🖼️Виїзд султана Магмуда ІІ з воріт палацу Топкапи (Стамбул, 1809). Колекція Музею Вікторії та Альберта. Робота виконана невідомим грецьким майстром, який найвірогідніше працював у майстерні Константина Капидагли, знаменитого османо-грецького палацового живописця. На картині зображено султана Магмуда ІІ, який щоп’ятниці здійснював виїзд на молитву до мечеті, в оточенні власної охорони. Султана майже не видно за пишними головними уборами, прикрашеними страусиним пір’ям. Цю роботу у невідомого грецького майстра замовив Стратфорд Каннінг (1786-1880), британський дипломат ірландського походження й багаторічний посол Британської імперії в Стамбулі. Картина поєднує в собі риси традиційної османської мініатюри з «європейською» візуальною традицією, про що, зокрема, нагадує наявна перспектива у зображенні. Картина є частиною більшої серії полотен про зовнішній вигляд і побут османського двору.
#Османська_імперія #мистецтво #Стамбул
#Османська_імперія #мистецтво #Стамбул
👍21❤3
🖼️«Каннон верхи на драконі» (1890), від Харади Наоджіро (1863-1899), японського художника, що працював у західному стилі «йога». Колекція Національного музею сучасного мистецтва в Токіо. За однією з версій, натурницею для образу Каннон була Ямамото Канае, мати художника.
✍️Спочатку Харада Наоджіро вивчав західний стиль в Японії, у школі Такахаші Юїчі. З 1884 р. в Німеччині, у Габріеля фон Макса, під керівництвом якого зацікавився європейським сакральним мистецтвом. «Каннон верхи на драконі» зображена у білому вбранні, з вербовою гілкою та чашею в руках. Картина богині стала своєрідним підсумком «німецького періоду» життя художника. Вона вразила сучасників глибиною та майстерним поєднанням реалістичного європейського стилю з традиційним японським релігійним сюжетом. Після повернення в Японію, художник відкрив власну студію. Нажаль, прожив він недовго та пішов з життя через хворобу у віці 36 років.
#Японія #мистецтво #буддизм
✍️Спочатку Харада Наоджіро вивчав західний стиль в Японії, у школі Такахаші Юїчі. З 1884 р. в Німеччині, у Габріеля фон Макса, під керівництвом якого зацікавився європейським сакральним мистецтвом. «Каннон верхи на драконі» зображена у білому вбранні, з вербовою гілкою та чашею в руках. Картина богині стала своєрідним підсумком «німецького періоду» життя художника. Вона вразила сучасників глибиною та майстерним поєднанням реалістичного європейського стилю з традиційним японським релігійним сюжетом. Після повернення в Японію, художник відкрив власну студію. Нажаль, прожив він недовго та пішов з життя через хворобу у віці 36 років.
#Японія #мистецтво #буддизм
❤22💔3
Є цікаве зображення, яке найчастіше підписують «Алі Ґерей у битві під Віднем 1683 р.», або «Портрет невідомого татарського вершника». Цей портрет представника роду Ґереїв створив Якоб вон Зандрарт (1630-1708), відомий німецький гравер, картограф, видавець та засновник знаменитої Академії витончених мистецтв у Нюрнбергу. Зображення з колекції Veste Coburg (Кобург). Якоб Зандрарт був дуже продуктивним та успішним майстром, який створив більше 400 ілюстрацій та портретів для енциклопедій, географічних, біографічних, історичних та ін. видань. Окремим напрямом його роботи була картографія. Зокрема, він створював чудові карти Східної Європи, й зокрема України (знання про які скоріше за все черпав від Боплана). Зображення «Алі Ґерея» дуже цікаве й деталізоване: з елементами кінської збуї, обладунків, зброї та спорядження. Задній фон теж демонструє сюжет із походу на Балкани (можливо Угорщину), а нижня частина містить пояснення до ілюстрації та титулатуру.
#Крим #кримські_татари #мистецтво
#Крим #кримські_татари #мистецтво
👍13❤10