємо що це абсолютно ok thing to do.

HBO вміє витрачати своє бабло, набагато краще ніж Нетфлікс та Амазон, але і у них є флопи. Думаю серіал закриють якщо перші 2-3 сезони не перевершать GOT за успішністю.

Viola: when Anastasia (Ed) coming?
Ro: eight
Viola: so nine?
Ro: yes. nine

Як сказати що ти задрот не кажучі нічого. Civ 6. Не питайте.

Мені треба поділитися.
Сиджу в метро, тут один чувак питає якихось інших людей як потрапити на цоо. Вони починають розмовляти про різні способи пересісти, бо чувак сів взагалі не на ту гілку і всі хз як йому вирулити крім як повертатися назад.
Я встріваю і кажу що йому треба на наступній вийти, сісти на іншу гілку, пересісти і поїхати на той клятий цоо.

І справа навіть не в тому що все німецькою, в Берліні 25 гілок!

I know my directions. Ha.

А взагалі я дивився Драму. Крутий фільм, дуже про Америку, людям не звідти не зрозуміть. Артистично і кадри красиві. Не ромком.

Патінсону можна довіряти, він завжди знайде якесь weird shit і зніметься в ньому. Ніколи не розчаровує.

Про англійську. Я тільки но відійшла від слова member, як виявилося казати female member це теж норм тема. Дуже demure.

Так так, мені вже розповідали що там така ж етимологія як у слова член, але ми все таки не кажемо жіночий член.

Обожнюю англійську.

Мені вже 27, коли вже жир з обличчя піде.

(Я знаю що я заєбісь. Мене цікавить buccal fat)

My new hyper fixation meal

Знайшов випадково в тіктоці, трохи покрутив носом, після чого подумав головою, приготував і це виявилося неймовірно смачно. Я про таке поєднання знати не знав і досі в шоці. Раптом ви теж не знали.
(виглядає не дуже, але це виключно бо мені було ліньки різати овочі нормально)

Короче, це просто салат з помідорами, огірком, авокадо, червоною цибулькою та купою рандомної зелені +ціла банка сардин. Заправити треба купою солі, чорного перцю і лимонного соку/рандомного оцту. Їсти з не білим хлібом. 10/10.

Не знаю чого мені раніше не приходило в голову що сардини можна додати в салат, тунець же ок. Мабуть бо вони в мене асоціювалися з тими кістлявими велетнями з дитинства. Таких не треба, треба норм сардини, які маленькі. Плюс ця страва as heathy as it gets. Можна зʼїсти і взагалі не паритися за nutrition весь день. Якщо ви раптом паритесь.

Ось лайфгак доречі, якщо ви як я, не любите сиру цибулю. Її можна порізати і залити оцтом на декілька хвилин. Можна додати цукру чи меду, якщо вам до вподоби солодкість в салаті (мені ні).

Нові новини старих франшиз:
- квір Зуко
- Крістіан Грей буде грати Арагорна

Щодо Зуко: позавчора весь фільм про дорослу команду Аватара спіратили з Парамонту і тепер шматки валяються в інтернеті. Їх постійно чистять.
Офіційного підтвердження квірності Зуко немає, як мінімум бо фільм ще не було релізнуто.

...але я бачив цей кліп.
No straight man is talking like this.

Swimming in the Dark

I am practising my English, hence this. Also, the book is written in English, even though the author is a Polish man born in Germany.

This is an absolutely stunning book. I thought I might cry at the end. It's gay literature, but it's not a love story and definitely not a romance novel (It's closer to Ulyana's Атраметни, then to, let's say, the Song of Achilles, shot out to Ulyana). If you read the premise, you might think this is about two dudes who cannot be together due to tragic circumstances, and it's really not. But it is about love, in a way.

1980s, New York. The narrator is a young man from Poland who recently immigrated to America. He writes down his story, addressing it to his former lover, who is still in Warsaw. He talks about lots of things: his childhood with his mother and grandmother, shame of queer puberty, his first crush, scraps from his new life in America, and, most importantly, how he tried to build a life in Warsaw with that man and why it didn’t work out.

It’s concentrated on the reality of the Polish People's Republic, and this is an essential part of the conflict between these two people. It’s more about the atmosphere than the plot. No western sugarcoating or “maybe communism is not that bad” though, the author knows what he is doing.

But to be fair, it’s written for Western audiences. Sometimes I felt like the book screams, “Look, how bad it was!”. I’m pretty sure he dedicates pages to meat deficit for this sole purpose, but of course, it’s not the main point. For me, it was a bit too close to home, if you understand what I mean. At the same time, life in Poland was not as hard as life in Ukraine, you know. What do you mean the main character can just leave the country.

To be fair, I like this book because I enjoyed the story, not because of all that.

What I liked specifically:
• This book is like a beautiful building with intricate designs. Every world is precise, and every character interaction has multiple meanings. Be sure that gun will shoot. I know that it's a current publishing standard and I do not exactly like it. But I do like when it is executed so well.
• The style. As they say, non-natives write better sometimes, at least more uniquely.
• Narration style. It’s written in first-person POV, but the man in question is referred to as “you”. I think it’s beautiful.
• Two closeted homosexuals who flirt with each other through reading censored Guovani's room together. Guovani's room, my ass. (Who doesn't know, it's a queer classic from the 50s. I sure recommend). It’s really funny.
• Constant parallels to Giovanni's room.
• A story that does not treat love as an answer.
• He refers to The Palace of Culture and Science in Warsaw as a scar.
• How кумовство is described.
• How this book is weirdly funny in strange places.
• Lots of polish.
• Fuck soviets, obv.
• Conflict between the two main characters.
• It's pushing a certain narrative, but not in annouing way.

What I didn't like:
• The first point from the former. Sometimes it feels too artificial. But again, it's current writing and editing style.

You would not like it if you want an adventure or a love story. But there is a Ukrainian translation.
But for me it’s like 9/10.

Мені треба ваша порада

Короче, очевидно що найважливіше у догляді за шкірою це постійний санскрін в якихось абсолютно ідіотських масштабах. Я намагаюся його використовувати, особливо зараз, коли температура підіймається.

Але я ненавиджу санскрін. Він жирний і противний, відчуття ніби я обмазав обличчя вазеліном. Чим дорожчий крем я купую - тим більше він sensory nightmare. Плюс він постійно опиняється на окулярах, я не знаю як. І цією штукою тре користуватися кожен день!

Може ви знаєте що робить щоб воно не було таке жахливе?

Стащів це в Неві, теж хочу.

Напишіть чотири речі, які вам/на вашу думку нагадують про мене?

Я напишу у відповідь.

My beef with modern fashion

This is not androgynous - it’s masculine. Hot as fuck though