🖼 Природа та весна, від Йокоями Місао (1920-1973), талановитого японського художника-модерніста, який на великих полотнах дуже тонко передавав кольори та настрій. Він вивчав як традиційні японські техніки, так і «західний» живопис. Певний час виготовляв комерційні плакати та вивіски. Під час Другої світової його мобілізували до імператорської армії, де він проходив службу в Китаї. З 1945 р. опинився у таборах інтернованих в Сибіру й Казахстані, де майже 5 років працював на шахтах. Повернувшись до Японії, він відновив заняття мистецтвом. У роботах Йокоями Місао відмічають насичені кольори, які він передавав з допомогою вапна й вугілля.
#мистецтво #Японія

Отримав у подарунок від пана Юрія Завгороднього і Анастасії Стрєлкової ось таку чудову книгу. Всіх авторів знаю особисто. Був присутній на багатьох семінарах, де обговорювалися теми, що подані у змісті. Дуже тішусь, що незважаючи на війну такі праці зʼявляються. Тираж 100 примірників, тому в продажі книги немає. Можливо знайдеться добрий видавець, що зможе видати другий наклад, бо тема книги і наповнення дійсно цікаві.

🌷Орієнтальна ботаніка від Маріанни Норт (1830-1890), відомої британської дослідниці, мандрівниці й художниці, яка «полювала» на «заморські екзотичні рослини» на 6 континентах нашої планети.
✍З юності Маріанна Норт вивчала музику й живопис, а також любила мандрувати разом з батьком по Європі, Єгипту й Сирії. Після його смерті художниця отримала спадщину, яка дозволила подорожувати світом, досліджуючи флору. Протягом 1871-1885 рр. вона відвідала Ямайку, Чилі, Японію, Індію, Борнео, Яву, Цейлон (Шрі-Ланку), Південну Африку, Австралію та Нову Зеландію, створивши більше 800 картин з видами різноманітних рослин та пейзажів. Усі ці картини передала знаменитому "Королівському ботанічному саду К’ю", профінансувавши відкриття у ньому окремої галереї. Хто цікавиться ботанікою у контексті «заморських експедицій», раджу читати «Щасливе життя» - спогади/тревелог Маріанни Норт:
https://archive.org/details/recollectionsofh01nortuoft/page/n7/mode/2up

🌙Більше року на виставці «MİRAS. Спадщина» експонувався чудовий рукопис з колекції партнерів виставки – Національної бібліотеки ім. В. Вернадського. Це «Світочі зіслання й таємниці тлумачення», тафсір (тлумачення Корану) відомого середньовічного мусульманського вченого аль-Байдауві. Його переписали в Криму у 1823 р. Зробив це мулла Абд аль-Барі Ахмад Ефенді в «медресе Менглі Ґерея» - знаменитому Зинджирли-медресе у Салачику, передмісті Бахчисарая. Цікаво, що переписувач на одній зі сторінок залишив додаткові замітки про отримані на зберігання книги, а також відомості про народження членів власної родини. А саме: Гані (рабі аль-ахір 1263); Аміна (11 рамадана 1266); Аїша (16 рабі аль-ауваль 1269); Ахмад (21 ша’бана 1270). Цей тафсір – чудовий свідчення багатої інтелектуальної культури кримських татар. Атрибуція тафсіру Михайла Якубовича.
📌Якщо ви якимось дивом за цей час ще не були на виставці «MİRAS. Спадщина» - запрошую відвідати Скарбницю Національного музею історії України🙂
#Крим #кримські_татари #музей